Справа № 560/1280/24
іменем України
20 червня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С.
за участі: секретаря судового засідання Нетичай Ю.В.
представників сторін
розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпорт-Експрес" до Хмельницької митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпорт-Експрес" звернулось до суду з позовом до Хмельницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 13.11.2023 №UA400000/2023/000285/2, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2023/000819.
В обґрунтування позову зазначає, що Товариством до митного оформлення було подано електронну митну декларацію №23UA400040037498U1 щодо товару, митна вартість якого визначалась за ціною договору (контракту). За результатами перевірки митним органом було прийняте спірне рішення про коригування митної вартості товару та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів. Підставою спірного рішення є неподання декларантом документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості відповідно до вимог п. 3, п. 4 ст. 53 Митного кодексу України. Позивач вважає, що рішення є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки митному органу були надані усі необхідні документи, що дозволяли правильно визначити або перевірити числові значення складових митної вартості.
Відповідач подав відзив, у якому у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що митний орган діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Митним кодексом України та чинним законодавством України, отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Вказує на те, що під час перевірки правильності визначення митної вартості товару у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо цього, тому позивачу було запропоновано надати додаткові документи, які б усунули виявлені розбіжності та сумніви, однак такі надані не були. З огляду на це, відповідач вважає, що прийняті ним рішення і картка відмови є правомірними і обґрунтованими.
У відповіді на відзив позивач зазначає, що спірні рішення ґрунтуються на припущеннях митного органу щодо неповноти і недостовірності відомостей про заявлену митну вартість товару, тоді як надані документи не дають підстав для таких висновків. Зазначає, що окремі зауваження щодо розбіжностей в документах не доводять заниження митної вартості.
У запереченні на відповідь на відзив Хмельницька митниця зазначає, що наведені позивачем аргументи не спростовують встановлені митним органом обставини.
Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.
В судовому засіданні представники сторін підтримали свої доводи і заперечення, викладені у адресованих суду заявах.
Представник позивача крім того, зазначає, що сторони господарських відносин є вільними щодо умов договорів та їх виконання, відтак самостійно можуть визначати вартість певного товару.
Представники відповідача, натомість, зазначають, що виявлені митним органом окремі розбіжності у документах та незрозумілість підходу до визначення витрат на перевезення і страхування, давали підстави для сумнівів у достовірності відомостей щодо заявленого рівня митної вартості товару.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Загальні положення щодо митної вартості товарів та методів її визначення встановлені в розділі III Митного кодексу України (далі - МКУ). Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МКУ). Ці положення МКУ кореспондуються з положеннями частини 2 статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року про те, що оцінка імпортованого товару повинна ґрунтуватись на «дійсній вартості» імпортованого товару, під якою слід розуміти ціну за якою такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умови повної конкуренції.
Згідно зі ст. 51 МКУ митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм МКУ. Статтею 52 МКУ декларанта або уповноважену ним особу, які заявляють митну вартість товару, зобов'язано у тому числі подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідно до статті 54 кодексу зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до глави 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України № 476 від 01.07.2021 (далі - Методичні рекомендації №476) робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється, серед іншого, шляхом:
-перевірки повноти інформації, що міститься у документах, які подаються до митного оформлення;
-перевірки товаросупровідних документів щодо наявності достатнього опису товарів, що декларується, їх кількості, ціни за одиницю товару та загальної вартості; ідентифікації цих даних з товарами, що подаються до митного оформлення;
-перевірки документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування;
-перевірка документів, що містять відомості про страхування;
-перевірки включення/не включення складових митної вартості;
-перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість;
-вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості;
-порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;
-перевірки та аналізу документів, додатково поданих митному органу декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до ст.53 МКУ;
-порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор» .
Згідно з положеннями глави 5 Методичних рекомендацій №476 під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися, серед іншого, такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана Держмитслужбою, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація отримана з мережі Інтернет.
Відповідно до частини 2 статті 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3)рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5)за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6)транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7)ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8)якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
При продажу товарів між пов'язаними особами відповідно до частини 4 статті 53 МКУ, оскільки у митного органу наявні обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант крім документів, зазначених у частинах другій та третій статті 53 Митного кодексу України, має надати наступні документи:
1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Згідно з ч. 18 статті 58 Митного кодексу України при продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо Декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:
1)вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;
2)митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 Митного кодексу України;
3)митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 Митного кодексу України.
У разі здійснення вищезазначених порівнянь враховується наявна у митного органу або подана декларантом чи уповноваженою ним особою інформація щодо різниці в комерційних рівнях продажу, кількісних показниках, елементах і витратах, зазначених у частині десятій цієї статті, та витратах, які понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець не пов'язані між собою, і не понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець пов'язані між собою (частина 19 статті 58 МКУ).
Згідно з ч. 20 статті 58 Митного кодексу України порівняння з вартістю операцій, зазначених у пунктах 1 - 3 частини 18 статті 58 Митного кодексу України, здійснюється за ініціативою декларанта або уповноваженої ним особи. Вартість цих операцій не може використовуватись замість вартості операцій з оцінюваними товарами. Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально (частина 21 статті 58 Митного кодексу України).
Статтею 54 Митного Кодексу України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених МКУ, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених МКУ, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
Відповідно до ч. 2 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Згідно з ч. 6 ст. 54 Митного кодексу митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з ч. 3 статті 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.
При електронному декларуванні посадова особа за допомогою АСМО створює та надсилає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів відповідно до частин третьої та/або четвертої статті 53 МКУ для підтвердження митної вартості товарів із складанням їх переліку.
Дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.
01.09.2023 між фірмою "Keld Klaersgaard Vidriksen" (місцезнаходження: Engvei 10. 7361 Ejstrupholm. DK (Данія)) (продавець) та ТОВ "Імпорт-Експрес" (покупець) укладений договір (контракт) №92 на поставку товару, який покупець зобов'язується прийняти та оплатити його вартість. Предмет договору - трактор марки JOHN DEERE 8345R, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , 2016 року випуску, вартістю 100000 євро. Згідно з розділом 3 Контракту загальна сума контракту 100 000 EUR. Термін поставки 90 днів з дати оформлення рахунок-фактури, інвойсу. У разі непостачання товару протягом 90 днів після оформлення рахунку продавець платить покупцю пеню розміром 0,1% вартості товару за день прострочення. Оплата може проводитись як банківським переказом, так і внесенням готівкової валюти на зазначений у контракті розрахунковий рахунок продавця.
Позивачем на виконання умов контракту 13.11.2023 було подано до митного оформлення електронну митну декларацію типу IM40ДE № 23UA400040037498U1 на товар: трактор колісний марки JOHN DEERE, модель 8345R, ідентифікаційний номер (номер рами) НОМЕР_1 , тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів 8980 см.куб., потужність двигуна - 254 кВт, маса у разі максимального завантаження 18000 кг. призначений для сільськогосподарських робіт, бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2016, модельний рік виготовлення 2016, виробник JOHN DEERE, торговельна марка: JOHN DEERE.
До митної декларації були також надані рахунок-фактура (інвойс) №92 від 01.09.2023, декларація про походження товару №92 від 01.09.2023, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 05.01.2017, банківський платіжний документ, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експортною організацією, зовнішньоекономічний договір (контракт).
Під час аналізу документів, поданих декларантом до митного оформлення, посадовою особою митниці було встановлене неподання документів, які підтверджують митну вартість товарів відповідно до вимог ч. 2,8,9 ст. 52 МКУ та ч. 2,3 cт. 5З МКУ, зокрема в частині підтвердження числових значень складових митної вартості.
Так, у митного органу виникли сумніви щодо дійсності вартості товару та щодо правильності визначення митної вартості товару, оскільки заявлена вартість трактора колісного марки JOHN DEERE модель 8345R, 2016 року виготовлення (100000 євро) була значно нижче рівня вартості ідентичних моделей в Європі (згідно з сайтом mascus.com мінімальна ціна даної моделі 2016 року випуску складає 157300 євро). Також встановлено, що заявлена вартість цього трактора також нижче рівня ідентичних моделей старіших років випуску, оформлених іншими митницями (ціна ідентичної моделі 2014 року становить 128600 євро, 2015 - 162089 євро).
Окрім цього, митний орган прийшов до висновку, що подані до митного оформлення документи містять суттєві розбіжності, які впливають на правильність визначення митної вартості, зокрема:
- у банківському платіжному документі зазначено реквізити іншого рахунку-фактури, ніж того, що був поданий до митного оформлення;
- вартість товару, зазначена у копії МД країни відправлення (№23DK0056042A433864 від 31.10.2023) не відповідає фактурній вартості;
- вартість перевезення/транспортування, що додана до фактурної вартості товару, складає 200 євро при відстані до митного кордону України 1541 км, тариф на перевезення 0,13 євро/км, що нижче вартості палива, яке використане для цього перевезення;
- експертом оцінка вартості товару проводилась на основі даних довідника 2014 року, тоді як ввезений трактор 2016 року випуску.
У зв'язку зі спрацюванням ризиків щодо можливого заниження задекларованого рівня митної вартості товару та тим, що подані до митного оформлення документи не містять окремих відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, посадовою особою митниці направлено декларанту повідомлення щодо надання додаткових документів для усунення виявлених розбіжностей.
Як встановлено зі змісту вказаного повідомлення, декларанту запропоновано надати митному органу наступні документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контактом) про поставку товарів;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації.
Від особи, уповноваженої позивачем на декларування, на це повідомлення вказано про неможливість надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.
21.04.2023 Хмельницькою митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2023/000076/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400040/2023/000819. Підстава: неподання до митного оформлення документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості відповідно до вимог МКУ.
Дослідивши представлені до митного оформлення документи, суд погоджується з висновками митного органу щодо того, що на дату митного оформлення позивачем не були надані документи, що спростовували сумніви, які виникли у митного органу, щодо підтвердження усіх числових значень складових митної вартості товару, який підлягав декларуванню.
Так, не спростовується належними доказами те, що у банківському платіжному документі згідно з яким проведена оплата за товар, було зазначено реквізити іншого рахунку-фактури, ніж той, що був поданий позивачем до митного оформлення. Встановлено, що до митного оформлення позивачем було подано рахунок-фактуру №92 від 01.09.2023.
Водночас, у платіжній інструкції в іноземній валюті №18 від 15.09.2023 в графі 70 "призначення платежу" зазначено посилання на рахунок-фактуру №92 від 09.09.2023, при цьому будь-які зрозумілі пояснення щодо цієї розбіжності декларантом не надавались.
Згідно з ч. 2 статті 53 МКУ банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару, визначено як документ, що підтверджує митну вартість товару.
Відповідно до Положення про порядок виконання надавачами платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого Постановою Правління НБУ №216 від 28.07.2008 платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах оформляється, приймається, виконується, повертається та відкликається відповідно до порядку, визначеного нормативно-правовим актом Національного банку з питань здійснення безготівкових розрахунків у національній валюті користувачів платіжних послуг, з урахуванням особливостей, викладених у цьому Положенні. Пунктом 14 (розділу II) вказаного Положення передбачено, що платник заповнює реквізит “Призначення платежу” платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіжну операцію та документи, на підставі яких вона здійснюється. Повноту інформації забезпечує платник з урахуванням вимог законодавства України. Відповідальність за правильність заповнення реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах несуть особи, які підписали цей документ.
Суд звертає увагу на те, що декларантом не були надані митному органу пояснення щодо виявлених розбіжностей в частині існування різних дат рахунку - фактури ( рахунків-фактур) В судовому засіданні представник позивача покликався на те, що при оформленні документів була допущена описка і іншого рахунку - фактури з таким же номером, але з іншою датою існувати не могло.
Разом з тим, зазначені доводи не підтверджуються належними доказами і декларант не скористався правом надати обґрунтовані пояснення виявленим розбіжностям під час опрацювання запиту митного органу.
Що стосується заявленої вартості перевезення, судом встановлено, що додана до фактурної вартості вартість перевезення зазначена декларантом в сумі 200 євро.
Митний орган вказує на те, що заявлена позивачем вартість перевезення (витрати на транспортування - графа 20 ДМВ декларації митної вартості) в сумі 200 євро при відстані до митного кордону України 1541 км. та тарифі на перевезення 0,13 євро/км, (13 євро на 100 км) є нереалістичною, адже це менше ніж вартість пального, яке могло бути використане з метою такого перевезення.
Розділом III (графа 20) наказу Міністерства фінансів України 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» визначено, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.
Водночас, до митного оформлення була надана довідка довільного зразка про калькуляцію транспортних витрат, яка не містить у собі будь-якого розрахунку вартості перевезення, відомостей про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту або інші відомості, які б підтверджували понесення таких витрат на транспортування/перевезення товару.
В судовому засіданні представник позивача зазначив, що транспортування здійснювалось доступним транспортним засобом, який повертався на територію України і мав можливість транспортувати товар з найменшими для цього витратами.
Водночас, такі доводи не знаходять підтвердження належними доказами.
Аналогічно не надані будь-які докази того, що витрати на страхування товару становили 100 євро.
