21 червня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 686/25547/23
Провадження № 11-сс/4820/272/24
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
доповідача-судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря
судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
представника ТОВ
«Технопарк Проскурів» ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Хмельницькому, апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопарк Проскурів» ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 вересня 2023 про арешт майна, в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42023242260000044 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365-2 КК України,
Цією ухвалою частково задоволено клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №42023242260000044 та накладено арешт, з тимчасовим позбавленням права відчуження та розпорядження, на належне Товариству з обмеженою відповідальністю «Технопарк Проскурів» нежитлове приміщення (будинок культури), загальною площею 1025 м.кв., що по АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер нерухомого майна 2080358468101). В задоволенні решти вимог клопотання - відмовлено. Виконання ухвали доручено прокурору Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_5 .
Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що вищевказане майно, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто є предметом кримінального правопорушення та може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з огляду на конкретні обставини справи та враховуючи, що необхідно виконати ряд слідчих дій, спрямованих на всебічне, повне та об'єктивне розслідування всіх обставин кримінального правопорушення, вважає наявними підстави для накладення арешту на вказане майно, з метою збереження речового доказу, оскільки прокурором доведено, що у разі незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, існує ризик відчуження та передачі майна, що, в подальшому, ускладнить досягнення мети кримінального провадження та проведенню необхідних слідчих (процесуальних) дій.
В поданій апеляційній скарзі представник ТОВ «Технопарк Проскурів» ОСОБА_8 просить строк на апеляційне оскарження поновити, оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту майна у кримінальному провадженні №42023242260000044. Зазначає, що про розгляд клопотання про накладення арешту ТОВ «Технопарк Проскурів» не повідомлялось, у судовому засіданні 28.09.2023 представник Товариства не був присутній, копію ухвали від 28 вересня 2023 року не отримував, ознайомився з відповідною ухвалою на Єдиному державному реєстрі судових рішень 24.05.2024, у зв'язку з чим уважає, що строк на апеляційне оскарження не пропущенный.
Апелянт вказує, що арешт на нежитлове приміщення (будинок культури) загальною площею 1025, кв.м., що по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер нерухомого майна 2080358468101) є незаконним та необґрунтованим, оскільки Товариство є добросовісним набувачем майна та жодних протиправних дій не вчиняло. Твердження про те, що під час розгляду господарським судом справи №924/232/22 (924/527/23) встановлено факт незаконного відчуження відповідачем ПАТ «Проскурів» спірного об'єкту третій особі є помилковим і не відповідає дійсності.
Так, позовна заява Заступника керівника окружної прокуратури міста Хмельницького, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах Хмельницької міської ради м. Хмельницький до Публічного акціонерного товариства "Проскурів" м. Хмельницький про скасування державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення, повернення нежитлового приміщення територіальній громаді в особі Хмельницької міської ради була подана до суду 18.05.2023
При цьому 01.06.2020 ПАТ «Проскурів» передало, а ТОВ «Технопарк Проскурів» прийняло до статутного капіталу нежитлове приміщення (будинок культури), загальною площею 1025,0 кв.м., розташованого за адресою АДРЕСА_2 , про що складено акт№1 прийому-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «Технопарк Проскурів.
Звертає увагу, що з моменту підписання вказаного акта та передачі майна ТОВ «Технопарк Проскурів» набуло право власності на нежитлове приміщення (будинок культури).
20.04.2023 спірне приміщення було зареєстроване на праві власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Технопарк Проскурів» (код ЄДРПОУ 43631478).
Вважає, що позовна заява у справі №924/232/22 (924/527/23) була подана прокурором після набуття права власності та після державної реєстрації права власності на спірний будинок культури за ТОВ «Технопарк Проскурів».
Аргументи з приводу того, що дії державного реєстратора є протиправними, оскільки ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 30.06.2022 у справі №924/232/22 було відкрито провадження у справі про банкрутство ПАТ «Проскурів», а також вжито заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику відчужувати основні засоби та предмети застави є також помилковим і не відповідає дійсності.
01.06.2020 наглядовою радою ПАТ «Проскурів» було прийнято рішення про передачу майна, речових прав на майно як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо) №12.
ПАТ «Проскурів» передало, а ТОВ «Технопарк Проскурів» прийняло до статутного капіталу нежитлове приміщення (будинок культури), загальною площею 1025,0 кв.м., розташоване за адресою АДРЕСА_2 , про що складено акт№1 прийому-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «Технопарк Проскурів».
Як прийняття рішення про передачу будинку клубу, так і сама передача такого будинку клубу відбулася задовго до відкриття провадження у справі про банкрутство.
Апелянт зауважує, що правовстановлюючим документом, який підтверджує набуття права власності, є саме акт №1 прийому-передачі нерухомого майна, а не факт державної реєстрації права власності.
