Р. С. З. № 61
про відкриття провадження у цивільній справі
26 червня 2024 року суддя Маньківського районного суду, Черкаської області В.Л. Маренюк, розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до Буцької селищної ради та третьої особи: ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.
На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Умань Черкаської області помер батько позивача ОСОБА_3 , про що 18.05.2023 року складено відповідний актовий запис № 160, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 18.05.2023 року Маньківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).
Довідка виконавчого комітету Буцької селищної ради села Багва від 22.05.2024 №84 підтверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який постійно проживав і був зареєстрований по АДРЕСА_1 .
Також, дана довідка інформує, що на день смерті гр. ОСОБА_3 , разом з ним проживала його дружина ОСОБА_4 , неповнолітніх дітей немає. Спадкоємцями за законом першої черги є його дружина ОСОБА_4 , та діти ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , інформацією про інших спадкоємців виконком сільської ради не володіє.
Заповіт від імені ОСОБА_3 посвідчений виконавчим комітетом Буцької селищної ради села Багва Уманського району Черкаської області 18 січня 2022 року за №1.
Вказаним заповітом від 18 січня 2022 року за р.№1 ОСОБА_3 залишив заповітне розпорядження, згідно якого належну йому земельну ділянку розміром 3,03га згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР №070701, виданий Маньківською райдержадміністрацією Маньківського району Черкаської області 23 лютого 2004 року, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7123180500:03:002:0264, заповів своїй дочці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (позивач по справі).
Після смерті батька ОСОБА_3 позивач прийняла спадщину, про що подала відповідну заяву про прийняття спадщини до Маньківської державної нотаріальної контори. При цьому мати позивача (дружина померлого) ОСОБА_4 подала відповідну заяву, якою відмовилась від прийняття спадщини після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 , справжність підпису на заяві засвідчено нотаріально уповноваженою посадовою особою органу місцевого самоврядування.
01.12.2023 року державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., позивачу видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом у спадковій справі № 116 за 2023 рік, зареєстроване в реєстрі за № 1610 на спадкове майно - земельну ділянку площею 3,0302га, кадастровий номер: 7123180500:03:002:0264, яка розташована в адмінмежах Багвянської сільської ради (за межами населеного пункту) Уманського району Черкаської області, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Тобто, дане спадкове майно після смерті спадкодавця вже переоформлено на ім'я позивача-спадкоємця у нотаріальному порядку в порядку спадкування за заповітом. Більше ніхто із заявами про прийняття спадщини не звертався.
Разом з тим, після смерті ОСОБА_3 залишилось інше спадкове майно - житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 .
Наявність та належність спадкового майна спадкодавцеві підтверджується інформацією, наведеною у довідці виконавчого комітету Буцької селищної ради Уманського району Черкаської області, Багвянського старостинського округу від 11.04.2024 № 61. Згідно вказаної інформації, відповідно до запису в погосподарській книзі виконкому Буцької селищної ради села Багва, книга №1, особовий рахунок НОМЕР_3, сторінка № НОМЕР_2 , житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 , рахується за покійним ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Разом з тим, на вказане спадкове майно відсутній правовстановлюючий документ, у зв'язку з чим в процесі оформлення спадщини виявилось, що у позивача немає можливості оформити у спадщину в нотаріальному порядку вказане спадкове майно, яке спадкується в порядку спадкування за законом у відповідності до ч.2 ст.1223 ЦКУ, за якою у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦКУ. Як дочка покійного батька вона є спадкоємцем першої черги за законом, тому має право на спадкування у визначеному законом порядку.
З метою оформлення спадкових прав на житловий будинок позивач звернулась до Маньківської державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
Згідно листа за вих. № 408/02-31 від 23.04.2024 року державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 23.04.2024 року.
Даною постановою заявнику ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , який належав батькові ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказане належне покійному майно мотивована тим, що відсутні правовстановлюючі документи на майно, що у свою чергу виключає можливість оформлення спадщини в нотаріальному порядку.
У видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено, одночасно надано інформацію про те, що на підставі заяви ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті батька - ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., була відкрита спадкова справа № 116 за 2023 рік. За даними Спадкового реєстру було перевірено наявність відкритої спадкової справи, спадкового договору чи заповіту, складеного спадкодавцем. На момент заведення спадкової справи виявлено заповіт, посвідчений ОСОБА_5 , старостою села Уманського району Черкаської області 18 січня 2022 року, за р.№ 1 від імені ОСОБА_3 на земельну ділянку розміром 3,03га, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР №070701, виданого 23 лютого 2004 року, кадастровий номер 7123180500:03:002:0264, на ім'я ОСОБА_1 .
