Справа № 357/8919/24
1-кс/357/1680/24
24 червня 2024 року м. Біла Церква
Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області клопотання слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12024111030002094, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.06.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України стосовно підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою-базовою освітою, неодруженого, утриманців немає, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 09.06.2022 Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. Ухвалою Даницького районного суду м. Києва від 20.10.2022 штраф замінено на громадські роботи строком на 240 годин,
про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою,
сторони кримінального провадження: прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 , підозрюваний ОСОБА_5 , захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 ,
Слідчий СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 , звернулися до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12024111030002094, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.06.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість застосування менш суворого запобіжного заходу.
Ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисних тяжких кримінальних правопорушень проти власності, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до восьми років. Усвідомлення можливості настання вказаних вкрай несприятливих наслідків у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років може спонукати підозрюваного змінювати своє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходів, міцних соціальних зв'язків, а ті що є не стали на заваді вчинення кримінальних правопорушень.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. Зокрема, 09.06.2022 Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1000 НМДГ, що становить 17 000 гривень. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 20.10.2022 штраф замінено на громадські роботи строком 240 годин, які станом на 24.06.2024 не виконанні.
Разом з тим, у травні 2024 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області направлено два обвинувальні акти за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.185 КК України.
Зазначене свідчить, що підозрюваний на шлях виправлення не стає, ігнорує встановлені законом норми поведінки в суспільстві, а також в нього відсутні будь-які стримуючі фактори щодо вчинення протиправної поведінки, в тому числі кримінальних правопорушень. Тому наявні передумови для вчинення останнім інших злочинів.
Крім цього, ОСОБА_5 , достовірно знаючи про воєнний стан на території України, неспровоковану військову агресію проти українського народу з боку російської федерації, усвідомлюючи надзвичайно складний період в житті української нації, протиставив себе державі, суспільному порядку та моральності. Без будь-яких докорів сумління та співчуття вирішив збагатитись за рахунок чужого майна, задовольняючи при цьому свої корисливі інтереси. Характер вчиненого кримінального правопорушення, поведінка ОСОБА_5 вказує на його сміливість та кмітливість у вчиненні злочинів, а відтак наявність у нього морального бажання та схильності до вчинення інших кримінальних правопорушень, зокрема корисливих.
Наведені вище обставини, свідчать що застосування більш м'яких окрім як тримання під вартою запобіжних заходів не може запобігти виникненню ризикам, існування яких обґрунтовано слідчим.
Таким чином, для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків у провадженні, беручи до уваги неможливість запобіганню вищезазначеним ризикам застосуванням більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою та враховуючи особу підозрюваного, є обґрунтована необхідність у застосуванні щодо останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів із визначенням застави в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Позиції сторін.
У судовому засіданні прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_4 заявлене клопотання підтримала у повному обсязі та просила задовольнити з підстав, вказаних у його мотивувальній частині.
Підозрюваний ОСОБА_5 не заперечував проти обрання стосовно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 підтримав думку свого підзахисного.
Позиція слідчого судді.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання та долучені до нього документи, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали, та проаналізувавши в системному зв'язку усі наявні на час розгляду клопотання відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішення питання про застосування заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин в їх сукупності, приходить до наступного.
Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п.1- п.3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризують особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 12 частини 1 вказаної статті.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного - обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним- обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.
У ході судового розгляду встановлено, що органами досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України за викладених у клопотанні обставин.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, та після його затвердження Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» цей Указ набрав чинності, у зв'язку з чим в Україні відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» розпочався воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє то теперішнього часу.
Проте, 16.05.2024 у період часу з 18 год. 07 хв. по 18 год. 14 хв., ОСОБА_5 перебував в приміщенні супермаркету «Сільпо», ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» (ЄДРПОУ 40720198), що розташований за адресою: вул. Героїв Небесної Сотні 2А, м. Біла Церква, Київської області, де у останнього виник умисел на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій протиправний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, таємно від оточуючих, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи незаконний характер своїх дій, шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану, зі стелажів вказаного магазину здійснив крадіжку коньяку Мартель VSOP у коробці в кількості 1 одиниці вартістю 2638 гривень 33 копійок, коньяку Мартель VS у коробці в кількості 1 одиниці вартістю 1570 гривень, які сховав до рюкзака.