На переконання представника ТОВ «Технопарк Проскурів» умисні та протиправні дії державного реєстратора сприяли виведенню об'єкта нерухомого майна-будинку культури із власності ПАТ «Проскурів» на стадії розгляду судом справи №924/232/22 (924/527/23) є також помилковим і не відповідає дійсності, оскільки право власності ТОВ «Технопарк Проскурів» набуло з моменту складання та підписання акта прийому передачі від 01.06.2020.
Окремо звертає увагу суду, що накладення арешту на майно в межах кримінального провадження не може слугувати заходом забезпечення позову в межах господарської справи та господарських правовідносин. Так, в межах справи №924/232/22 (924/527/23) прокурором не подавалась заява про застосування заходів забезпечення позову.
Стверджує, що ТОВ «Технопарк Проскурів» набуло об'єкт нерухомості правомірно, добросовісно, оплатно та не має жодного відношення до кримінального провадження, в межах якого було накладено арешт. Ризики, що стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешту зазначеного у клопотанні майна, яке належить на праві власності ТОВ «Технопарк Проскурів», на даний час відпали, а підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності відсутні.
При цьому, підозра посадовим особам ТОВ «Технопарк Проскурів» не пред'являлась, що в свою чергу вказує на безпідставність такого обмеження права власника на мирне володіння та користування своїм майном.
Заслухавши суддю-доповідача, представника ТОВ «Технопарк Проскурів» ОСОБА_6 , на підтримку поданої апеляційної скарги, із посиланням на зазначені у ній доводи, прокурора ОСОБА_5 , яка заперечила проти задоволення апеляційної скарги та просила ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали кримінального провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а апеляційна скарга залишенню без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 395 КПК України, апеляційна скарга подається на ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою суду.
Вирішуючи питання про вагомість причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд виходить з положень ст.24 КПК України, якою гарантується право на оскарження процесуальних рішень.
Такі положення є складовою права особи на захист та справедливий суд.
Згідно з чинним законодавством поновити процесуальний строк суд може лише пропущений з поважних причин.
Як убачається з матеріалів судового провадження, розгляд клопотання відбувся за відсутності представника ТОВ «Технопарк Проскурів», відомостей про направлення копії оскаржуваного рішення матеріали справи не містять у зв'язку з цим строк для подачі апеляційної скарги пропущено з незалежних причин, а тому він підлягає поновленню, як такий, що пропущений з поважних та незалежних причин.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.309 КПК України під час досудового розслідування, в апеляційному порядку, може бути оскаржена ухвала слідчого судді про арешт майна.
Згідно з приписами ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Положеннями ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
При розгляді клопотання про накладення арешту на майно, в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.
За змістом ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критерієм, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з приписами ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
За змістом ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Перевіряючи законність прийнятого слідчим суддею судового рішення, в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вищезазначені вимоги Закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.
З матеріалів справи вбачається, що досудовим розслідуванням встановлено, що під час розгляду господарським судом справи №924/232/22 (924/527/23) за позовом прокурора в інтересах держави, в особі Хмельницької міської ради, до ПАТ «Проскурів» про скасування державної реєстрації права власності на будинок культури, що знаходиться по АДРЕСА_1 , та повернення його до комунальної власності, виявлено факт відчуження відповідачем ПАТ «Проскурів» спірного об'єкту третій особі.
Зокрема, згідно з наявною на даний час інформацією у Реєстрі речових прав на нерухоме майно, встановлено, що 20.04.2023 державним реєстратором Маківської сільської ради ОТГ, Хмельницької області, ОСОБА_9 , на підставі акту приймання-передачі №1 від 01.06.2020, виданого ПАТ «Проскурів» та рішення наглядової ради ПАТ «Проскурів» №12 від 01.06.2020, проведено державну реєстрацію зміни речового права з ПАТ «Проскурів» на ТОВ «Технопарк Проскурів» (КОД ЄДРПОУ 43631478) об'єкту нерухомого майна - нежитлове приміщення (будинок культури), загальною площею 1025 м.кв., по АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер нерухомого майна 2080358468101, рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 67318700 від 24.04.2023, 15:01:54).
Вказані дії державного реєстратора є протиправними, оскільки ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 05.07.2022, у справі №924/232/22, відкрито провадження у справі про банкрутство ПАТ «Проскурів» (КОД ЄДРПОУ 30593842). Цією ж ухвалою, судом введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - ПАТ «Проскурів», введено процедуру розпорядження майном боржника ПАТ «Проскурів», призначено розпорядником майна боржника ОСОБА_10 , а також вжито заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.