Згідно підпункту 4.12, пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Відповідно до підпункту 4.16 пункту 4 глави 10 розділу ІІ вищевказаного Порядку, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на майно.
Спадкоємцем повідомлено, що документ, який посвідчує право власності померлої на вищевказаний житловий будинок у неї відсутній і тому надати його нотаріусу для видачі свідоцтва про право на спадщину неможливо.
Оскільки спадкоємцем померлого ОСОБА_3 - ОСОБА_1 не було надано документ, що посвідчує право власності спадкодавця на нерухоме майно, як це вимагає пункт 4.16 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку, постановлено відмовити у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, нотаріусом повідомлено, що спадкоємець-позивач є такою, що прийняла спадщину, інші спадкоємці за наявною інформацією відсутні, більше заяв про прийняття спадщину ніхто не подавав.
Таким чином, за сукупності інформації, яка міститься у довідці виконавчого комітету Буцької селищної ради села Багва від 22.05.2024 №84, у заповіті ОСОБА_3 , від 18 січня 2022 року за р.№1, у Свідоцтві про право на спадщину за заповітом від 01.12.2023 року у спадковій справі № 116 за 2023 рік, зареєстрованому в реєстрі за № 1610, у постанові державного нотаріуса Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., від 23.04.2024 року, вбачається, що єдиним спадкоємцем з кола спадкоємців, визначеного законом та заповітом, який реалізував свої права на спадкування після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , є лише ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом та спадкоємець першої черги за законом, позивач по справі.
Разом з тим, хоча у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено з підстави відсутності правовстановлюючого документа, наявні документи підтверджують те, що майно дійсно належало покійному спадкодавцеві, однак за життя він не встиг отримати на нього правовстановлюючий документ, у зв'язку з відсутністю якого лише в судовому порядку є можливість оформити право власності на майно.
Як зазначено вище, згідно інформації, вказаної у довідці виконавчого комітету Буцької селищної ради Уманського району Черкаської області від 11.04.2024 № 61., відповідно до запису в погосподарській книзі виконкому Буцької селищної ради села Багва, книга №1, особовий рахунок НОМЕР_3, сторінка № НОМЕР_2 , житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 , рахується за покійним ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
25.04.2024 року приватним підприємством "Уманський центр технічної інвентаризації" виготовлено технічний паспорт з проведенням технічної інвентаризації житлового будинку садибного типу по АДРЕСА_1 . Згідно проведеної інвентаризації встановлено, що житловий будинок збудовано 1950 році, інші присадибні будівлі збудовано у 1960-1970р.р.
Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 21.04.2024 року № 375243942 підтверджує, що на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 , право власності не зареєстровано.
У зв'язку з необхідністю отримання інформації щодо відповідності забудови містобудівній документації при підготовці позовної заяви при оформленні спадкових прав на житловий будинок, на який відсутній правовстановлюючий документ, позивач звернулася письмово до Уманської районної державної адміністрації з проханням надати відповідну інформацію, зокрема надати витяг з містобудівної документації за адресою: АДРЕСА_1 . Також, просила повідомити, чи перебуває забудова земельної ділянки по АДРЕСА_1 в зоні житлової забудови, чи існують обмеження у використанні земельної ділянки, чи є будь-які перешкоди у використанні присадибної земельної ділянки за цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, надвірних будівель і споруд. До заяви додано всю наявну технічну та правовстановлюючу документацію.
Дане звернення зумовлене тим, що за усно повідомленою інформацією Буцької селищної ради, на території Буцької селищної ради повноваження у сфері містобудування та архітектури делеговано сектору містобудування та архітектури Уманської районної державної адміністрації, та рекомендовано звернутися до вищезазначеного органу.
Листом Уманської районної державної адміністрації від 16.05.2024 № 01-01-19/2117 у відповідь на вказане звернення про надання витягу з містобудівної документації та надання іншої запитуваної вказаної інформації щодо розташування будинку в зоні житлової забудови, повідомлено, що у зв'язку з тим, що відсутні графічні матеріали, у зв'язку з чим надати витяг немає можливості.
Разом з тим слід зазначити, що спадкове майно знаходиться власне на території визначених повноважень Буцької селищної ради, у даному випадку позивачем здійснено відповідне звернення, при цьому відповідачем у справі є саме ця рада, яка повністю володіє необхідною інформацією щодо місця розташування спадкового майна. При цьому, у даному випадку відсутня ознака самочинного майна, що свідчить про відсутність необхідності підготовки та надання висновків спеціалістів у сфері містобудування та архітектури. Крім того, як свідчить інформація, що міститься у облікових даних погосподарської книги, технічної інвентаризації, витягу зі звіту про незалежну оцінку, відповідні земельні поліпшення (житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами) розташовані в селі Багва, в межах населеного пункту, в зоні житлової забудови населеного пункту, обмеження у використанні земельної ділянки за цільовим призначенням відсутні, це є сельбищна та периферійна зона населеного пункту, район розташування об'єкта характеризується житловою забудовою часів Радянського Союзу.
