Справа № 560/7846/24
іменем України
25 червня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №1. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити, нарахувати та виплатити позивачу пенсію на пільгових умовах за Списком №1 з 06.02.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 06.02.2024 року вона звернулась із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Однак, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області листом повідомлено, що рішенням Комісії №19 від 16.05.2023 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку із відсутністю у позивача стажу.
Вважає таку відмову відповідача протиправною, а тому звернулась до суду з цим позовом.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду відкрито провадження у даній адміністративній справі про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві надійшов відзив, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, дослідивши докази по справі дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що позивачка у травні 2023 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про підтвердження стажу для призначення пенсії на пільгових умовах.
Рішенням Комісії №19 від 16.05.2023 відмовлено в підтвердженні страхового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах.
Позивачка 06.02.2024 звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1, однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 12.02.2024 №262340022377 було відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку із відсутністю необхідного трудового стажу відповідача, оскільки стаж позивача становить 03 роки 11 місяців 07 днів.
Не погоджуючись з такими діями відповідачів позивачка звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначає Закон України № 1058-IV від 09.07.2003 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
З 01.01.2004 таким законом є, насамперед, Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003, який був прийнятий на зміну положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII.
Отже, оскільки і Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, і Закон України "Про пенсійне забезпечення" регулюють одні і ті ж правовідносини, то пріоритет у застосуванні за загальним правилом мають норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" як акту права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону України "Про пенсійне забезпечення" підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання у приписах Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно ч.2 ст.114 Закону №1058, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до пункту 16 розділу ХV "Прикінцеві положення", до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно ст.14 Закон № 1788-XII, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років. При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", знижується на 1 рік.
Суд встановив, що позивачка зверталась до комісії з підтвердження стажу з заявою в якій просила підтвердити стаж та призначити пенсію за віком, однак рішенням комісії №19 від 16.05.2023 їй враховано пільговий стаж 3 роки 11 місяців та 7 днів та відмовлено у зарахуванні іншого стажу роботи.
При цьому, позивачка в подальшому звернулась до Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про призначення пенсії за Списком №1, однак отримала рішення про відмову від Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №262340022377 від 12.02.2024, згідно якого встановлено, що пільговий стаж позивачки становить 3 роки 11 місяців 7 днів, що не достатньо для призначення пенсії на пільгових умовах. Вказаним рішення стверджено, що позивачці не зараховано до стажу роботи за списком №1 періоди з 20.07.1987 по 31.01.1990, з 01.07.1993 по 30.11.1994, з 01.02.1995 по 31.07.1995 з 01.09.1995 по 31.10.1995, згідно рішення Комісії №19 від 16.05.2023.
Суд звертає увагу позивачки, що рішення Комісії №19 від 16.05.2023 станом на момент звернення до суду не скасоване та є чинним, а також позивачка не оскаржує таке рішення в судовому порядку, а тому, підстав для зарахування у Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області при прийнятті рішення №262340022377 від 12.02.2024, яке також не оскаржує позивачка, пільгового стажу не було.
Відповідно до ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Отже, рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до статті 55 Конституції України та ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, зокрема, ч. 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо;
У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Тобто, рішення суб'єкта владних повноважень повинні ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Отже, враховуючи чинність рішення Комісії з питань підтвердження стажу від 16.05.2023 №19 на момент звернення до суду з цим позовом, а також те, що позивачка не оскаржує таке рішення, та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №262340022377 від 12.02.2024, а тому відсутні підстави для визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №1 та зобов'язання призначати, нараховувати та виплачувати позивачці пенсію на пільгових умовах за Списком №1 з 06.02.2024.
А тому, з урахуванням наведеного вище, суд вважає, що в діях Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві відсутні будь які протиправні дії, щодо відмови у призначенні пенсії позивачці, а тому підстав для задоволення позовних вимог немає.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідачі:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16,м. Київ,04053 , код ЄДРПОУ - 42098368)
Головуючий суддя О.П. Шевчук