Номер провадження: 22-ц/813/794/24
Справа № 522/9302/18
Головуючий у першій інстанції Єршова Л. С.
Доповідач Вадовська Л. М.
18.04.2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,
суддів - Комлевої О.С., Сєвєрової Є.С.,
за участю секретаря - Венжик Л.С.,
за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи:
позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 ,
від відповідача Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради - не з'явились,
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Виконавчого комітету Одеської міської ради - не з'явились,
переглянувши справу №522/93402/18 за позовом ОСОБА_1 до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, за участю третьої особи Виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання дій протиправними, відшкодування шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2019 року у складі судді Єршової Л.С., -
Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 29 травня 2018 року до суду з вищеназваним позовом, просила визнати протиправною дію Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради по знесенню тимчасової споруди за адресою: м. Одеса, вул. Скворцова, 3; стягнути з Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди 180568,00 грн., моральної шкоди 45000,00 грн. (т.1 а.с.1-4).
Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 04 червня 2018 року відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 186 ЦПК України (не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства) (т.1 а.с.12-13).
Постановою Одеського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 04 червня 2018 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду (т.1 а.с.69-71).
Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 28 грудня 2018 року відкрито провадження в справі (т.1 а.с.135-136).
Відповідач Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради позов не визнав, подав клопотання про закриття провадження у справі з тих підстав, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. В межах повноважень спеціалістами Управління було проведено обстеження тимчасової споруди, що розміщена за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якої виявлено, що зазначена тимчасова споруда експлуатується без паспорту прив'язки, що є порушенням Порядку, у зв'язку з чим підлягає демонтажу. За результатами обстеження у відповідності до пункту п.15.4 Правил спеціалістами Управління було складено Акт обстеження від 27 лютого 2015 року, яким виявлені порушення зафіксовано. На підставі Акту від 27 лютого 2015 року позивачу у відповідності до пункту 15.4 Правил було надано припис №000473 від 27 лютого 2015 року про демонтаж тимчасової споруди, на який позивач не відреагувала. У зв'язку з порушенням чинного законодавства в сфері розміщення тимчасових споруд у місті Одесі виконавчим комітетом Одеської міської ради прийнято рішення №160 від 30 липня 2014 року «Про демонтаж тимчасових споруд», відповідно до якого тимчасова споруда за адресою: АДРЕСА_1 демонтована (т.1 а.с.140-141, 143-145).
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2019 року в задоволенні позову відмовлено (т.1 а.с.212-216).
Висновок суду мотивовано недоведеністю вимог.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 27 березня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення суду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про задоволення позову (т.1 а.с.218-225).
За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає в наступному. Акт обстеження складено 27 лютого 2015 року за відсутності ОСОБА_1 , якій не запропоновано ні зробити документи, ні прибрати споруду самостійно. 10 березня 2015 року ОСОБА_1 звернулась до Управління з заявою про можливість подальшої експлуатації споруди, проте 13 травня 2015 року споруду було демонтовано, а 19 березня 2015 року повідомлено листом на заяву про неможливість надання висновку щодо розміщення тимчасової споруди у зв'язку з тим, що тимчасова споруда підлягає демонтажу (це при тому, що споруда вже була демонтована). Підставою для демонтажу був лише припис, який не надавав особам, які проводили демонтаж, законних підстав здійснювати такі дії. Рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №160 від 30 липня 2014 року «Про демонтаж тимчасових споруд» не оскаржено, проте таке рішення не дає правових підстав самовільно руйнувати майно громадян. Посадові особи, які здійснювали демонтаж споруди, діяли протиправно, упереджено, з перевищенням повноважень, що має наслідком відшкодування шкоди.
В апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Постановою Одеського апеляційного суду від 29 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2019 року скасовано, провадження у справі закрито з підстав того, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (т.2 а.с.8-11).
Постановою Верховного Суду від 26 січня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; постанову Одеського апеляційного суду від 29 липня 2021 року скасовано, справу передано до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду (т.2 а.с.61-69).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21 квітня 2022 року справу прийнято до провадження.
При новому апеляційному перегляді справи апеляційну скаргу підтримано, надано додаткові письмові пояснення (т.2 а.с.105-107).
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з огляду на наступне.
ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) зареєстрована 15 квітня 2005 року як фізична особа-підприємець (т.1 а.с.84-86).
Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради згідно Положення про Управління є виконавчим органом Одеської міської ради, створеним відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Завданням Управління є здійснення відповідно до чинного законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами торгівлі, ресторанного господарства та сфери послуг.
Між Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради та ОСОБА_1 був укладений 07 червня 2013 року Договір оренди окремого індивідуально визначеного майна №110м, відповідно до умов якого передано/прийнято у користування майно - тверде покриття площею 67,00 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 ; строк дії договору закінчився 31 жовтня 2013 року.
Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №160 від 31 липня 2014 року «Про демонтаж тимчасових споруд» (зміни внесено рішенням виконавчого комітету №246 від 29 червня 2017 року) зобов'язано Управління вжити заходів з демонтажу тимчасових споруд згідно з переліками (додатки 1, 2); зобов'язано у п'ятиденний термін з дати набуття чинності цього рішення надати приписи суб'єктам господарювання щодо проведення ними демонтажу тимчасових споруд власними силами за власний рахунок (т.1 а.с.48-49).
Актом обстеження тимчасової споруди від 27 лютого 2015 року встановлено розміщення тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_1 за відсутності діючого договору на право тимчасового користування місцями для розташування тимчасових споруд та без оформленого в установленому порядку паспорту прив'язки тимчасової споруди.
10 березня 2015 року ОСОБА_1 звернулась до Управління з заявою про можливість подальшої експлуатації тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_1 , площею 44,50 кв.м.
13 березня 2015 року Управління листом №0113/1022 повідомило ОСОБА_1 про неможливість надання висновку щодо розміщення тимчасової споруди у зв'язку з тим, що тимчасова споруда за адресою: АДРЕСА_1 , підлягає демонтажу.
Тимчасову споруду за адресою: АДРЕСА_1 демонтовано 13 травня 2015 року, що підтверджено Актом виконаних робіт з демонтажу об'єкту дрібнороздрібної торгівлі.
ОСОБА_1 було надано право за плату тимчасово використовувати місце під розташування тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності загальною площею 5,3 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 .
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 02 червня 2016 року в справі №522/18095/15-а відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, за участю третьої особи виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання дій протиправними, відшкодування майнової та моральної шкоди, що обумовлені діями Управління по демонтажу тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.126-130).
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року постанову Приморського районного суду м. Одеси від 02 червня 2016 року в справі №522/18095/15-а скасовано, провадження у справі закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України (т.1 а.с.132-134).
В касаційному порядку справа №522/18095/15-а не переглядалась.
Рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №160 від 31 липня 2014 року «Про демонтаж тимчасових споруд» не оскаржено.
Дії Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради по виконанню рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №160 від 31 липня 2014 року не мають правових підстав для визнання протиправними.
ОСОБА_1 не надала доказів на спростування того, що тимчасова споруда за адресою: АДРЕСА_1 не підпадала під демонтаж в порядку виконання рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №160 від 31 липня 2014 року, що їй не було відомо про дане рішення, про закінчення 31 жовтня 2013 року Договору оренди окремого індивідуально визначеного майна №110м (твердого покриття площею 67,00 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 ) тощо.
Акт обстеження про виявлення порушення складено 27 лютого 2015 року; на підставі Акту видано ОСОБА_1 припис №000473 від 27 лютого 2015 року про демонтаж тимчасової споруди у строк до 12 березня 2015 року, який нею не виконано.
Дії Управління здійснені на підставі та у відповідності до Правил розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для провадження підприємницької діяльності у м. Одесі.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність дій її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діями заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
За обставинами справи не встановлено складу цивільного правопорушення з боку Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради як юридичної підстави відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди.
В силу визначеного статтею 81 ЦПК України обов'язку доказування і подання доказів кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилалася як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази мають бути належними, допустимим, достовірними та достатніми у своїй сукупності для висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Неправомірності дій Управління у демонтажу тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_1 , не встановлено. Доказів, достатніх у своїй сукупності для зобов'язання Управління відшкодувати ОСОБА_1 заявлену нею шкоду справа не містить.
Правові підстави для задоволення позову у заявлений позивачем спосіб відсутні.
Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, за участю третьої особи Виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання дій протиправними, відшкодування шкоди - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 25 червня 2024 року.
Головуючий Л.М.Вадовська
Судді О.С.Комлева
Є.С.Сєвєрова