24 червня 2024 року Справа № 280/3690/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження позов Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, ЄДРПОУ ВП 44118663), представник Руденко Ганна Вікторівна (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАКУРС-ПЛЮС» (69014, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Карпенко-Карого, буд. 60, ЄДРПОУ 43752264) про стягнення коштів платника податку, який має податковий борг,
23 квітня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАКУРС-ПЛЮС» (далі - відповідач) про стягнення коштів платника податку, який має податковий борг, відповідно до якої позивач просить суд:
стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАКУРС-ПЛЮС» (вул. Карпенко-Карого, буд. 60, м. Запоріжжя, 69014, код з ЄДРПОУ 43752264), яке має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить платнику податків, кошти у сумі податкового боргу:
з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 2 380,00 грн., які зарахувати: р/р UА218999980313010029000008001; отримувач - ГУК у Зап.обл./Запорізька обл./14060100; код отримувача - 37941997; банк отримувача -Казначейство України (ЕАП);код банку отримувача - 899998;
з податку на прибуток підприємства у розмірі 1 444,00 грн., які зарахувати: р/р UА 218999980333139318000008479; отримувач - ГУК у Зап.обл/ТГ м. Запоріжжя/11021000; код отримувача -37941997; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача -899998.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що станом на день подання позовної заяви за платником податків рахується податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 2 380,00 грн. та з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 444,00 грн. Податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні виник внаслідок проведеної позивачем камеральних перевірок за результатами яких складено акти № 3015/08-01 -04-08/43752264 від 30.06.2023 та № 6029/08-01-04-08/43752264 від 09.10.2023. На підставі даних актів перевірки прийнято податкові повідомлення рішення форми «ПС» №0038420406 від 25.08.2023, яким визначено суму штрафних санкцій у розмірі 1 360,00 грн, та №0058260408 від 20.11.2023, яким визначено суму штрафних санкцій у розмірі 1 020,00 грн. Податковий борг з податку на прибуток підприємств виник внаслідок несплати самостійно задекларованих зобов'язань за 2023 рік згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємств №9301747531 від 26.01.2023 у розмірі 1 444,00 грн. Відповідачу була направлена податкова вимога за адресою м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, буд.60, форми «Ю» №0000226-1304-0801 від 22.01.2024, але не вручена та повернута на адресу контролюючого органу. У зв'язку з не сплатою відповідачем податкового боргу позивач звернувся до суду для його стягнення у судовому порядку.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 29.04.2024 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження).
Ухвалою суду від 28.05.2024 витребувано від Головного управління ДПС у Запорізькій області довідку про наявність/відсутність боргу у платника податків.
13 червня 2024 року на адресу суду надішли витребувані судом документи.
Станом на час розгляду справи від відповідача не надходило жодних повідомлень щодо неможливості надання відзиву.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ухвала про відкриття провадження від 29.04.2024 не отримана відповідачем за зареєстрованим місцезнаходженням (вул. Карпенко-Карого, буд. 60, м. Запоріжжя) та повернута на адресу суду оператором поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».
Таким чином, копія ухвали про відкриття провадження у справі не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин, тому у силу вимог частини одинадцятої статті 126, пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України слід вважати, що копія ухвали про відкриття провадження у справі вручена відповідачу належним чином.
Враховуючи наведене, наявні підстави вважати, що відповідач повідомлений про судовий розгляд належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Згідно ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
За результатами камеральної перевірки щодо не подання/несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість ГУ ДПС у Запорізькій області складено Акт від 30.06.2023 № 3015/08-01-04-06/43752264 «Про результати камеральної перевірки щодо не подання/несвоєчасне подання податкової звітності». Перевіркою встановлено порушення вимог пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 розділу ІІ Податкового кодексу України та п. 203.1 ст. 203 розділу V Податкового кодексу України - неподання/не своєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2022 року (несвоєчасно подано декларацію), лютий-квітень 2023 року (не подано декларації). Вказаний Акт направлено на адресу відповідача, але повернуто підприємством поштового зв'язку не врученим «за закінченням терміну зберігання».
