Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
24 червня 2024 року Справа № 520/15408/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача по справі за позовом Приватного акціонерного товариства "АГРОФІРМА "ВЕРБІВСЬКЕ" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Приватне акціонерне товариство "АГРОФІРМА "ВЕРБІВСЬКЕ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8747448/00488941 від 04.05.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 11 від 28.01.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8747447/00488941 від 04.05.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 14 від 27.01.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8755180/00488941 від 05.05.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 15 від 26.01.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8747446/00488941 від 04.05.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 21 від 30.01.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані Приватним акціонерним товариством «Агрофірма «Вербівське» (вул. Пришкільна, буд. 26, с. Вербівка, Балаклійський район, Харківська область, 64219; код ЄДРПОУ 00488941) податкові накладні № 10 від 28.01.2023; № 14 від 27.01.2023; № 15 від 26.01.2023; № 21 від 30.01.2023 датою їх фактичного направлення для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Ухвалою суду від 10.06.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі за вищевказаним позовом.
З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що представником позивача разом із позовом до суду подано заяву про поновлення пропущеного строку, в обґрунтування якої вказано, що 04.05.2023 року Приватне акціонерне товариство «Агрофірма «Вербівське» отримало рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8747446/00488941 від 04.05.2023 року; № 8747447/00488941 від 04.05.2023 року; 8747448/00488941 від 04.05.2023 року та в подальшому, 05.05.2023 року позивач отримав рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8755180/00488941 від 05.05.2023 року, відповідно до яких позивачу відмовлено в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: № 11 від 28.01.2023; № 14 від 27.01.2023; № 15 від 26.01.2023; № 21 від 30.01.2023. На думку позивача, вказані рішення контролюючого органу є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Водночас представником позивача повідомлено, що процедура адміністративного оскарження ним не застосовувалась, а отже строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних із похідною вимогою про зобов'язання її зареєструвати становить шість місяців із дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відтак, крайній строк оскарження рішень Комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - 04.11.2023 року (для рішень, отриманих позивачем 04.05.2023 року) та 05.11.2023 року (для рішення отриманого позивачем 05.05.2023 року) відповідно. Водночас представником позивача вказано, що з 24.02.2022 року почалася повномасштабна військова агресія російської федерації проти України та введено воєнний стан в Україні, який станом на час звернення до суду продовжено до 12.08.2024 року відповідно до Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.05.2024 № 271/2024 та затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 3684-IX від 08.05.2024 року. Місцезнаходженням позивача, а також місцем провадження господарської діяльності є: 64219, Харківська обл., Ізюмський (раніше - Балаклійський) район, село Вербівка, вулиця Пришкільна, будинок 26. Представником позивача вказано, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області від 12.06.2020 р. № 725-р Вербівська територіальна громада включена до складу Балаклійської міської територіальної громади, а згідно з рішенням Балаклійської міської ради від 09 грудня 2020 року № 28-VIII, зокрема: 1) розпочато процедуру реорганізації юридичних осіб, зокрема, Вербівської сільської ради Балаклійського району Харківської області шляхом приєднання до Балаклійської міської ради, з подальшим припиненням, Вербівської сільської ради Балаклійського району Харківської області як юридичної особи; 2) Балаклійська територіальна громада в особі Балаклійської міської ради Харківської області є правонаступником всього майна, прав та обов'язків розформованих територіальних громад в особі, зокрема Вербівської сільської ради Балаклійського району Харківської області, з дня прийняття даного рішення. В той же час зазначено, що відповідно до наказу Мінреінтеграції України № 309 від 22.12.2022 року «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» територія місцезнаходження позивача розташована, а саме: село Вербівка Балаклійської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області було територією активних бойових дій з 24.02.2022 по 02.03.2022 року, перебувало в тимчасовій окупації з 02.03.2022 року до 12.09.2022 року та є територією можливих бойових дій з 12.09.2022 року. Також до набрання чинності Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Мінреінтеграції України № 309 від 22.12.2022 року, діяв Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточення (блокуванні) станом на 10 грудня 2022, затверджений Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25 квітня 2022 року № 75, відповідно до якого Балаклійська міська територіальна громада Ізюмського району Харківської області була включена до останнього безперервно з 25.04.2022 до 10.12.2022 року. Представником позивача вказано, що на початку повномасштабної військової агресії російської федерації проти України, російські окупаційні війська захопили Балаклійську міську територіальну громаду Ізюмського району Харківської області, в тому числі с. Вербівка, де знаходиться місце розташування позивача. Представником позивача наголошено на обставинах того, що всі мости та критичні шляхи сполучення з іншими населеними пунктами були або зруйновані або значно пошкоджені, що зробило логістику постачань вантажів з/до Товариства майже неможливою, а через постійні обстріли та загрозу окупації, рятуючи своє життя і здоров'я, значна кількість працівників позивача була змушена евакуюватись до більш віддалених та безпечних населених пунктів як в Україні так і закордоном. У період з 02.03.2022 по теперішній час встановлено порушення законів та звичаїв війни військовослужбовцями підрозділів збройних сил та інших відомств російської федерації, що полягали у здійсненні бою та/або збройного нападу на територію позивача за адресою: Харківська область, Ізюмський район, с. Вербівка, що призвело до захоплення товарно-матеріальних цінностей, а саме: будівлі і споруди, машини і обладнання, в тому числі сільськогосподарська техніка, транспортні засоби, інструменти, прилади, інвентар, товарно-матеріальні цінності, готова продукція, зерно пшениці, незавершене виробництво у рослинництві, в тому числі посіви озимої пшениці. З огляду на зазначене, представником позивача повідомлено, що 18.05.2023 року позивачем було подано заяву до Слідчого відділу УСБУ в Харківській області про кримінальне правопорушення за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення - ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження №22023220000000689, дата реєстрації провадження: 18.05.2023 року. Крім того, факт пожежі на території позивача внаслідок проведення бойових (воєнних) дій підтверджується актом про пожежу від 08.02.2023 року. Територія Балаклійської міської територіальної громади залишається замінованою, в тому числі земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які перебувають в оренді у позивача, що також підтверджується п. 1 протоколу № 8 позачергового засідання Комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Балаклійської міської військової адміністрації Ізюмського району Харківської області від 02 травня 2023 року, згідно з яким заборонено проведення сільськогосподарських робіт на нерозмінованих землях територіальної громади до завершення розмінування, а також відповідно до протоколу № 9 позачергового засідання Комісії від 05 травня 2023 року внесено зміни до пункту 1 протокольного рішення комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій міської військової адміністрації від 02.05.2023 № 8 «Про заборону проведення сільськогосподарських робіт на не розмінованих землях міської територіальної громади» та викладено його в новій редакції, а саме: керівникам сільськогосподарських підприємств та приватним сільськогосподарським виробникам рекомендувати утриматися від проведення сільськогосподарських робіт на землях міської територіальної громади, на яких проводилися активні бойові дії та які знаходилися в окупації, до завершення розмінування. Також представником позивача зазначено, що відповідно до рішення XV сесії VIII скликання Харківської обласної ради від 14 лютого 2023 року № 502-VIII «Про наявність обставин непереборної сили та затвердження переліку суб'єктів господарювання - юридичних осіб сільськогосподарських товаровиробників, що постраждали внаслідок непереборної сили» визнано обставини, що склалися на території Харківської області у зв'язку з російською військовою агресією проти України та стали підставою введення воєнного стану в Україні, обставинами непереборної сили з 24 лютого 2022 року до дня припинення чи скасування воєнного стану; затверджено перелік суб'єктів господарювання - юридичних осіб сільськогосподарських товаровиробників, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили (додається), до якого включено і Приватне акціонерне товариство «Агрофірма «Вербівське».
Також через канцелярію суду від представника відповідача Головного управління ДПС у Харківській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому останнім, зокрема, заявлено клопотання про розгляд справи за участю представника відповідача ГУ ДПС та ДПС України.
Представником відповідача до суду водночас подано заяву про залишення позову без розгляду, в обґрунтування якої вказано, що з урахуванням того, що позивачем подано адміністративний позов до суду з пропуском строку, встановленого положеннями ст. 122 КАС України, наявні підстави для залишення позову без розгляду. При цьому представником відповідача зазначено, що відповідно до позиції Верховного Cуду, викладеної у справі № 1.380.2019.006119 строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов'язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України і три місяці у разі досудового порядку вирішення спору та шестимісячний строк звернення до суду у разі якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки та шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах докази та заявлене клопотання про розгляд справи за участю представника відповідача ГУ ДПС та ДПС України, зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Пунктом 10 ч.6 ст.12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно положень ч.2 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до положень ч.4 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із положеннями ч.1 ст.260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до положень ч.6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що за клопотанням однієї із сторін суд може розглянути справу в порядку спрощеного провадження із викликом сторін.
Суд зазначає, що положеннями ч.1 ст.260 КАС України передбачено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Приписами статті 260 КАС України визначено порядок дій суду щодо розгляду клопотання позивача або відповідача щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження.
Суд наголошує, що згідно положень ч.ч.1, 2 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Таким чином, оскільки дана справа за ознаками не належить до категорій справ, визначених ч.4 ст.257 КАС України, то відповідно до положень ст.ст.12, 257 КАС України дана адміністративна справа є справою незначної складності.
З огляду на вищевикладене та враховуючи обставини належності предмету цієї справи до справ незначної складності, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних доказів та обґрунтувань стосовно того, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін або підготовчого засідання для повного та всебічного встановлення обставин справи, у зв'язку з чим у задоволенні вказаного клопотання представника відповідача належить відмовити.
