Справа № 156/616/24
Провадження № 3/156/474/24
25 червня 2024 року сел. Іваничі
Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Малюшевська І.Є., що надійшли з Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешканця: АДРЕСА_1 , не працевлаштованого,
за ст.ст. 173, ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 184 КУпАП
учасники справи:
особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - не з'явився,
захисник особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Свередюк Ю.А. (у режимі відеоконференції),
про права передбачені ст. 268 КУпАП, ст. ст. 10, 63 Конституції України особі роз'яснено,
І. Фактичні обставини справи встановлені судом
13.05.2024 року о 15 год 34 хв. в АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство, а саме нецензурно лаявся у громадському місці.
Констатовано, що такими своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Крім того, 13.05.2024 року о 15 год 34 хв. в АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Констатовано, що такими своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Позатим, 13.05.2024 року о 15 год 34 хв. в АДРЕСА_2 ОСОБА_1 неналежно виконував батьківські обов'язки по догляду за дитиною, а саме наражав дитину на небезпеку, залишив без нагляду.
Констатовано, що такими своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
ІІ. Пояснення учасників справи
Захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Свередюк Ю.А. в судовому засіданні просила закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, оскільки належні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 173, ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 184 КУпАП у матеріалах справи відсутні: пояснення від особи яка заявила про подію працівниками поліції не відібрано, вказані у протоколах про адміністративні правопорушенні свідки не допитані, а відібрані письмові пояснення в невідомої особи - ОСОБА_3 , а також як доказ відсутнє свідоцтво про народження ОСОБА_4 , яке доводить батьківство ОСОБА_1 щодо доньки ОСОБА_5 .
ІІІ. Застосоване судом законодавство
Відповідно дост. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Положення КУпАП відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для порушника, меті адміністративної відповідальності.
Реалізація цього принципу тісно пов'язана із інститутом звільнення від неї. Адміністративна відповідальність має подвійну мету - захист правопорядку і виховання громадян у дусі поваги до закону та правил співжиття. Зазначену мету можна конкретизувати через дві основні функції адміністративної відповідальності.
Перша з них, репресивно-каральна (або штрафна) полягає в тому, що адміністративна відповідальність є, по-перше, актом відплати держави щодо правопорушника, а, по-друге, засобом, який попереджає нові правопорушення.
Друга функція, запобіжно-виховна, тісно пов'язана з попередньою. Вона покликана забезпечити формування в адресатів адміністративно-правових норм мотивів, які б спонукали їх дотримуватись вимог законів, поважати права і законні інтереси інших осіб.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з положеннями ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Європейський суд неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватись «згідно із законом».
У п.44 рішення по справі «Володимир Поліщук та Світлана Поліщук проти України» від 30 вересня 2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.
Відповідно до ст. 173 КУпАП дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Частина 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає, що за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, настає адміністративна відповідальність у виді накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 ст. 184 КУпАП).
ІV. Оцінка та висновки суду
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
З огляду на зміст протоколів про адміністративні правопорушення від 13.05.2024 серії ВАВ № 842018, серії ВАВ № 842019 та серії ВАВ № 842020, складених відносно ОСОБА_1 , та заперечення захисником його вини, службові особи територіального органу Національної поліції повинні довести той факт, що ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство, домашнє насилля фізичного та психологічного характеру а також неналежно виконував батьківські обов'язки.
Протоколи про адміністративні правопорушення самі по собі не можуть бути визнані достатніми доказами вини ОСОБА_1 у цій справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою вони не є самостійними беззаперечними доказами, а обставини, викладені в таких, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, котра притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали би сумнівів у судді.
