25 червня 2024 року Справа №215/2802/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кадникова Г.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді за його позовом до установи Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу з позовом про:
- встановлення відсутності компетенції (повноважень) установи Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області при отримані заяви від 23.02.24р. вх3693 створювати штучні перешкоди для вирішення питання не підкорення судді ОСОБА_2 вимогам ст.248 КАСУ та визнати такі перешкоди протиправною бездіяльністю, а таку процедуру протиправною діяльністю та зобов'язати повторно її розглянути і прийняти нормативний правовий акт.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу від 06.05.2024 року позов ОСОБА_1 передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Ухвалою суду від 31.05.2024р. позовну заяву залишено без руху на підставі ст.169 КАС України зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків.
24.06.2024 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Кадникової Г.В., яка фактично обґрунтована незгодою позивача з ухвалою суду від 31.05.2024 року, якою залишено позовну заяву без руху, що, на думку ОСОБА_1 , створює штучні перешкоди у відкритті провадження у справі, затягує строки її розгляду і свідчить про заінтересованість судді у результаті розгляду цієї справи у вигляді подальшого повернення позовної заяви та про перевищення суддею своїх повноважень через хибні мотиви для залишення позову без руху, що, у свою чергу, викликає у позивача сумніви у неупередженості та об'єктивності судді, у зв'язку із чим він і заявляє відвід, а також просить передати його справу на розгляд колегії суддів.
При розгляді заяви позивача про відвід судді, слід виходити з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.39 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 3 статті 40 КАС України встановлено, що питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу.
За приписами ч.11 ст.40 КАС України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Підстави для відводу судді передбачені статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Водночас, частиною 4 вказаної статті встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Так, зі змісту заяви позивача про відвід судді вбачається, що вона мотивована незгодою з процесуальними діями судді Кадникової Г.В. після одержання позовної заяви та під час постановлення ухвали про залишення її без руху.
Суд зазначає, що згідно з роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України в п.10 Постанови №8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади", процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
При цьому, незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанції.
Враховуючи викладене, суд вважає, що зазначені в обґрунтування заяви про відвід судді обставини є суб'єктивними, не підтвердженими належними та допустимими доказами та не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо упередженості та об'єктивності судді, у зв'язку з чим заява про відвід судді не підлягає задоволенню, як невмотивована.
Згідно з ч.4 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за потрібне визначити передачу на розгляд іншому судді заяви про відвід.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 237, 248, 256, 262 Кодексу адміністративного суду України, суд,
Визнати заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кадникової Г.В. по справі за позовом ОСОБА_1 до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - необґрунтованою.
Передати заяву про відвід разом з матеріалами позовної заяви по справі №215/2802/24 для визначення складу суду в порядку ст.31 КАС України для вирішення питання про відвід судді.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В.Кадникова