Справа № 2-177/06
Провадження № 2-зз/645/10/24
26 червня 2024 року м. Харків
Суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова Шевченко Г.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову,-
25.06.2024 року до Фрунзенського районного суду м.Харкова надійшла заява ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, згідно прохальної частини якої просить суд: вирішити питання щодо зняття арешту з майна, який був накладений по справі 2-17706 від 02.08.2006 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження 2314835.
Ознайомившись із заявою про скасування заходів забезпечення позову, приходжу до висновку, що її слід повернути заявнику з таких підстав.
Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.
У відповідності до частини 1 статті 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову зокрема за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Оскільки цивільним процесуальним законодавством України не передбачені вимоги до змісту і форми клопотання учасника справи про скасування заходів забезпечення позову, тому вважаю, що найбільш спорідненими нормами, які можна застосувати до вимог щодо змісту і форми даного клопотання, є норми ст.151 ЦПК України, якими встановлені вимоги до заяви про забезпечення позову.
Так п.2 ч.1 ст.151 ЦПК України визначено, що заява про забезпечення позову повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Крім того згідно ч.11 ст.158 ЦПК України примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.
Судом вбачається, що по поданій заяві не вказано місце проживання заявника, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб громадян України), адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у заявника. Також заява не містить даних заявника, за заявою якого були вжиті заходи забезпечення позову. Крім того, зі змісту заяви не можливо встановити будь-яких осіб, крім самого ОСОБА_1 , яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати.
Крім зазначеного, до заяви не додано доказів того, що саме Фрунзенським районним судом м.Харкова була розглянута цивільна справа №2-177/06, під час розгляду якої були застосовані заходи забезпечення позову.
Також, статтею 182 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Отже, клопотання учасника справи про скасування заходів забезпечення позову належить до клопотань з процесуальних питань, вимоги до яких передбачені статтею 183 ЦПК України.
Частиною 2 статті 183 ЦПК України передбачено, що до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Вимога про надання доказів надіслання заяви, скарги, клопотання чи заперечення іншим учасникам справи (провадження) стосується подання таких на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень.
Такий правовий висновок сформований у постанові Верховного Суду від 05.11.2020 року у справі №591/1581/20.
Заявник зазначає, що заява про скасування заходів забезпечення позову подана ним після ухвалення судом рішення суду за наслідком розгляду цивільної справи, а відтак на стадії виконання судового рішення.
На підставі викладеного, оскільки вказана заява подана заявником на стадії виконання рішення суду, до поданого клопотання підлягають застосуванню вимоги передбачені частиною 2 статті 183 ЦПК України.
Як вбачається, заявником до поданої заяви про скасування заходів забезпечення позову в порушення приписів частини 2 статті 183 ЦПК України не надано доказів на підтвердження відправлення іншим учасникам справи.
Оскільки нормами ЦПК України передбачений обмежений строк для розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, необхідною передумовою дотримання судом основних засад цивільного судочинства під час розгляду зазначеної категорії клопотань є направлення заявником учасникам справи тексту самого клопотання та доказів на підтвердження викладених в ньому обставин, сторони у справі повинні бути заздалегідь повідомленні про таке клопотання для надання їм достатнього часу для ознайомлення з його змістом та можливості підготовити свої пояснення (заперечення) на відповідне клопотання.
Таким чином, неотримання учасниками справи копії клопотання про скасування заходів забезпечення позову порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє учасників справи можливості своєчасно ознайомитись з відповідними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.
Окрім цього, до участі у розгляді клопотання (заяви) не долучено всіх учасників справи, а саме в тому числі і позивача у вказаній справі.
Відповідно до частини 4 статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
На підставі вищевикладеного, оскільки клопотання про скасування заходів забезпечення позову подано без додержання вимог викладених у статті 183 ЦПК України, останнє підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Одночасно суд зазначає, що статтею 129 Конституції України гарантовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.
Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред'явлення позову до суду.
Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявника, оскільки в контексті п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню, а також заявник не обмежений права на повторне звернення до суду з цим клопотанням після усунення недоліків, що слугували для його повернення.
Керуючись ст.14,43,158,182,183,352 - 354 ЦПК України, суддя,-
Заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову - повернути заявнику без розгляду.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви, в загальному порядку, передбаченому законом.
Ухвалу може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст ухвали виготовлено 26.06.2024.
Суддя