Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/3524/24
Провадження № 3/332/2115/24
26.06.2024 р. суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Погрібна Ольга Миколаївна, розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області ДПП НП України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, відомості щодо офіційного працевлаштування відсутні, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
- за ч. 1 ст. 164 КУпАП, -
встановила:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 01.06.2024 об 11.13 год. м. Запоріжжя вул. перехрестя Північне Шосе - Зразкова, водій ОСОБА_1 став учасником ДТП на транспортному засобі RENAVO LOGAN державний номерний знак НОМЕР_1 , водій гр.. ОСОБА_1 проводив господарську діяльність, а саме здійснював перевезення пасажирів на комерційній основі (таксі) без державної реєстрації, як суб'єкта господарювання, та без одержання ліцензії на проведення такої господарської діяльності, та без документів зазначених у ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», чим порушив п. 24 ст. 7 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності». Чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 ст. 164 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 до суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Фельський С.Л. надав клопотання про закриття провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, оскільки в матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які докази здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності, крім того у перевізника на автомобіль державний номерний знак НОМЕР_1 є ліцензія, а водій не зобов'язаний її мати при собі.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_2 підтримав клопотання про закриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини провадження у справах про адміністративні правопорушення, є кримінальним для цілей застосування Конвенції (рішення у справах "Лучанінова проти України" (заява N 16347/02 від 09.06.2011); "Плахтєєв та Плахтєєва проти України" (заява N 20347/03) від 12.03.2009). Так, у п. 146 рішення у справі "Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain" від 06.12.98 p. Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип презумпції не винуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов'язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.
За містом статей 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Суддя не має права у постанові за наслідками розгляду вказувати на кваліфікуючі ознаки правопорушення, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, або їх виключати.
Відповідно до вимог статті 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою не винуватість у вчиненні правопорушення. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться виключно на її користь.
Зазначене узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на п. 282 рішення у справі "Авшар проти Туреччини"), згідно яких "доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом ".
При цьому, у зв'язку із застосуванням принципу презумпції невинуватості саме поліцейський, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинен зібрати докази наявності події і складу адміністративного правопорушення, винуватості особи, тобто "поза розумним сумнівом" довести наявність законних підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 01.06.2024 року об 11:13 год. гр. ОСОБА_1 , у м. Запоріжжя перехрестя вул. Північне Шосе-Зразкова, став учасником ДТП на т/з RENAVO LOGAN д/н НОМЕР_1 водій гр. ОСОБА_1 проводив господарську діяльність, а саме здійснював перевезення пасажирів на комерційній основі (таксі) без державної реєстрації як суб'єкта господарювання та без одержання ліцензії на проведення такої господарської діяльності, та без документів зазначених у cт. 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт», чим порушив п. 24 ст. 7 ЗУ про ліцензування видів господарської діяльності. Чим вчинив правопорушення передбачене частиною 1 ст. 164 КУпАП.
Частиною 1 ст. 164 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Вказана норма ч. 1 ст. 164 КУпАП носить бланкетний характер, оскільки у наведеній диспозиції відсилає до закону, що регулює певні види господарської діяльності, тому в протоколі про адміністративне правопорушення має зазначатись відповідна норма спеціального закону, який регламентує господарську діяльність, що потребує ліцензування або державну реєстрацію суб'єкта господарювання.
В даному протоколі зазначено, що порушено п. 24 ст. 7 ЗУ “Про ліцензування видів господарської діяльності”.
Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 7 зазначеного закону, ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності: перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів внутрішнім водним, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.
Кваліфікуючою ознакою правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, є провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Такі ознаки мають бути конкретно визначені у протоколі згідно вимог ст. 256 КУпАП.
Отже, об'єктивною стороною складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 КУпАП, є здійснення винною особою господарської діяльності.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» передбачено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Під господарською діяльністю згідно ст. З ГК України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Згідно з ст. 42 ГК України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Таким чином, істотною ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, є не тільки факт надання послуг за винагороду, а систематичний характер таких дій, їх самостійний та ініціативний характер, що і становить суть господарської діяльності.
Необхідною ознакою господарської діяльності є її систематичність, виконання на професійній основі, а саме вчинення три і більше разів. Разове вчинення зазначеної дії не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
При цьому, в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному за ч. 1 ст. 164 КУпАП, відсутні дані, які б свідчили про те, що особа здійснювала свою діяльність з надання послуг таксі систематично протягом певного часу.
Більше того, з матеріалів долучених до протоколу взагалі не вбачається, що ОСОБА_1 надає послуги таксі у якості приватного перевізника.
Крім того у протоколі зазначено, що ОСОБА_1 не мав при собі документи передбачені ст. 39 ЗУ “Про автомобільний транспорт”.
Відповідно до положень зазначеної статті, автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті тау сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі:
-для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України;
-для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, інші документи, передбачені законодавством України.
Тобто навіть у разі належного доведення поліцейськими факту надання послуг таксі, ОСОБА_1 як водій таксі, не повинен мати при собі ліцензію.
Крім того, відповідно до інформації з сайту Державної служби України з безпеки на транспорті за адресою http:///shlvah.dsbt.gov.ua/xtr?v=KA6056BO&by=num, на автомобіль яким керував ОСОБА_1 офіційно отримано ліцензію на підставі Наказу Укртрансбезпеки № 796 від 20.12.2023 року.
Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вищезазначену Європейську практику, та на наявні у справі докази слід дійти висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 164 КУпАП не може бути визнана доведеною, оскільки не підтверджено здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_1 , а на автомобіль яким керував ОСОБА_1 отримано відповідну ліцензію.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ч.1 ст.164, п. 1 ч.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
постановила:
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1ст. 164 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови, апеляційної скарги.
Суддя: О.М.Погрібна