Справа № 461/2874/24
Провадження № 2/461/1664/24
25.06.2024 року Галицький районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Мироненко Л.Д.
за участю секретаря Курилюк А.І.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання позивача про поновлення строку на подання доказу та його приєднання до матеріалів цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Львівської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними рішеннями та діями органів досудового розслідування та прокуратури, -
08.04.2024 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 09.04.2024 року було відкрито провадження по справі. Вирішено проводити її розгляд за правилами загального позовного провадження.
07.06.2024року на адресу суду надійшло клопотання позивача про поновлення строку на долучення доказів до матеріалів справи та приєднання до справи: пенсійного посвідчення ОСОБА_4 , банківської виписки з рахунку ОСОБА_4 та довідки СТ «Явір-1».
Позивач зазначає, що перелічені документи вона отримала лише 26-27 травня 2024 року. Вказала, що вона не є розпорядником пенсійного посвідчення ОСОБА_4 та отримала таке 27 травня 2024 року. Просила врахувати, що долучення даного документу не порушує права жодної сторони у цій справі, оскільки ОСОБА_4 буде допитаний в якості свідка. Також звернула увагу, що відповідно до правових позицій Верховного суду при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.
У підготовчому судовому засіданні позивач та його представник клопотання підтримали, зазначили, що вчасно не подали докази до суду через наявність поважних причин.
Представник відповідача - Львівської обласної прокуратури в підготовчому судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував. Зазначив, що сторона позивача письмово не повідомляла про докази, які не можуть бути подані у встановлений законом строк, у відповідності до положень, передбачених ч. 4 ст. 83 ЦПК України. У поданому клопотанні від 07.06.2024 не зазначено об'єктивних причин, які б перешкоджали поданню стороною позивача доказів разом із позовною заявою, а також, не зазначено причин, з яких ці докази не могли бути подані у визначеному законом порядку.
Представник відповідача - Державної казначейської служби України в підготовче судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату і час слухання справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши димку учасників судового розгляду, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частин 1-2 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до пунктів 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Частинами 1-3 ст.83 ЦПК України передбачено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Частиною 4 ст. 83 ЦПК України встановлено, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Згідно ч. 5 ст. 83 ЦПК України у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Крім того, ч. 8 ст. 83 ЦПК України визначено, що докази, не подані у встановлений законом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає обґрунтувала неможливість їх неподання у вказаний строк, з причин, що не залежали від неї.
Посилання сторони позивача про неможливість вчасно подати докази, оскільки такі були отримані вже після звернення до суду із вказаним позовом, судом не приймаються, оскільки жодних посилань на наявність підстав, передбачених ч.4 ст. 83 ЦПК України, у позовній заяві викладено не було.
Суд погоджується з доводами представника Львівської обласної прокуратури, що позивачем не зазначено об'єктивних причин, які б перешкоджали поданню доказів разом із позовною заявою, а також, не зазначено причин, з яких ці докази не могли бути подані у визначеному законом порядку.
Відтак судом встановлено, що позивачем не виконані у повному обсязі вищенаведені вимоги цивільного процесуального законодавства України.
Стороною позивача належним чином не обґрунтована об'єктивна неможливість вчасного подання доказів чи причини, з яких докази не можна було подати у встановлений законодавством строк, з причин, що не залежали від позивача.
Як вказує ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні клопотання суд також виходить з встановленого ЕСПЛ «принципу правової визначеності» щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення пропущеного процесуального строку без наявності на те передбаченої процесуальним законом поважної причини, що є порушенням права на справедливий суд, визначеним ст. 6 Конвеції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, оскільки сторона позивача з квітня 2024 року не повідомляла суд про існування нових доказів, бажання їх долучити до справи, не підтвердила наявність перешкод для їх подання у встановленому законом порядку, судом не встановлено поважних причин для поновлення строку на подання доказів стороною позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 81, 126, 127, 260, 353, 354 ЦПК України,-
У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про поновлення строку на подання доказу та його приєднання до матеріалів цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Львівської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними рішеннями та діями органів досудового розслідування та прокуратури, - відмовити.
Докази, долучені до клопотання позивача ОСОБА_1 від 07 червня 2024 року не приймати до розгляду та повернути позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Мироненко Л.Д.