24 червня 2024 р. Справа № 480/986/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. До заяви було додано усі документи, які підтверджують її право на пенсію на пільгових умовах, однак рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 22.01.2024 № 183450029699 їй відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. Рішенням ГУ ПФУ в Сумській області від 07.02.2024 № 183450029699 їй відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з недосягненням віку відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". За підрахунками ГУ ПФУ в Дніпропетровській області її страховий стаж складає 35 років 04 місяці 12 днів, пільговий стаж за Списком № 2 відсутній. При цьому до пільгового стажу за Списком № 2 відповідач не зарахував періоди її роботи з 28.06.1991 по 04.04.2000 в ПАТ "Сумихімпром". Вважає таке рішення протиправним та зазначає, що з огляду на визнання неконституційними окремих положень Закону України "Про пенсійне забезпечення" щодо умов та порядку призначення пенсій за віком на пільгових умовах вона набула право на призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, крім того, факт зайнятості на зазначеній роботі підтверджується даними трудової книжки та оригіналами відповідних письмових документів. У зв'язку з цим відмова відповідача зарахувати до її страхового стажу період роботи на посаді, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, та відмова призначити пенсію за віком на пільгових умовах є протиправною та такою, що порушує її конституційні права та законі інтереси. Просить позов задовольнити.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - позов не визнав, у наданому суду відзиві на позовну заяву зазначив, що необхідною умовою призначення позивачці пенсії на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є досягнення віку 55 років та наявність страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Відповідно до розрахунку стажу страховий стаж позивача становить 35 років 04 місяці 12 днів, пільговий стаж за Списком № 1 - 02 роки 11 місяців 14 днів, пільговий стаж за Списком № 2 відсутній. Вік позивача - 51 рік. Станом на день звернення з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивач не досягла віку, визначеного п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", крім того, позивач не підтвердила право на пільгове пенсійне забезпечення, у зв'язку з чим їй відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Вважає, що порушень чинного законодавства під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах ним не допущено. Просив у задоволенні позову відмовити.
Представник позивача подала відповідь на відзив, в якій зазначила, що дії відповідача не грунтуються на вимогах закону, а тому є протиправними.
Відповідач - Головне управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області - про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі повідомлявся належним чином, але у встановлений строк відзиву на позовну заяву не подав. З огляду на положення ч. 6 ст. 162 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 17.01.2024 та 01.02.2024 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, до якої було додано усі документи, які підтверджують її право на пенсію на пільгових умовах.
Рішенням від 22.01.2024 № 183450029699 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відмовило у призначенні пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. За підрахунками відповідача її страховий стаж становить 35 років 04 місяці 12 днів, пільговий стаж за Списком № 1 - 02 роки 11 місяців 14 днів, пільговий стаж за Списком № 2 відсутній.
Рішенням від 07.02.2024 № 183450029699 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області відмовило у призначенні пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з недосягненням необхідного віку відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". За підрахунками відповідача її страховий стаж становить 35 років 04 місяці 12 днів, пільговий стаж за Списком № 1 - 02 роки 11 місяців 14 днів, пільговий стаж за Списком № 2 - 11 років 08 місяців 21 день (а.с.12,13,15,17).
Суд не погоджується з такими рішеннями відповідачів та вважає відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити позивачці пенсію за віком на пільгових умовах необґрунтованою з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Загальні засади державного пенсійного забезпечення визначені в Законі України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон), який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Порядок та умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах визначено в статті 13 Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року N 1-р/2020 зокрема визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), статтю 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року N 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року N 213-VIII, та вирішено, що застосуванню підлягає стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року N 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року N 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаній нормі.
Відповідно до п. "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
У редакції до внесення змін у статтю 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на підставі Закону України від 02.03.2015 р. N 213-VIII він був викладений в редакції: "На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам".
Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року N 1-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року N 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року N 213-VIII, та вирішено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року N 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року N 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах.
Таким чином, з 23.01.2020 при вирішенні питання про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи Пенсійного фонду України, зокрема і відповідач у справі, мають керуватися вказаною нормою в редакції до внесення змін Законом N 213-VIII.
У спірних правовідносинах станом на день звернення з заявою про призначення пенсії позивач досягла 51 року, її загальний страховий стаж становить 35 років 04 місяці 12 днів, з яких стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, за Списком № 1 становить 02 роки 11 місяців 14 днів, за Списком № 2 - 11 років 08 місяців 21 день, що визнається ГУ ПФУ в Сумській області в оскаржуваному рішенні.
Рішенням від 22.01.2024 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відмовило позивачці у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зокрема, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Зокрема, матеріалами справи підтверджується, що відповідач не зарахував до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи в ПАТ "Сумихімпром" 28.06.1991 по 04.04.2000.
Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. N 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 р. за N 1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Тобто головним чинником для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є достатній стаж роботи в шкідливих умовах (до 20.08.1992 - передбачений Списком № 2, після 21.08.1992 - підтверджений атестацією робочого місця) та загальний стаж роботи.
Списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 461, передбачено серед іншого зайнятість у хімічному вирбництві (розділ X).