У порушення вимог вищевказаної ухвали суду, а також визначеної пунктом 8 статті 38 Кодексу України з питань банкрутства аналогічної заборони щодо відчуження основних засобів боржника у період розгляду справи про банкрутство, державним реєстратором 20.04.2023 проведено державну реєстрацію прав на спірний об'єкт нерухомого майна з ПАТ «Проскурів» на іншого суб'єкта - ТОВ «Технопарк Проскурів».
Такі умисні та протиправні дії державного реєстратора сприяли виведенню об'єкту нерухомого майна - будинку культури із власності ПАТ «Проскурів» на стадії розгляду господарським судом Хмельницької області справи №924/527/23 за позовом прокурора в інтересах держави, в особі Хмельницької міської ради, до ПАТ «Проскурів» та унеможливили розгляд судом позовних вимог прокурора про повернення саме цим відповідачем об'єкта соціальної сфери у комунальну власність Хмельницької міської територіальної громади, на підставі пункту 8 статті 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» та постанови Кабінету Міністрів України «Про поетапну передачу у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду сільськогосподарських, переробних та обслуговуючих підприємств, установ і організацій агропромислового комплексу, заснованих на колективній та інших формах власності» №1060 від 05.09.1996.
Окрім того, у матеріалах кримінального провадження містяться документи, які свідчать про те, що вказаний об'єкт нерухомого майна, що підлягає передачі до комунальної власності територіальної громади міста Хмельницького, неодноразово, у період 2008-2020 років, усупереч вимогам діючого законодавства, реєструвався за ПАТ «Проскурів» і за судовими рішеннями такі незаконні реєстрації права власності були скасовані.
Так, рішенням господарського суду Хмельницької області від 11.02.2008 у справі №11/616 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/3463402) позов ВАТ «Проскурів» задоволено та визнано за ним право власності на приміщення будинку культури загальною площею 1025 кв.м, розташованого у АДРЕСА_1 .
За касаційним поданням прокурора Хмельницької області, вказане рішення у справі №11/616 скасоване постановою Вищого господарського суду України від 15.04.2009.
Скасовуючи зазначене рішення суду, Верховний Суд України вказав, що «приміщення вказаного клубу є об'єктом соціальної сфери, яке, в силу статті 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», відноситься до комунальної власності», у зв'язку із чим порушено права та інтереси Хмельницької міської ради, яку не було залучено до участі у справі.
Однак, у подальшому прокурором встановлено, що скориставшись періодом часу від задоволеного рішенням суду від 11.02.2008 свого позову, до моменту прийняття Верховним Судом України постанови за касаційним поданням прокурора на вказане незаконне рішення, ВАТ «Проскурів» 31.03.2008 неправомірно зареєструвало за собою право власності на вказане приміщення, на підставі скасованого рішення господарського суду Хмельницької області від 11.02.2008, у зв'язку із чим, прокурором подано адміністративний позов про скасування даної реєстрації права власності.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 02.08.2011 у справі №2а/2218/4127/11 адміністративний позов прокурора задоволено, реєстрацію права власності ВАТ «Проскурів» на приміщення клубу, площею 1025 м.кв., по вул. Кам'янецькій у м. Хмельницькому, в Єдиному державному реєстрі прав на нерухоме майно скасовано. Вказане судове рішення набрало законної сили (https://reyestr.court.gov.ua/).
Отже, цими судовими рішеннями спростовано презумпцію правомірності набуття ВАТ «Проскурів», правонаступником якого є ПАТ «Проскурів», права приватної власності на будинок культури.
У подальшому, державним реєстратором Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області ОСОБА_11 , на підставі поданої ПАТ «Проскурів» заяви від 12.05.2020 №39514458, без зазначення уповноваженої особи, технічного паспорта та договору купівлі-продажу акцій ВАТ «Проскурів», у порядку відкритої підписки від 24.04.1999 №11, вдруге за ПАТ «Проскурів» зареєстровано право власності на означений об'єкт соціальної сфери.
За ініціативою Окружної прокуратури міста Хмельницького, Міністерством Юстиції України проведено камеральну перевірку з приводу законності реєстраційних дій державного реєстратора Красилівської районної держаної адміністрації Хмельницької області ОСОБА_11 при здійсненні державної реєстрації права власності зазначеного об'єкта за ПАТ «Проскурів».
Згідно з актом від 08.02.2022, встановлено, що державним реєстратором, при здійсненні державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення (будинок культури), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та внесенні запису до Державного реєстру за ПАТ «Проскурів» за №36489412, порушено вимоги статей 10, 18, 24, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також пункти 6, 9, 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, вимоги абз.1 п.12 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 26.10.2011 №1141, що діяли на момент вчинення реєстраційних дій.
