Справа №461/4049/24
/заочне/
25 червня 2024 року м.Львів
Галицький районний суд міста Львова у складі:
головуючого судді - Мироненко Л.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Курилюк А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позовні вимоги.
Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою. В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що у 2013 році між ним та відповідачем був укладений шлюб. Дітей від шлюбу у сторін немає.
Позивач вказує, що у нього з відповідачем ОСОБА_2 не склались нормальні сімейні відносини, оскільки остання не рахувалась з його думками, планами та поглядами на життя, не створювала сімейного затишку та ставила власні інтереси вище сімейних. В результаті зазначеного, у сторін виникали сварки. ОСОБА_1 зазначає, що неодноразово пропонував відповідачу змінити своє ставлення до нього, однак вона його ігнорувала, та як наслідок, останній припинив подружнє життя з нею вже понад два роки назад. Наголошує, що їхня сім'я розпалась та не може бути відновлена. Оскільки сторони не поважають та не люблять один одного, шлюб повинен бути розірваний.
З посиланням на норми Сімейного кодексу України позивач просить вказаний шлюб розірвати.
Рух справи в суді.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 15 травня 2024 року було відкрито провадження по справі та вирішено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання.
Позиція сторін по справі.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав заяву про слухання справи без його участі. Позов просив задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судові засідання, призначені на 30.05.2024 року та 25.06.2024 року не з'явилась хоча була належним чином повідомлена про дату і час розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі, позовну заяву з доданими до неї документами відповідачу направлено рекомендованим листом, проте, відповідно до довідки відділення поштового зв'язку копія ухвали суду разом з доданими до неї документами, не вручені та повернуті на адресу суду, оскільки "адресат відсутній за вказаною адресою".
Верховний суд у постанові від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18 сформував правовий висновок про те, що наявна в матеріалах справи довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Згідно частини 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Тому, за згодою позивача, у відповідності до вимог ст.280 ЦПК України, суд ухвалив справу розглядати у заочному порядку.
Встановлені судом фактичні обставини справи.
21 листопада 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстровано Франківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, про що у книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис № 749. Визначено прізвище дружини після одруження - ОСОБА_3 .
Під час шлюбу у сторін діти не народились.
Судом також встановлено, що спільне життя позивача з відповідачем не склалось, внаслідок чого шлюбні відносини між ними фактично припинилися, подальше спільне життя, збереження сім'ї та шлюбу між ними неможливе.
Мотиви прийняття рішення судом.
Відповідно до ст. 1 Сімейного Кодексу України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
В силу положень ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Приписами ч. 1 ст. 24 СК України встановлено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За змістом положень частини 2 статті 36 та статті 51 Сімейного кодексу України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній. (ст. 55 Сімейного кодексу України).
За правилом частини 2 статті 104 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Згідно ч. 1 ст.111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Надання строку на примирення суд вважає недоцільним, виходячи з такого.
Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини; примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до норм сімейного законодавства, добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем, зазначивши в позові про те, що заперечує проти примирення з нею. Також під час перебування справи в провадженні суду позивач не висловив свого наміру на збереження сім'ї з відповідачем та на судове засідання подав заяву, в якій наполягає на розірванні шлюбу. Фактично, шлюбні відносини між сторонами припинені з 2022 року, враховуючи принцип добровільності шлюбу, надання строку на примирення буде суперечить принципам моралі та інтересам позивача.
Встановивши, що між сторонами втрачено взаєморозуміння та почуття любові, примирення подружжя є неможливим, подальше спільне життя та збереження шлюбу між ними неможливо і не відповідає інтересам подружжя, суд дійшов висновку про те, що шлюб між сторонами існує формально і тому може бути розірваним.
Таким чином, суд, оцінивши докази в їх сукупності, вважає за необхідне задовольнити позов, розірвавши шлюб між сторонами по справі.
Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Частиною 3 ст.115 СК України визначено, що документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Керуючись ст.ст, 258, 263-265, 280, 282 ЦПК України, ст.112 СК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити в повному обсязі.
Розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який 21 листопада 2013 року зареєстровано Франківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, про що у книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис № 749.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суддя Л.Д. Мироненко