Справа № 953/5554/24
н/п 2/953/2835/24
26 червня 2024 року м.Харків
Суддя Київського районного суду м. Харкова Кононенко Т.О. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (Філія ГСЦ МВС), ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт Оцінка плюс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Територіальний сервісний центр №6348 Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській області про визнання недійсним договору купівлі - продажу транспортного засобу, скасування перереєстрації транспортного засобу,
встановив:
До Київського районного суду м. Харкова надійшла вище зазначена позовна заява, в якій позивач просить визнати недійсним договір купівлі - продажу №7281-174 від 17.02.2024, виданий суб'єктом господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю «Експерт оцінка плюс»; скасувати перереєстрацію транспортного засобу мотоцикл KAWASAKI ZR800A, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , рік випуску:2016, колір чорний, здійснену 22 лютого 2024 року Територіальним сервісним центром №6348 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській області.
Суд, розглянувши матеріали позовної заяви, доходить наступного висновку.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд», встановлений законом» передбачає, зокрема, й дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Відповідно до частини першої статті 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місце знаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.
Щодо визначення підсудності вказаного позову, то потрібно враховувати вимоги статті 95 ЦК України і насамперед визначитись із поняттям «філія» та її правовим становищем.
Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, який розташований за її місце знаходженням та здійснює всі або частину її функцій (ч. 1 ст. 95 ЦК). Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Це положення і є установчим документом для філії, у ньому має зазначатися їх місце знаходження.
Позивач, звертаючись до Київського районного суду м. Харкова, обґрунтовує обрану підсудність ч.ч. 7, 15 ст. 28 ЦПК України, тим що відповідач Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (Філія ГСЦ МВС) знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 26.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2021 року у справі N 760/32455/19 (провадження N 61-16459сво20) вказано, що:
"здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України). Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України). Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (стаття 80 Цивільного кодексу України). Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (частина перша статті 89 ЦК України). Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Розгляду у суді підлягає лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, або в їх задоволенні може бути відмовлено. Положення "заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства" (пункт 1 частини першої статті 186, пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосується як позовів, які не підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі N 757/43355/16-ц).
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що філії та представництва, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі. Тому справи, в яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв'язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред'явлено позов, а отже неможливістю вирішення цивільного спору".
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України N 889 від 28 жовтня 2015 року утворено територіальні органи з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ як юридичні особи публічного права. Згідно з пунктом 1 Положення про територіальний сервісний центр МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29 грудня 2015 року N 1646, територіальний сервісний центр МВС є структурним підрозділом територіального органу МВС - регіонального сервісного центру МВС.
Отже, Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях не є юридичною особою, а є структурним підрозділом регіонального сервісного центру МВС.
Аналогічний висновок викладено в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 травня 2023 року (справа N 761/22937/18 провадження N 61-4932св22).
Крім того, суд звертає увагу, що відповідач є обов'язковим учасником цивільного процесу - його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб'єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права. Тобто, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього. При цьому неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Державна реєстрація - письмовий запис або фіксація іншим чином фактів, явищ, відомостей чи певних матеріальних об'єктів з метою їх державного обліку та контролю, засвідчення дійсності й надання їм законного (легітимного) статусу, а також вчинення інших реєстраційних дій.
Державна реєстрація є доказом обставин, що тягнуть за собою певні юридичні наслідки (наприклад, набуття з моменту реєстрації цивільної правоздатності та дієздатності суб'єктами підприємницької діяльності, або реєстрації транспортного засобу за певною особою), та здійснюється у встановленому законодавством порядку уповноваженими державою органами, на які покладено також обов'язки щодо ведення, належного функціонування відповідного реєстру і надання інформації про реєстрацію та зареєстровані права.
Таким чином, РСЦ ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях, якому державою надано повноваження щодо здійснення комплексу заходів, пов'язаних з проведенням державної реєстрації (перереєстрації) та зняттям з обліку призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортних засобів усіх типів, тобто здійснює посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення. Вчиняючи відповідні дії, представник діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника договору купівлі-продажу транспортного засобу. Така особа не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин.
При цьому, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду.
При зверненні з позовом, позивачем не надано доказів, що спір виник із діяльністю РСЦ ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях, жодна з вимог не пред'явлена до вказаного відповідача та не надано доказів наділення цивільною процесуальною дієздатністю.
Доводи про підсудність справи відповідно до ч.ч. 7, 15 ст. 28 ЦПК України, не заслуговують на увагу у зв'язку з вище викладеним.
Тому підстав для розгляду справи у Київському районному суді м. Харкова, суд не вбачає.
Відповідно ч. 15 ст. 28 ЦПК України, позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місце знаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Тлумачення ст.ст. 27, 28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це така підсудність, при якій позивачеві надається право за своїм вибором пред'явити позов в один з декількох вказаних у законі судів. Разом із тим, правила альтернативної підсудності не позбавляють позивача права звернутися із позовом за правилами загальної підсудності (ст. 27 ЦПК України), оскільки позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої ст. 30 цього Кодексу (ч. 16 ст. 28 ЦПК України) (Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 11 вересня 2020 року у справі № 725/2910/19).
Так, Відповідачем 2 - зазначено фізичну особу, ОСОБА_2 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 , що за територіальною підсудністю відноситься до Краматорського міського суду Донецької області.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 25.07.2023 № 747/0/15-23 "Про зміну територіальної підсудності судових справ Краматорського міського суду Донецької області" - змінено із 7 серпня 2023 року територіальну підсудність судових справ Краматорського міського суду Донецької області шляхом її передачі до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.
На підставі вищевикладеного, доходжу висновку про необхідність направлення справи до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області за підсудністю.
Керуючись: 27, 31, 260, 261, 352-355 ЦПК України, суддя -
постановив:
Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (Філія ГСЦ МВС), ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Експерт Оцінка плюс», третя особа, яка не заявляє самойстійних вимог Територіальний сервісний центр №6348 Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській області про визнання недійсним договору купівлі - продажу транспортного засобу, скасування перереєстрації транспортного засобу - передати на розгляд до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області за підсудністю.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення .
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає чинності після закінчення терміну на апеляційне оскарження, а у випадку її оскарження після розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо судового рішення за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Т.О. Кононенко