Зокрема, встановлено, що державний реєстратор відповідно до п.4 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» мав відмовити ПАТ «Проскурів» у державній реєстрації вказаного об'єкту, оскільки подані заявником документи (технічний паспорт, виготовлений приватним підприємством «Еверест Експерт» та договір купівлі-продажу акцій у порядку відкритої підписки від 24.04.1999 №11), не давали змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав товариства на вказане нерухоме майно (акт камеральної перевірки та Наказ Міністерства Юстиції України №447/5 від 09.02.2022 про застосування до державного реєстратора ОСОБА_11 заходу відповідальності за допущені порушення законодавства у сфері державної реєстрації, додаються до клопотання).
З урахуванням встановлених порушень, Окружною прокуратурою міста Хмельницького подано черговий позов до господарського суду Хмельницької області до ПАТ «Проскурів» про скасування неправомірної державної реєстрації права власності на будинок культури та про його повернення до комунальної власності.
У позові прокурора 25.09.2023 судовим рішенням відмовлено, оскільки в ході судового розгляду встановлено факт відчуження відповідачем ПАТ «Проскурів» спірного об'єкту нерухомого майна третій особі.
При цьому, як зазначено вище, таке відчуження об'єкту здійснено у період дії ухвали суду про накладення мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника -ПАТ «Проскурів», а також заборони відчужувати основні засоби та предмети застави.
Вказаний вище об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення (будинок культури), загальною площею 1025 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2080358468101) є матеріальним об'єктом, який фактично був об'єктом кримінально протиправних дій та може бути використаний як доказ зловживання своїми повноваженнями державним реєстратором при вчиненні дій 20.04.2023, постановою прокурора Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_5 від 26.09.2023 визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя, врахувавши наявність підстав, передбачених ст. 170 КПК України, для накладення арешту на майно, з метою забезпечення кримінального провадження шляхом збереження речових доказів, запобігання можливості його відчуження, прийшов до правильного та обґрунтованого висновку, задовольнивши клопотання прокурора.
Доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для арешту майна, не заслуговують на увагу, оскільки як вбачається з наданих матеріалів, арештоване майно, у повному обсязі, відповідає ознакам речового доказу, а відтак, відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, підлягає арешту.
Слідча суддя підставно врахувала, з чим погоджується і колегія суддів, що дослідженими матеріалами кримінального провадження, належне ТОВ «Технопарк Проскурів» (ЄДРПОУ 43631478) нежитлове приміщення (будинок культури), загальною площею 1025 м.кв., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер нерухомого майна 2080358468101), на яке прокурор клопотав накласти арешт, визнане речовим доказом у кримінальному провадженні № 42023242260000044, оскільки вказаний об'єкт нерухомого майна містить у собі відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, окрім того, цей об'єкт фактично був об'єктом кримінально-протиправних дій.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який, в подальшому, може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Приймаючи рішення за апеляційними вимогами, колегія суддів виходить з того, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя, на даній стадії, лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Колегія суддів, враховуючи вищевикладене, вважає, що слідчий суддя, з огляду на конкретні обставини справи та враховуючи, що необхідно виконати ряд слідчих дій, спрямованих на всебічне, повне та об'єктивне розслідування всіх обставин кримінального правопорушення, обґрунтовано задовольнив клопотання прокурора, оскільки прокурором доведено, що у разі незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, існує ризик відчуження та передачі майна, що, в подальшому, ускладнить досягнення мети кримінального провадження та проведенню необхідних слідчих (процесуальних) дій.
З огляду на викладене, посилання апелянта на те, що слідчим суддею безпідставно та всупереч ст. 170 КПК України накладено арешт на вилучене майно, не можуть бути взяті до уваги.
Твердження представника про те, що у даному кримінальному провадженні підозра посадовим особам ТОВ «Технопарк Проскурів» не пред'являлась, а також державному рестратору, не береться до уваги, оскільки, з огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Посилання представника на те, що Товариство є добросовісним набувачем і жодних протиправних дій не вчиняло відхиляються, оскільки на даному етапі вирішується лише питання доцільності накладення арешту на майно, яке визнане речовим доказом у кримінальному провадженні. Колегія суддів наголошує, що відповідно до ч.3 ст. 170 КПК України, у разі накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Всі інші питання: фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, причетності особи до даного кримінального правопорушення, правильності кваліфікації, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Слідчий суддя лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.
Інші доводи, на які посилається в апеляційній скарзі представник також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено та не вбачаються такі і зі змісту апеляційної скарги.
Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, діяв у спосіб і у межах законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи стосовно необґрунтованості судового рішення слід визнати непереконливими.
Частиною 3 ст. 407 КПК України встановлено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 170, 171, 173, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Поновити директору Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопарк Проскурів» ОСОБА_12 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 вересня 2023.
Ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 вересня 2023 про арешт майна, в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42023242260000044, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365-2 КК України залишити без змін, а апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопарк Проскурів» ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_3 ОСОБА_1 ОСОБА_2