Справа № 346/6603/23
Провадження № 11-кп/4808/367/24
Категорія ч.4 ст. 185 КК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
25 червня 2024 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано - Франківського апеляційного суду в складі :
головуючого судді ОСОБА_3 ,
суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
з участю прокурора ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку матеріали контрольного провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11 червня 2024 року про продовження щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
В поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 вважає, що ухвала суду першої інстанції про продовження щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є незаконною та необґрунтованою.
Зазначає, що при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу суд не врахував те, що клопотання прокурора (без додатків) не відповідає вимогам ст. 184 КПК України. Зокрема, вказане клопотання підготовлено формально з викладенням лише обставин події та зазначенням суб'єктивної думки прокурора щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Звертає увагу суду на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Маккей проти Сполученого Королівства», «Єлов проти України а також на вимоги ч.3 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини.
Просить взяти до уваги, що він знаходиться під вартою 9 місяців через неявку до суду першої інстанції потерпілого та свідка і у зв'язку із цим неможливо розпочати розгляд справи. Також просить надати йому можливість вступити до лав ЗСУ, оскільки бажає захищати свою батьківщину.
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 11 червня 2024 року продовжено обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - до 09.08.2024 року включно, із визначенням застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень.
Під час апеляційного розгляду:
- обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_9 , підтримали вимоги апеляційної скарги, просили її задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати;
- прокурор заперечив з приводу поданої апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_8 , вважає її безпідставною та необґрунтованою.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали контрольного провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що ухвалу суду першої інстанції, слід залишити без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції в повній мірі дотримався.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_8 в поданій апеляційній скарзі на те, що суд безпідставно продовжив щодо нього строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є необґрунтованими, виходячи із наступного.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду клопотання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати шістдесяти днів. До спливу строку дії запобіжного заходу суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно положень ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений в межах строку досудового розслідування, передбаченого законодавством, за умови доведення прокурором в клопотанні поданому до суду в порядку ст. 199 цього ж Кодексу, обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Розглядаючи клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, має також враховувати наявність чи зміну обставин передбачених ст.178 КПК України, які були підставою для застосування запобіжного заходу. Окрім іншого, суд повинен врахувати і тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про необхідність продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , з огляду на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились та продовжують існувати.
Обставини на які посилається апелянт не спростовують висновків суду першої інстанції, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченому та не запобігатиме наведеним ризикам.
Суд першої інстанції в повній мірі врахував як обставини справи, так і відомості що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_8 , які не спростовують висновків суду.
Щодо інших доводів обвинуваченого, викладених в апеляційній скарзі, зокрема про надання йому можливості для вступу до ЗСУ, то слід зазначити, що відповідно до ч.2 ст.422-1 КПК України, суддя-доповідач у разі необхідності перевірки обставин, які підтверджують наявність ризиків, що стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зміни іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або для продовження строку тримання під вартою, невідкладно витребовує з суду першої інстанції:
- ухвалу про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою;
- клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, подане під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Витребування з суду першої інстанції інших матеріалів кримінального провадження діючим кримінальним процесуальним законодавством не передбачено.
Таким чином, на даній стадії судового провадження, апеляційний суд оцінює законність ухвали про продовження строків тримання під вартою лише шляхом перевірки обставин, які підтверджують наявність ризиків, що стали підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою або для продовження строку тримання під вартою.
Будь-які інші доводи сторін кримінального провадження можуть бути покладені в апеляційну скаргу під час оскарження судового рішення ухваленого за результатами розгляду справи по суті.
Відповідно до ч.2 ст. 392 КПК України, ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
Також слід зазначити, що кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, що обумовлює наявність певних особливостей та істотно відрізняє порядок перевірки судового рішення від аналогічних рішень суду, які ухвалені на стадії досудового розслідування кримінального провадження.
Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_8 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,- п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11 червня 2024 року про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_8 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_3
Судді ОСОБА_4
ОСОБА_5