Стосовно поданої до суду представником відповідача заяви про залишення позову без розгляду суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами ч. 4 ст. 122 КАС України визначено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
При цьому, положеннями ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зазначає, що процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені у нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обрахунку його початку, але й природу спірних правовідносин, з приводу захисту прав, свобод та інтересів у яких особа звертається до суду.
Відповідно до відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у справі №1.380.2019.006119 різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов'язань або інші рішення) об'єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю у підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їхнє оскарження.
При цьому, встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Також, суд зазначає, що спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є ст.56 Податкового кодексу України, за змістом якої, у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас, якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові від 11.10.2019 по справі №640/20468/18, Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, сформувавши висновки, відповідно до яких, строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні. У вказаній постанові Верховний Суд за результатом комплексного аналізу правового регулювання також зазначив, що норма п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору. Інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження абз.3 п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Суд зазначає, що ч.2 ст. 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов'язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
День, коли особа дізналася про порушення свого права (свобод чи інтересів), - це підтверджений відповідними доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії, чи день, коли особа дізналася про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). Вжите у частині другій статті 122 КАС України твердження «особа повинна була дізнатися» слід розуміти як презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися про дійсний стан свого права (інтересу) не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Аналогічний підхід до тлумачення поняття «повинен був дізнатися», що вжите у статті 122 КАС України, неодноразово висловлювався Верховним Судом, зокрема, у постановах від 10 червня 2021 року (справа №805/4179/18-а), від 26 травня 2021 року (справа №320/1778/20), від 28 травня 2021 року (справа №521/21455/16-а), від 31 березня 2021 року (справа №240/12017/19), від 21 лютого 2020 року (справа №340/1019/19).
Отже, при вирішенні питання дотримання позивачем строку звернення до суду із позовом першочергово слід визначитись із строком, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, та моментом початку його перебігу. Лише після встановлення зазначених обставин суд переходить до оцінки поважності причин пропуску такого строку, якщо він дійсно був пропущений.
З огляду на зміст оскаржуваних рішень слід дійти висновку про те, що до спірних правовідносин слід застосовувати шестимісячний строк для звернення до суду, який слід обраховувати з дати коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права. Як визначено наведеними вище нормами законодавства рішення контролюючого органу про відповідність платника податків критеріям ризиковості має надходити до електронного кабінету платника податків в автоматичному режимі.
Як повідомлено суду представником позивача та не спростовано представником відповідача 04.05.2023 року Приватне акціонерне товариство «Агрофірма «Вербівське» отримало рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8747446/00488941 від 04.05.2023 року; № 8747447/00488941 від 04.05.2023 року; 8747448/00488941 від 04.05.2023 року та в подальшому, 05.05.2023 року - рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8755180/00488941 від 05.05.2023 року, відповідно до яких позивачу відмовлено в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: № 11 від 28.01.2023; № 14 від 27.01.2023; № 15 від 26.01.2023; № 21 від 30.01.2023.
Суд вважає за необхідне вказати, що відповідно до Закону України від 24.02.2022 №2102-IX “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому строки воєнного стану продовжувались Законами України на підставі відповідних Указів Президента України. Станом на час розгляду справи воєнний стан триває.
Згідно зі ст.1 Закону України від 12.05.2015 року № 389-VIII “Про правовий режим воєнного стану” (далі - Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Частинами 1, 4 ст.26 Закону №389-VIII встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Згідно із ч.1 ст.10 Закону № 389-VIII у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
Тобто, введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.
Відповідно до рекомендацій Ради суддів України щодо роботи суддів в умовах воєнного стану від 02 березня 2022 року суддям необхідно виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.
Суд також зазначає, що ч. 1 ст.118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
При цьому суд наголошує, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об'єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
Положеннями ч.1 ст.121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Слід враховувати, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Відповідно до п.38 постанови Верховного Суду від 23.02.2023 року у справі №640/7095/22 (адміністративне провадження №К/990/28046/22) при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об'єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) та інші доречні обставини.
З огляду на вищевикладене та враховуючи доводи представника позивача, зазначені у заяві про поновлення строку на звернення до суду, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду і поновлення строку звернення до суду з даним позовом.
Натомість заява представника відповідача про залишення позову без розгляду є такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 121, 122, 243, 248, 250, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд
У задоволенні клопотання представника відповідача Головного управління ДПС у Харківській області про розгляд справи за участю представника відповідачів - відмовити.
У задоволенні заяви представника Головного управління ДПС у Харківській області про залишення позову без розгляду - відмовити.
Заяву представника Приватного акціонерного товариства "АГРОФІРМА "ВЕРБІВСЬКЕ" про поновлення пропущеного строку - задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску Приватним акціонерним товариством "АГРОФІРМА "ВЕРБІВСЬКЕ" строку на звернення до суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Мельников Р.В.