про залишення позовної заяви без руху
24 червня 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/7450/24
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Удовіченко С.О., перевіривши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК ТРАНС" до Головного управління ДПС у Полтавській області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рышення, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "АПК ТРАНС" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області , Державної податкової служби України в якій просить:
Визнати протиправними і скасувати рішення за номером: №8330208/44036057 від 23.02.2023 року, що прийнято комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у Полтавській області.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: Податкову накладну №100 з контрагентом ТОВ "ГРАНО ХОЛДИНГ" (40905592); дата складання: 15.12.2021, дата реєстрації ПН ЄРПН у 29.12.2021; складену та подану на реєстрацію ТОВ «АПК ТРАНС» та вважати вказану податкову накладну зареєстровану датою її направлення.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Наведені норми встановлюють загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах, водночас, передбачаючи можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.
Спеціальними нормами, якими встановлені окремий порядок захисту порушених прав платників податків, в тому числі і в судовому порядку, є норми Податкового кодексу України (далі - ПКУ).
Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПКУ рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Абзацами першим-третім пункту 56.18 ПКУ визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Згідно з пунктом 56.19 статті 56 ПКУ у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
У постанові від 24.04.2020 (справа №520/6895/19) Верховний Суд, застосовуючи наведені норми, зробив висновок, що законодавець в абзаці першому пункту 56.18. статті 56 Кодексу під висловом або інше рішення контролюючого органу розумів саме рішення контролюючого органу, яке безпосередньо впливає на розмір грошового (податкового) зобов'язання платника податків.
Отже, Податковий кодекс України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, а відтак, до позовів платників податків про визнання протиправними рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами статті 122 КАС, а не Податковим кодексом України.
Саме такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного із визначенням грошових зобов'язань, викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду, від 11.10.2019 у справі №640/20468/18.
Крім того, судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 відступила від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів, викладеного в постановах Верховного Суду від 17 липня 2019 року (справа N 640/46/19), від 14 лютого 2019 року (справа N 813/4921/17).
Водночас, Верховний Суд сформулював такий правовий висновок: "Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення".
Отже, залежно від обставин, у разі використання особою досудового порядку врегулювання спору строк звернення до суду з позовами про оскарження рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних становить 3 місяці з дня отримання рішення за результатами розгляду скарги або 6 місяців з дня направлення скарги).
З позову судом встановлено, що 23.02.2023 року позивачем було отримане Рішення №8330208/44036057 від 23.02.2023 р. про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних через надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства про відмову у реєстрації податкової накладної №100 від 15.12.2021 року на загальну суму 110000,00 грн., в т.ч. ПДВ 18333,33 грн..
Товариство подавало скаргу до ДПС України, однак рішенням ДПС України від 03.03.2023 №22163/44036057/2 скарга залишена без задоволення.
Таким чином, позивач скористався досудовим порядком вирішення спору.
Отже, позивач повинен був звернутися до суду із цим позовом у тримісячний строк з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу.
Проте позивач звернувся до суду із цим позовом - 10.05.2024.
Предметом спору у цій справі є рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8330208/44036057 від 23.02.2023.
До позовної заяви додано клопотання, у якому представник позивача просить поновити строк звернення до суду з позовом щодо оскарження рішення, посилаючись на те, що ТОВ «АПК Транс» звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду із позовом про визнання протиправними та скасування рішень про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язання вчинити певні дії. Товариство уже зверталось із позовом до Полтавського окружного адміністративного суду з приводу відмови у реєстрації вказаних податкових накладних, однак рішенням Полтавського окружного адміністративного суду по справі від 25.09.2023 року по справі 440/5517/23 було відмовлено у задоволенні позову щодо зазначених податкових накладних. При аналізі судового рішення, ТОВ «АПК Транс» встановило, що у задоволенні позову було відмовлено у зв'язку з тим, що Товариство не зверталось із позовною вимогою про визнання протиправними та скасування рішень про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а намагалось оскаржити рішення ДПС України про відмову у задоволенні скарг. Водночас позивач зазначає, що Товариство не має штатного юриста чи адвоката, для звернення до суду було залучено адвоката за договором. Встановивши факти щодо некоректного звернення до суду, Товариство прийняло рішення про відсутність підстав для звернення із апеляційної скаргою, так як не зверталось із відповідними вимогами до суду І інстанції. Певний період часу, Товариство намагалось встановити правову позицію представника (адвоката) під час першого звернення до суду. Посадові особи ТОВ «АПК Транс» не мають профільною юридичної освіти, а тому не були обізнані із строками звернення до суду, та вважали, що можуть звернутись до суду у будь - який момент.
Надаючи оцінку вказаній заяві, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зауважує, що критеріями оцінки причин поважності пропуску строку звернення до суду є: 1) обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Суд зазначає, що юридична необізнаність посадових осіб ТОВ «АПК Транс» щодо наслідків прийняття контролюючим органом рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8330208/44036057 від 23.02.2023 та відсутність штатного юриста чи адвоката у ТОВ «АПК Транс» не є поважною підставою для поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Суд наголошує, що заява позивача про поновлення строку звернення до суду обґрунтована загальними посиланнями, однак ці обставини не конкретизовано у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду, а також жодних доказів на підтвердження цих обставин не надано.
Судом проаналізовано всі підстави пропуску строку звернення до суду з позовом, наведені представником позивача у заяві та встановлено їх неповажність.
Як визначено частиною першою статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відтак, позивачу слід подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку.
Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до приписів пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлена ставка судового збору в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З позову вбачається, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 1 січня - 3028 гривень.
Згідно із частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, позивач повинен сплатити за подання позовної заяви немайнового характеру судовий збір у розмірі 3028 грн.
Однак до позовної заяви доказів сплати судового збору не додано.
Отже, позовна заява не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до приписів частин першої та другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно зі частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України подання позовної заяви без додержання вимог статті 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина друга статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,
Визнати неповажними підстави пропуску строку звернення до суду з позовом, зазначені у заяві про поновлення строку.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК ТРАНС" до Головного управління ДПС у Полтавській області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рышення, зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви - десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із заявленими позовними вимогами, вказавши інші підстави для поновлення строку.
- документа про сплату судового збору в сумі 3028 грн (за реквізитами для сплати судового збору: отримувач: ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101; код ЄДРПОУ: 37959255; банк: Казначейство України (ЕАП); рахунок: UA078999980313191206084016719; призначення платежу: Судовий збір, за позовом____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд), Полтавський окружний адміністративний суд або доказів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Копію ухвали направити особі, яка звернулася із позовною заявою.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С.О. Удовіченко