25 серпня 2023 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.08.2023 № 0038420406, яким застосовано до відповідача штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1360,00 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення направлено на адресу відповідача, але повернуто підприємством поштового зв'язку не врученим «за закінченням терміну зберігання».
За результатами камеральної перевірки щодо не подання/несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість ГУ ДПС у Запорізькій області складено Акт від 09.10.2023 № 6029/08-01-04-08/43752264 «Про результати камеральної перевірки щодо не подання/несвоєчасне подання податкової звітності». Перевіркою встановлено порушення вимог пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 розділу ІІ Податкового кодексу України та п. 203.1 ст. 203 розділу V Податкового кодексу України - неподання податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2023 року. Вказаний Акт направлено на адресу відповідача, але повернуто підприємством поштового зв'язку не врученим «за закінченням терміну зберігання».
20 листопада 2023 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.11.2023 № 0058260408, яким застосовано до відповідача штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1020,00 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення направлено на адресу відповідача, але повернуто підприємством поштового зв'язку не врученим «за закінченням терміну зберігання».
Доказів оскарження перелічених актів перевірки та податкових повідомлень рішень матеріали справи не містять.
Податковою декларацією з податку на прибуток підприємств від 26.01.2023 за 2022 рік визначено суму податку, що підлягала сплаті до бюджету у розмірі 2956 грн.
Згідно даних інтегрованої картки платника податків на дату виникнення відповідного податкового зобов'язання за відповідачем рахувалася переплата з податку на прибуток підприємств на суму 1512,00 грн.
Загалом за даними інтегрованої картки платника податків податковий борг відповідача складається з наступного: 1 020 грн. (ППР №0058260408) + 1 360 грн. (ППР №0038420406) + 1 444,00 грн (нараховано по декларації №9301747531 (2 956,00 грн. - 1 512,00 грн.)) = 3 824,00 грн.
На дату подання декларацій відповідач перебував на обліку в Головному управлінні ДПС у Запорізькій області (Олександрівська ДПІ (Шевченківський район)).
Податковим органом 22.01.2024 сформовано та направлено на адресу відповідача (вул. Карпенко-Карого, буд. 60, м. Запоріжжя) податкову вимогу форми «Ю» від 22.01.2024 № 0000226-1304-0801 на сплату податкового боргу: з податку на прибуток підприємств у розмірі 1444 грн. та податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 2 380,00 грн. Вказана вимога не отримана відповідачем та повернута підприємством поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».
Доказів оскарження податкової вимоги форми «Ю» від 22.01.2024 № 0000226-1304-0801 матеріали справи не містять.
У зв'язку із не сплатою відповідачем податкових зобов'язань позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вказані обставини підтверджені відповідними доказами і не є спірними.
Суд, оцінивши повідомлені сторонами справи обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Підпунктом 14.1 статті 14 ПК України визначені поняття, що у цьому Кодексі вживаються в такому значенні:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України);
- податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України);
- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (п.п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України);
- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Відповідно до п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Відповідно до пп. 16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків і зборів зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Приписами пункту 49.1. статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно пункту 49.2. статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
У відповідності із п. 54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 49.18. статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом 49.18.4 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу; календарному року для платників податку на прибуток (у тому числі платників частини чистого прибутку (доходу)), для податкової декларації (у тому числі розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), яка розраховується наростаючим підсумком за рік, - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників дивідендів на державну частку (у тому числі господарських товариств, корпоративні права яких частково належать державі, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним) для розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку - до 1 липня року, що настає за звітним; якщо платник податків ліквідується чи реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), декларація з рентної плати, екологічного податку, місцевих податків і зборів може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду.
Згідно пункту 49.19. статті 49 Податкового кодексу України якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), згідно з відповідним розділом цього Кодексу, зазначена податкова декларація подається у строки, визначені пунктом 49.18 цієї статті для такого базового звітного (податкового) періоду, крім податкової декларації з податку на прибуток та розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку, які розраховуються наростаючим підсумком за рік.
Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (пункт 49.20. статті 49 Податкового кодексу України).
Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «РАКУРС-ПЛЮС» 26.01.2023 самостійно визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду згідно поданої до контролюючого органу податкової декларації за 2022 рік.
Відповідно до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно визначене грошове зобов'язання відповідача з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі, визначене ним в податковій декларації, є узгодженим з дня подання такої декларації.
Приписами пункту 57. 1. статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Також, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом (п. 54.5 ст. 54 ПК України).
Згідно із п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до п.п. 54.3.2 п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків.
Згідно зі п. 56.1 ст. 56 ПК України вішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до матеріалів справи відповідач не оскаржував податкові повідомлення-рішення форми «ПС» №0038420406 від 25.08.2023, яким визначено суму штрафних санкцій у розмірі 1 360,00 грн, та №0058260408 від 20.11.2023, яким визначено суму штрафних санкцій у розмірі 1 020,00 грн, ані в адміністративному, і в судовому порядку.
Таким чином, грошові зобов'язання, визначені цим ППР набули статусу узгодженого. Оскільки вказані грошові зобов'язання не були сплачені у встановлений Законом строк, у відповідача виник податковий борг у розумінні пп.14.1.175 п. 14.1ст. 14 ПК України.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Згідно пункту 59.4 ст. 59 ПК України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
Частиною 3 статті 73 КАС України визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд зазначає, що під час вирішення спору про стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених ПК України, тощо.
Відповідно до пункту 42.1 статті 42 ПК України податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу, і відображатися в електронному кабінеті.
Пунктом 42.2 тієї ж статті встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
В силу 42.5 статті 42 того ж кодексу у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
У зв'язку із не сплатою податкового боргу, позивачем сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» від 22.01.2024 № 0000226-1304-0801, яка була повернута податковому органу, але вважається врученою відповідачу належним чином.
Вжиті контролюючим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу, доказів добровільної сплати заборгованості відповідачем суду не надано.
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з приписами пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 2 380,00 грн. та з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 444,00 грн, є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.
Податковий борг відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи податковою декларацією, податковими повідомленнями-рішеннями форми «ПС» №0038420406 від 25.08.2023 та №0058260408 від 20.11.2023, податковою вимогою форми «Ю» від 22.01.2024 № 0000226-1304-0801 витягом з інтегрованої картки платника.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Таким чином, на підставі викладеного, з урахуванням відсутності відзиву та доказів сплати, з огляду на наявність боргу, суд доходить висновку, що позов Головного управління ДПС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАКУРС-ПЛЮС» про стягнення податкового боргу підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Такі витрати позивач у даній справі не поніс.
Отже, підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, ЄДРПОУ ВП 44118663), представник Руденко Ганна Вікторівна ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАКУРС-ПЛЮС» (69014, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Карпенко-Карого, буд. 60, ЄДРПОУ 43752264) про стягнення коштів платника податку, який має податковий борг - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАКУРС-ПЛЮС» (вул. Карпенко-Карого, буд. 60, м. Запоріжжя, 69014, код з ЄДРПОУ 43752264), яке має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить платнику податків, кошти у сумі податкового боргу:
з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 2 380,00 грн., які зарахувати: р/р UА218999980313010029000008001; отримувач - ГУК у Зап.обл./Запорізька обл./14060100; код отримувача - 37941997; банк отримувача -Казначейство України (ЕАП);код банку отримувача - 899998;
з податку на прибуток підприємства у розмірі 1 444,00 грн., які зарахувати: р/р UА 218999980333139318000008479; отримувач - ГУК у Зап.обл/ТГ м. Запоріжжя/11021000; код отримувача -37941997; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача -899998.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Рішення у повному обсязі складено та підписано 24 червня 2024 року.
Суддя О.О. Артоуз