про продовження строку на усунення недоліків позову
24 червня 2024 року м. Рівне №460/6077/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П. розглянувши в письмовому провадженні процесуальне питання, пов'язане з розглядом справи за позовом
ОСОБА_1
доВійськова частина НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати позивачу П" ОСОБА_2 додаткової грошової винагороди в розмірі 100000 гривень на місяць за періоди з 01.11.2023 року по 01.04.2024 року відповідно до Постанови КМУ №168 від 28.02.2022.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу ОСОБА_3 додаткову грошову винагороду в розмірі 100000 гривень на місяць за період з 01.11.2023 року по 01.04.2024 року;
Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 3116 від 22.02.2024 року;
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 відкликати з ТУ ДБР матеріали службового розслідування відносно ОСОБА_4 по факту самовільного залишення військової частини.
Перевіривши матеріали позовної заяви в порядку ст.171 КАС України, суддя встановив, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених нормами КАС України.
З огляду на це, ухвалою судді від 11.06.2024 позовну заяву залишено без руху, та запропоновано позивачу усунути недоліки позову шляхом:
- подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску;
- надання доказів неможливості самостійного надання витребуваних доказів, чи ненадання їх відповідачем на звернення позивача.
На адресу суду 20.06.2024 надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
В обґрунтування заяви представник позивача зазначив, що 23.04.2024 на електронну адресу Територіального управління ДБР у м. Полтава був направлений адвокатський запит № 10-П від 22.04.2024 року про надати вмотивованої письмової відповіді та інформації, копії витягу з ЄРДР по кримінальних провадженнях відносно позивача; 26.04.2024 року на адресу військової частини НОМЕР_1 супровідним листом № 10-П від 22.04.2024 були направлені рапорти позивача від 22.04.2024 про відкликання з ТУ ДБР матеріалів службового розслідування відносно позивача по факту самовільного залишення військової частини та поновлення позивача на військовій службі; 26.04.2024 на адресу військової частини НОМЕР_1 був направлений адвокатський запит № 10-П від 22.04.2024 про надання інформації в якому статусі та на якій посаді станом на квітень 2024 року перебуває (рахується) військовослужбовець П” ОСОБА_5 у військовій частині НОМЕР_1 .
Відтак, представник позивача підсумував, що станом на час звернення до суду жодної відповіді позивачу та адвокату не надходило, що і стало підставою звернення позивача до суду за захистом своїх прав. Оскаржувані накази, дії та бездіяльність відповідача є протиправними, оскільки позивач військову частину не залишав самовільно. Вищезазначені аргументи дають позивачу підстави звернутися із заявою до суду поновлення строку звернення до суду за захистом своїх прав та законних інтересів, так як позивач мав бажання вирішити питання та захистити свої інтереси в досудовому порядку.
Суд наголошує, що у поданій заяві представник позивача вказує, що відповідно до листа військової частини НОМЕР_1 № 3517 від 01.03.2024, позивачу стало відомо, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 3116 від 22.02.2024 року позивач вважається таким, що самовільно залишив частину і матеріали службового розслідування направлено директору ТУ ДБР.
Тобто, стороною позивача підтверджено той факт, що позивач з листа відповідача від 01.03.2024 дізнався про прийняття оскаржуваного наказу № 3116 від 22.02.2024, про що суддею вказувалося в ухвалі від 11.06.2024.
Отже, із 01.03.2024 (з отримання листа) позивач дізнався про порушення своїх прав.
Натомість, написання рапортів, звернень та запитів для надання документів не є підставами, які свідчать про неможливість вчасного звернення до суду.
Позаяк, позивач при зверненні до суду повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом встановлених строків. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання чи поважність пропуску строку звернення до суду з урахуванням обізнаності про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Крім того, суд звертає увагу, що стороною позивача не наведено доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду щодо нарахування та виплати позивачу додаткової грошової винагороди в розмірі 100000 гривень на місяць за період з 01.11.2023 року по 01.04.2024 року.
З огляду на наведене, підстави вказані у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду, судом визнаються неповажними.
Відповідно до частини 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
За таких обставин, слід продовжити відповідний процесуальний строк, встановлений ухвалою суду від 11.06.2024, шляхом подання до суду іншої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Продовжити процесуальний строк, встановлений ухвалою суду на усунення недоліків позовної заяви, тривалістю п'ять днів з дня вручення ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Д.П. Зозуля