Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення позовної заяви
24 червня 2024 року Справа №200/4152/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Духневич О.С., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (адреса: 25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7А, код ЄДРПОУ 20632802), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
21 червня 2024 року через систему «Електронний суд» до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області № 262840021076 від 07.06.2024, про відмову ОСОБА_1 , в призначенні пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , періоди роботи відповідно до записів у трудовій книжці: з 03.08.1987 по 05.03.1990 - (запис в трудовій книжці під № 5-7 стор.4); з 03.08.1987 по 05.03.1990 - за записами дублікату трудової книжки серії НОМЕР_2 від 08.05.1992 року, (запис в трудовій книжці під № 3-6 стор. 2); з 31.03.1990 по 29.08.1997 - (запис в трудовій книжці під № 8-9 стор. 5-6); з 30.09.1997 по 31.10.1997 - (запис в трудовій книжці під № 2 стор.); з 01.11.1997 по 26.07.2000 - (запис в трудовій книжці під № 11-12, стор.7-8); з 01.08.2014 по 30.06.2015 - (запис в трудовій книжці під № 15-16, стор.18);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 , пенсію за віком згідно зі статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01 липня 2024 року.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.06.2024, зазначена вище справа була розподілена та передана судді Духневичу О.С.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає поверненню позивачу з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.99 року № 3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки (п. 6).
Відповідно до ч. 1 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно ч. 4 ст. 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Згідно з ч. 1-4 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Пунктом 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.201 № 41 (далі-Положення № 41) передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Приписами пункту 12 Положення № 41 визначено, що ордер містить наступні реквізити: 12.1. Серію, порядковий номер ордера; 12.2. Прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; 12.3. Посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; 12.4. Назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». 12.5. Прізвище, ім'я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; 12.6. Ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об'єднання та його місцезнаходження); 12.7. Адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, яке видає ордер; 12.8. Обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги; 12.9. Дату видачі ордера; 12.10. Підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); 12.11. Підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі «Адвокат»); 12.12. Підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об'єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням. 12.13. Двовимірний штрих-код QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ; 12.14. Реквізити 12.1, 12.5 (крім номера посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане), 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.
Як вбачається з позовної заяви, вона подана через систему "Електронний суд" і підписана адвокатом Ромашкіною Оксаною Олександрівною.
На підтвердження повноважень адвоката надано ордер, сформований через систему "Електронний суд".
Так, в ухвалі Верховного Суду від 22.05.2023 у справі № 713/2857/21 вказано, що адвокат на підставі електронного ордера, сформованого у підсистемі "Електронний суд", має право звертатися від імені та в інтересах довіреної особи (учасника справи) із відповідними заявами та клопотаннями.
Водночас, вирішуючи питання обсягу наданих повноважень адвокатові як представнику учасника справи, потрібно враховувати, що електронний ордер у підсистемі "Електронний суд" формується на підставі паперового ордера, а отже, має відповідати йому щодо обсягу повноважень адвоката на представництво інтересів довіреної особи (учасника справи) у межах відповідної судової справи.
Так, обов'язковим полем, яке заповнюється адвокатом під час створення електронного ордера через підсистему "Електронний суд", є зазначення ордера, на підставі якого видається електронний ордер.
Тож об'єм повноважень представника, у тому числі орган, у якому надається правова допомога, визначаються безпосередньо у паперовому ордері, та електронний ордер, сформований у підсистемі "Електронний суд", має відповідати такому складеному паперовому ордеру.
Зазначення у електронному ордері, сформованому через підсистему "Електронний суд", що він виданий на підставі іншого ордера, переконливо доводить, що такий електронний ордер не є самодостатньою підставою для виникнення у адвоката повноважень на представництво інтересів особи, якій надається правова допомога. Первісно повноваження у певних обсязі та межах виникають у представника на підставі паперового ордера, якому безумовно має відповідати й електронний ордер, сформований у підсистемі "Електронний суд", на підставі якого адвокат може представляти інтереси учасника справи у підсистемі "Електронний суд".
Та обставина, що у електронному ордері, сформованому у підсистемі "Електронний суд", зазначається про представництво інтересів довіреної особи у судах, не спростовує наведених висновків Верховного Суду, адже електронний ордер, сформований у підсистемі "Електронний суд", формується із застосуванням вбудованого текстового генератора без можливості довільного формування тексту ордера, а шляхом заповнення форм, передбачених Інструкцією.
Суд зазначає, в ордері, сформованому 20.06.2024 через систему "Електронний суд", і приєднаному до позовної заяви, вказано, що він виданий на підставі ордеру № АН 1435485 від 01.06.2024.
Суд також звертає увагу на підпункт 12.4 пункту 12 Положення № 41 яким встановлено, що ордер повинен містити реквізити щодо назви органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).
Згідно з пунктом 11 Положення № 41 передбачено, що ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі Назва органу, в якому надається правова допомога.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 807/805/14.
Типова форма ордера на надання правової допомоги, наведена у додатку 1 до Положення № 41, яка діє станом на час звернення з позовом до суду, містить реквізит назва органу, у якому надається правова допомога.
Отже, чинним законодавством закріплено вимогу щодо зазначення конкретної назви органу, зокрема, суду, що повинна бути окремо зазначена в ордері на надання правової допомоги, а саме в графі Назва органу, в якому надається правова допомога.
Викладене узгоджується з правовою позицією, викладеною в ухвалах Верховного Суду від 17.07.2019 у справі № 826/6166/17, від 30.09.2019 у справі № 420/5275/18, від 20.12.2019 у справі № 280/2426/19 та інших.
Отже в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено конкретна назва такого органу, зокрема, суду, за захистом в який звернулася особа.
Правова позиція аналогічного змісту відображена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 № 9901/847/18. При цьому, у цій постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що ухвала про повернення позовної заяви на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України прийнята обґрунтовано, оскільки всупереч вимогам законодавства до суду було подано ордер, у якому не зазначено конкретної назви органу (суду), в якому надається правова допомога.
Суд зазначає, що сформований 20.06.2024 через систему "Електронний суд" і приєднаному до позовної заяви ордер не містить інформації - "Назва органу, в якому надається правова допомога".
До матеріалів позовної заяви не надано ордеру № АН 1435485 від 01.06.2024, на підставі якого був сформований ордер в системі "Електронний суд", тому суд не має можливості перевірити всі реквізити, які згідно з законодавством, має містити ордер.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13 березня 2018 року у справі № 914/2772/16; від 21 березня 2018 року у справі № 914/2771/16).
Звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 КАС України та стаття 10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів") передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги.
Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності таких повноважень на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд.
Вказана правова позиція суду викладена в ухвалі Верховного Суду від 17.06.2022 у справі № 380/13109/21.
Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
З огляду на викладене вважаю, що позовна заява підписана особою яка не підтвердила свого повноваження на її підписання та подання до Донецького окружного адміністративного суду, а тому така підлягає поверненню на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Згідно ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст. 55, 57, 59, 169, 248, 256 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, разом з доданими до неї документами повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.С. Духневич