154/224/24
2/154/357/24
заочне
18 червня 2024 року Володимир-Волинський міський суд Волинської області у складі:
головуючого - судді Лутая А.М.,
за участю секретаря судового засідання -Жолоб К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач Акціонерне товариство «Сенс Банк», через свого представника адвоката Мужика Н.Т., у січні 2024 року, звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором № 631313878 у розмірі 37 062,00 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 28.01.2020 ОСОБА_1 уклала з АТ «Альфа Банк» угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631313878, відповідно до умов якого банк зобов'язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, у строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.
Умовами кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов договору, останній зобов'язаний достроково виконати всі боргові зобов'язання перед банком протягом 30 календарних днів з дня отримання від банку інформації.
Банк належним чином виконав свій обов'язок щодо надання позичальнику кредиту. Проте, позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором, яка становить 37 062,00 гривень.
12.08.2022 загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022.
На підставі наведеного, позивач просить суд, стягнути з відповідача в користь АТ "Сенс Банк" заборгованість за кредитним договором в розмірі 37 062,00 гривень, а також суму понесених судових витрат.
Ухвалою суду від 22.01.2024 вказана позовна заява залишена без руху та позивачу надано строк на усунення її недоліків.
Ухвалою суду від 01.02.2024, після усунення недоліків позовної заяви, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, однак подав заяву в якій позовні вимоги підтримує повністю, просить проводити розгляд справи у відсутності представника позивача, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явилася за невідомими суду причинами, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Заяв та клопотань від неї не надходило, про причини неявки не повідомляла.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Як визначено у частині першій статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки відповідач не з'явилася в судове засідання, відзиву на позов не подала та враховуючи, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1 ст.2 ЦПК України).
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст.5 ЦПК України).
Відповідно до вимог часини 1 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст.ст. 1046-1053 ЦК України), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦПК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У статтях 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що 28.01.2020 між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 було укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631313878, відповідно до умов якого банк зобов'язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, у строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.
1 грудня 2022 року АТ «Альфа-Банк» змінив назву на АТ «Сенс Банк».
Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, що стверджується офертою на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 28.01.2020, анкетою-заявою, заявою № 248.631313878.111 про прийняття пропозиції укласти договір страхування від 27.01.2020, паспортом споживчого кредиту та довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, розрахунком заборгованості за кредитом, випискою по рахунку з кредитною карткою, з якої видно, що ОСОБА_1 активно користувалася кредитними коштами.
Проте, відповідач своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 01.03.2023 утворилась заборгованість за кредитним договором, яка згідно розрахунку заборгованості становить 37 062,00 гривень.
З матеріалів справи вбачається, що 03.07.2023 на ім'я ОСОБА_1 банком було направлено досудову вимогу, у якій банк вимагав протягом 30 календарних днів з моменту отримання вимоги усунути порушення умов кредитного договору та погасити заборгованість в розмірі простроченого боргу, а у випадку невиконання - достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом та комісії, а саме 37062 грн. Вказана вимога відповідачем залишена без реагування.
Враховуючи те, що суд встановив факт укладення між позивачем АТ " Сенс Банк" та відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору, встановлено факт отримання відповідачем коштів за договором кредиту та факт їх неповернення відповідачем у відповідності до умов вказаних у договорі та у строки визначені сторонами, тому суд дійшов висновку про підставність позову щодо стягнення суми заборгованості за кредитом.
За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов'язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.
На час розгляду справи в суді відповідач простроченої кредитної заборгованості не погасила. В свою чергу відповідачем не надано в судові засідання доказів, які б підтверджували хоча б часткове належне виконання нею зобов'язань, взятих перед фінансовою установою, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.
Відтак, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання судових витрат, які у цій справі складаються із судового збору, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача також підлягають стягненню на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати.
Оскільки позов задоволено у повному об'ємі, тому на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідачки ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь АТ «Сенс Банк» понесені останнім та документально підтвердженні витрати, пов'язані з оплатою судового збору, у розмірі 2684 гривні.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 27, 78 -81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 280, 281, 284, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором №631313878 у розмірі 37062 (тридцять сім тисяч шістдесят дві) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» сплачений при подачі позовної заяви судовий збір в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 25.06.2024.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», місце реєстрації: 03150, м. Київ, вул. Велика Василівська, 100, код ЄРДПОУ 23494714.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя А.М.Лутай