Справа № 159/2714/24
Провадження № 2-а/159/60/24
45008, м. Ковель, вул. Незалежності, 15, тел.: (03352) 5-90-66,
e-mail:inbox@kv.vl.court.gov.ua, веб-адреса: http://court.gov.ua/sud0306/
26 червня 2024 рокум.Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням судді Бойчука П.Ю.,
розглянувши в м. Ковелі в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (Волинська область, м. Луцьк, вул. Залізнична, 15) про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 1872018 від 10.04.2024 року, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з даним адміністративним позовом.
Позивач стверджує, що жодним чином не порушив ПДР України, вказуючи при цьому на ряд порушень норм матеріального та процесуального права, допущених уповноваженою особою відповідача при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Враховуючи, що оскаржувана постанова виносилась відповідачем з порушенням вимог КУпАП та чинного законодавства, оцінка доказів не проводилась, позивач просив визнати дії інспектора 2 зводу 5 роти 2 батальйону відділу організації несення служби в м. Ковелі УПП у Волинській області Герасим В.П. протиправними та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 1872018 від 10.04.2024 року.
Ухвалою судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 25.04.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Крім цього, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представником відповідача подано відзив на пред'явлений позов, з якого вбачається, що відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити в задоволенні позову.
Зокрема, представник відповідача зазначає, що 10.04.2024 року інспектором роти з обслуговування міста Ковель УПП у Волинській області ДПП Герасим В.П., при здійсненні патрулювання в місті Ковель, об 11 год. 04 хв. було виявлено факт вчинення адміністративного правопорушення водієм транспортного засобу «NISSAN», номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , який не подав завчасно сигнал світловим покажчиком повороту вправо, чим порушив п. 9.4 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 125 КУпАП. При перевірці документів у водія, останній відмовився пред'являти на вимогу працівника поліції посвідчення водія, реєстраційні документи на транспортний засіб та поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), чим було порушено п. 2.1 ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 125 КУпАП та ч. 1 ст. 126 КУпАП, заслухавши та врахувавши його пояснення, поліцейським, як уповноваженою особою органу Національної поліції, було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №1872018 від 10.04.2024 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді адміністративного штрафу в розмірі 425 грн. на підставі санкції ст. 125 КУпАП, ч. 1 ст. 126 КУпАП та відповідно до вимог ст. 36 КУпАП.
Враховуючи викладене, покликаючись на відповідні обставини справи та норми чинного законодавства, представник відповідача вважає оскаржувану постанову повністю законною, а тому просила у задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю.
В подальшому, позивачем подано відповідь на відзив відповідача, в якому позивач виклав свої спростування обставин, викладених у відзиві. Зокрема, позивач зазначив, що у поданому відзиві відповідачем не надано суду будь-яких доказів щодо наявності його вини у вчиненні даного адміністративного правопорушення.
Суд, з'ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази у справі, прийшов до висновку про те, що даний позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Обґрунтовуючи даний позов, позивач вказує на відсутність у його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 125, ч. 1 ст. 126 КУпАП, та на порушення відповідачем норм закону при її винесенні.
Судом встановлено, що 10.04.2024 року інспектором 2-го взводу 5-ї роти 2-го батальйону відділу організації несення служби в м. Ковелі УПП у Волинській області Герасим В.П. було винесено постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення в розмірі 425,00 грн. у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії ЕНА №1872018, згідно якої позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 125, ч. 1 ст. 126 КУпАП, за те, що він 10.04.2024 року об 11 год. 04 хв., на перехресті вул. Незалежності - Луцька в м. Ковель, керуючи транспортним засобом марки «NISSAN LEAF», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , не завчасно подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті праворуч, а також, при перевірці документів, не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб та діючий поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 9.4. та п. 2.4. «а» ПДР України, чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 125, ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Оскаржувана постанова не містить посилань на докази вчинення позивачем правопорушень, передбачених ст. 125, ч. 1 ст. 126 КУпАП, а також доказів на спростування обставин, зазначених позивачем в обґрунтування адміністративного позову, у той час, як доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Доводи позивача про відсутність в його діях складу адміністративних правопорушень жодним чином не спростовані відповідачами в ході розгляду даної справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
ОСОБА_1 у своєму адміністративному позові вказує на те, що дійсно він у вказаний в постанові час перебував в м. Ковелі за вказаною адресою та керував вищевказаним транспортним засобом.
Таким чином, факт керування позивачем автомобілем марки «NISSAN LEAF», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , в зазначений в постанові дату та час, визнається самим позивачем та не підлягає доказуванню.