Як докази вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, кваліфікованого за ст. 173 КУпАП службовими особами територіального органу поліції були надані до суду:
- протокол про адміністративне правопорушення від 13.05.2024 року серії ВАВ № 842018 у якому викладені обставини і суть проавопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП;
- рапорт № 3607 від 13.05.2024 року відповідно до якого 13.05.2024 року від ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшло повідомлення, що біля магазину "Ніка" відбувається конфліктна ситуація, сварка. Зі слів присутні цивільні, військові та працівник поліції - ПОГ ОСОБА_7 , який просить викликати наряд, тілесних ушкоджень не завдано, бійки немає. У розмові чути крики та сварку;
- письмові пояснення співмешканки дядька ОСОБА_1 - ОСОБА_3 від 17.05.2024 року відповідно до яких 14.05.2024 року після того, як працівники поліції склали віносно ОСОБА_1 протоколи про адміністративні правопорушення за неналежне виконання батьківських обов'язків та вчинення домашнього насильства свідком якого вона була, ОСОБА_8 разом зі своєю сім'єю зібрав усі речі і поїхав у невідомомму напрямку;
- рапорт ПОГ СВГ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області капітана поліції Яшнюка А. від 13.05.2024 року відповідно до якого 13.05.2024 у с. Грибовиця по вул. Шкільна, 102, поблизу магазину «НІКА» о 15 год 34 хв, ним було виявлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_3 . ОСОБА_1 , перебуваючи з ознаками алкогольного сп'яніння віз малолітню дочку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на велосипеді, чим наражав її на небезпеку. Також від мешканців с. Грибовиця анонімно надходили скарги, щодо неналежного виконання батьківських обов'язків ОСОБА_1 щодо малолітньої доньки, які виражались у залишенні доньки без нагляду. Під час спілкування із ОСОБА_1 , по даному факту останній неодноразово вживав нецензурну лайку у громадському місці та на неодноразові зауваження припинити протиправні дії не реагував. Вимогу передати дитину матері ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 для забезпечення її безпеки ігнорував та продовжував наражати дитину на небезпеку;
- рапорт ПОГ СВГ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області капітана поліції Яшнюка А. від 13.05.2024 року відповідно до якого 17.05.2024 під час здійснення перевірки сімейного кривдника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_3 , було встановлено, що останній за даною адресою більше не проживає. При опитуванні ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживає АДРЕСА_3 , повідомила, що ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_1 , із сім'єю зібрав речі та кудись поїхав, куди саме не повідомив.
Будь-яких інших доказів у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП щодо ОСОБА_1 службовими особами територіального органу Національної поліції до суду не надано.
Із рапорту № 3607 від 13.05.2024 року слідує, що біля магазину "Ніка" відбулася конфліктна ситуація, були крики та сварка, тілесних ушкоджень не завдано, бійки не було. Отже виник саме словесний конфлікт, а матеріали справи не містять доказів того, що під час конфлікту ОСОБА_1 використовував нецензурну лексику.
При цьому письмові пояснення у заявника ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та у матері дитини ОСОБА_10 не відібрано, а вказані у протоколі про адміністративне правопорушення свідки події ОСОБА_12 та ОСОБА_13 поліцейським не опитані.
Із письмових пояснень ОСОБА_3 не можна встановити які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі, оскільки у таких відстуні відомості щодо обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Рапорти працівника поліції не можуть слугувати однозначним доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень.
Таким чином, будь-якими належними і допустимими доказами не доведено наявності в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Як докази вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, кваліфікованого за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП службовими особами територіального органу поліції були надані до суду:
- протокол про адміністративне правопорушення від 13.05.2024 року серії ВАВ № 842019 у якому викладені обставини і суть проавопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП;
- копію рапорта № 3607 від 13.05.2024 року відповідно до якого 13.05.2024 року від ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшло повідомлення, що біля магазину "Ніка" відбувається конфліктна ситуація, сварка. Зі слів присутні цивільні, військові та працівник поліції - ПОГ ОСОБА_7 , який просить викликати наряд, тілесних ушкоджень не завдано, бійки немає. У розмові чути крики та сварку;
- копію письмових поясненнь співмешканки дядька ОСОБА_1 - ОСОБА_3 від 17.05.2024 року відповідно до яких 14.05.2024 року після того, як працівники поліції склали віносно ОСОБА_1 протоколи про адміністративні правопорушення за неналежне виконання батьківських обов'язків та вчинення домашнього насильства свідком якого вона була, ОСОБА_8 разом зі своєю сім'єю зібрав усі речі і поїхав у невідомомму напрямку;
- рапорт ПОГ СВГ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області капітана поліції Яшнюка А. від 13.05.2024 року зміст якого є аналогічним тому, що вказаний вище;
- рапорт ПОГ СВГ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області капітана поліції Яшнюка А. від 13.05.2024 року зміст якого є аналогічним тому, що вказаний вище.
Будь-яких інших доказів у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП щодо ОСОБА_1 службовими особами територіального органу Національної поліції до суду не надано.
В протоколі відносно ОСОБА_1 працівниками поліції в його діях визначено форми домашнього насильства: психологічна та фізична, однак не вказано в яких саме діях ОСОБА_1 проявилися такі форми домашнього насильства. Дослідивши матеріали справи судом встановлено відсутність будь-яких доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення у формі фізичного та психологічного домашнього насильства, оскільки у матеріалах справи відсутні будь-які докази, де б документально було таке зафіксовано.
Рапорт № 3607 від 13.05.2024 року не містить будь-яких відомостей про дату, час, місце та обставини вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно дочки ОСОБА_2 .
При цьому письмові пояснення узаявника ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та у матері дитини ОСОБА_10 не відібрано, а вказані у протоколі про адміністративне правопорушення свідки події ОСОБА_12 та ОСОБА_13 поліцейським не опитані.
