Справа № 947/17289/24
Провадження № 2-н/947/3302/24
25.06.2024 суддя Київського районного суду м. Одеси Огренич І.В., розглянувши матеріали справи за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,-
Заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.
Вивчивши заяву, суддя приходить до наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 160 ЦПК України, із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно ст.162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, а саме за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем перебування фізичної особи - боржника.
Так, згідно довідки Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
За приписами п.4,5 ч.2 ст.163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинні бути зазначені вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Крім того, згідно п.3, 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються копія договору, укладеного в письмовій формі (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості та інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Пунктом 13 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 N 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» роз'яснено, що якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
Заявник вказує на те, що він надає житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_2 , де споживачем є ОСОБА_1 , проте, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що остання є власником нерухомого майна до якого надавались послуги до суду не надано, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити, що саме на ОСОБА_1 , покладені обов'язки по сплаті за житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_2 .
Пунктом 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу.
Отже, з урахуванням тих обставин, що вимоги за якими видаються судові накази, мають бути безспірними та заборгованість може бути стягнута лише з того боржника з яким укладений договір, або з власника нерухомого майна, суддя приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу.
Керуючись ст. 160, 161, 163, 165, 259, 260, 353, 354 ЦПК України, -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі у п'ятнадцятиденний строк з дня постановлення ухвали апеляційної скарги.
Суддя Огренич І. В.