іменем України
Справа № 621/2353/24
Провадження № 2-о/621/72/24
25 червня 2024 року м. Зміїв Харківська область
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді В.Філіп'євої
за участі секретаря судового засідання - А.Бабич
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 (не з'явилася)
заінтересована особа: Зміївський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків)
представник заінтересованої особи Г. Рибак (не з'явилася)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за відсутності учасників в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Зміївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,
про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території,
Заявник звернулася до суду з вказаною заявою, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт смерті її батька, громадянина України - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Токмак Запорізької області, Україна. На час смерті батько, був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви вказала, що згідно Свідоцтва про народження, вона є дочкою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території в місті Токмак внаслідок хронічної серцево-судинної недостатності. Отримати Свідоцтво про смерть батька у відділі державної реєстрації актів цивільного стану вона не має можливості, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України - в м. Токмак Запорізької області, де документи про смерть та народження видаються окупаційною владою, які не мають юридичної сили в нашій державі. Встановлення факту смерті батька необхідно заявнику для отримання Свідоцтва про смерть та в подальшому для оформлення спадкових прав.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 25.06.2024 року відкрито провадження за заявою та призначено справу до розгляду в порядку окремого провадження.
Учасники справи у судове засідання не з'явилися.
Заявник ОСОБА_3 подала до суду заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності, та наполягала на її задоволенні (а.с. 16).
25.06.2024 року представник заінтересованої особи ОСОБА_4 подала заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності (а. с. 18).
В силу приписів ч.1 статті 223 ЦПК України, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутністю учасників справи.
Відповідно до ч.2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши доводи заяви та подані докази на її обґрунтування, суд встановив наступне:
Згідно Витягу з реєстру територіальної громади Зміївської міської ради № 2023/007387914 від 14.09.2023 року заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 13).
Згідно Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого РАЦС м. Токмак Запорізької області, Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого Токмацьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Запорізькій області, батьками заявника ОСОБА_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (а.с. 10, 11).
Батько заявниці ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На підтвердження вказаного факту заявницею надано так зване
1) "Свидетельство о смерти серии НОМЕР_3 , место государственной регистрации: 99000001 Территориальный отдел ЗАГС города Мелитополь и Мелитопольского района Управления ЗАГС Запорожской области" від 10.05.2024 року, в якому зазначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис про смерть №170249900000101367009, у м. Токмак, Запорізької області, Російська Федерація;
2) "Справка о смерти № С-01964, выдана в соответствии с Федеральным законом от 12.01.1996 года №8-ФЗ "О погребении и похоронном деле", в якому зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 о 07:00 годині в м. Токмак Токмакського району Запорізької області помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , причина смерті - хронічна серцево-судинна недостатність 125.8, кардіосклероз, ішемічна хвороба серця, цироз печінки (біліарний неуточнений генез) К74.3 (а. с. 8,9).
Згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого 25.02.1997 року Токмацьким МВУМВС України в Запорізькій області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 4-7).
Дослідивши повно і всебічно матеріали цивільної справи, оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд зазначає наступне:
Відповідно до п. 8 ч.1 статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.
Згідно статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території", тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до п.3 ч.1 статті 3 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території", тимчасово окупованою територією визначається сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Відповідно до "Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 року (зі змінами), територія Токмацької міської територіальної громади є окупованою з 26.02.2022 року
Відповідно до частини 3 статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Відповідно до правової позиції, викладеної Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі від 15.04.2016 року, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справ у порядку статті 317 ЦПК України.
Одночасно суд зважає на практику Європейського суду з прав людини (ЄСЛП), за висновками якої, зокрема, у справах проти Туреччини, Молдови та Росії, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії, першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого "намібійського винятку", який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території.
Згідно з ч.1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами статей 77-78 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
За змістом пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:
- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;
- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;
- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
Факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для встановлення факту смерті особи необхідні обставини, що свідчать про цю подію, а також про те, що заявник позбавлений можливості зареєструвати факт смерті в інший спосіб. Підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть громадянина у певний час за певних обставин.
Отже, оскільки встановлення відповідного факту смерті необхідно заявнику для отримання свідоцтва про смерть встановленої законом України форми, та реалізації наслідків, передбачених законодавством у зв'язку зі смертю особи, суд як виняток приймає до уваги дані про смерть (дату, місце), які зазначені у вищенаведених документах, виданих на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що дослідженими у справі доказами підтверджується факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території в м. Токмак Запорізької області, та неможливість реєстрації такого факту в органах реєстрації актів цивільного стану України, тому подана заява є обгрунтованою та підлягає задоволенню.
Згідно з ч.4 статті 317 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню.
Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Керуючись статтями 263-265, 268, 315-319 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Зміївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території, - задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Томаківка Дніпропетровської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Токмак Запорізької області.
Рішення суду підлягає негайному виконанню та його оскарження не зупиняє виконання рішення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
Заінтересована особа: Зміївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), місцезнаходження: вул. Адміністративна, 10, м. Зміїв, Чугуївський район, Харківська області, 63403, код ЄДРПОУ 04059026.
Повний текст рішення складено та підписано 25.06.2024 року.
Суддя В. Філіп'єва