Таким чином, зайнятість позивача протягом повного робочого дня у хімічному виробництві належить до робіт зі шкідливими і важкими умовами праці відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Матеріалам справи підтверджується, що факт зайнятості позивача, зокрема, на зазначеній роботі, підтверджується даними трудової книжки, довідками ПАТ "Сумихімпром" про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 26.12.2023 № 384 та № 483, від 27.12.2023 № 389, довідкою ПАТ "Сумихімпром" від 26.12.2023 № ВК/89, наказом-постановою ВАТ "Сумихімпром" від 14.09.2001 № 226/13 "Про затвердження результатів атестації робочих місць за умовами праці в структурних підрозділах ВАТ "Сумихімпром", наказом-постановою Сумського державного підприємства "Виробниче об'єднання "Хімпром" від 21.12.1995 № 303/3 (а.с.23-28,29-31,32,33-36,37-41).
Таким чином, на час звернення позивача до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та до ГУ ПФУ в Сумській області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах як загальний страховий стаж позивача так і пільговий стаж на роботах за Списком № 2 становить понад необхідний стаж для призначення пенсії на пільгових умовах. Крім того, період роботи позивача на посаді, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, підтверджений належними та допустимими доказами, що, у свою чергу доводить протиправність дій відповідачів щодо відмови в призначенні їй даного виду пенсії.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що відповідачі, відмовивши позивачці в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, не дотрималися вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення", такі дії не можуть відповідати приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що між позивачем та адвокатом Паламаренко Т.І. 10.02.2024 укладено Договір про надання професійної правничої допомоги № 10/02 (а.с.45). Відповідно до умов договору гонорар становить 4000 грн. На підтвердження оплати послуг адвоката у розмірі 4000,00 грн надано прибутковий касовий ордер від 10.02.2024 (а.с.46).
Опис виконаних адвокатом робіт позивачем не надано. У зв'язку з цим з огляду на положення ч. 5 ст. 242 КАС України суд враховує висновок Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 134 КАС України, викладений в постанові від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19, за яким у разі встановлення у договорі про надання правової допомоги фіксованої суми гонорару надавати детальний опис робіт не потрібно. Так, Суд з огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи складання і підписання адвокатом всіх процесуальних документів від імені і в інтересах позивача, дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу в сумі … грн є реальними, підтвердженими матеріалами справи. Щодо відсутності детального опису робіт на виконання положень ч. 4 ст. 134 КАС України Суд звертає увагу на зміст цієї норми, яка запроваджена "для визначення розміру витрат", в той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.
Таким чином, у даному випадку відсутність детального опису виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) не спростовує факт здійснення адвокатом професійної діяльності в інтересах клієнта - позивача у справі - відповідно до умов Договору, а матеріалами справи підтверджено реальність надання правової допомоги.
При цьому суд не має права змінювати розмір гонорару і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Однак, з аналізу статті 134 КАС України випливає, що крім того, що зазначена стаття забезпечує право особи на правову допомогу, з іншого боку, вона запобігає зловживанню правом на компенсацію витрат на правову допомогу, зокрема, неоднаковій судовій практиці, встановлюючи критерії співмірності, які визначені в частині 5 цієї статті. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.
У даному випадку суд бере до уваги, що адвокатом дійсно складений адміністративний позов, вчинено процесуальні дії, безпосередньо пов'язані з розглядом цієї справи. При цьому розмір витраченого часу та вартість погоджена сторонами у договорі та не спростована відповідачем.
Позивач документально підтвердила, що вона сплатила кошти на виконання договору про надання правової допомоги. Тобто цей гонорар був фактичним. У свою чергу, відповідач всупереч ч. 7 ст. 134 КАС України не довів неспівмірність витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
Крім того, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1211,20 грн.
Разом з тим, позивач за подання до суду адміністративного позову сплатила 1212,00 грн судового збору (а.с.11).
Оскільки позивач за подання адміністративного позову сплатила судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, суд вважає за необхідне присудити позивачці 1211,20 грн в рахунок відшкодування судового збору.
Враховуючи викладене, відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області 5211,20 грн в рахунок відшкодування судових витрат, зокрема: 1211,20 грн в рахунок відшкодування судового збору та 4000,00 грн - витрат на правову допомогу (а.с.45,46).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43, ідентифікаційний код 21108013), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 22.01.2024 № 183450029699 та рішення Головного управління ПФУ в Сумській області від 07.02.2024 № 183450029699 про відмову у призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Дніропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах період роботи з 28.06.1991 по 09.12.1996 в централізованому відділі технічного контролю лаборантом хімічного аналізу лабораторії цеху обезфторених фосфатів № 2 по 4 розряду та з 10.12.1996 по 04.04.2000 - лаборантом хіманалізу лабораторії об'єднаного цеху по виробництву обезфторених фосфатів 4 розряду у ПАТ "СУМИХІМППРОМ".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням рішення Конституційного суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 з дати звернення із заявою про призначення пенсії, а саме з 17.01.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 5211,20 грн в рахунок відшкодування судових витрат.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М. Опімах