Дата документу 26.06.2024
Справа № 334/4060/24
Провадження № 3/334/1919/24
26 червня 2024 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Добрєв М.В., розглянувши матеріали, які надійшли з ГУНП в Запорізькій області ЗРУП про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП, -
11.05.2024 року відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №220587, згідно якого він 11.05.2024 року о 21-38 год., у АДРЕСА_1 , порушив вимоги ТЗПСК Серія АА №272189 винесеного терміном на 10 діб а саме контактував із постраждалою особою та вдарив рукою пор голові, чим завдав психологічної шкоди співмешканці.
В судові засіданні, призначені судом на 06.06.2024, 26.06.2024 ОСОБА_1 не з'явився.
Суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За таких обставин, суддя вважає за можливе справу розглядати без участі ОСОБА_1 , на підставі наданих матеріалів, що не суперечить вимогам ст. 268 КУпАП.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до наступного. Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 , які мали місце 11.05.2024 р., є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП.
Вина у вчиненні правопорушення підтверджена обставинами, викладеними у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення серія ВАД №220587 від 11.05.2024 р; терміновому заборонному приписі стосовно кривдника серії АА № 272189 від 07.05.2024 р.; письмових поясненнях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 11.05.2024 року;
Вирішуючи питання щодо виду та розміру адміністративного стягнення, відповідно до ст. 33 КУпАП, слід врахувати особу ОСОБА_1 , його ставлення до правопорушення, характер правопорушення, ступінь його провини, обставини, що пом'якшують відповідальність, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність.
Враховуючи всі ці обставини, слід визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у межах санкції, в розмірі 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 680 грн.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 605,60 гривень.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, ст.173-2, 283-285 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП та накласти штраф у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 680 (шістсот вісімдесят) гривень.
Відповідно до ст.ст. 307, 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до ВДВС, який стягується з правопорушника у подвійному розмірі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 10 днів.
Суддя: Добрєв М. В.