Справа № 161/10154/24
Провадження № 3/161/3683/24
24 червня 2024 року Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Рудська С.М., за участі захисника - адвоката Лялюги Л.В., потерпілої ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Ротмістрівка Смілянського р-ну Черкаської обл., громадянина України, із вищою освітою, розлученого, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, до адміністративної відповідальності за вчинення однорідного правопорушення протягом року не притягувався, не судимого, працюючого на посаді майстра у ДКП «Луцьктепло», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
14.05.2024 року близько 20:00, ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_1 , а саме: ображав її нецензурною лайкою та штовхав, забрав у неї телефон, чим завдав шкоди її психічному та фізичному здоров'ю.
Своїми діями ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому правопорушенні не визнав, суду пояснив, що між ним та його колишньою дружиною існує триваючий конфлікт, оскільки остання має намір виселити його з їх спільного помешкання. 14.05.2024 року ОСОБА_1 відібрала у їхніх дітей телефони. У свою чергу, він почав вимагати повернути дітям мобільні пристрою, однак колишня дружина відмовлялася. Як наслідок, він відібрав у ОСОБА_1 її особистий телефон та наголосив, що поверне такий після того, як вона віддасть телефони їх дітям. У той момент жодних протиправних дій він щодо колишньої дружини не застосовував.
Захисник ОСОБА_2 - адвокат Лялюга Л.В. в судовому засіданні просила закрити провадження у справі щодо її підзахисного, у зв'язку з відсутністю в його діях складу інкримінованого правопорушення.
Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила суду, що дійсно між нею та її сином виник конфлікт, в ході якого вона відібрала в останнього мобільний телефон. У цей час ОСОБА_2 повернувся додому в стані алкогольного сп'яніння та відібрав у належний їй телефон, при цьому шарпаючи її за руки. Надалі, колишній чоловік подовжував конфлікт, залучаючи до нього неповнолітніх дітей,при цьому висловлювався в її сторону нецензурною лайкою. Останній постійно перебуває в стані алкогольного сп'яніння та підриває її авторитет перед їхніми дітьми. Також, вона побоюється за свою безпеку через постійну агресію з боку ОСОБА_2 .
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника та потерпілої, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.
Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Статтею 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» закріплено зазначення термінів, які вживаються у даному Законі.
Домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Суд вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, повністю підтверджується наступними доказами, дослідженими судом, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 843428 від 14.05.2024 року, складеним інспектором СРПП ВП № 3 (м. Луцьк) Луцького РУП ГУНП у Волинській обл. капітаном поліції Давиденком О.В. відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (а.с. 1);
-терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії АА № 398545 від 14.05.2024 року, складеним відносно ОСОБА_2 , яким останньому встановлено заборону в будь-який спосіб контактувати із ОСОБА_1 . Терміновий заборонний припис видано строком на 5 діб (а.с. 2);
-електронним рапортом щодо реєстрації повідомлення ОСОБА_1 на службі «102» з приводу вчинення щодо неї 14.05.2024 року о 19:42 її колишнім чоловіком домашнього насильства (а.с. 4);
-протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 14.05.2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 просила притягнути її чоловіка ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення останнім домашнього насильства (а.с. 5);
-формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 14.05.2024 року, складеним по відношенню до ОСОБА_2 , як кривдника, та ОСОБА_1 як потерпілої особи (а.с. 22).
Об'єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, як надані органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, у суду немає, жодний із перелічених вище доказів ОСОБА_2 та його захисником спростований не був.
Суд приймає до уваги ту обставину, що ОСОБА_2 особисто визнав той факт, що між ним та ОСОБА_1 , 14.05.2024 року близько 20:00, ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , виник конфлікт, у ході якого останній забрав у колишньої дружини телефон, який остання не мала можливості самостійно відібрати у нього через гендерну та фізіологічну різницю між ними.
Тобто, у розглядуваному випадку ОСОБА_3 беззаперечно перебувала у статусі постраждалої особи, а ОСОБА_2 був її кривдником.
За таких обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
При накладенні стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, ступінь його вини, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_2 судом не вбачаються.
Враховуючи всі обставини справи та особу правопорушника, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_2 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 170 грн.
Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від скоєння нових адміністративних правопорушень.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» з ОСОБА_2 слід також стягнути судовий збір у сумі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 40-1, 173-2, 251, 252, 283, 284 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір», суддя, -
Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 (сто сімдесят) грн.
Роз'яснити ОСОБА_2 , що у разі несплати штрафу протягом 15 днів в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсотп'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська