ЄУН: 336/13523/23
Провадження №: 3/336/447/2024
17 червня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Щаслива О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ознаками ч. 1 ст. 130 КУпАП,
В провадженні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя перебуває зазначена справа.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення притягуємий до відповідальності о 20 годині 16 хвилин 13 грудня 2023 року керував транспортним засобом «Фольксваген», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , біля будинку № 26 по вул. Преображенській в с. Преображенка в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджено висновком спеціального технічного приладу «ALCOTEST DRAGER 6810».
Зазначені дії містять у відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення містять порушення п ункту 2.9 «а» «Правил дорожнього руху України»..
ОСОБА_1 , який належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи, на виклик суду не з'явився, що у відповідності до ст. 268 КУпАП зумовило розгляд справи у його відсутність.
Захисник притягуємого до адміністративної відповідальності - адвокат Романюк В.Я. під час розгляду справи заявив клопотання про закриття провадження в справі, в якому зазначив таке.
ОСОБА_1 в день складання протоколу автомобілем не керував, що не спростував наданий співробітниками патрульної поліції відеозапис. Крім того, представник важажає проведений щодо ОСОБА_1 огляд на стан алкогольного сп'яніння неналежним та недопустимим доказом, оскільки він був проведений в невідомому приміщенні, а не на місці вчиненого, на думку правоохоронців, правопорушення; відеозапис, окрім того, не містить інформації про підстави для зупинки транспортного засобу.
У зв"язку з викладеним просить про звільнення його підзахисного від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП черерз непричетність до інкримінованих йому дій.
Разом з тим, вислухавши пояснення представника притягуємого до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя доходить висновку про необхідність закриття провадження в справі у зв'язку з недоведеністю ознак правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, в діях особи, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, а в силу ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод, а також практика Європейського суду з прав людини є джерелами права в Україні відповідно до положень Основного Закону України та Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини».
Стаття 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. В багатьох справах Європейський суд з прав людини тлумачить поняття «кримінальний» автономно, тобто незалежно від національної термінології, включаючи сюди адміністративні, дисциплінарні, митні проступки тощо.
Таким чином, відповідно до усталеної практики ЄСПЛ при розгляді справ про адміністративні правопорушення національні органи влади мають дотримуватися гарантій прав особи, що передбачені законодавством.
Оскільки процедура притягнення особи до відповідальності за адміністративні правопорушення в сфері порушення правил безпеки дорожнього руху, склад яких характеризуються надзвичайно суворими санкціями, мінімальний розмір яких обчислюється сумою в 17000 грн., та супроводжується позбавленням спеціального права на досить тривалий строк, тоді як найменший розмір штрафу за законом України про кримінальну відповідальність становить 510 грн., вона має відбуватися за процедурою переслідування за вчинення кримінального правопорушення з дотриманням гарантій, притаманних кримінальному провадженню.
Таким чином, серйозність покарання за статтею 130 КУпАП підкреслює її «кримінально-правовий» характер в розумінні положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а тому особам, стосовно яких складено протокол про адміністративне правопорушення за цією статтею, мають бути забезпечені всі гарантії, які передбачені в ст.6 Конвенції.
Згідно із ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (частина статті 266 КУпАП).
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Проведення цього огляду внормоване «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, відповідно до п. 1 якого метою проведення цього огляду є виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - огляд), і проведення такого огляду.
Зміст пункту 4 «Порядку..» узгоджується із змістом частини 2 ст. 266 КУпАП - огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із
застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості
застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали
відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про
адміністративне правопорушення.
Судді був наданий відеозапис процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності, відтворений в суді, проте суддя не може прийняти його як доказ висновку автора протоколу про керування ОСОБА_1 автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, виходячи з такого.
Як випливає з диспозиції частини статті законодавства про адміністративні правопорушення, за ознаками якої складений протокол, суб'єктом зазначених в ній дій є особа, яка керує транспортним засобом, тобто здійснює дорожній рух, на що прямо вказує семантика дієслова керувати.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
В силу п. 1.10 Правил дорожнього руху, водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
З наданого судді відеозапису не можна вивести, що ОСОБА_1 був зупинений під час керування автомобілем, а його перегляд робить очевидним ту обставину, що працівники поліції підходять до припаркованого автомобіля «Фольксваген», який не перебуває в стані руху, двигун вимкнено, а ОСОБА_1 знаходиться поруч.