З відеозапису з нагрудних бодікамер поліцейських, долученого представником відповідача до відзиву на позовну заяву, встановлено, що ОСОБА_1 10.04.2024 року об 11 год. 04 хв., на перехресті вул. Незалежності - Луцька в м. Ковель, керував транспортним засобом марки «NISSAN LEAF», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , та подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті праворуч.
Стороною відповідача будь-яких доказів того, що світловий покажчик повороту відповідного напрямку при повороті праворуч ОСОБА_1 був поданий не завчасно, на розгляд суду не надано.
З вказаного відеозапису встановлено, що підставою зупинки транспортного засобу під керуванням позивача стало порушення водієм п. 9.4 ПДР України в м. Ковелі по вул. Незалежності, однак інспектором відділу організації несення служби в м. Ковелі УПП у Волинській області Герасим В.П. було констатовано, що вказаного порушення ОСОБА_1 не вчиняв та, через певний проміжок часу, інспектор почала вказувати на порушення ОСОБА_1 іншого, думку поліцейської, правопорушення, яке було вчинено при здійснені маневру повороту з вул. Незалежності на вул. Луцька в м. Ковелі.
Однак, факт вчинення вказаного правопорушення повністю спростовується вищевказаним відеозаписом.
Несвоєчасне, на думку відповідача, подання позивачем сигналу повороту праворуч є виключно суб'єктивною думкою поліцейської та належними доказами не підтверджується.
Окрім цього, як вбачається з суті вказаного відеозапису, після оформлення матеріалів щодо попереднього адміністративного правопорушення, вчиненого позивачем, поліцейські розпочали фактичне переслідування автомобіля під керуванням позивача з метою "відшукування" нового правопорушення.
Після нового, уявного для поліцейських, вчинення позивачем адміністративного правопорушення, поліцейська назвала причину зупинки транспортного засобу зовсім іншу, ніж зафіксовано відеореєстратором службового автомобіля поліцейських.
Правопорушення, яке ніби то було вчинене позивачем та вчинення якого стало підставою для зупинки його транспортного засобу, в подальшому не підтвердилось.
Таким чином, судом встановлено, що підстав для нової зупинки транспортного засобу марки «NISSAN LEAF», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 в м. Ковелі по вул. Луцька, у працівників поліції, з врахуванням вимог ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», не було.
Крім цього, з врахуванням вимог ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», у працівників поліції не виникло підстав вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи.
Більше того, за декілька хвилин до зупинки транспортного засобу під керуванням позивача, особу водія було встановлено, його транспортний засіб в подальшому рухався під контролем працівників поліції (зафіксований автомобільним відеореєтратором), підстав вважати, що за кермом рухається інша особа, в поліцейських не було.
Додатково слід зазначити, що поліцейською ОСОБА_2 , або іншою невстановленою особою, до постанови, яка виготовлена друкарським способом, власноручно (прописом, тобто іншим способом) внесено доповнення, які належним чином не засвідчені ("+ст. 125", "згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП об'єднано").
Таким чином, наведені позивачем обставини не спростовані відповідачем, а суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, викладених у постанові в справі про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, проаналізувавши зібрані в судовому засіданні докази та норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 125, ч. 1 ст. 126 КУпАП, не доведена.
Доказів, які підтверджували б факт вчинення позивачем пред'явленого поліцейськими правопорушення, суду не надано.
За таких обставин, суд вважає, що постанова в справі про адміністративне правопорушення від 10.04.2024 року, винесена відносно ОСОБА_1 , не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, є незаконною та необґрунтованою, оскільки при її винесенні не виконано усі вимоги чинного законодавства та не з'ясовано усіх обставин справи, а тому постанова підлягає скасуванню.
В той же час, вимога позивача про визнання дій відповідача протиправними до задоволення не підлягає, оскільки нормами ч. 3 ст. 286 КАС України не передбачено право суду визнавати дії відповідача протиправними.
Керуючись ст.ст. 5, 6, 7, 8, 9, 19, 25, 77, 194, 211, 241, 242, 245, 246, 250, 286 КАС України, на підставі ст. ст. 245, 251, 280 КУпАП, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (Волинська область, м. Луцьк, вул. Залізнична, 15) про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 1872018 від 10.04.2024 року - задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 1872018 від 10.04.2024 року, винесену інспектором 2 зводу 5 роти 2 батальйону відділу організації несення служби в м. Ковелі УПП у Волинській області Герасим Вікторією Петрівною, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 125, ч. 1 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 425,00 гривень.
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 125, ч. 1 ст. 126 КУпАП, - закрити.
В задоволенні решти вимог позову - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий:П. Ю. Бойчук