Право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинним на час завершення його будівництва.
Згідно даних технічної інвентаризації встановлено, що житловий будинок збудовано у 1950 році. У 1950 році питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (далі - Указ від 26 серпня 1948 року), що був визнаний таким, що втратив чинність, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1988 року № 8502-ІІ, і прийнятою відповідно до Указу від 26 серпня 1948 року постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (далі - Постанова від 26 серпня 1948 року), які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва.
Згідно зі статтею 1 Указу від 26 серпня 1948 року кожен громадянин і кожна громадянка мали право купити або збудувати для себе на праві особистої власності жилий будинок на один або два поверхи з числом кімнат від однієї до п'яти як у місті, так і поза містом. Пункт 2 Постанови від 26 серпня 1948 року визначав, що земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків відводяться за рахунок земель міст, селищ, держземфонду і земель держлісфонду у безстрокове користування, а збудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовника.
Отже, за Указом від 26 серпня 1948 року та Постановою від 26 серпня 1948 року підставою виникнення у громадянина права власності на жилий будинок був сам факт збудування ним його з додержанням вимог цих актів законодавства. Ці правові акти не пов'язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.
Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України у справі № 6-137цс13 від 18 грудня 2013 року.
Слід також зазначити, що відповідно до п.40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015р. №1127, державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", іншими законами України та цим Порядком, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту. Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Позивач не може скористатись даним порядком та зареєструвати право власності, оскільки будинок рахується за покійною особою.
Таким чином, склалась ситуація, що для оформлення прав власності на вказане майно в порядку спадкування необхідно отримати свідоцтво про право на спадщину, попередньо зареєструвавши майно. Зареєструвати ж право власності немає можливості, тому що власник мертвий, зареєструвати майно за померлою особою теж немає правових підстав, у зв'язку з чим можливо лише в судовому порядку визнати право власності на спадкове майно.
Таким чином, за наявних обставин у позивача як спадкоємця, немає можливості оформити право власності на майно в іншому порядку, що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.
За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Частиною 4 ст. 19 ЦПК України для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.
Керуючись ч. 7 ст. 7, ст. 11, ч. 8 ст. 43, ст. ст. 44, 49, 53, 71, 83, 84, 85, 86, 91, 93, 95, 183, 185, 187, 189, 190-193, 196, 199, 257, ч. 2 ст. 261, ст. ст. 272, 353-355 ЦПК України, п. 8 ч. 11, 15.5 розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України, суддя,-
Відкрити провадження в цивільній справі №701/715/24-ц за позовом ОСОБА_1 до Буцької селищної ради та третьої особи: ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.
Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.
Почати підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.
Проведення підготовчого засідання призначити на 9 липня 2024 року о 11 годині 30 хвилин в Маньківському районному суді Черкаської області (вул. Соборна, буд. 8, смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області).
Роз'яснити учасникам справи право на підставі ч. 7 ст. 7 ЦПК України, звернутись до суду з клопотанням про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи.
Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України.
Відповідачу та третім особам разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Встановити строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.
Зобов'язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також третім особам.
У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: найменування (ім'я) позивача і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідачу для надання зустрічного позову встановити строк до 9 липня 2024 року.
Третім особам для надання суду пояснень щодо позову або відзиву та доказів встановити строк до 9 липня 2024 року, попередивши, що у разі їх ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником. До пояснень третьої особи застосовуються тотожні для відзиву правила.
Учасники справи мають право надати відповідь на пояснення третіх осіб, свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив - до закінчення підготовчого провадження.
Роз'яснити учасникам справи їх право на поставлення в першій заяві по суті справи, що ними подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов'язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п'ять днів до підготовчого засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. У заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань. Якщо поставлене запитання пов'язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім'ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім'ї чи близьких родичів. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов'язана повідомити причини відмови. Також учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання, якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов'язати учасника справи надати відповідь.
Попередити учасників справи, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів); зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Роз'яснити учасникам справи, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане відповідачем, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв'язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання.
Забезпечення доказів судом проводиться за правилами, встановленими ст. ст. 116-119 ЦПК України.
Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
У разі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: https://mn.ck.сourt.gov.ua/sud2312.
Ухвала окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку лише щодо порушення правил підсудності. В іншій частині заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги через Маньківський районний суд Черкаської області до Черкаського апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Суддя В.Л. Маренюк