1Справа № 317/748/24 2/335/1767/2024
24 червня 2024 року м.Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Алєксєєнка А.Б., за участю секретаря судового засідання Ігнатенко Г.Ю., позивача ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Александрова О.О., відповідача ОСОБА_2 , представника третьої особи - Малинка Ю.М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району про визначення постійного місця проживання неповнолітньої дитини та визначення способів участі батька у вихованні та спілкуванні з неповнолітньою дитиною,-
25 березня 2024 року з Запорізького районного суду Запорізької області до Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькомурайону, про визначення місця проживання дитини з матір'ю та визначення способів участі батька у вихованні та спілкуванні з неповнолітньою дитиною.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що 11 червня 2016 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_2 , який було зареєстровано Кам'янсько-Дніпровським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис №20.
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Починаючи з квітня 2019 року шлюбні відносини між сторонами було припинено. Рішенням Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 09.08.2019 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.
Судовим наказом Кам'янсько-Дніпровського районного суду м.Запоріжжя від 09.08.2019 стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 у розмірі від усіх видів доходу щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Відповідач добровільно аліменти не сплачував, у зв'язку із чим було відкрито виконавче провадження на виконання вищевказаного судового наказу.
На час звернення до суду з вказаним позовом позивач разом із дітьми ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
В зазначеній квартирі створені належні умови для проживання дітей, є окрема кімната з усіма необхідними речами та меблями.
Після припинення шлюбних відносин з відповідачем їх спільна дитина ОСОБА_4 проживає з матір'ю, яка здійснює за нею догляд та займається її вихованням, піклуванням.
Позивач офіційно працевлаштована, має стабільний дохід, спиртні напої не вживає, до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягувалась, на обліку в наркологічному або психіатричному диспансері не перебуває.
Водночас відповідач ОСОБА_2 періодично в нетверезому стані, проти волі позивача та дитини здійснює спроби забрати доньку ОСОБА_4 , без повідомлення мети та місця куди він намагається забрати дитину.
З огляду на викладені обставини, позивач просить суд визначити місце проживання ОСОБА_4 з матір'ю ОСОБА_1 , враховуючи те, що дитина постійно проживає з нею, має з нею більш стійкий емоційний зв'язок та це буде відповідати інтересам дитини.
Також просила визначити такий спосіб участі батька у вихованні ОСОБА_4 :
побачення ОСОБА_2 з ОСОБА_4 за місцем проживання чи перебування дитини у присутності ОСОБА_1 , за умови дотримання прав та інтересів дитини;
особисті побачення два рази на тиждень у вигляді прогулянок по місту, в парках, на дитячих майданчиках, на природі, з відвідуванням кінотеатрів, дитячих розважальних комплексів, за попереднім погодженням з ОСОБА_1 , за умови дотримання прав та інтересів дитини;
особисте безперешкодне спілкування ОСОБА_2 з ОСОБА_4 за допомогою будь-яких засобів зв'язку, у тому числі: через мережу Інтернет, мессенджери Skype, Viber, WhatsApp, Telegram, тощо, іншими засобами, у будь-який зручний час, за умови дотримання прав та інтересів дитини;
щорічне побачення 26 грудня кожного року - в день народження ОСОБА_4 за умови дотримання прав та інтересів дитини.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 26 березня 2024 року позовну заяву було залишено без руху у зв'язку із недодержанням вимог ч.4 ст.177 ЦПК України та надано позивачу строк для усунення недоліків позову.
У встановлений судом строк недоліки позовної заяви було усунуто.
Ухвалою суду від 29 березня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено провести розгляд справи в порядку загального позовного провадження, розпочато у справі підготовче провадження та призначено підготовче судове засідання, сторонам по справі надано строк для подання заяв по суті справи. Витребувано від Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району висновок щодо доцільності визначення місця постійного проживання неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з матір'ю ОСОБА_1 , та участь батька ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з дитиною.
27.05.2024 до суду надійшов висновок Районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району, як органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини та визначення способів участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною від 20.05.2024 №21.01/03-30/226.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 29 травня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Александров О.О. позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили позов задовольнити у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві. Додатково ОСОБА_1 зазначила про те, що переживає за свою доньку, а тому бажає аби донька бачилась з відповідачем лише у її присутності.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог щодо визначення місця проживання доньки з матір'ю не заперечував та зазначив, що хоче спілкуватися з донькою, брати участь у її вихованні та мати можливість проводити з нею час без присутності позивача. Зазначив про те, що працює в правоохоронних органах більше 20 років, має стабільних дохід у середньому 60 000,00 грн. на місяць, з якого стягуються аліменти на користь позивача на виховання їх спільної доньки у розмірі 12 000,00 грн., алкогольними напоями не зловживає. Заперечує з приводу спілкування з донькою лише в присутності матері, оскільки такі вимоги є необґрунтованими.
Представник третьої особи органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району Малинка Ю.М. у судовому засіданні підтримала висновок органу опіки та піклування щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 з матір'ю та запропонований порядок побачень батька з дитиною.
Заслухавши думку учасників справи, з'ясувавши думку дитини ОСОБА_4 , дослідивши письмові докази і оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 11.06.2016, який розірвано рішенням Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 09.08.2019.
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 03.01.2017.
Судовим наказом Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 09.08.2019 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі частини з усіх видів доходу платника аліментів щомісяця до досягнення дитиною повноліття.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами після розірвання шлюбу малолітня ОСОБА_4 залишилася проживати з матір'ю ОСОБА_1 .
Позивач ОСОБА_1 разом з доньками ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та матір'ю ОСОБА_6 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Актом проживання від 19.01.2024 року.
Згідно характеристики Запорізької початкової школи «Злагода» Запорізької міської ради від 22.01.2024 №01-13/07 ОСОБА_7 навчається у закладі з 01.09.2023 року, характеризується позитивно, відвідує уроки систематично, відповідально відноситься до освітнього процесу. Мати, ОСОБА_1 , цікавиться шкільним життям дитини, відвідує батьківські збори, приділяє належну увагу вихованню і навчанню доньки.
Як вбачається з довідки Запорізької початкової школи «Злагода» Запорізької міської ради від 19.01.2024 №01-39/02 за інформацією класного керівника учениці ОСОБА_4 батько, ОСОБА_2 , контакту із школою не підтримує, із вчителями не спілкується. З дитиною під час онлайн уроків перебуває мати.
Згідно довідки про доходи №11 від 18.01.2024 ОСОБА_1 працює у Головному управлінні Національної поліції в Запорізькій області на посаді поліцейського, отримує стабільний дохід.
Відповідно до акту обстеження умов проживання, складеного відділом по Хортицькому району служби (управління) у справах дітей ЗМР від 23.04.2024 №10-08/1194, позивач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з дітьми: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в орендованій двокімнатній квартирі. Умови проживання добрі, зроблений сучасний ремонт, в наявності необхідні меблі, побутова техніка, продукти харчування в достатній кількості, підключені всі комунікації. Малолітня ОСОБА_4 мешкає в одній кімнаті з старшою сестрою ОСОБА_8 , діти забезпечені усім необхідним.
Відповідно до висновку оцінки потреб сім'ї ВСР по Хортицькому району ЗМЦСС від 23.04.2024, ознак складних життєвих обставин в сім'ї ОСОБА_1 не виявлено.
Також обстежено умови проживання ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Під час обстеження умов проживання ОСОБА_2 , службою (відділом) у справах дітей Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області встановлено, що ОСОБА_2 мешкає у будинку родичів спільно з ОСОБА_9 . Умови проживання добрі, будинок облаштований усім необхідним: меблями, побутовою технікою. Для дитини є окрема кімната з меблями.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Згідно до ч.8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Відповідно до ч.2 ст.160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
За приписам ч.ч. 1, 2 ст.161 СК України передбачено, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Стаття 19 СК України передбачає, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою (ч.4).
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Як вбачається із висновку про визначення місця проживання дитини та визначення способів участі батька у вихованні та спілкуванні з дитиною наданого районною адміністрацією Запорізької міської ради по Хортицькому району Запорізької міської ради від 20.05.2024 № 21-01/03-30/226 вбачається, що орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району дійшов висновку про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 разом з матір'ю ОСОБА_1
З системного аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що у тому разі, коли батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.
Відповідно до ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У п. 1 ст. 9 указаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2019 року в справі № 377/128/18 (провадження № 61-44680св18) вказано, що «тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов'язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку».
