Провадження № 2/742/296/24
Єдиний унікальний № 742/7180/23
25 червня 2024 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого - судді Бездідька В.М., за участю секретаря Лісафіної А.С., представника відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Прилуках цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , представник позивача - ОСОБА_3 , до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживача, стягнення грошових коштів та моральної шкоди,
встановив:
І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін.
У грудні 2023 року ОСОБА_2 у особі свого представника звернулася до суду з позовом, у якому просив зобов'язати відповідача розблокувати карткові рахунки позивача, зняти обмеження у користуванні додатком «Приват 24», стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн та судові витрати.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що позивач має відкриті рахунки у АТ КБ «Приватбанк» та користується відповідними банківськими послугами. У листопаді 2023 року позивач отримав кошти за продаж крипто валюти, у грудні 2023 року відповідач заблокував рахунки позивача, оскільки отримав інформацію, що кошти отримані у результаті шахрайських дій, дані обставини й зумовили її звернення до суду з відповідним позовом.
29.01.2024 від відповідача надійшов відзив, відповідно до якого зазначає, що рахунки позивача банк не блокував, а обмежив доступ до платіжної картки, яка є власністю банку, такі дії здійснені за результатами банківської перевірки. Тому відповідач вважає, що його дії правомірні, а позовні вимоги є безпідставними та у їх задоволенні необхідно відмовити.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.
Суд своєю ухвалою від 22.12.2023 відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначив судове засідання по цивільній справі.
ІІІ. Позиції сторін.
У судове засідання сторона позивача не з'явилися, представник подав заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав зазначених у відзиві.
ІV. Фактичні обставини встановлені судом.
ОСОБА_2 звернувся до АБ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву клієнта - фізичної особи про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг від 10.06.2021 року, згідно якої уклав Договір про надання банківських.
Сторони підтвердили та не заперечили факт користування позивачем платіжної карткою банку АТ «КБ «Приватбанк».
18.11.2023 позивач отримав грошові перекази від ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на суму 20000 грн кожен.
Як вбачається за результатами службової перевірки на підставі п. 1.1.10.4.3 Умов банк заблокував можливість використання картки при здійсненні ризикових операцій позивача.
V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.
Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Як вбачається з ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Як вбачається з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актамиНаціонального банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Відповідно до частини першої статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов?язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
За нормами частини першої статті 1067 Цивільного кодексу України договір банківського рахунку укладається в письмовій формі для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунку в банку на умовах, погоджених сторонами.
Згідно із частиною першою статті 1068 Цивільного кодексу України банк зобов?язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов?язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, замороження активів, що пов?язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, передбачених законом (частина перша статті 1074 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про платіжні послуги» емісія/надання користувачу платіжного інструменту здійснюється надавачем платіжних послуг на підставі договору, укладеного між надавачем платіжних послуг та користувачем.
Згідно із частиною 20 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов?язаний, зокрема: зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом; не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права; не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції.
У той же час, відповідно до частини 21 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» емітент має право: 1) заблокувати електронний платіжний засіб користувача після надходження повідомлення про втрату чи загрозу втрати електронного платіжного засобу або в інших випадках відповідно до умов договору та/або законодавства; 2) розблокувати електронний платіжний засіб, якщо втрата електронного платіжного засобу користувачем не підтвердилася або в інших випадках відповідно до умов договору та / або законодавства; 3) зупинити або припинити право користувача на використання електронного платіжного засобу у разі порушення користувачем умов його використання, визначених договором платіжного засобу не припиняє зобов?язань користувача і емітувача на виникли до зупинення або припинення зазначеного права.
