24 червня 2024 р. № 400/13143/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Устинова І.А. розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачівІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 ,
треті особиІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_3 ,
провизнання протиправною та скасування постанови від 26.08.2023, оформлену довідкою №224; зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Військово - лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі - відповідач 1 або ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 ) та ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі - відповідач 2 або ІНФОРМАЦІЯ_6 ), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати постанову військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 від 26.08.2023 року, оформлену довідкою №224 щодо ОСОБА_1 ;
- зобов'язати військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_4 провести повторний медичний огляд ОСОБА_1 для визначення придатності до військової служби.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно виписного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого ВТО та ЗХ №2607/657 КНП ММР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» ОСОБА_1 знаходився у станціонарі з 14.07.2023 по 26.07.2023 з діагнозом: деформуючий двобічний генартроз ІІІ ступеню. ДДУ грудного та поперекового відділу хребта L2-L3, L3-L4,L5-S1. Виражений больовий синдром. Порушення функцій опори і ходи 2 ст. Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого КНП ММР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» ОСОБА_1 знаходився у денному стаціонарі з 07.08.2023 по 18.08.2023 з діагнозом: ДДУХ переважно грудного, поперекового відділів, стан загострення з вираженим больовим, корінцевим, м'язово-томічним синдромом, лівобічною радикупатією з легким парезом лівої стопи. Деформуючий артроз правого колінного суглобу ІІІ ст. Стан хворого без змін. Наявність вказаної хвороби підтверджено також рентгенодослідженням, що проводилося 04.07.2023 КНП ММР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги». 25.08.2023 ОСОБА_1 направлений на медико-соціальну комісію у зв'язку з наявністю ознак інвалідності. Діагноз при направленні на МСЕК: двобічний гонартроз ІІІ ст. Комбінована контрактура правого к/с. Больовий с-м. ПФР- ІІ ст. ДДУХ переважно грудного, поперекового відділів, хронічно-рецидивуючий перебіг зі стійким вираженим больовим, корінцевим, м'язово-томічним синдромом, лівобічною радикупатією з легким парезом лівої стопи. ПФХ - ІІІ ст. Згідно довідки до акта огляду СМЕК серія 12 ААГ №507223 від 04.09.2023 ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності. Однак, спірною постановою позивача визнано придатним до військової служби. Позивач повністю не згоден з постановою відповідача на підставі долученої до справи медичної документації. Також, позивач наполягає, що процедуру проходження ВЛК було порушено, адже його проти волі доправили до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_7 , де до обіду наступного дня, тобто 26.08.2023, безпідставно утримували з метою проходження військово-лікарської комісії. 26.08.2023, тобто в неробочий день, ОСОБА_1 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_7 доставлено до приміщення Вознесенської КП "КНП Вознесенська багатопрофільна лікарня" ВМР для проходження військово-лікарської комісії. З прийнятою комісією постановою, що оформлена довідкою №224, ОСОБА_1 працівники ІНФОРМАЦІЯ_7 не ознайомили та копії відповідних документів не надали. Вважає спірну постанову ВЛК протиправною, позов просив задовольнити.
Ухвалою від 30.10.2023 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та запропонував відповідачу надати відзив на позовну заяву.
Відповідач подав до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що Військово - лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 не є належним відповідачем у справі.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач проходив військово - лікарську комісію в ІНФОРМАЦІЯ_8 .
26.08.2023 за результатами проходження позивачем ВЛК складено довідку № 224, згідно якої позивача визнано придатним до військової служби.
Позивач вважаючи висновок, оформлений довідкою протиправним, звернувся до суду з даним позовом.
Суд вирішуючи спір між сторонами виходить з наступного.
У силу вимог статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Разом з цим, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 10 ст. 2 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України.
Відповідно до п. 1.1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке затверджено наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.08 р. військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до п. 2.1 Положення, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Відповідно до п. 2.6 Положення, госпітальні ВЛК створюються у ВМКЦ, медичних (лікувально-діагностичних) центрах, у тому числі розвідувального органу Міністерства оборони України, закладах охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України.
Госпітальні ВЛК також створюються в санаторно-курортних закладах (реабілітаційних госпіталях) у системі Міністерства оборони України, а також в інших закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, де обстежуються і лікуються військовослужбовці.
За потреби в закладах охорони здоров'я (установах) може бути створено декілька позаштатних постійно діючих госпітальних ВЛК, у тому числі за клінічними профілями.
Організація проведення військово-лікарської експертизи у закладі охорони здоров'я (установі) покладається на начальника (керівника) цього закладу.
Гарнізонна ВЛК створюється при поліклініках, поліклінічних відділеннях (усіх найменувань) закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України.
Під час дії воєнного стану можуть створюватися додаткові гарнізонні ВЛК залежно від навантаження, що розміщуються в закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності із включенням лікарів цих закладів до складу ВЛК. Такі гарнізонні ВЛК у ході своєї діяльності використовують гербову печатку та штампи відповідного закладу охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України, в якому вони створені.
Відповідно до п. 2.6 Положення, госпітальна (гарнізонна) ВЛК має право: приймати постанови відповідно до цього Положення; перевіряти з метою військово-лікарської експертизи організацію та стан лікувально-діагностичної роботи в закладах охорони здоров'я (установах) і у військових частинах, дислокованих у гарнізоні; залучати до роботи на правах членів комісії медичних та військових фахівців за запитом голови ВЛК.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що придатний або непридатний до військової служби.
Верховний Суд у постанові від 13.06.18 р. у справі № 806/526/16 зауважив, що у межах адміністративного процесу, суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Також згідно з висновками Верховного Суду, наведених у постанові від 12.06.20 р. у справі № 810/5009/18, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
У даній справі, позивачем оскаржується рішення ВЛК, саме з підстав незгоди з визначенням його медичного діагнозу та не врахування ВЛК медичних даних, які, на думку позивача, повинні були бути врахованими.
Враховуючи правові позиції Верховного Суду, суд не вправі надавати оцінку медичному діагнозу позивача, оскільки це питання спеціальної компетенції, а не питання права.
Оскільки, позивач не вказує на факти порушення процедури під час проходження ним ВЛК, а акцентує увагу саме на незгоді з медичним діагнозом, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 КАС України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ) до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_5 ) ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_5 ) про визнання протиправною та скасування постанови від 26.08.2023, оформлену довідкою №224; зобов'язання вчинити певні дії, відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя І. А. Устинов