Також відповідачем було встановлено, що вартість товару, зазначена у копії митної декларації країни відправлення №23DK0056042A433864 від 31.10.2023 не відповідає фактурній вартості 100000 євро. Так, митний орган встановив, що згідно з даними національного банку Данії курс євро станом на 31.10.2023 становив 7,4647 крон за один євро, відтак 100000 євро еквівалентні 746 470 данських крон. В свою чергу, за даними позивача вартість трактора, еквівалентна 100000 євро, становила 745 280 данських крон.
На підтвердження вартості товару позивач надав митному органу Висновок №308 експертного автотоварознавчого дослідження від 13.11.2023, згідно з яким вартість трактора марки JOHN DEERE 8345R ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 2016 року випуску на дату оцінки може складати 97344,44 євро. У висновку зазначається, що середньостатистична ціна продажу аналогу КТЗ стандартної комплектації складає 97344,44 Євро (Підстава: Довідник цін Schwacke Landmaschinen, ІІ/2014 р., ст.159)
Разом з тим, під час визначення вартості товару експерт використав відомості довідника 2014 року, тоді як митному оформленню підлягав трактор моделі 2016 року випуску. Причини неможливості використання відомостей Довідника року випуску ввезеної моделі трактора 2016 митному органу та суду не обґрунтовано.
Крім того, митним органом було встановлено, що заявлений позивачем рівень митної вартості є суттєво нижчим порівняно з ідентичними моделями в Європі. Так, згідно з даними сайту mascus.com мінімальна ціна даної моделі 2016 року випуску складає 157300 євро. Також заявлена вартість моделі є нижчою від вартості ідентичних моделей старших років виготовлення, оформлених іншими митницями (ціна ідентичної моделі 2014 року складає 128600 євро, 2015 - 162089 євро).
В свою чергу, позивачем надані скріншоти з пов'язаного вебсайту, де вказані аналогічні моделі трактора, ціна на які вже значно нижча від тих, які представлені на вебсайті, інформацією з якого послуговувався митний орган.
З огляду на це, суд враховує позицію Верховного Суду, висловлену у постановах від 04 серпня 2021 у справі №520/3421/19 та від 04 серпня 2021 у справі №520/4787/19, де Суд зазначив, що наявність у ЄАІС інформації про іншу митну вартість подібних товарів може бути підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що подані до митного оформлення документи не містили окремих відомостей щодо належним чином підтверджених числових значень складових митної вартості товару, а також такі розбіжності у документах, які прямо впливали на обґрунтованість заявленої митної вартості.
Відповідно до глави 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України №476 від 01.07.2021, робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється, серед іншого, шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, а також порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор».
Статтею 64 МКУ, яка встановлює правила застосування безпосередньо резервного (шостого) методу визначення митної вартості, передбачено, що митна вартість товарів у цьому випадку повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Як зазначає Верховний Суд України у постанові від 17 лютого 2022 у справі № 520/4051/19 щодо аналогічних правовідносин, за результатами проведеного посадовою особою митниці аналізу документів, наданих декларантом під час митного оформлення, було виявлено, що ці документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що є підставою для застосування частини 3 статті 53 Митного кодексу України. Ураховуючи, що під час проведення консультації між декларантом та митним органом позивачем не було надано витребувані документи для підтвердження митної вартості товару та неможливість підтвердження вартості товару на підставі додатково наданих документів, Верховний Суд погодився з правомірністю використання митним органом інформації з програмно-інформаційного комплексу Єдиної автоматизованої інформаційної системи щодо митного оформлення подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено на митній території України.
Також суд звертає увагу на те, що відповідно до пунктів 7, 8 ч. 3 статті 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право звернутись до митного органу щодо надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана, а також надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Судом встановлено, що стосовно цих питань позивач та уповноважена на декларування особа до прийняття спірних рішень до митного органу не звертались.
Відтак, оскільки декларантом/позивачем не було підтверджено числові значення окремих складових митної вартості ввезеного товару, а також не були усунуті виявлені митним органом розбіжності, які впливали на заявлений рівень митної вартості, Хмельницькою митницею обґрунтовано прийняте оскаржуване рішення про коригування митної вартості а також картка відмови.
Протилежне належними доказами не доведено і судом не встановлено.
Зважаючи на це, оскільки відповідач довів правомірність та обґрунтованість спірних актів, спростувавши доводи позивача належними доказами, позов не є обґрунтований та не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 25 червня 2024 року
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпорт-Експрес" (автодорога Житомир-Чернівці, 143 км. + 558м,Старокостянтинів,Хмельницька область,31100 , код ЄДРПОУ - 44695197)
Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29010 , ідентифікаційний номер - 43997560)
Головуючий суддя І.С. Козачок