Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
25 червня 2024 р. Справа № 520/3879/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача про встановлення судового контролю по справі № 520/3879/24 за позовом ОСОБА_1 до Вищого антикорупційного суду про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач із заявою про встановлення судового контролю по справі за позовом ОСОБА_1 до Вищого антикорупційного суду про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якій просить суд:
1) зобов'язати Вищий антикорупційний суд (код ЄДРПОУ 42836259, місце знаходження: 01601, м. Київ, проспект Берестейський, 41) подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року у справі за № 520/3879/24;
2) для подання до Харківського окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року у справі за № 520/3879/24 встановити Вищому антикорупційному суду (код ЄДРПОУ 42836259, місце знаходження: 01601, м. Київ, проспект Берестейський, 41) місячний строк з дати набрання законної сили ухвалою суду, постановленої за наслідками розгляду цієї заяви (клопотання);
3) зобов'язати Вищий антикорупційний суд (код ЄДРПОУ 42836259, місце знаходження: 01601, м. Київ, проспект Берестейський, 41) одночасно з поданням до Харківського окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року у справі за № 520/3879/24 направити його копію стягувачу (позивачу) - судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що був призначений на посаду судді Вищого антикорупційного суду Указом Президента України № 128/2019 від 11 квітня 2019 року, а зарахований до штату Вищого антикорупційного суду за наказом виконуючого обов'язки голови суду від 29 квітня 2019 року за № 44/к. Під час перебування позивача на посаді судді Вищого антикорупційного суду і здійснення правосуддя мною були набуті важкі захворювання, вперше виявлені у мене у серпні 2021 року (артеріальна гіпертензія, аневризма висхідного відділу аорти, цукровий діабет 2 типу, аутоімунний тиреоїдит, гіпотиреоз). Наявність цих захворювань обумовлює необхідність систематичного постійного лікування і діагностування поточного стану здоров'я позивача, а також дотримання певного режиму життя і харчування, що вимагає від позивача значних матеріальних витрат тільки для того, щоб підтримувати своє здоров'я у мінімально придатному для роботи стані, не кажучи про щось більше. Вважає, що з огляду на наведене вище, мають місце ознаки невиконання (неналежного виконання) Вищим антикорупційним судом рішення Харківського окружного адміністративного суду 17 квітня 2024 року у справі за № 520/3879/24. Більше того, на думку позивача Вищий антикорупційний суд, який є розпорядником бюджетних коштів і вищим спеціалізованим судом у системі судоустрою України, свідомо не виконує це судове рішення, хоча має для цього всі можливості, зокрема у частині проведення нарахування судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) недонарахованої суддівської винагороди за період з 01 по 31 жовтня 2023 року на підставі ч. ч. 2 і 3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII, виходячи з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (2.684,00 гривні). Зазначені обставини спонукають позивача звернутися до Харківського окружного адміністративного суду з цим клопотанням з метою встановлення ефективного судового контролю за виконанням цього судового рішення.
Відповідачем надано заперечення, в яких зазначено, що в кошторисі ВАКС на 2024 рік за бюджетною програмою «Здійснення правосуддя Вищим антикорупційним судом» (КПКВК 0851010) видатки за КЕКВ 2730 «Інші виплати населенню» відсутні. Варто повідомити, що наразі вже існує певна кількість судових рішень в аналогічних судових справах за позовами суддів ВАКС про визнання протиправними дій ВАКС щодо нарахування й виплати їм суддівської винагороди за ті чи інші періоди та зобов'язання нарахувати й виплатити їм таку суддівську винагороду. З метою виконання таких судових рішень ВАКС звертався до Міністерства фінансів України з проханням збільшити видатки суду на виконання судових рішень (листи від 21 грудня 2023 року вихідний № 03.13-01/211/2023, від 04 березня 2024 року вихідний № 03.13-01/32/2024). Кожного разу Міністерство фінансів України відмовляло ВАКС, наголошуючи, що таке виконання має відбуватися у відповідності до вимог частини другої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» та частини першої статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (листи від 26 грудня 2023 року вхідний № 48150/23-Вх, від 21 березня 2024 року вхідний № 10389/24-Вх). Відповідно, виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів ВАКС, в тому числі й ОСОБА_1 у справі № 520/3879/24, залежить від наявності коштів за КЕКВ 2730 «Інші виплати населенню». Відсутність коштів за КЕКВ 2730 не спричинена діями ВАКС та об'єктивно від нього не залежить. Отже, ухвалення рішень щодо виділення коштів на фінансування відповідних потреб перебуває поза межами компетенції ВАКС. Натомість ВАКС здійснює усі залежні від нього дії, спрямовані на належне виконання судових рішень, у тому числі, й у справі № 520/3879/24. Щодо не проведення ВАКС нарахування ОСОБА_1 недонарахованої суддівської винагороди, то відповідно до пунктів 1,2,7 та 10 статті 23 БК України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються законом про Державний бюджет України на відповідний бюджетний рік.
По суті поданої заяви суд зазначає наступне.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 року по справі № 520/3879/24 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Вищого антикорупційного суду (просп. Берестейський, буд. 41,м. Київ,03057, код ЄДРПОУ 42836259) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправними дії Вищого антикорупційного суду щодо нарахування та виплати судді ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 по 31 січня 2024 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102,00 гривні.
Зобов'язано Вищий антикорупційний суд провести нарахування судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 недонарахованої суддівської винагороди за період з 01 січня 2024 року по 31 січня 2024 року на підставі ч. ч. 2 і 3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII, виходячи з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2024 року 3028,00 гривні.
Зобов?язано Вищий антикорупційний суд провести виплату судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 невиплаченої суддівської винагороди за період з 01 по 31 січня 2024 року на підставі ч. ч. 2 і 3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII, виходячи з базового розміру посадового окладу судді вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановдено на 1 січня 2024 року - 3028,00 гривні, з врахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків та обов?язкових платежів при їх виплаті.
Судове рішення набрало законної сили 18.05.2024 року.
З системи "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що 20.06.2024 року Харківським окружним адміністративним судом позивачу видано виконавчі листи по даній справі.
Позивачем подано до Харківського окружного адміністративного суду заяву про встановлення судового контролю по справі №520/3879/24 за позовом ОСОБА_1 до Вищого антикорупційного суду про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Суд, перевіривши доводи заяви позивача про встановлення судового контролю та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.
Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Згідно ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною 4 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Згідно ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави для висновку, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб'єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов'язковості судового рішення.
В той же час, такі повноваження суду повинні бути реалізовані з урахуванням ст.129-1 Конституції України, і ці повноваження надані суду з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.
Отже, вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з'ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які призвели до невиконання такого рішення та чи є вони об'єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно ч. 2 ст. 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Проаналізувавши наведені положення КАС України, суд прийшов до висновку, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом. Тобто зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 зазначив, що, зокрема ст. 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Таким чином, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі № 640/3719/18 та від 11 червня 2020 року у справі №640/13988/19.
Так, суд зазначає, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Вказаний порядок встановлений ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема в ч.1 цієї статті зазначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч.6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Частинами 2, 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
З системи "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що 20.06.2024 року Харківським окружним адміністративним судом позивачу видано виконавчі листи по даній справі.
Наведене свідчить про існування у позивача можливості отримати реальне виконання судового рішення у межах процедури виконавчого провадження, у тому числі шляхом застосування державним виконавцем примусових заходів, визначених Законом України "Про виконавче провадження".
При цьому, позивач не надав доказів звернення до органів державної виконавчої служби з приводу примусового виконання рішення суду.
З огляду на вказане вище, та відсутність доказів звернення позивача до виконавчої служби щодо звернення до примусового виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 року по справі № 520/3879/24 відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" та відкриття виконавчого провадження, судом не встановлено підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в порядку ст. 382 КАС України по адміністративній справі № 520/3879/24.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241, 243, 248, 249, 370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву позивача про встановлення судового контролю по справі № 520/3879/24 за позовом ОСОБА_1 до Вищого антикорупційного суду про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Другого апеляційного адміністративного. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Бідонько А.В.