про залишення позовної заяви без руху
24 червня 2024 р. № 400/5676/24
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Мельник О.М., ознайомившись з матеріалами
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНО - СТОК", вул. Потьомкінська, 114/1, м. Миколаїв, 54009,
доГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, Державної податкової служби України, пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053,
провизнання протиправним та скасування рішення від 02.12.2021 № 3459811/40807321; зобов'язання зареєструвати податкову накладну від 26.11.2021 № 11,
Товариство з обмеженою відповідальсністю "ЗЕРНО - СТОК" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 02.12.2021 № 3459811/40807321; зобов'язання зареєструвати податкову накладну від 26.11.2021 № 11.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано її з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визначення причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За змістом частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам процесуального закону, суд прийшов до висновку, що вона подана після закінчення строків, установлених законом.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з абзацом першим частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з абзацом третім пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Відповідно до пункту 56.23 статті 26 Податкового кодексу України оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.
Таким чином, якщо платник податків скористався правом на адміністративне оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, то строк звернення до адміністративного суду становить три місяці, який обчислюється з дня вручення платнику податків рішення за результатами розгляду його скарги на рішення.
Суд встановив, що позивачем подано до Державної податкової служби України скаргу на оскаржуване рішення, за результатами розгляду якого контролюючий орган прийняв рішення від 24.12.2021.2023 № 59479/41807321/2 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.
Отже, позивач скористався правом на адміністративне оскарження рішень, а тому строк звернення до адміністративного суду становить три місяці, з дня вручення йому рішень від 24.12.2021.2023 № 59479/41807321/2, тобто з 24.12.2021.
Позовну заяву позивач подав більш чим через 2 роки з дня прийняття рішень Державною податкової службою України про залишення скарг без задоволення, тобто із значним пропущенням тримісячного строку звернення до адміністративного суду.
Поряд з цим, до позовної заяви позивач додав заяву про поновлення пропущеного процесуального строку, поважність пропуску строку звернення до суду в якій умотивував тим, що після початку 24.02.2022 широкомасштабного вторгнення російський військ на територію України м. Миколаїв, де знаходиться позивач, було прифронтовим і перебувало під постійними артилерійськими обстрілами. Тому документація позивача з господарської діяльності була евакуйована у більш безпечне місце. У 2024 році було вирішено поновити діяльність підприємства і з цією метою директор почав відбувати у відрядження з метою налагодження ділових контактів, про що свідчать, зокрема, такі накази: Наказ №19/04-К про службове відрядження від 22.04.2024р., Наказ №11/01-К про службове відрядження від 11.01.2024р., Наказ №23/02-К про службове відрядження від 26.02.2024р., Наказ №12/04-К про службове відрядження від 12.04.2024р. Відсутність бухгалтера, вивезення документації та офісної техніки в безпечне місце, запровадження скороченого робочого дня, потерпання діяльності підприємства, пошук нових клієнтів, пошук адвоката позивачем, а також, збір документів, підготовка адміністративного позову та подання його до суду адвокатом також зайняло певний проміжок часу, що також, в свою чергу, вплинуло на строк звернення до суду.
Розглянувши заяву позивача про визнання пропуску процесуального строку звернення до суду поважними та поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, суд зазначає наступне.
У пунктах 30 і 31 мотивувальної частини постанови від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22 Верховний Суд зазначив, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Згідно зі статтею 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, строк дії якого Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/2023, від 05.02.2024 № 49/2024 і від 06.05.2024 № 271/2024 продовжено з 05 години 30 хвилин відповідно 26.03.2022 строком на 30 діб, з 25.04.2022 строком на 30 діб, з 25.05.2022 строком на 90 діб, з 23.08.2022 строком на 90 діб, з 21.11.2022 строком на 90 діб, з 19.02.2023 строком на 90 діб, з 20.05.2023 строком на 90 діб, з 18.08.2023 строком на 90 діб, з 16.11.2023 строком на 90 діб, з 14.02.2024 строком на 90 діб та з 14.05.2024 строком на 90 діб.
Тобто воєнний стан в Україні діє з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 по 05 години 30 хвилин 12.08.2024.
У пункті 47 постанови від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 Верховний Суд сформував правову позицію, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Отже, сам факт введення в Україні воєнного стану не є самостійною обставиною, що унеможливлює подання позову до адміністративного суду в строки, встановлені КАС України.
Відповідно не можуть бути визнаними поважними причинами пропуску строку звернення до суду більш чим на один календарний рік такі обставини як повітряні тривоги, відключення електропостачання та інші обставини, що обумовлені введенням на території України воєнних дій.
Згідно з підпунктом 2.6 пункту 2 розділу І Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, Миколаївська міська територіальна громада, на території якої знаходиться позивач, відповідач і Миколаївський окружний адміністративний суд, з 26.02.2022 по 11.11.2022 відносилась до територій активних бойових дій, а з 11.11.2022 - до територій можливих бойових дій (підпункт 1.5 пункту 1 розділу І вищезазначеного Переліку).
Відтак у населеному пункті, де розміщується позивач бойові дії були відсутні з 11.11.2022. Тому твердження позивача про те, що ситуація стабілізувалась у місті Миколаєві лише в 2024 році не відповідає дійсності.
Як наслідок, введення в Україні воєнного стану та розташування позивача у Миколаївській області не можуть бути самостійною підставою для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Також суд звертає увагу, що позивач є юридичною особою, а отже він не був позбавлений жодної можливості уповноважити в порядку встановленому законодавством іншу особу поряд з директором на звернення до судів та/або укладення договору про надання правової допомоги з адвокатами.
Відтак суд вважає, що відсутність директора і бухгалтера не є поважною причиною пропуску строку звернення до адміністративного суду.
З огляду на вище викладене, суд прийшов до висновку про неповажність пропуску позивачем строку звернення до суду, а тому заява про поновлення строку звернення до суду задоволенню не підлягає.
Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Водночас протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивач повинен подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 243, 248, 256, КАС України, суд-
1. Залишити позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальсністю "ЗЕРНО - СТОК" без руху.
2. У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНО -СТОК" про поновлення пропущеного процесуального строку звернення до адміністративного суду, відмовити .
3. Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позову шляхом подання суду доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, вказати обставини, які були б об'єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій.
4. Роз'яснити позивачу, що згідно з частиною другою статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.М. Мельник