Після цього, ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» майнової шкоди на суму 4 208 гривень 33 копійок.
Крім того, 17.05.2024 у період часу з 18 год. 09 хв. по 18 год. 16 хв. ОСОБА_5 перебував в приміщенні супермаркету «Сільпо», ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» (ЄДРПОУ 40720198), що розташований за адресою: вул. Героїв Небесної Сотні 2А, м. Біла Церква, Київської області, де у останнього виник умисел на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій протиправний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 , перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, таємно від оточуючих, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи незаконний характер своїх дій, шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану, зі стелажів вказаного магазину здійснив крадіжку коньяку Hennessy VS в коробці у кількості 1 одиниці вартістю 2116 гривень 47 копійок та коньяку Hennessy VSОР у подарунковій упаковці вартістю 2723 гривень 85 копійок, які сховав до рюкзака.
Після цього, ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» майнової шкоди на суму 4 840 гривень 32 копійок.
При розгляді даного клопотання слідчим суддею встановлено, що письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України вручено з дотриманням вимог ч. 2 ст. 278 КПК України - 21.06.2024.
Щодо обґрунтованості підозри.
Вищезазначені обставини обумовлюють наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення на думку сторони обвинувачення, з чим слідчий суддя погоджується, виходячи з наступного.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами у їх сукупності, зокрема:
електронним рапортом Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області від 11.06.2024 за №21226; відношенням представника ТОВ «Сільпо-Фуд» ОСОБА_7 від 11.06.2024, в якому останній просить притягнути до відповідальності невідому особу, яка 16.05.2024 близько 18 години 15 хвилин викрала товари з магазину Сільпо, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 ; актом інвентаризації від 11.06.2024 за №1898 та довідкою про вартість викрадених товарів; відношенням представника ТОВ «Сільпо-Фуд» ОСОБА_7 від 11.06.2024, в якому останній просить притягнути до відповідальності невідому особу, яка 17.05.2024 близько 18 години 15 хвилин викрала товари з магазину Сільпо, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 ; Актом інвентаризації від 11.06.2024 за №1899 та довідкою про вартість викрадених товарів; протоколом огляду місця події від 11.06.2024, а саме місця вчинення кримінального правопорушення приміщення магазину Сільпо, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 ; показаннями представника потерпілого ОСОБА_7 від 17.06.2024; протоколом огляду відеозаписів приміщення магазину Сільпо від 18.06.2024, які отримано в порядку ст. 93 від представника потерпілого ОСОБА_7 ; постановою про залучення до матеріалів кримінального провадження матеріальних об'єктів та визнання їх документами від 18.06.2024; протоколом огляду відеозаписів приміщення магазину Сільпо від 18.06.2024, які отримано в порядку ст. 93 від представника потерпілого ОСОБА_7 ; постановою про залучення до матеріалів кримінального провадження матеріальних об'єктів та визнання їх документами від 18.06.2024; показаннями свідка ОСОБА_8 , який повідомив про обставини виявлення кримінальних правопорушень; висновком експерта судово-товарознавчої експертизи №2251 від 19.06.2024; показаннями підозрюваного ОСОБА_5 від 21.06.2024; протоколом проведення слідчого експерименту від 21.06.2024 за участі підозрюваного ОСОБА_5 , який детально відтворив обставини вчинення кримінальних правопорушень.
З огляду на наведені у клопотанні органу досудового розслідування докази у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Наявність ризиків та їх обґрунтованість.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Під час перевірки наявності ризиків у даному кримінальному провадженні слідчий суддя вважає переконливими та погоджується із доводами прокурора про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та/або суду обумовлений тяжкістю ймовірного покарання та суворістю можливого вироку (кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України відноситься до тяжкого злочину, за який передбачено покарання до 8 років позбавлення волі).
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти. У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Враховуючи ці обставини у сукупності з особою підозрюваного ОСОБА_5 та характером злочину у вчиненні якого він підозрюється, слідчий суддя дійшов висновку про існування високого ступеня ризику того, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.
