Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
24 червня 2024 року № 520/35554/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТРЗ РЕММАШ" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ІТРЗ РЕММАШ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просить суд:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 00/9553/0416 та №00/9555/0416 від 26.04.2023 року, винесені Головним управлінням ДПС у Харківській області.
В обґрунтування позову зазначено, що спірними у цій справі податковими повідомленнями-рішеннями № 00/9553/0416 та №00/9555/0416 від 26.04.2023 року було застосовано штрафні санкції, проте останні є протиправними. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом задля захисту своїх прав.
Ухвалою суду від 26.12.2023 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.
Представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ІТРЗ РЕММАШ", код ЄДРПОУ 43302923, зареєстроване у відповідності до норм діючого законодавства як суб'єкт господарювання.
Посадовою особою Головного управління ДПС у Харківській області було проведено камеральну перевірку позивача з питання дотримання термінів сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість по: податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2021 року, податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2022 року, податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2022 року, податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2022 року, податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2022 року, за результатами якої складено акт від 27.03.2023 року №7053/20-40-04-16-03/43302923.
Згідно з висновками проведеної камеральної перевірки, викладеними в акті від 27.03.2023 року №7053/20-40-04-16-03/43302923, перевіркою встановлено, що ТОВ «ІТРЗ РЕММАШ» у порушення пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України несвоєчасно сплачено узгоджені суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість по податкова декларація з податку на додану вартість від 17.02.2022 № 9033891345 за січень 2022 року, податкова декларація з податку на додану вартість від 19.07.2022 № 9132463962 за березень 2022 року, податкова декларація з податку на додану вартість від 19.07.2022 № 9132541545 за травень 2022 року, податкова декларація з податку на додану вартість від 19.08.2022 № 9162537660 за липень 2022 року, податкова декларація з податку на додану вартість від 20.12.2021 № 9387177634 за листопад 2021 року.
Так зі змісту акту перевірки від 27.03.2023 року №7053/20-40-04-16-03/43302923 вбачається, що позивачем сплату узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість здійснено з порушенням граничних строків, а саме: податкова декларація з податку на додану вартість №9033891345 від 17.02.2022 року, дата сплати 19.09.2022 року, кількість днів 50, сума погашеного боргу 40922,00 грн; податкова декларація з податку на додану вартість №9033891345 від 17.02.2022 року, дата сплати 15.09.2022 року, кількість днів 46, сума погашеного боргу 100000,00 грн; податкова декларація з податку на додану вартість №9033891345 від 17.02.2022 року, дата сплати 14.09.2022 року, кількість днів 45, сума погашеного боргу 50000,00 грн; податкова декларація з податку на додану вартість №9033891345 від 17.02.2022 року, дата сплати 14.09.2022 року, кількість днів 45, сума погашеного боргу 50000,00 грн; податкова декларація з податку на додану вартість №9132463962 від 19.07.2022 року, дата сплати 19.09.2022 року, кількість днів 50, сума погашеного боргу 112191,00 грн; податкова декларація з податку на додану вартість №9132541545 від 19.07.2022 року, дата сплати 26.10.2022 року, кількість днів 87, сума погашеного боргу 366366,00 грн; податкова декларація з податку на додану вартість №9132541545 від 19.07.2022 року, дата сплати 26.10.2022 року, кількість днів 87, сума погашеного боргу 223317,00 грн; податкова декларація з податку на додану вартість №9132541545 від 19.07.2022 року, дата сплати 19.09.2022 року, кількість днів 50, сума погашеного боргу 5965,00 грн; податкова декларація з податку на додану вартість №9132463962 від 19.07.2022 року, дата сплати 19.09.2022 року, кількість днів 50, сума погашеного боргу 40922,00 грн; податкова декларація з податку на додану вартість №9162537660 від 19.08.2022 року, дата сплати 28.10.2022 року, кількість днів 59, сума погашеного боргу 16000,00 грн; податкова декларація з податку на додану вартість №9162537660 від 19.08.2022 року, дата сплати 26.10.2022 року, кількість днів 57, сума погашеного боргу 223317,00 грн; податкова декларація з податку на додану вартість №9162537660 від 19.08.2022 року, дата сплати 09.11.2022 року, кількість днів 71, сума погашеного боргу 106519,00 грн; податкова декларація з податку на додану вартість №9387177634 від 20.12.2021 року, дата сплати 19.01.2022 року, кількість днів 20, сума погашеного боргу 26367,25 грн.
Позивач, не погодившись із висновками акту перевірки, подав до податкового органу заперечення до акту перевірки.
В подальшому, на підставі висновків камеральної перевірки контролюючим органом було складено податкові повідомлення-рішення від 26.04.2023 року:
- № 00/9553/0416, яким за встановлене порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) визначеного пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI за період фінансового господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої встановлено ці порушення: січень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року за затримку на 45, 46, 50, 57, 59, 71, 87 календарних днів сплати грошового зобов'язання у сумі 1335519,00 грн зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10%, що становить 133551,90 грн;
- №00/9555/0416, яким за встановлене порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) визначеного пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI за період фінансового господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої встановлено ці порушення: листопад 2021 року за затримку сплати грошового зобов'язання у сумі 26367,25 грн зобов'язано сплатити штраф у розмірі 5%, що становить 1318,36 грн.
