25.06.2024
Справа № 337/2088/24
Провадження № 2/337/1162/2024
25 червня 2024 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя
у складі: головуючого судді Кучерук І.Г.
з участю секретаря Нетяга М.І.
розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії,
встановив:
Позивач КОНЦЕРН «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ», по системі «Електронний суд», звернувся до суду з позовною заявою до фізичної особи ОСОБА_1 в якому просить стягнути з відповідачки за індивідуальним договором про надання комунальної послуги з постачання теплової енергії №74203961 від 01.11.2021 року за період з 01.06.2022 року по 31.01.2024 року суму грошової заборгованості в розмірі 22759,96 грн., а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн., посилаючись на неналежне виконання своїх зобов'язань з боку відповідачки.
В обґрунтування позову вказано, що позивач по відношенню відповідача, як споживача послуг, являється виконавцем комунальних послуг, а саме з постачання теплової енергії.
ОСОБА_1 є власницею нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .
02 жовтня 2021 року на виконання вимоги Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Позивач на офіційному сайті розмістив індивідуальні договори на послугу з постачання теплової енергії та постачання гарячої води. Вказані договори є публічними договорами приєднання та вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальних послуг. Умови вказаних договорів будуть застосовуватись до співвласників багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцем комунальних послуг, які обрали форму індивідуального договору та до власників індивідуальних житлових будинків.
Станом на 01 листопада 2021 року Типовий індивідуальний договір №74203961 про надання послуги з постачання теплової енергії за адресою : АДРЕСА_2 , нежитлове приміщення 2, між позивачем та відповідачкою з 01 листопада 2021 року є укладеним.
Житловий будинок АДРЕСА_3 бригади, оснащений приладом комерційного обліку теплової енергії заводський №68063247, відповідно обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень визначається за показаннями вузла комерційного обліку.
Нежитлове приміщення відповідача не оснащене розподільним приладом обліку теплової енергії.
У зв'язку з тим, що відповідачка неналежним чином виконує зобов'язання з оплати наданих послуг, утворилася заборгованість, про стягнення якої просить позивач.
23.04.2024 року відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням(викликом) сторін.
Представник позивача у позові вказала на розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечу.
На офіційному веб-порталі суду розміщувалося оголошення про виклик відповідачки у судове засідання.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не надала.
У суду є підстави для ухвалення заочного рішення, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, відповідачка ОСОБА_1 з 2016 року є власницею нежитлового приміщення 2 в будинку АДРЕСА_3 .
02.10.2021 року Концерн «МТМ» оприлюднив на офіційному веб - сайті органу місцевого самоврядування Запорізької міської ради індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що є публічним договором приєднання.
01.11.2021 року між Концерном «МТМ» та ОСОБА_1 укладений типовий індивідуальний договір №74203961 про надання послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_2 , нежитлове приміщення №2.
Суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини у сфері надання житлово-комунальних послуг, зокрема послуг з постачання теплової енергії, що регулюються загальними нормами Цивільного кодексу України, що регулюють договірні відносини, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою КМУ, від 21.08.2019р., №830 Положенням Міністерство розвитку, будівництва та житлово-комунального господарств України, Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 року. №315 про затвердження «Методики споживання обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» та іншими нормативно-правовими актами України.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно ст. 610-611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.
Відповідно до ст. 67,68 ЖК України наймачі (власники) квартир зобов'язані своєчасно вносити плату за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інше) за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Згідно з п.5 ч.2 ст.7, ст.9 цього Закону індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Згідно з ч.3 ст.9 цього Закону дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Згідно п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005р. № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Згідно п.20 Правил плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.
З'ясувавши повно, всебічно та об'єктивно обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв'язку, виходячи з вимог діючого законодавства, суд вважає, що відповідачка як споживач послуг в порушення норм діючого законодавства неналежним чином виконувала свої зобов'язання щодо оплати спожитих послуг з постачання теплової енергії, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за період з 01.06.2022 року по 31.01.2024 року у сумі 22759,96 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості і яка підлягає стягненню з відповідачки.
При цьому, суд виходить з того, що нежитлове приміщення підключене до мережі постачання теплової енергії, ці послуги у зазначений період надавались і споживались, з приводу неналежної якості послуг або їх відсутності відповідачка до позивача не зверталася, факт отримання вказаних послуг нею не оспорений, за спожиті послуги нараховувалась помісячна плата, однак відповідачка не здійснювала оплату.
Суд вважає, що позивачем було правомірно здійснено нарахування обсягів спожитої теплової енергії відповідачці.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості за спірний період складений з чітким зазначенням нарахованих за кожен місяць сум. Надана суду загальна інформація щодо нарахувань з постачання теплової енергії, містить інформацію щодо спожитої теплової енергії по будинку і споживачу, інформацію по приміщенню споживача, архів показів опалення по договору, інформацію по нарахуванням споживачу, виставлені помісячні рахунки за надані послуги за договором, які суд приймає до уваги при ухваленні рішення.
Доказів, які б спростовували надані позивачем фактичні дані, відповідачкою не надано.
Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
За нормою ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує.
Зміст положення частини четвертої статті 319 ЦК України про те, що власність зобов'язує, яке має більш загальний характер, фактично розкривається через закріплений у наступній частині цієї статті принцип, що забороняє власникові використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (частина друга статті 317 ЦК України).
Нежитлове приміщення відповідачки є невід'ємною частиною житлового будинку. Об'єктом теплопостачання є багатоквартирний будинок в цілому, в який надходить теплова енергія з метою опалення усіх приміщень будинку і житлових, і нежитлових приміщень. Тепло поширюється всередині будинку від усіх елементів системи опалення, від кожної її ділянки, і поширюється по всіх приміщеннях, незалежно від наявності або відсутності в конкретному приміщенні окремих елементів системи опалення.
Нежитлове приміщення відповідачки не підпадає під термін «неопалювальне приміщення», так як відсутні докази на підтвердження відключення приміщення від центрального опалення в установленому законом порядку.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 89, 141, 229, 247, 263, 264, 280, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП. НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_4 ) на користь КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (ЄДРПОУ 32121458, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», 137, р/р НОМЕР_2 у філії АТ «Укрексімбанк» у м. Києві, МФО 322313) заборгованість за індивідуальним договором про надання комунальної послуги з постачання теплової енергії №74203961 від 01.11.2021 року за період з 01.06.2022 року по 31.01.2024 року у загальному розмірі 22759(двадцять дві тисячі сімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 96 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП. НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_4 ) на користь КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (ЄДРПОУ 32121458, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», 137, № НОМЕР_3 , ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК», МФО 320478) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422(дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Суддя: