1-кп/359/534/2024
359/5823/24
18 червня 2024 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12024111100001050 від 18.05.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Козятин, Козятинського району, Вінницької області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,
ОСОБА_4 обвинувачується в пропозиції службовій особі надати неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади, за таких обставин.
Відповідно до витягу з наказу № 63 о/с від 24.02.2021 Головного управління Національної поліції в Київській області старшого сержанта поліції ОСОБА_6 призначено на посаду поліцейського відділу реагування патрульної поліції Бориспільського районного управління поліції.
Відповідно до витягу з наказу № 267 о/с від 13.10.2021 Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_7 призначено на посаду інспектора відділу реагування патрульної поліції Бориспільського районного управління поліції.
Відповідно до п. 1 Примітки до ст. 364 КК України, старший сержант поліції ОСОБА_6 , капітан поліції ОСОБА_7 є особами, які постійно здійснюють функції представників Національної поліції України - центрального органу виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, у зв'язку з чим вони є службовими особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон), Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно до ст. 2 Закону «Про національну поліцію», завданням поліції є надання поліцейських послуг у сферах забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги. Принципами діяльності поліції відповідно до ст. ст. 6-9 Закону є верховенство права, дотримання прав і свобод людини, законність, відкритість та прозорість.
Згідно ст. 23 Закону, поліція відповідно до покладених на неї завдань, здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень, виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення, вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення, у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Так, 17.05.2024 поліцейські відділу реагування патрульної поліції Бориспільського районного управління поліції ГУНП в Київській області ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , згідно розстановки сил та засобів особового складу Бориспільського РУП ГУНП в Київській області з 08 год. 00 хв. 17.05.2024 по 08 год. 00 хв. 18.05.2024 заступили до складу екіпажу «Градус 20» авто патрулювання на території оперативного обслуговування Бориспільського РУП ГУНП в Київській області на службовому автомобілі марки «Renault Megane» державний номерний знак « НОМЕР_1 » на синьому фоні.
Цього ж дня, близько 11 години 04 хвилин, під час патрулювання поліцейськими відділу реагування патрульної поліції Бориспільського районного управління поліції ГУ НП в Київській області ОСОБА_7 та ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3 , було зупинено мопед марки «Yamaha» без державного номерного знаку, задля припинення порушення правил дорожнього руху, а саме ПДР України.
В подальшому встановлено особу водія транспортного засобу марки «Yamaha» без державного номерного знаку - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та пасажира ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ході спілкування з якими у останніх виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. У подальшому, водієві ОСОБА_8 запропоновано на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ та Міністерства охорони здоров'я № 1452/735 від 09.11.2015 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, однак останній відмовився.
Після чого, поліцейським ОСОБА_6 на підставі ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 5 розділу 1 та розділу 9 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015, повідомлено ОСОБА_8 про складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього.
ОСОБА_4 перебуваючи на місці зупинки транспортного засобу, розуміючи, що ОСОБА_8 може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, як за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, так і за керування мопедом у стані алкогольного сп'яніння, а також те, що у разі проходження ним відповідного медичного освідування, настане відповідальність, за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 та розуміючи, що дії ОСОБА_8 носять незаконний характер та він може бути притягнутий до адміністративної відповідальності, за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на пропозицію службовій особі надати неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 розуміючи, що працівники поліції є службовими особами, які згідно зі ст. 255 КУпАП та уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, бажаючи уникнення відповідальності ОСОБА_8 , за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, знаючи про настання кримінальної відповідальності за пропозицію та надання неправомірної вигоди службовій особі, не зважаючи на неодноразове попередження поліцейського відділу реагування патрульної поліції Бориспільського районного управління поліції ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 про кримінальну відповідальність за висловлення пропозицій та надання неправомірної вигоди службовій особі, в ході діалогу, висловила пропозицію надати поліцейському ОСОБА_6 грошових коштів у сумі 1000 (тисяча) гривень 00 копійок, за не вчинення цією службовою особою дій, з використанням наданого їй влади, а саме: не складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_8 , передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Після зазначених неправомірних дій ОСОБА_4 , інспектором відділу реагування патрульної поліції ОСОБА_7 викликано слідчо-оперативну групу за фактом пропозиції надання їм громадянкою ОСОБА_4 неправомірної вигоди.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.
31 травня 2024 року між прокурором Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 та підозрюваною (обвинуваченою) ОСОБА_4 , у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 було укладено угоду про визнання винуватості, яка за змістом відповідає вимогам ст. 472 КПК України. У відповідності з п. 9 ч. 2 ст. 52 КПК України з моменту ініціювання укладання такої угоди обвинуваченій була забезпечена участь захисника. В угоді про визнання винуватості сторони узгодили покарання за ч. 1 ст. 369 КК України у виді штрафу у розмірі тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.
У судовому засіданні обвинувачена беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, погодилася з усіма фактичними обставинами, що викладені в обвинувальному акті та угоді. Також, судом з'ясовано у обвинуваченої питання передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК, характер обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою, а також вид покарання у разі затвердження угоди судом. При цьому, обвинувачена в судовому засіданні просила суд, в разі затвердження угоди про визнання винуватості, враховуючи її скрутне матеріальне становище розстрочити їй виплату штрафу. Захисник в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором та підозрюваною (обвинуваченою). Обидві сторони підтвердили, що укладення угоди є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Зі змісту угоди вбачається, що, узгоджуючи міру покарання, сторони врахували загальні засади покарання визначені ст. 65 КК України, а також ступінь тяжкості як показник індивідуального рівня суспільно - небезпеки вчиненого злочину, зумовленими його специфічними об'єктивними та суб'єктивними ознаками, особистість винного, обставини, що пом'якшують його покарання (щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення). В свою чергу, обставин, що обтяжують покарання не встановлено. На підтвердження наявності обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення в порядку ч. 6 ст. 474 КПК України, суд дослідив матеріали кримінального провадження.
Враховуючи те, що умови укладеної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України, а також інтересам суспільства і не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, з огляду на те, що дії обвинуваченої кваліфіковані правильно, підстави вважати, що укладення даної угоди не було добровільним - відсутні, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди.
При цьому, відповідно до положень ч. 4 ст. 53 КК України, з урахуванням майнового стану особи, суд може призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до одного року. Враховуючи майновий стан обвинуваченої ОСОБА_4 , суд вбачає наявність об'єктивних факторів, які можуть ускладнити виконання судового рішення, тому вважає можливим розстрочити сплату штрафу на десять місяців рівними частинами по 1700 гривень щомісяця.
Керуючись ст. 368, ст. 373, ст. 374, ст. 474, ст. 475 КПК України, суд
Угоду про визнання винуватості між прокурором Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 та підозрюваною (обвинуваченою) ОСОБА_4 затвердити.
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України та призначити їй покарання, узгоджене сторонами угоди, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.
Розстрочити ОСОБА_4 сплату штрафу на строк десять місяців шляхом щомісячного внесення нею грошових коштів у сумі, що відповідає сто неоподатковуваних мінімумам доходів громадян та складає 1700 грн., починаючи з дати набрання вироком законної сили.
На підставі ч. 4 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений: 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; 2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили. На підставі ч. 3 ст. 376 КПК України роз'яснити обвинуваченому, захиснику, його законному представнику, потерпілому, його представнику, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1