Справа № 331/3471/24
Провадження № 3/331/1414/2024
04 червня 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Кольц Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за протоколом серії ВАД №220340 від 04.06.2024 року, що надійшов з Відділу поліції № 2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, уродженця м. Запоріжжя, тимчасово не працевлаштованого, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,-
Відповідно до опису протоколу серії ВАД №220340 від 04.06.2024 року - 03.06.2024 року о 22-35 годин гр. ОСОБА_1 прийшов за адресою АДРЕСА_2 та вчинив умисні дії психологічного характеру відносно матері ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим порушив вимоги ТЗпСК АА 413095 від 01.06.2024 року за п.1, 2, 3, що діє до 11.06.2024, чим завдав психологічної шкоди.
Відносно ОСОБА_1 04.06.2024 року складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП не визнав. Вказав, що дійсно був виписаний тимчасовий заборонний припис, однак, коли його виписували, його матір вказала, що поїде жити до свого співмешканця, оскільки у ОСОБА_3 немає іншого місця проживання. Він був упевнений, що йому заборонено наближатися до неї та приходити за місцем мешкання її «чоловіка». Таким чином в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки він виконував вимоги термінового заборонного припису, просив закрити провадження по справі.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Стаття 173-2 ч.2 КУпАП, за якою кваліфіковані дії ОСОБА_1 , передбачає настання адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Згідно Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" , терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров'я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.
Пунктом 1 Розділу ІІ Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника затвердженого Наказом МВС України № 654 від 01.08.2018 визначено, що терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Відповідно до ст. 25 вищезгаданого закону, кривдник, стосовно якого винесено терміновий заборонний припис, згідно з яким він повинен залишити місце спільного проживання (перебування) з постраждалою особою, зобов'язаний повідомити про місце свого тимчасового перебування уповноважений підрозділ органів Національної поліції України за місцем вчинення домашнього насильства.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
По-перше, в фабулі протоколу присутні два самостійні склади адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, такі як вчинення домашнього насильства, що призвело до завдання психологічної школи потерпілій та порушення вимог ТЗПсК, що виразилось у поверненні до місця проживання потерпілої в зазначений забороною термін.
Викладене свідчить, що виклад адміністративного правопорушення, зазначений у протоколі не відповідає складу, передбаченому статтею, за якою кваліфіковані дії особи.
Крім того, надаючи оцінку доданий до протоколу письмовим доказам, суд приходить до наступного висновку.
Згідно термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №413095 від 01.06.2024, останній не місить посилання на місце, яке повинен покинути ОСОБА_1 та місце, де буде перебувати в цей час потерпіла. А сам протокол складений не за заявою потерпілої, а внаслідок профілактичних дій працівників поліції. Де відповідно до рапорта помічника чергового відділу поліції № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 , працівниками поліції було виявлено порушення тимчасового заборонного припису при перевірці його виконання.
Тобто факт невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений не знайшов свого підтвердження при розгляді справи про адміністративне правопорушення в суді.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно приписів ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суду з прав людини у рішенні від 20.09.2016 року у справі «Karelin v.Russia» заява №926/08 зазначив, що за умови наявності певної неточності чи суперечностей у фабулі адміністративного правопорушення, суд не вправі брати на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. ч. 2 ст.173-2 КУпАП підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 247 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.173-2 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя.
Суддя Д.М. Кольц