Також, відповідно до пунктів 150, 151 розділу VII Положення «Про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів» (затверджене Постановою Правління Національного банку України 29.07.2022 N? 164), емітент має право прийняти рішення про зупинення здійснення операцій з використанням певного платіжного інструменту, а також про вилучення платіжного інструменту за наявності обставин, що можуть свідчити про незаконне його використання та/або його реквізитів, значно збільшеного ризику неспроможності користувача виконати своє зобов?язання щодо сплати кредиту та процентів за ним, в інших випадках, установлених договором. Емітент має право зупинити право користувача на використання платіжного інструменту в разі порушення користувачем умов його використання, визначених договором та/або законодавством України. Зупинення права користувача на використання платіжного інструменту не припиняє зобов?язань користувача і емітента, що виникли до зупинення зазначеного права. Емітент має право поновити право користувача використовувати платіжний інструмент або надати новий після усунення причини зупинення права використовувати платіжний інструмент.
Правові відносини між банком та клієнтом регулюються в тому числі договором - Умовами та правилами надання банківських послуг, які є невід?ємною частиною договору банківського обслуговування.
Відповідно до пункту 1.1.3.2.7. Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови) в редакції, чинній виникнення спірних правовідносин, банк має право призупинити обслуговування клієнта та обмежити доступ до програмних комплексів банку в разі виникнення у банку підозр щодо можливих незаконних операцій із платіжним інструментом зі сторони клієнта.
Згідно з пунктом 1.1.10.4.3. Умов для призупинення або попередження будь-яких незаконних або не узгоджених із банком дій з платіжною карткою клієнт доручає банку в будь-який час і без укладення будь-яких додаткових угод, зокрема: призупинити або припинити дію платіжної картки або відмовити в її продовженні, заміні або видачі нової картки.
Відповідно до пункту 1.1.10.5.2. Умов у разі порушення клієнтом вимог чинного законодавства України та/або умов даного Договору та/або у разі виникнення несанкціонованого овердрафту банк має право зупинити здійснення розрахунків за платіжною карткою (заблокувати платіжну картку) та/або визнати її недійсною до моменту усунення зазначених порушень.
Згідно з пунктом 2.1.4.1.3 Умов картка є власністю банку і видається клієнту у тимчасове користування.
Відповідно до пункту 2.1.4.2.2. Умов банк має право призупинити дію платіжної картки, а також відмовити в продовженні строку її дії при здійсненні операцій, що суперечать умовам цього договору, інтересам клієнта або банку, з використанням платіжної картки або нанесеної на них інформації.
У випадках порушення клієнтом вимог чинного законодавства України та/або умов даного Договору та/або у разі виникнення несанкціонованого овердрафту банк має право зупинити здійснення розрахунків за карткою (заблокувати Картку) та/або визнати картку недійсною до моменту усунення зазначених порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових зобов?язань у цілому або установленій банком частині у разі невиконання клієнтом своїх боргових зобов?язань та інших зобов'язань за цим договором (пункт 2.1.4.2.3 Умов).
Як встановлено у судовому засіданні рахунок позивача не закрито та не заблоковано, позивачу згідно з умовами договору обмежено обслуговування платіжної картки, яка є власністю банку.
Оскільки банк обмежив позивачу саме обслуговування платіжної картки, а не розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на рахунку, то положення Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та статті 1074 Цивільного кодексу України не застосовуються.
Поняття моральної (немайнової) шкоди і порядок її відшкодування визначається ст.23 ЦК України.
На підтвердження страждань та причинного зв?язку між діями відповідача і переживаннями позивача суду не надано жодних доказів. В позовній заяві відсутні підтвердження факту спричинення позивачу моральних чи фізичних страждань, за яких обставин чи якими діями вони спричинені, а також відсутні факти, які підтверджують це, та докази погіршення стану здоров?я і підтвердження морального страждання позивача.
Враховуючи викладене вище позовні вимоги є необґрунтованим та задоволенню не підлягають.
VІ. Розподіл судових витрат.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлені, судові витрати не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд
вирішив:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , представник позивача - ОСОБА_3 , до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про захист прав споживача, стягнення грошових коштів та моральної шкоди - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст виготовлено 25.06.2024.
Суддя Володимир БЕЗДІДЬКО