У позовній заяві представником позивача вказано, що зазначені податкові повідомлення-рішення отримано не було, у зв'язку з чим 26.05.2023 року адвокат позивача направила до контролюючого органу адвокатський запит з проханням надати копію податкового повідомлення-рішення та інформацію про вручення зазначеного рішення платнику податків.
Листом відповідача від 05.06.2023 року №30660/6/20-40-04-16-11 на адресу позивача було направлено копії податкових повідомлень-рішень від 26.04.2023 року №00/9553/0416 та №00/9555/0416.
У позовній заяві представником позивача наведено доводи стосовно того, що у отриманих податкових повідомлення-рішеннях вказано інший номер акту, а саме: 7053/20-40-18-17-03/43302923. Також представником позивача вказано, що стосовно отриманих податкових повідомлень-рішень було направлено скаргу до Державної податкової служби України, проте рішення за результатами її розгляду отримано не було.
Водночас представником позивача вказано, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що порушують права позивача оскільки вина ТОВ “ІТРЗ РЕММАШ” у несвоєчасній сплаті податків відсутня. Так, представником позивача вказано, що підприємство знаходиться за адресою - м. Харків, пр-т Московський, буд. 277 та інших місць фактичного здійснення діяльності підприємство не має. Місто Харків (Харківська міська територіальна громада) протягом 2022 року постійно знаходилось в районі проведення воєнних (бойових) дій, що підтверджується наказом Мінінтеграції від 25.04.2022 № 75 та змінами до цього наказу. Також зазначено, що протягом 2022 року існувала загроза життю і здоров'ю працівників, оскільки приміщення підприємства не передбачає надійного укриття, у зв'язку з чим у позивача була відсутня можливість забезпечити захист працівників під час постійних повітряних тривог. Зважаючи на це, було прийнято рішення з 01.03.2022 тимчасово призупинити діяльність підприємства, що підтверджується наказом по підприємству «Про тимчасове призупинення діяльності підприємства» від 01.03.2022 № 1-ВС. З огляду на зазначені обставини, як вказано представником позивача, діяльність підприємства протягом довгого часу не вело. У зв'язку з цим у підприємства не було можливостей виконувати своєчасно податкові зобов'язання з реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування - за податковими накладними/розрахунками коригування, граничні строки реєстрації яких припадають на податкові періоди з 24.02.2022 до відновлення можливостей їх реєстрації (відновлення діяльності підприємства); з подання податкової звітності - граничні строки подання якої припадають на податкові періоди з 24.02.2022 до відновлення можливостей її подання (відновлення діяльності підприємства); зі сплати податків та зборів - граничні строки сплати яких припадають на податкові періоди з 24.02.2022 до відновлення можливостей сплати податків (відновлення діяльності підприємства). Відтак представником позивача наголошено на обставинах того, що затримка зі сплати узгоджених податкових зобов'язнь відбулась виключно у зв'язку із тим, що суб'єкт господарювання не мав об'єктивної можливості зробити це своєчасно. Також представником позивача зазначено, що 29.09.2022 року товариством було направлено до Головного управління ДПС у Харківській області заяву про відсутність можливості своєчасно виконувати податкові зобов'язання під час дії воєнного стану.
Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає таке.
Згідно із пп.15.1 ст.15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Приписами пп.пп.16.1.2, 16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до положень пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до статті 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Положеннями п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) па користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Відповідно до пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Згідно із п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Пункт 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлює, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України встановлено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Згідно із п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Під час розгляду справи встановлено, що Законом України від 12.05.2022 р. № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі - Закон № 2260), який набрав чинності 27.05.2022 р., внесено зміни до п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, згідно з якими тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, встановлено особливості для справляння податків і зборів.
Згідно з підпунктом 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків щодо строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року).
Також судом встановлено, що 29.07.2022 р. наказом Міністерства фінансів України № 225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - Порядок №225).
Згідно із п. 1, п. 2 розділу І Порядку № 225 цей Порядок розроблено відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу Перехідні положення Податкового кодексу України (далі Кодекс) з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов'язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо. Дія цього Порядку поширюється на платників податків фізичних осіб резидентів України, зокрема самозайнятих осіб, юридичних осіб (резидентів і нерезидентів України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування, та на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів, подання звітності, виконання інших обов'язків, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Розділом II Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків податкових обов'язків та спосіб інформування контролюючих органів передбачені підстави неможливості виконання платниками податків юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов'язків (у тому числі обов'язків податкових агентів) є: втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп'ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації; неможливість використати чи вивезти документи, комп'ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації; використання чи вивезення документів, комп'ютерного або іншого обладнання, пов'язане з ризиком для життя чи здоров'я посадової особи платника податків або неможливе у зв'язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень; можливість витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі внаслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо (виключно в частині виконання визначених цим абзацом обов'язків); відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об'єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов'язана з такими обставинами: посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи; юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи. перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження/знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями російської федерації; інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.
До платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов'язків, застосовуються такі правила.
Відповідно до п. 3 розділу ІІ Порядку №225, у разі неможливості виконання платником податків податкового обов'язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов'язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 р. № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 р. № 225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.
Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку № 225 встановлено, що контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв'язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії Російської Федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов'язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов'язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку (далі - Рішення) за формою, що додається.
З аналізу вказаних вище норм вбачається, що платник податків звільняється від відповідальності щодо порушення строків подання звітності, в тому числі з податку на додану вартість, тільки у разі прийняття контролюючим органом рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку.
Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач, керуючись підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та вимогами наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 року № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків», звернувся до Головного управління ДПС у Харківській області із заявою про неможливість своєчасно виконувати податковий обов'язок від 29.09.2022 року за № 1\29.09.22, яка була зареєстрована відповідачем 30.09.2022 року за № 33471/6/ЕКПП). До заяви було надано наказ підприємства про тимчасове зупинення діяльності.
Зі змісту поданих до суду представником відповідача у відзиві на позов пояснень встановлено, що за розглядом наданої заяви та документів, Комісією щодо підтвердження можливості чи неможливості виконання обов'язків платником податків, визначених підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та вимогами наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 року № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків», винесено попереднє рішення щодо можливості виконання платником податків обов'язків від 14.10.2022 за № 819/20-40-18-04-25 та направлено платнику в приватну частину ІКС «Електронний кабінет».
Представником відповідача повідомлено суду про те, що додаткових документів у встановлені наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 року № 225 строки позивачем не надано, у зв'язку з чим Комісією щодо підтвердження можливості чи неможливості виконання обов'язків платником податків, визначених підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та вимогами наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 року № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків», винесено рішення щодо можливості виконання платником податків обов'язків від 09.11.2022 року за № 2300/20-40-18-04-25 та направлено платнику в приватну частину ІКС «Електронний кабінет».
Суд зазначає, що під час розгляду справи не встановлено доказів оскарження або скасування вказаного рішення контролюючого органу від 09.11.2022 року за № 2300/20-40-18-04-25, а отже слід дійти висновку про те, що таке станом на час розгляду справи є чинним, а отже відсутнє рішення контролюючого органу про неможливість своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку, у зв'язку з чим позивач зобов'язаний дотриматись норм чинного законодавства щодо своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість по податковим деклараціям.
Суд зазначає, що посилання представника позивача у поданій до суду відповіді на відзив на обставини помилковості такого рішення контролюючого органу не можуть вважатися судом належними та обґрунтованими, оскільки вказане рішення є чинним та не скасовано у встановленому законодавством порядку. Водночас суд наголошує, що рішення від 09.11.2022 року за №2300/20-40-18-04-25 не є предметом розгляду цієї справи, а відтак оцінка правомірності такого в рамках розгляду цієї справи не здійснюється.
Отже, судовим розглядом справи встановлено, що позивачем було сплачено узгоджені суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за IV квартал 2021 року у січні 2021 року, за І, ІІ і ІІІ квартали 2022 року у вересні, жовтні та листопаді 2022 року, тобто з порушенням строків сплати (перерахування) грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість, чим порушено норми пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.
Відповідно до абз. 18 пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України (у редакції Закону України від 12.05.2022 р. № 2260-ІХ), у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Таким чином, з 27.05.2022 р. не застосовуються вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
З аналізу вказаних вище норм вбачається, що платник податків звільняється від відповідальності за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Оскільки податкове правопорушення щодо несвоєчасної сплати податкових зобов'язань є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем сплати, то до спірних правовідносин, відповідно до абз. 18 п.п. 69.2 п. 69 підпункту 10 розділу ХХ Податкового кодексу України не може бути застосовано п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Згідно із п.124.1 ст. 124 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього па підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Отже, під час розгляду справи встановлено, що позивачем було допущено порушення норм податкового законодавства в частині своєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання зі сплати податку на додану, що не було спростовано.
Водночас суд зазначає, що посилання представника позивача на обставини відмінності у номері акту перевірки вказаному у податкових повідомленнях-рішеннях не можуть вважатися судом достатнім обґрунтуванням для скасування таких податкових повідомлень-рішень та не спростовують в цілому обставини допущення позивачем порушення податкового законодавства, а відтак не можуть слугувати самостійною підставою для скасування спірних у цій справі податкових повідомлень-рішень.
Відтак у суду відсутні законодавчі підстави вважати, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.
Відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТРЗ РЕММАШ".
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТРЗ РЕММАШ" (просп. Героїв Харкова, буд. 277, м. Харків, 61089) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Мельников Р.В.