Із письмових пояснень ОСОБА_3 не можна встановити будь-які обставини, що підлягають установленню по даній справі. Так у письмових поясненнях вказано, що ОСОБА_3 була свідком вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно його дочки ОСОБА_2 , однак будь-якої іншої інформації про дату, час, місце та обставини вчинення ОСОБА_1 такого діяння письмові пияснення не містять.
Рапорти працівника поліції також не містять відомостей про дату, час, місце та обставини вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно дочки ОСОБА_2 .
Матеріали справи також не містять копії Свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з відомостями про батьків такої.
Таким чином, будь-якими належними і допустимими доказами не доведено наявності в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Як докази вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, кваліфікованого за ч. 1 ст. 184 КУпАП службовими особами територіального органу поліції були надані до суду:
- протокол про адміністративне правопорушення від 13.05.2024 року серії ВАВ № 842020 у якому викладені обставини і суть проавопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП;
- копію рапорта № 3607 від 13.05.2024 року відповідно до якого 13.05.2024 року від ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшло повідомлення, що біля магазину "Ніка" відбувається конфліктна ситуація, сварка. Зі слів присутні цивільні, військові та працівник поліції - ПОГ ОСОБА_7 , який просить викликати наряд, тілесних ушкоджень не завдано, бійки немає. У розмові чути крики та сварку;
- копію письмових поясненнь співмешканки дядька ОСОБА_1 - ОСОБА_3 від 17.05.2024 року відповідно до яких 14.05.2024 року після того, як працівники поліції склали віносно ОСОБА_1 протоколи про адміністративні правопорушення за неналежне виконання батьківських обов'язків та вчинення домашнього насильства свідком якого вона була, ОСОБА_8 разом зі своєю сім'єю зібрав усі речі і поїхав у невідомомму напрямку;
- рапорт ПОГ СВГ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області капітана поліції Яшнюка А. від 13.05.2024 року зміст якого є аналогічним тому, що вказаний вище;
- рапорт ПОГ СВГ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області капітана поліції Яшнюка А. від 13.05.2024 року зміст якого є аналогічним тому, що вказаний вище.
Будь-яких інших доказів у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП щодо ОСОБА_1 службовими особами територіального органу Національної поліції до суду не надано.
Рапорт № 3607 від 13.05.2024 року не містить будь-яких відомостей про дату, час, місце та обставини неналежного виконання ОСОБА_1 батьківських обов'язків відносно дочки ОСОБА_2 .
При цьому письмові пояснення у заявника ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та у матері дитини ОСОБА_10 не відібрано, а вказані у протоколі про адміністративне правопорушення свідки події ОСОБА_12 та ОСОБА_13 поліцейським не опитані.
Із письмових пояснень ОСОБА_3 не можна встановити будь-які обставини, що підлягають установленню по даній справі. Будь-якої іншої інформації про дату, час, місце та обставини вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення письмові пияснення не містять.
Рапорти працівника поліції також не містять відомостей про дату, час, місце та обставини залишення ОСОБА_1 його дочки ОСОБА_2 без нагляду. Також у рапорті не вказано, якими саме діями ОСОБА_1 наражав ОСОБА_2 на небезпеку.
Доказів того, що ОСОБА_1 перевозив дочку ОСОБА_2 на велосипеді і при цьому мав ознаки алкогольного сп'яніння матеріали справи не містять.
Матеріали справи також не містять копії Свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з відомостями про батьків такої.
Таким чином, будь-якими належними і допустимими доказами не доведено наявності в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Суддя, вислухавши позицію захисника - адвоката Свередюк Ю.А., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов таких висновків.
Європейський суд з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Малофеєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», рішення від 20.09.2016, заява № 926/08) неодноразово зазначав, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (п. 161 рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom); п.65 рішення від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» (Korobov v. Ukraine), заява № 39598/03). Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Згідно з правовими позиціями Європейського суду з прав людини «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. «Поза розумним сумнівом» має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення «поза розумним сумнівом» недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
При цьому відповідно до ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
За таких обставин суддя дійшов висновку, що службовими особами територіального органу Національної поліції не доведено наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, ч. 1 ст. 173-2 та ч. 1 ст. 184 КУпАП, отже, суддя констатує відсутність правових підстав для притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате провадження підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. При наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП орган (посадова особа) по справі про адміністративне правопорушення виносить постанову про закриття справи (ст. 284 КУпАП).
V. Судові витрати
Згідно вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
В свою чергу, статтею 4 Закону України «Про судовий збір» та ст.40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ст.ст. 247, 284 КУпАП, суддя не вбачає підстав для стягнення судового збору зіз ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст. 173 КУпАП, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, ч. 1 ст. 184 КУпАП, ст.ст. 247, 283-285 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд -
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діяннях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173, ч. 1 ст. 173-2 та ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду.
Суддя І. Є. Малюшевська