26 червня 2024 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні за участю прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 апеляційну скаргу захисника на ухвалу слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівці від 19 червня 2024 року, -
Ухвалою слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівці від 19 червня 2024 року задоволене клопотання слідчого,яке погоджене із прокурором та застосовано щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного за ч. 4 ст. 185 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою до 14 серпня 2024 року.
Одночасно визначений розмір застави - 181 680 грн. та встановлені обов'язки, передбачені пунктами ч. 5 ст. 194 КПК України,у разі її внесення.
На таке судове рішення захисник подав апеляційну скаргу із проханням скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою обрати більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту
Вказує, що тримання під вартою є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, а тому вважає його застосування невиправданим та недоцільним щодо ОСОБА_7 .
В ухвалі слідчого судді відсутні будь-які обгрунтування, чому інші, менш тяжкі запобіжні заходи, не забезпечать належну поведінку підозрюваного на волі.
Слідчий суддя не врахував, що потерпілому повністю відшкодована шкода. ОСОБА_8 проживає у цивільному шлюбі, на утриманні має двоє малолітніх дітей, дружина вагітна, він є особою молодого віку, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки.
Вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_7 більш
м'якого запобіжного заходу відповідатиме обставинам справи та його особі.
Провадження №11-сс/822/193/24 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_9
Категорія: ст.422 КПК України Суддя-доповідач: ОСОБА_1 .
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника ОСОБА_6 ,який підтримав апеляційну скаргу, доводи прокурора про відсутність підстав для скасування судового рішення, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Як вбачається із наданих матеріалів, 17.06.2024 року до ЄРДР внесені відомості за №12024262020002494 за ч.4 ст.185 КК України та ОСОБА_7 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України,а 18.06.2024 року йому повідомлено про підозру.
Згідно підозри, 17.06.2024 р. близько 12 год. 10 хв. ОСОБА_7 у кафе-барі «Транзит 7+» по АДРЕСА_1 , в умовах дії воєнного стану,повторно,таємно викрав камуфляжну куртку, сумку,у якій були військовий квиток, посвідчення водія на ім'я ОСОБА_10 , кошти в сумі 12 500 грн.
Слідчий суддя правильно вказав,що надані стороною обвинувачення докази є достатніми на даний час для висновку про обгрунтованість підозри,і такі висновки апелянтом не оспорюються.
Вирішуючи клопотання,слідчий суддя правильно обгрунтовано врахував наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зваживши,зокрема, на те, що ОСОБА_7 раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів проти власності,відбував покарання у місцях позбавлення волі(а.с.28-30)
Наразі після звільнення знову обгрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого корисливого злочину в умовах воєнного стану,отже,належних для себе висновків він не зробив.
На даний час підозрюваний не працює, не має постійного джерела прибутку,що може спонукати його до отримання доходів незаконним шляхом.
Відтак,ризик вчинення іншого кримінального правопорушення є доведеним.
У разі визнання винуватим ОСОБА_7 може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років,яке є безальтернативним.
Судова колегія вважає, що обвинувачення у вчиненні умисного тяжкого злочину може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від слідства та суду.
Викладені вище обставини у їх сукупності вказують на правильність висновків слідчого судді про те,що більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти встановленим ризикам.
Захисник посилався на наявність у підозрюваного вагітної дружини та дітей,однак доказів на підтвердження таких обставин суду не надав.
Визначаючи розмір застави,слідчий суддя взяв до уваги обставини, встановлені ст. 177, 178 КПК України, вимоги ст. 182 КПК України та позицію ЄСПЛ, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду буде достатнім стимулюючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу,не було бажання сховатися.
Визначений розмір застави,із врахуванням даних про особу підозрюваного та фактичних обставин провадження, буде достатньою гарантією задля забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного у разі її внесення.Доказів того,що такий розмір застави є завідомо непомірним,не зазначено.
Даних,що за станом здоров'я підозрюваний не може утримуватись у СІЗО,суду не надано.
Отже,підстав для скасування ухвали слідчого судді немає,а тому у задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст.404,405,407,418,422 КПК України, колегія суддів з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівці від 19 червня 2024 року щодо підозрюваного ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3