Слідчий суддя погоджується із доводами сторони обвинувачення про існування високого ступеня ризику вчинити інше кримінальне правопорушення підозрюваним ОСОБА_5 зважаючи на те, що він, будучи раніше неодноразово засудженим за вчинення кримінальних правопорушень, останній раз 09.06.2022 Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1000 НМДГ, що становить 17 000 гривень. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 20.10.2022 штраф замінено на громадські роботи строком 240 годин, які станом на 24.06.2024 не виконанні. Крім того, 29.05.2024 та 03.06.2024 до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області направлено два обвинувальні акти за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.185 КК України. Зазначене свідчить, що підозрюваний на шлях виправлення не стає, ігнорує встановлені законом норми поведінки в суспільстві, а також в нього відсутні будь-які стримуючі фактори щодо вчинення протиправної поведінки, в тому числі кримінальних правопорушень.
Характер вчиненого кримінального правопорушення, поведінка ОСОБА_5 вказує на його сміливість та кмітливість у вчиненні злочинів, а відтак наявність у нього морального бажання та схильності до вчинення інших кримінальних правопорушень, зокрема корисливих.
Вказане в сукупності свідчить про злочинну спрямованість особи підозрюваного та вперте небажання стати на шлях виправлення та високий ризик можливої протиправної поведінки підозрюваного у майбутньому.
Щодо наявності підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Сторона обвинувачення посилається на неможливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу з огляду на наявність високого ступеню встановлених ризиків.
Слідчий суддя зазначає, що метою застосування запобіжного заходу, в тому числі й такого виняткового, як тримання під вартою, відповідно до положень ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Крім того, при виборі між кількома запобіжними заходами, слід перевірити чи можуть більш м'які запобіжні заходи, запобігти ризикам, існування яких доведено прокурором.
За змістом ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан, наявність судимостей, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється.
На час розгляду порушеного у клопотанні питання стосовно підозрюваного встановлено такі відомості: ОСОБА_5 , неодружений, утриманців не має, непрацюючий, має місце реєстрації, проживає на орендованій квартирі, раніше судимий, покарання за вироком у виді 240 годин громадських робіт не виконане, зі слів має залежність від наркотичних засобів.
Оцінюючи в сукупності всі обставини, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , особу підозрюваного, відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку про високий ступінь ймовірності позапроцесуальних дій підозрюваного, спрямованих на ухилення від органу досудового розслідування чи суду та вчинення підозрюваним нового кримінального правопорушення.
Сукупність вказаних обставин на переконання суду не дає підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж той, який просить застосувати орган досудового слідства тримання під вартою.
Вирішуючи питання щодо обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує також вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
За викладених встановлених слідчим суддею обставин, враховуючи, що підстав для застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не вбачається, та що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, на переконання слідчого судді переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, суд оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_5 та визнає за реальну небезпеку можливість ухилення від слідства та суду та вчинення ним нового кримінального правопорушення у разі застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж той, який просить застосувати орган досудового розслідування. Адже, на переконання слідчого судді, саме такий запобіжний захід, забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та в повній мірі забезпечить запобіганню ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Даних про те, що ОСОБА_5 не може утримуватися в умовах СІЗО, слідчому судді не надано.
Слідчий суддя з урахуванням вищенаведених обставин визначає стосовно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України у межах строку досудового розслідування.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» з 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, його тяжкість, дані про особу обвинуваченого, його майновий стан, суд вважає, що у даному кримінальному провадженні можливо визначити заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (3028 х 30), що становить 90 840 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 183, 193, 194, 96, 197, 199, 205, 309 КПК України, слідчий суддя
Задовольнити клопотання слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12024111030002094, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.06.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 .
Обрати стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування строком на 59 днів, тобто до 21 серпня 2024 включно взявши останнього під варту з-залу суду негайно та утримувати в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , рахувати з моменту його фактичного затримання.
Одночасно визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб що становить 90 840 (дев'яносто тисяч вісімсот сорок) грн.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем), на наступний депозитний рахунок: Територіальне управління Державної судової адміністрації в Київській області: UA768201720355259001000018661 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Київській області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 26268119.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного, який вніс заставу з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
У разі внесення застави у визначеному судом розмірі звільнити ОСОБА_5 з-під варти.
В разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати до органу досудового розслідування за першою вимогою;
- не відлучатися із місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі внесення застави, встановити двохмісячний строк дії покладених судом обов'язків, починаючи з дня внесення застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали для виконання направити начальнику ДУ «Київський СІЗО» та начальнику ІТТ №1 ГУ НП в Київській області.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 25.06.2024 о 13-45 год.
Слідчий суддя ОСОБА_9