ЄУН: 336/2693/24
Провадження №: 3/336/2145/2024
25 червня 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м.Запоріжжя Петренко Людмила Василівна, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, місце проживання: АДРЕСА_1 , за адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП,
11 березня 2024 року о 10 год. 48 хв. в Запоріжжя вул..Карпенка Карого, 472, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW X5 державний номерний знак НОМЕР_1 , який керує транспортним засобом без посвідчення водія, тобто не маючи права керування транспортним засобом, вчинене повторно протягом року, а саме водія ОСОБА_1 11.01.2024 року було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч. 4 КУпАП, чим порушив вимоги ПДР, чим порушив вимоги п. 2.1 а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП.
В судові засідання ОСОБА_1 неодноразово викликалася через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, оскільки співробітникам поліції зазначив адресу, яка знаходиться на окупованій території України. Жодних клопотань чи заяв на адресу Шевченківського районного суду м.Запоріжжя не надходило. Про причини неявки не повідомив.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, приходить до наступного.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова судді згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до ст.251 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої та другої статті 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина перша статті 9 КУпАП).
Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 11 березня 2024 року серії ААД № 904663, в якому зафіксовано, що 11 березня 2024 року о 10 год. 48 хв. в Запоріжжя вул..Карпенка Карого, 472, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW X5 державний номерний знак НОМЕР_1 , який керує транспортним засобом без посвідчення водія, тобто не маючи права керування транспортним засобом, вчинене повторно протягом року, а саме водія ОСОБА_1 11.01.2024 року було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч. 4 КУпАП, чим порушив вимоги ПДР, чим порушив вимоги п. 2.1 а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП;
- рапортом поліцейського взводу 1 роти 2 батальйону 3 УПП в Запорізькій області сержанта поліції від 11.03.2024;
- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1225722 від 11.01.2024 року, за якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення штраф у розмірі 20400 грн.;
- відеозаписом з місця скоєння правопорушення, який підтверджує обставини викладені в протоколі.
Відповідно до довідки інспектора відділу адміністративної практики управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, згідно бази даних підсистем «Адмінпрактика», а саме інформаційно телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» гр. ОСОБА_1 11.01.2024 року постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1225722 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП. Згідно бази даниих посвідчення водія отримував ВХО 598848, категорія В,С.
Транспортний засіб BMW X5 державний номерний знак НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 про що зазначено в протоколі та підтверджується реєстраційної карткою ТЗ.
Положеннями пункту 2.1 а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до ч. 9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» 30 червня 1993 року N 3353-XII, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.
Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Частина 5 ст.126 КУпАП встановлює відповідальність особи за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, якими є: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (частина 2 ст.126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (частина 3 ст.126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (частина 4 ст.126 КУпАП).
Протокол в даному випадку складний за повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Частина 2 ст.61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Системний аналіз та юридичний зміст положень ч.2 ст.61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа.
Відповідно до ст.68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Суддя вважає, що надані суду докази є належними та допустимими, оскільки зібрані в установленому законом порядку, і в своїй сукупності, взаємозв'язку, достатності та достовірності повністю підтверджують фактичні обставини вчинення адміністративного правопорушення, та винуватість у ньому ОСОБА_1 . Підстав сумніватися в достовірності вказаних доказів у судді немає.
Відповідно до ст. 33 КУпАП суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
Відповідно до вимог ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого частинами третьою-шостою статті 164-14 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтями 204-1 і 204-2 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня їх виявлення, але не пізніше року з дня їх вчинення, а у разі вчинення таких правопорушень іноземцями або особами без громадянства, стосовно яких у встановленому законом порядку прийнято рішення про примусове повернення чи примусове видворення з України, - протягом часу, необхідного для їх виїзду з України, але не пізніше строку, визначеного законом для виїзду цих осіб з України чи забезпечення їх примусового видворення з України.
Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Дана справа про адміністративне правопорушення не відносить до категорії справ передбачених у частинах третій - шостій статті 38 КУпАП.
Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
Трьох місячний строк з дня вчинення правопорушення закінчився, правопорушення не є триваючим, дана справа про адміністративне правопорушення не відносить до категорії справ передбачених у частинах третій - шостій статті 38 КУпАП.
Будь-якого продовження перебігу строків накладення адміністративних стягнень законом не передбачено, тому в разі їх закінчення провадження у справі закривається.
Як вбачається з протоколу, правопорушення було вчинено 11 березня 2024 року.
Строк накладення адміністративного стягнення закінчився.
Вивчивши матеріали справи, вважаю, що справу необхідно закрити у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строку для накладення адміністративного стягнення.
За таких обставин провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 1, 7, 9, 38, 126, 245, 247, 280, 283-285 КУпАП, суддя, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.5 ст.126 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням строку накладення на особу адміністративного стягнення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя: