1Справа № 335/7138/24 3/335/2101/2024
25 червня 2024 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Апаллонова Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення ,передбаченого ч.1ст.173-2КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 18.06.2024 року серії АА№ 220593, 18.06.2024 року о 21-00 годині ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно дружини, а саме виражався словесними образами, кричав, хапав за руку та крутив їх, чим завдав психологічного шкоди потерпілий все це відбувалося у присутності дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3
Дії ОСОБА_1 , кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, та пояснив, що домашнього насилля не вчиняв, це була обопільна сварка.
Оцінивши в сукупності наявні докази, суддя дійшла висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, виходячи з такого.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з ч.1 ст.29 вказаного нормативно-правового акту, кривдник, який порушив вимоги спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, несе відповідальність відповідно до закону. До таких спеціальних заходів за змістом ст.24 Закону належать терміновий заборонний припис стосовно кривдника; обмежувальний припис стосовно кривдника; взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Оцінивши в сукупності наявні докази, суддя дійшла висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, виходячи з такого.
Відповідно до ст.245 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, а судове рішення згідно закону повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
За вимогами ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За нормами ст.251, 252 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, не може виходити за межі наданих йому повноважень.
У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини» (Lutz v. Germany), «Отцюрк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany)), «Девеєр проти Бельгії» (Deweer v. Belgium), «Адольф проти Австрії» (Adolf v. Austria) та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
Отже, самі по собі, зокрема, образи не формують собою домашнє насильство. Утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Зазначені кваліфікуючі ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП, мають бути обов'язково зазначені у відповідному акті обвинувачення, яким в даному випадку є протокол про адміністративне правопорушення.
Так, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру по відношенню до дружини.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення долучено інформаційну довідку, протокол прийняття заяви, письмові пояснення, форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, терміновий заборонний припис серії АА №413098 від 18.06.2024 року, копія свідоцтва про народження, копія паспорта ОСОБА_1 .
В матеріалах справи відсутні будь-які інші докази щодо вчинення ОСОБА_1 дій або бездіяльності фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілій ОСОБА_4 . Зокрема, працівниками поліції не були встановлені та опитані свідки події.
Рапорт поліцейських, який додано до протоколу, не є належними та допустимими доказами вчинення особою адміністративного правопорушення в розумінні ч.1 ст.251 КУпАП, оскільки їх джерелом є працівники органу, який у даній справі зобов'язаний збирати докази згідно положень ч. 2 ст. 251 КУпАП.
Сам факт наявності між сторонами конфліктної ситуації не може свідчити про вчинення домашнього насильства в розумінні ст.173-2 КУпАП та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
З урахуванням викладеного, дослідивши та проаналізувавши докази, наявні у матеріалах справи, в їх сукупності та взаємозв'язку, суддя доходить висновку, що вони не є достатніми для висновку про вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства по відношенню до ОСОБА_4 оскільки не доводять поза розумним сумнівом обставин, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.40-1,173-2 ч.1, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративних правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Ю.В. Апаллонова