Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питань залишення скарги без руху
25 червня 2024 року Справа № 520/17115/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши скаргу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Тарасової Наталії Сергіївни (вул. Москалівська, 58, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61004, код ЄДРПОУ 41430678) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду зі скаргою до Державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Тарасової Наталії Сергіївни, в якому просить суд:
- визнати дії державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського міського відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Тарасової Н.С. про арешт коштів боржника неправомірними та такими, що порушують Закон України, та містять злочинний намір/халатність згідно ст. 14 КУпАП та ст. 367 ч.1 ККУ;
- постанову державного виконавця Холодногірсько-Новобаварськго відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Тарасової Н.С. про арешт майна боржника від 04.07.2023 р. скасувати, в частині накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 , що надходять як заробітна плата/соціальні виплати, РНОКПП НОМЕР_1 , на рахунок № НОМЕР_2 . IBAN: НОМЕР_3 , відкритий у АТ КБ «ПРИВАТБАНК»;
- вжити заходи щодо приватного виконавця злісно та навмисно порушуючої Закон України та перевищуючої свої повноваження згідно ст. 14 КУпАП та ст. 367 ч.1 ККУ.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 169 КАС України зазначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку ст.171 КАС України, суддя дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог, встановлених ст.ст. 123, 160, 161 КАС України.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до частини 1 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Таким чином, формою звернення до адміністративного суду є саме позовна заява, а не скарга.
Слід також зауважити, що згідно ч.1 ст. 46 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Крім того, ОСОБА_1 в скарзі визначено відповідачем - Державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Тарасову Наталію Сергіївну
В той же час, відповідно до ч. 3 ст. 287 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
Відтак, у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця відповідачем може бути виключно відповідний орган державної виконавчої служби, а не державний виконавець, в тому числі, коли позивачем оскаржуються дії та/або рішення державного виконавця.
Щодо змісту вимог, суд зазначає наступне.
За приписами ч. 1 ст. 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно п. 4 ч. 5 вказаної статті в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного суду від 31.10.2018 року по справі №826/16958/17.
При цьому, відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Так, в прохальній частині скарги заявник просить суд, серед іншого вжити заходи щодо приватного виконавця злісно та навмисно порушуючої Закон України та перевищуючої свої повноваження згідно ст. 14 КУпАП та ст. 367 ч.1 ККУ.
Тобто, позивачем заявлено вимогу про здійснення певних подій, що не передбачено положеннями Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно надати до суду позовну заяву з зазначенням позовних вимог, передбачених положеннями ч.1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо надання до суду доказів, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.7 ст.161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Позивач, серед іншого, просить суд: постанову державного виконавця Холодногірсько-Новобаварськго відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Тарасової Н.С. про арешт майна боржника від 04.07.2023 р. скасувати, в частині накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 , що надходять як заробітна плата/соціальні виплати, РНОКПП НОМЕР_1 , на рахунок № НОМЕР_2 . IBAN: НОМЕР_3 , відкритий у АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Проте, всупереч вимогам ч. 7 ст. 161 КАС України, до позовної заяви не додано копії зазначеної вище оскаржуваної постанови.
Крім того, частиною 1 статті 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Проте, в порушення ч.1 ст. 161 КАС України, позивачем не надано до скарги копії доданих до заяви документів для відповідача.
Щодо сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Згідно статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень.
Як вбачається зі змісту скарги (в поточній редакції), предметом позову у даній справі є вимоги немайнового характеру.
Таким чином, ставка судового збору за подання даного адміністративного позову становить 1211,20 грн..
Однак, позивач не надав до суду доказів сплати судового збору, що підтверджується переліком додатків до адміністративного позову.
Посилаючись на п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року №6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах", заявник вважає, що звільнений від сплати судового збору у даній справі.
Суддею встановлено, що відповідно до п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року №6, встановлено, що ураховуючи, що провадження з виконання судових рішень є завершальною і невід'ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, в якій провадження за скаргою не відкривається, а за подання позовної заяви сплачено відповідний судовий збір, ні розділом VII ЦПК, ні Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (частина перша статті 3) не передбачено необхідність сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то за подання скарги судовий збір не сплачується.
Суддя звертає увагу позивача, що вказаний пункт Постанови Пленуму №6 від 07.02.2014 року було прийнято з метою усунення недоліків у розгляді цивільними судами скарг на дії та рішення державних виконавців, а також роз'яснення питань, що виникли у суддів, забезпечення правильного й однакового застосування цивільного законодавства та ЗУ «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 1 ст. 3 КАС України, порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Тобто, п. 14 Постанови Пленуму №6 та приписи ЦПК України, які визначають порядок розгляду скарг на дії та рішення державного виконавця в порядку цивільного судочинства, не можуть бути застосовані під час здійснення судочинства адміністративним судом.
Статтею 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця. Вказаною нормою не визначено, що особи, які звертаються до суду з адміністративним позовом про оскарження рішень та дій органу ДВС звільняються від сплати судового збору. Приписами ЗУ «Про судовий збір» також не передбачено пільг зі сплати судового збору для зазначеної категорії позивачів.
Таким чином, суддя зазначає, що позивач у справі не звільнений від сплати судового збору в силу Закону.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя ("KREUZ v. POLAND" № 28249/95).
Щодо строків звернення до суду.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені приписами статті 287 КАС України, відповідно до якої учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Пунктом 1 частини 2 статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Так, заявником оскаржується постанова від 04.07.2023 р., а скарга подана до суду 20.06.2024 р., тобто з пропуском строку звернення до суду, установленого п.1 ч.2 ст.287 КАС України.
Законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за не наявності відповідного клопотання заявника, позаяк в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Частиною 6 статті 161 КАС України регламентовано, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Заявником разом зі скаргою подано заяву про поновлення та продовження процесуальних строків.
Заява вмотивована тим, що із-за несподіваного блокування виплатного рахунку заявника, затримок при поданні скарги до приватного виконавця Тарасової Н.С., отриманні відповіді від неї, при подальшому судовому процесі, витрат на їжу та ксерокопію матеріалів, лишило заявника майже без коштів, змусивши змінити місце працевлаштування на менш оплачуване, на якому він через тиждень захворів та через відсутність на робочому місці майже 2 тижні за станом здоров'я був звільнений. Також заявником зазначено, що вказане та декілька інших причин відклали звернення до окружного адміністративного суду задля погашення заборгованості по взятому кредиту та поліпшення власного фінансового становища до закону про мобілізацію.
Водночас, твердження заявника не підтверджені жодним доказом.
З урахуванням наведеного суд зазначає, що зазначені позивачем підстави для поновлення строку звернення до суду з заявленими вимогами не можуть бути визнані судом поважними.
Згідно з ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Зважаючи на встановлені строки на звернення до суду, позивач має надати відповідно до вимог ч.6 ст.161 КАС України заяву про поновлення пропущеного строку з обґрунтованими доказами на її підтвердження.
Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст. 8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
"...Суд уже констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів" (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі Дія-97 проти України (Diya 97 v. Ukraine), заява № 19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями).
Тобто, встановлені процесуальним кодексом вимоги щодо змісту та форми позовної заяви обов'язкові до виконання усіма учасниками процесу та їх дотримання перевіряється судом.
Аналогічний висновок зробив, Верховний Суд у постанові від 25.06.2020 по справі №0240/2226/18-а.
Відповідно, скарга ОСОБА_1 до Державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Тарасової Наталії Сергіївни про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, поданий з порушенням вимог ст.ст. 123, 160, 161 КАС України.
Згідно ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно:
- надати до суду виправлену позовну заяву (уточнену) відповідно до кількості учасників справи, із зазначенням в ній відповідача відповідно до вимог ст. 287 КАС України, уточнивши зміст позовних вимог відповідно до положень статті 5 КАС України з чітким обґрунтуванням таких позовних вимог та оформленої згідно вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- надати до суду оригінал платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн. на наступні реквізити: Отримувач коштів - ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) - 899998, Рахунок отримувача - UA678999980313141206084020661, Код класифікації доходів бюджету - 22030101, Призначення платежу*;101;__________, реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа) або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
- надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку з обґрунтованими доказами на її підтвердження;
- привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. 161 КАС України, а саме, надати до суду засвічену копію оскаржуваної постанови від 04.07.2023 або зазначити причини неможливості його подання.
Згідно з ч. 2 ст. 293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241, 243, 256, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Скаргу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Тарасової Наталії Сергіївни (вул. Москалівська, 58, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61004, код ЄДРПОУ 41430678) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти календарних днів з моменту отримання даної ухвали.
Невідкладно повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки протягом десяти календарних днів з моменту отримання даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику з усіма доданими до неї документами.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Супрун Ю.О.