Отже з дослідженого відеозапису неможливо достеменно встановити факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Фольксваген» під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки факт зупинки транспортного засобу не зафіксовано.
Разом з тим, матеріали справи містять рапорт помічника чергового чергової частини відділу поліції № 4 Пологівського районного відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, з якого випливає, що о 20 годині 16 хвилин 13 грудня 2023 року до служби «102» надійшло повідомлення, щодо перебування біля будинку № 26 по вул. Преображенській в с. Преображенка транспортного засобу, який застряг на бордюрі, з нетверезим водієм.
З огляду на викладене суддя констатує, що о 20 годині 16 хвилин 13 грудня 2023 року співробітникам поліції стало відомо лише про перебування автомобіля в нерухомому стані та водія поряд з бордюрним каменем біля будинку № 26 по вул. Преображенській в с. Преображенка.
Таким чином, суддя не може констатувати безпосереднього виявлення і фіксації співробітниками поліції керування ОСОБА_1 траснпортним засобом в стані алкогольного сп"яніння.
Як вже зазначено, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, встановлено, що огляд на стан сп"яніння проводиться на місці зупинки транспортного засобу.
Проте, як випливає з відеозапису, ОСОБА_1 проходив огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу «ALCOTEST DRAGER 6810» в приміщенні, яке розташовано за адресою: м. Оріхів, вул. Шевченка, 12, тобто в іншому населеному пункті, а не на місці зупинки транспортного засобу, яке це зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення.
Означені дії співробітників містять порушення внормованої законом процедури проведення огляду на стан сп"яніння, що є підставою для визгнання такого оголяду недійсним, як свідчить зміст частини 5 статті 266 КУпАП.
Наслідки отримання доказу з порушенням порядку, внормованого кримінальним процесуальним законодавством, встановлені статтею 86 КПК України, і вони полягають в неможливолості використання недопустимого доказу при прийнятті процесуальних рішень.
З огляду на наведені положення закону тому наслідки вказаного огляду в силу ч. 5 ст. 266 є недопустимими і не можуть бути використані на користь висновків автора протоколу про винуватість ОСОБА_1 в керуванні траснпортним засобом в стані алкогольного сп"яніння.
Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 не був відсторонений від керування транспортним засобом, посвідчення водія не вилучалось, а тимчасовий дозвіл на право керування не видавався, що саме по собі, а також в сукупності з іншими матеріалами справи, свідчить про обґрунтований сумнів в частині самого факту керування транспортного засобу.всі учасники події на момент приїзду поліцейських перебувають за межами салонів транспортних засобів.
Частиною 4 ст. 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність водія за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).
Наведене означає, що ОСОБА_1 міг вжити спиртне після аварії, але до приїзду співробітників поліції.
Правопорушення, що передбачене частиною 4 статті 130 КУпАП є більш тяжким ніж правопорушення, відповідальність за яке втсановлена частиною 1 цієї статті.
Однією з засад кримінального судочинства є диспозитивність, у відповідності до якої слідчий суддя, суд виріщують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
У зв"язку з викладеним суддя не вправі вийти за межі пред"явленого особі обвинувачення, тим більш такого, що є більш тяжким, ніж висунуте проти особи.
ОСОБА_1 ж пред"явлено звинувачення у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законом.
Оцінивши надані суду фактичні дані, суддя доходить висновку, що стороною обвинувачення під час розгляду справи на засадах змагальності не доведено винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому дій, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обов'язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст. 62 Конституції України поєднуються з такими ж положеннями ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Гарантія того, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, становить зміст принципу презумпції невинуватості.
Тягар доведення факту вчинення обвинуваченим (підсудним) злочину покладений на сторону обвинувачення і не може перекладатися на захист, чітко та недвозначно висловлено у низці рішень Європейського Суду з прав людини, зокрема, у § 39 Рішення Страсбурзького суду "Капо проти Бельгії" від 13 січня 2005 року.
Як випливає із змісту ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Наведені суддею обставини крізь призму вимог національного та міжнародного законодавства про презумпцію невинуватості виключають притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за керування траснпортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Наслідки недоведеності в діях особи складу адміністративного правопорушення полягають в закритті провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, не вбачаючи сукупності фактичних даних, що в силу ст. 251 КУпАП безспростовно підтверджують наявність ознак складу правопорушення, суддя вважає за необхідне постановити про закриття провадження в справі.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 251, 252, 254, 256, 280 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 звільнити від відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП через недоведеність його вини.
Провадження в справі закрити.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного суду через суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.В. Щаслива