Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
24 червня 2024 р. № 420/14552/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та стягнення завданої шкоди по речовій службі,
Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати дії ОСОБА_1 протиправними щодо завдання збитків державі, в особі військової частини НОМЕР_1 під час проходження військової служби в частині нанесення шкоди по речовій службі на загальну суму 8402 грн 59 коп. (чотири тисячі шістсот тридцять дві гривні 39 копійок);
- стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 завдану шкоду по речовій службі в розмірі 8402 грн 59 коп. (чотири тисячі шістсот тридцять дві гривні 39 копійок).
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 року передано адміністративну справу №420/14552/24 за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та стягнення завданої шкоди по речовій службі до Харківського окружного адміністративного суду.
18.06.2024 року вказана адміністративна справа надійшла до Харківського окружного адміністративного суду та передана у провадження до судді Мельникова Р.В.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Згідно із положеннями ч.1 та ч.2 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Положеннями п.2 ч.5 ст. 160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Зі змісту позовної заяви встановлено зазначення позивачем даних відповідача, а саме: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
В той же час ч.ч. 3 та 4 ст.171 КАС України якщо відповідачем у позовній заяві, щодо якої відсутні підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження у справі, вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом трьох днів з дня отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.
Суддя зазначає, що дані стосовно ОСОБА_1 в Єдиному державному демографічному реєстрі відсутні, що підтверджується відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру №650866 від 19.06.2024 р.
Також судом було отримано відмову у наданні інформації з Реєстру територіальної громади міста Харкові від 21.06.2024 року з огляду на відсутність повних даних для верифікації особи, а саме дати народження.
Відтак, враховуючи вище вказане суд наголошує на необхідності надання до суду усіх наявних у позивача відомостей стосовно особи відповідача, в тому числі дати народження, паспортних даних.
Суддя також зазначає, що згідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із приписами частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 року № 3460-IX року установлено з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць - 3028,00 грн.
Зі змісту адміністративного позову та позовних вимог вбачається, що позивачем позов до суду подано із застосуванням системи "Електронний суд" та заявлено позовні вимоги майнового характеру у загальному розмірі 8402,59 грн, ставка судового збору за звернення до суду з якими складає 2422,40 грн (3028,00 * 0,8).
При цьому, зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивачем разом із позовною заявою до суду не надано документу про сплату судового збору в розмірі, визначеному законодавством.
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви, позивачу необхідно надати до суду оригінал документу про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн за подання до адміністративного суду адміністративного позову, який містить вимоги майнового та немайнового характеру та який подано суб'єктом владних повноважень або юридичною особою, за наступними реквізитами: ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, код 37874947, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача: 899998, рахунок UA678999980313141206084020661, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - "*;101; (код платника); судовий збір за позовом (ім'я/назва платника), Харківський окружний адміністративний суд" або документи, визначені законодавством, що підтверджують наявність у позивача пільг щодо сплати судового збору; усі наявні у позивача відомості стосовно особи відповідача, в тому числі дати народження, паспортних даних.
Також суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом, іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно положень ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно із п.15 ч.1 ст.3 КАС України публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Суд зазначає, що спір стосується питань реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, з моменту прийняття її на відповідну посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди/збитків, навіть якщо притягнення її до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди/збитків відбувається після її звільнення з державної служби.
Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 13.02.2019 року у справі №636/93/14-ц, від 12.12.2018 року у справі №804/285/16.
З наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 17.02.2017 року №38 солдат ОСОБА_1 з 17.02.2017 року виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення і направлений для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказаним наказом, зокрема, визначено провести відрахування вартості обмундирування в сумі 9094,20 грн, обчислену пропорційно часу, що залишився до кінця строку носіння.
При цьому, позивачем вказано, що відповідачем вказаний наказ оскаржено не було та добровільно не було сплачено вказану суму. Водночас представником позивача вказано на обставини направлення на адресу відповідача 02.04.2024 року заяви про добровільне відшкодування суми завданої відповідачем шкоди.
Отже, строк звернення позивача до суду з позовом до відповідача, як спору щодо прийняття, проходження або звільнення з публічної служби, складає один місяць з моменту винесення наказу про звільнення від 17.02.2017 року №38 та скінчився 18.03.2017 року.
З матеріалів справи вбачається, що позивач із позовом у цій справі звернувся із застосування системи "Електронний суд" 10.05.2024 року, тобто з пропуском встановленого законодавством місячного строку на звернення до суду.
Разом із позовом представником позивача до суду подано заяву про поновлення пропущеного процесуального строку, в обґрунтування якої вказано на обставини постійного залучення особового складу та представників юридичної служби військової частини до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій і Луганській областях, неналежного виконання попереднім начальником юридичної служби військової частини своїх функціональних обов'язків в частині організації та ведення претензійної та позовної роботи та початок повномасштабного вторгнення росії на територію України 24.02.2022 року і подальше введення воєнного стану.
Надаючи оцінку вказаним доводам суддя зазначає, що доводи, викладені в останньому, не можуть бути враховані судом як належні, оскільки доказів повного залучення особового складу військової частини НОМЕР_3 до участі у проведенні операції Об'єднаних сил у період з 18.03.2017 року по даний час представником позивача до суду надано не було.
Крім того, стосовно доводів позивача щодо неналежного виконання попереднім начальником юридичної служби своїх функціональних обов'язків щодо організації ведення претензійної та позовної роботи, суд зазначає наступне.
Положеннями ст. 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку касаційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Отже, суб'єкти владних повноважень, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Законодавче обмеження строку звернення до суду, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 30.04.2020 року по справі №440/3092/19.
Відтак, суд приходить до висновку про необґрунтованість поданої до суду позивачем заяви про поновлення пропущеного процесуального строку та, як наслідок, неповажність повідомлених позивачем підстав.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Таким чином, враховуючи положення ч.1 ст.123 КАС України та з огляду на обставини того, що звернення позивача до суду з позовом у цій справі відбулося після спливу встановленого ч.5 ст. 122 КАС України строку для звернення до суду та підстави для поновлення строку, вказані позивачем у клопотанні, визнані судом неповажними, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позову без руху.
Відповідно до положень ч.1 ст. 123 КАС України при цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачу необхідно звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 2 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Керуючись статтями 121, 123, 160, 161, 169, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої державі - залишити без руху.
Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн або документів, визначених законодавством, що підтверджують наявність у позивача пільг щодо сплати судового збору; усіх наявних у позивача відомості стосовно особи відповідача, в тому числі дати народження, паспортних даних; заяви про поновлення строку на звернення до суду із зазначенням інших причин для його поновлення та доказів поважності причин його пропуску.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Мельников Р.В.