Справа № 726/1698/24
Провадження №2/726/303/24
Категорія
про залишення позовної заяви без руху
26.06.2024 м. Чернівці
Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Асташев С. А., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради та ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'ю,
24.06.2024 Садгірським районним судом м. Чернівці отримано позовну заяву ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради та ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'ю у якій позивач просить суд встановити факт, що він проживав однією сімєю разом із ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1 з лютого 2018 року по день смерті ОСОБА_3 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто не менше п'яти років до часу відкриття спадщини.
Перевіряючи отриману позовну заяву на відповідність вимогам ЦПК України, доходжу такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Подання позову має відбуватись з дотриманням певних умов, а тому порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України.
Згідно із ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Крім того, позовна заява повинна міститивиклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору (п.5 та п.6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).
Також, згідно із п.9 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Так, до позовної заяви не долучено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Крім того, в мотивувальній частині позовної заяви міститься посилання на докази, якими є свідчення свідків, але клопотання про виклик свідків до заяви не долучено також не вказано дані свідків, яких бажає допитати позивач.
Стаття 91 ЦПК України передбачає, що виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи, у якій зазначається його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі.
Враховуючи викладене, якщо заявник просить викликати у судове засідання свідків то йому необхідно подати належним чином оформлену заяву про виклик свідків.
Як встановлено зі змісту позовної заяви, позивач просить встановити факт того, що він проживав із померлим не менше п'яти років до часу відкриття спадщини, з метою отримання права на спадкування, як спадкоємець четвертої черги, натомість не надає до суду доказів відмови нотаріуса (постанови) у вчиненні відповідних нотаріальних дій, що зумовило звернення до суду із цим позовом.
Згідно із приписами ч. 4 ст. 49 Закону України «Про нотаріат», на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
Таким чином, передумовою звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав є наявність постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Відповідно до гл. 13 п. 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 р. № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595 (надалі - Порядок № 296/5), нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії у випадках, передбачених Законом.
Нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. У постанові про відмову зазначаються: дата винесення постанови; прізвище, ініціали нотаріуса, який виніс постанову, найменування та місцезнаходження державної нотаріальної контори або найменування нотаріального округу та адреса розташування робочого місця приватного нотаріуса; прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, місце її проживання або найменування і місцезнаходження юридичної особи; про вчинення якої нотаріальної дії просила особа, що звернулася до нотаріуса (короткий зміст прохання); причини відмови у вчиненні нотаріальної дії з посиланням на чинне законодавство; порядок і строки оскарження відмови з посиланням на норми цивільного процесуального законодавства (гл.13 п.3 Порядку 296/5).
Таким чином, відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії оформлюється постановою, в якій викладаються мотиви її прийняття, що і надає можливість її подальшого оскарження.
Відсутність такої постанови свідчить про відсутність у позивача порушеного права та відсутність підстав для звернення до суду за захистом своїх прав саме з такими вимогами.
Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням заяви.
В порушення зазначених вимог, позивачем до матеріалів справи постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії не додано.
Крім того, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, в разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Тобто визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Отже, вимога позивача про встановлення факту, що має юридичне значення у позовному провадженні має бути взаємопов'язаною з вимогою про право цивільне для їх вирішення в одній справі.
Встановлення юридичного факту в позовному провадженні без вирішення спору по суті, є неможливим.
Даний висновок узгоджується із правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року по справі №464/1107/21.
Таким чином, вимоги позовної заяви ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем без вирішення спору по суті, є неможливим.
Як зазначила ВП ВС у постанові від 22 лютого 2024 року по справі №990/150/23,суд не наділений повноваженнями визначати спосіб захисту порушеного права на стадії відкриття провадження, оскільки саме позивач наділений правом на звернення та обов'язком визначення способу захисту.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З огляду на вищевикладене, позивачу слід оформити позовну заяву, відповідно до вимог ст. 175 ЦПК України, виправити недоліки позову, викладені у цій ухвалі.
За таких обставин, відповідно до ст. 185 ЦПК України, позовну заяву ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради та ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'ю слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених недоліків, який не може перевищувати 7 (семи) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали суду, позовна заява, відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, буде вважатися неподаною і повернута.
Відповідно до ч.1 ст.261 ЦПК України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.261 ЦПК України, ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175 - 177, 185, 261, 354 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради та ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'ю - залишити без руху.
Надати позивачк ОСОБА_1 строк 7 (сім) днів для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який рахувати з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити, що якщо у встановлений строк вказані в ухвалі недоліки не будуть усунені, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. А. Асташев