В той же час, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 грудня 2020 року у справі № 487/2001/19-ц (провадження № 61-12667св20) зазначено: «закріплення вказаними вище міжнародними документами та актами внутрішнього законодавства України право дитини бути почутою передбачає, що думка дитини повинна враховуватися при вирішенні питань, які її безпосередньо стосуються. Разом з цим, згода дитини на проживання з одним з батьків не повинна бути абсолютною для суду, якщо така згода не відповідає та не захищає права та інтереси дитини, передбачені Конвенцією. Отже, вирішуючи спір, суд має віддати перевагу тому з батьків, який може забезпечити більш сприятливі умови виховання дитини. Важливим критерієм є моральні якості матері та батька як вихователів. Моральними якостями, які можуть негативно вплинути на виховання дитини, є, зокрема, зловживання спиртними напоями, невиконання батьківських обов'язків, притягнення до судової чи адміністративної відповідальності».
Як зазначається у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 352/2324/17 (провадження № 61-14041св19) що: «питання забезпечення інтересів дитини ґрунтується на розумінні, що розлучення батьків для дітей - це завжди тяжке психологічне навантаження, а дорослі, займаючись лише своїми проблемами, забувають про кардинальні зміни в житті дитини: нове оточення та місце проживання, неможливість спілкування з двома батьками одночасно тощо. Вирішуючи питання про визначення місце проживання дитини, суди мають враховувати об'єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновку органу опіки та піклування. Проте найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання судді, яке має ґрунтуватися на внутрішній оцінці всіх обставин в їх сукупності. Адже не можна піддавати формалізму долю дитини, яка через те, що батьки не змогли зберегти відносини або домовитися, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства».
Отже, при вирішенні питань про місце проживання дітей у випадку, коли їх батьки проживають окремо, необхідно дотримуватися принципу забезпечення найкращих інтересів дітей, обумовлених необхідністю забезпечити дітям повний і гармонійний фізичний, розумовий, духовний, моральний і соціальний розвиток, а також необхідний для такого розвитку рівень життя.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у своєму рішенні від 01 липня 2017 року у справі "М.С. проти України" наголосив, що основне значення при визначенні місця проживання дитини має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.
У рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» ЄСПЛ зазначив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо, про те, з ким із них дитина залишається, суд, виходячи з рівності прав та обов'язків батька й матері щодо дитини, повинен ухвалити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітнього. При цьому суд ураховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дитини і турботу про неї, його вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання.
Так, у судовому засіданні було з'ясовано думку малолітньої ОСОБА_4 яка повідомила суду про те, що любить обох батьків, але проживати бажає з матір'ю.
Враховуючи вищезазначене, а також інтереси малолітньої дитини, приймаючи до уваги вік дитини та встановлені судом обставини, суд вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір'ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки це буде відповідати найкращим інтересам дитини, сприятиме її повноцінному вихованню та розвитку.
Щодо позовних вимог в частині визначення ОСОБА_2 способу у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_4 , суд зазначає наступне.
Статтею 51 Конституції України визначено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Статтею 15 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у ї вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини.
Стаття 9 Конвенції про права дитини зобов'язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України сім'я є первинним та основним осередком суспільства, дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
Згідно з частинами другою, восьмою, дев'ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Відповідно до ч.1 ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
На підставі ч.ч. 2, 3 ст. 157 СК України передбачено, що той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
У статті 159 СК України зазначено, що суд визначає способи участі у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання, тощо), місце та час спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного виливу на нормальний розвиток дитини.
Відповідно до частин першої, другої статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (§ 76).
У § 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини.
Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Відповідно висновку наданого Органом опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району від 20.05.2024 №21.01/03-30/226, вбачається, що за підсумками засідання, орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району дійшов висновку: встановити такий порядок побачень батьку з дитиною: - у будній день у другій половині дня; - у вихідний день з 09:00 до 19:00 год., - в інші дні способи участі у вихованні малолітньої ОСОБА_4 , 2016 року народження, визначати за домовленістю між батьками дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання.
Судом було заслухано думку малолітньої дитини ОСОБА_4 , 26.12.2016 року, щодо спілкування та побачення останньої з її батьком ОСОБА_2 , на що вона повідомила про своє бажання спілкуватися та бачитися з батьком та не заперечує аби такі побачення були без присутності матері.
Встановлюючи порядок побачень батька з дитиною, суд враховує інтереси дитини, які мають пріоритет над інтересами батьків, розпорядок дня дитини, навчання у школі, а також закріплений у положеннях міжнародних норм та норм чинного законодавства України принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участь у її вихованні, та активне бажання батька брати участь у вихованні та спілкуванні зі своєю донькою, тому дійшов висновку про можливість визначення порядку періодичних тимчасових побачень батька з дитиною, оскільки таке право батька є його незаперечним правом, а спілкування малолітньої дитини з батьком відповідає її інтересам.
З урахуванням наведеного, оскільки позивач та відповідач мають рівні права щодо виховання та розвитку своєї доньки, при цьому відповідач має бажання брати участь у вихованні доньки, з урахуванням поведінки позивача та відповідача, між якими відсутнє порозуміння щодо графіку та часу побачень батька з дитиною, зважаючи на вік дитини, дотримуючись режиму навчання, харчування, розвитку, відпочинку та стану здоров'я дитини, суд приходить до висновку, що слід встановити наступний порядок участі відповідача у вихованні дитини, а саме:
особисті побачення ОСОБА_2 з ОСОБА_4 у І і III суботу місяця з 09:00 год. до 19:00 год., у ІІ і IV неділю місяця з 09:00 год. до 19:00 год., у І і III вівторок місяця з 15:00 год. до 19:00 год. і у ІІ і IV четвер місяця з 15:00 год до 19:00 год. без присутності матері;
особисте безперешкодне спілкування ОСОБА_2 з ОСОБА_4 за допомогою будь-яких засобів зв'язку, у тому числі: через мережу Інтернет, мессенджери Skype, Viber, WhatsApp, Telegram, тощо, іншими засобами, у будь-який зручний час, за умови дотримання прав та інтересів дитини;
щорічне побачення 26 грудня кожного року - в день народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 08:00 год. до 20:00 год. у присутності матері.
Таким чином, саме такий спосіб участі батька у вихованні доньки та спілкуванні з нею, на переконання суду, у повній мірі відповідатиме інтересам дитини та достатнім чином забезпечить участь відповідача у процесі виховання дитини, у зв'язку з чим позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню.
При цьому суд роз'яснює, що сторони не позбавлені в майбутньому права змінити встановлений судом спосіб участі у вихованні дитини, з урахуванням вікових змін, розвитку та потреб дитини, що буде відповідати її інтересам.
Вимоги позивача в частині визначення батькові систематичних побачень з дитиною у її присутності задоволенню не підлягають, оскільки суд звертає увагу, що батьки мають рівні права щодо виховання та спілкування з дитиною, відтак батько дитини ОСОБА_2 також має право проводити час з дитиною без присутності матері. При цьому суд враховує те, що матеріали справи не містять доказів які б свідчили про наявність підстав вважати, що відповідач може зашкодити інтересам дитини, в свою чергу, з'ясувавши думку дитини, суд дійшов до переконання, що побачення батька з донькою без присутності матері будуть відповідати якнайкращим інтересам дитини, яка буде мати можливість без уникнення конфліктних ситуацій між батьками проводити час з батьком.
Розподіл судових витрат здійснюється судом у відповідності до положень ст.141 ЦПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 76-89, 141, 263-265, 354, ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району про визначення постійного місця проживання неповнолітньої дитини та визначення способів участі батька у вихованні та спілкуванні з неповнолітньою дитиною - задовольнити частково.
Визначити місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір'ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Визначити ОСОБА_2 наступний спосіб у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
особисті побачення ОСОБА_2 з ОСОБА_4 у І і III суботу місяця з 09:00 год. до 19:00 год., у ІІ і IV неділю місяця з 09:00 год. до 19:00 год., у І і III вівторок місяця з 15:00 год. до 19:00 год. і у ІІ і IV четвер місяця з 15:00 год до 19:00 год. без присутності матері;
особисте безперешкодне спілкування ОСОБА_2 з ОСОБА_4 за допомогою будь-яких засобів зв'язку, у тому числі: через мережу Інтернет, мессенджери Skype, Viber, WhatsApp, Telegram, тощо, іншими засобами, у будь-який зручний час, за умови дотримання прав та інтересів дитини;
щорічне побачення 26 грудня кожного року - в день народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 08:00 год. до 20:00 год. у присутності матері.
В іншій частині вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_4 ).
Третя особа: Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району м.Запоріжжя (код ЄДРПОУ 37573712, адреса: м.Запоріжжя, бул.Будівельників, буд.19).
Повний текст рішення складено 26.06.2024 року
Суддя: А.Б.Алєксєєнко