Справа № 289/1379/24
Номер провадження 1-кс/289/137/24
25.06.2024 м. Радомишль
Слідчий суддя Радомишльського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділення поліції №3 Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області ОСОБА_4 про застосування до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12024060450000128, -
До Радомишльського районного суду 25.06.2024 року надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 по матеріалах кримінального провадження за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Згідно клопотання, ОСОБА_5 , будучи раніше неодноразово судимим за злочини проти власності та злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, маючи дані судимості не знятими та не погашеними у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став та повторно, в умовах воєнного стану, вчинив умисний тяжкий злочин проти власності за наступних обставин.
Так, 09 червня 2024 року, близько 01:00 години у ОСОБА_5 , який перебував в домоволодінні, яке розташовано по АДРЕСА_1 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, повторно в умовах воєнного стану з проникненням до господарства, що належить ОСОБА_7 та розташоване по АДРЕСА_2 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на крадіжку чужого майна, діючи повторно, в умовах воєнного стану, розуміючи протиправність вчинених дій, керуючись корисливим мотивом та з метою наживи, ОСОБА_5 , прийшов до господарства ОСОБА_7 , що розташоване за вказаною вище адресою, та у тому ж місці і у той же час, враховуючи сприятливу для нього обстановку, а саме те, що його злочинні дії ніким не помічені та за ним ніхто не спостерігає, через незамкнену металеву хвіртку, зайшов до подвір'я вказаного вище домоволодіння, після чого, підійшов до вхідних дверей літньої кухні та застосовуючи фізичну силу рук, зірвав металеву скобу, а потім таємно, повторно в умовах воєнного стану проник у середину літньої кухні, в якій знайшов і таємно, повторно в умовах воєнного стану викрав наступне майно: спінінг «Trabucco», модель «Searider», довжиною 2.1 метра, тестом 150 грамів, ринковою вартістю 750, 40 гривень з безінерційною котушкою «Line Winder», модель «Eugene 2000», ринковою вартістю 1012 гривень; спінінг «Trabucco», модель «Searider», довжиною 2.1 метра, тестом 150 грамів, ринковою вартістю 750, 40 гривень з безінерційною котушкою марки «Flagman», модель «Attract spin 3000 Fd» ринковою вартістю 1100 гривень; спінінг марки «Kaida», модель «Inspire», довжиною 2.1 метра, тестом 20-80 грамів ринковою вартістю 368 гривень з безінерційною котушкою марки «Flagman», модель «Tornado 3000» ринковою вартістю 1100 гривень, яке виніс з літньої кухні на подвір'я вказаного домоволодіння.
Продовжуючи свої злочинні дії, перебуваючи у вказаний день час та місці, ОСОБА_5 побачив на подвір'ї вказаного домоволодіння велосипед марки «Україна» зеленого кольору, ринковою вартістю 1007 гривень 50 копійок, після цього у ОСОБА_5 виник злочинний умисел направлений на викрадення вказаного велосипеда.
Реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_5 09 червня 2024 року, близько 01:20 години підійшов до велосипеда марки «Україна», який стояв поряд з житловим будинком в подвір'ї вказаного домогосподарства та таємно, повторно в умовах воєнного стану викрав, викотивши його за територію господарства ОСОБА_7 .
У подальшому ОСОБА_5 розпорядився викраденими майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 6088 гривень 30 копійок.
На думку слідчого є всі підстави вважати, що наявні ризики, визначені п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від суду та слідства, оскільки останній будучи раніше судими ОСОБА_5 й, в даний час підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, який він вчинив в стані алкогольного сп'яніння, а також може впливати на потерпілого, який є його родичем та свідків вказаного кримінального правопорушення та вчинити інше кримінальне правопорушення.
На цей час у кримінальному провадженні проведений не весь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування. Вказані обставини підтверджуються матеріалами долученими до клопотання.
Вищевказані обставини, на думку слідчого СВ, вказують на вчинення тяжкого кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років та дають підстави обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вік підозрюваного ОСОБА_5 , його соціальні зв'язки, стан здоров'я, дозволяють останньому переховуватись від органів досудового розслідування. Крім цього, ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, що збільшує ризики передбачені ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні слідчий СВ підтримав внесене клопотання та пояснив, що ОСОБА_5 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за яким останньому пред'явлено обґрунтовану підозру. Також додатково надав витяги з ЄРДР по кримінальним провадженням № 12024060450000129, № 12024060450000134, № 12024060450000144, №12024060450000146, про вчинення ОСОБА_5 інших тяжких кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст. 185 та ч.2 ст. 289 КК України.
Прокурор підтримав клопотання та додав, що ОСОБА_5 , раніше неодноразово судимий, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який він вчинив усвідомлюючи те, що він раніше судимий та під час дії воєнного стану, що свідчить про його підвищену суспільну небезпеку, а тому на даний час застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту є не можливим.
Підозрюваний ОСОБА_5 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнає повністю, проти задоволення клопотання не заперечує. Його захисник адвокат ОСОБА_6 підтримує позицію підзахисного.
Дослідивши матеріали клопотання та заслухавши думки учасників процесу, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
В частині 2 статті 177 КПК України зазначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Слідчим суддею встановлено, що 09 червня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за який законом передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк до восьми років.
21 червня 2024 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та допитано в якості підозрюваного.
Згідно повідомлення про підозру, ОСОБА_5 вчинив вказане кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 185 КК України.
Докази вчинення ним даного кримінального правопорушення містяться в показаннях підозрюваного, потерпілої, свідків, в протоколах слідчих дій та підтверджуються доказами долученими до клопотання.
Також згідно витягів з ЄРДР по кримінальним провадженням № 12024060450000129, № 12024060450000134, № 12024060450000144, №12024060450000146, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні інших тяжких кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст. 185 та ч.2 ст. 289 КК України.
Дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя вважає, що ризики передбачені ст. 177 КПК України прокурором в судовому засіданні доведені.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення, хоча не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії», Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Водночас відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя відповідно до положень ст. ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, враховує тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному за інкриміновані злочини у разі доведення його вини, особу підозрюваного та доходить висновку, що докази та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що існують ризики передбачені п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_5 може ухилитись від покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування, знищувати, ховати або спотворювати речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, необхідність припинення систематичного вчинення нових злочинів.
Вищенаведене дозволяє стверджувати, що заявлені в клопотанні та доведені в судовому засіданні ризики дають підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого, погоджене прокурором про тримання під вартою підлягає задоволенню.
Частиною 3 статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
При визначенні розміру застави, слідчий суддя враховує положення ст. 182 КПК України, а саме обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у таких межах - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії тяжких злочинів, а тому слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у межах 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст.ст. 178, 182, 183 КПК України.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 182, 183, 193, 194, 196 КПК України,-
Клопотання задовольнити.
Обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України у кримінальному провадженні №12024060450000128, строком на 60 діб, а саме по 24 серпня 2024 року включно.
Одночасно визначити ОСОБА_5 розмір застави у межах 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в розмірі 151 400 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок отримувача НОМЕР_1 , код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26278626, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатися з постійного місця проживання, яке він зазначить слідчому, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання (перебування), роботи.
Роз'яснити, що з моменту звільнення ОСОБА_5 з-під варти внаслідок внесення застави, він зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, а у разі їх невиконання внесені у якості застави кошти звертаються в дохід держави.
Ухвала підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали не перешкоджає її виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст проголошено 26 червня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1