25 червня 2024 рокуСправа №160/6690/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Смачні продукти" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (відповідач-1), Державної податкової служби України (відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 14.02.2024 № 10551902/39293850 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, поданої ТОВ «СМАЧНІ ПРОДУКТИ»;
- зобов?язати Державну податкову службу України врахувати подану ТОВ «СМАЧНІ ПРОДУКТИ» таблицю даних платника податку на додану вартість №9023542032 від 12.02.2024 датою її фактичного отримання податковим органом;
- стягнути солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 на користь ТОВ «СМАЧНІ ПРОДУКТИ» сплачений ним судовий збір у розмірі 6 056, 00 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.02.2024 позивачем до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області подано Таблицю даних платника податку на додану вартість. Рішенням від 14.02.2024 № 10551902/39293850 комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області не враховано таблицю даних платника податку на додану вартість. Підставою для неврахування зазначено: «інше: виявлення невідповідності визначених платником податків в таблиці даних видів діяльності у платника податку основним засобам: недотримання п. 13 Порядку Виявлення відсутності інформації про діяльність підприємства з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку у поясненні, поданого до таблиці даних платника податку: недотримання п.14 Порядку». Необґрунтована відмова відповідача врахувати подану Таблицю даних платника податку на додану вартість, яка вже була врахована відповідачем-1, унеможливлює реалізацію позивачем свого права, визначеного законодавством, а також ускладнює ведення ним своєї господарської діяльності. Разом з тим, оскаржуване рішення в порушення п. 17 Порядку № 1165 причини неврахування таблиці даних платника податку. Останнє містить лише загальні твердження без зазначення, які саме невідповідності виявлено контролюючим органом та яка саме інформація відсутня, що порушує принцип «належного врядування».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2024 відкрито провадження у даній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні, а також встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано до суду відзив в якому відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити у їх задоволенні. Платником неправильно заповнено таблицю даних, у графі 3 платником не зазначені коди послуг, які відповідно до Єдиного реєстрі податкових накладних, придбавалися платником податків у 2023 - 2024 роках. В графі 3 таблиці даних платника податків від 12.02.2024 за №9023542032 зазначено лише код послуг 68.20 (придбання послуг оренди нерухомого майна). Згідно з наданими платником поясненнями, з метою забезпечення санітарних умов на території складських приміщень, на яких зберігається товар, ТОВ «СМАЧНІ ПРОДУКТИ» укладено договори з отримання послуг на вивіз та захоронення ТПВ (ТДВ «ДНІПРОКОМУНТРАНС» (код ЄДРПОУ - 02128158), код послуги згідно ЄРПН - 38.11) та отримання послуг дератизації складських приміщень (ТОВ «ПЕРША УКРАЇНСЬКА САНІТАРНА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ - 02128158), код послуги згідно ЄРПН - 81.29), при цьому у графи 3 таблиці даних коди послуг 38.11 та 81.29 не зазначено. З урахуванням викладеного у задоволенні позовних вимог просило відмовити.
ДПС України надано відзив на позов, згідно змісту якого, відповідач-2 просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає аналогічні доводи наведені відповідачем-1. Також вказав, що в разі ухвалення рішення про зобов'язання податковий орган зареєструвати відповідну таблицю даних платника податків, суд фактично візьме на себе повноваження суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого, у даному випадку, віднесено розгляд пояснень та документів. Вимоги про зобов'язання зареєструвати таблицю даних без надання правової оцінки рішенню комісії регіонального рівня є передчасним. Крім того, у поданому відзиві просив справу розглядати за участі представників.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2024 у задоволенні клопотання Державної податкової служби України про розгляд справи № 160/6690/24 - відмовлено.
У наданій до суду відповіді на відзив відповідача-1 позивач зазначив, що така причина як «помилки в графі у графі 3 Таблиці, а саме не зазначення додаткових кодів послуг 38.11 та 81.29» не була зазначена при прийнятті рішенням контролюючим органом і з'явилася лише пост-фактум у його відзиві. Отже суд не може враховувати аргументи відповідача-1 які не були підставами для прийняття оскаржуваного рішення. Таким чином, відповідач-1 мав надати докази та аргументи, які б доводили законність прийнятого ним рішення на тих підставах, які зазначені в самому рішенні, проте, відповідач-1 почав наводити нові причини не врахування Таблиці платника податків, що суперечить ч. 2 ст. 74 КАС України, а також правовій позиції Верховного суду, а отже вказані аргументи не можуть бути взяті до уваги судом. При цьому відповідачем-1 не надано жодного доказу того, що так звані «помилки у графі 3 Таблиці, а саме не зазначення додаткових кодів послуг 38.11 та 81.29» були причиною неврахування Таблиці позивача, а отже відповідач-1 не зумів довести правомірності свого рішення в розумінні ч. 2 ст. 77 КАС України.
У відповіді на відзив відповідача-2 позивач вказав, що відповідачем-2 не вірно розтлумачено сутність «дискреційних повноважень» контролюючого органу, адже це не просто повноваження суб'єкта владних повноважень обирати варіант дій на свій розсуд, а лише обирати між варіантами дій, кожна з яких є правомірною та законною. Обирати між прийняттям рішень, одне з яких є незаконним і неправомірним, у контролюючого органу повноважень немає. Також наголошує, що суд не тільки має право «втрутитись» у повноваження відповідача-2 для поновлення порушених законних прав та інтересів позивача, а зобов'язаний це зробити в разі відповідного звернення особи, чиї права та інтереси були порушенні, адже саме захист порушених прав є завданням суду в рамках забезпечення реалізації права на доступ до правосуддя.
У відповідях на відзиви позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.
Згідно з довідкою від 25.06.2024 №201 Дніпропетровського окружного адміністративного суду, суддя Калугіна Н.Є. з 10.06.2024 по 24.06.2024 перебувала у щорічній відпустці, тому справу розглянуто із дотриманням розумного строку.
Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Смачні продукти" (код ЄДРПОУ 39293850) зареєстроване 08.07.2014 року, про що внесено запис № 12031020000029089.
Основний вид діяльності: 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
Інші види діяльності: 10.39 Інші види перероблення та консервування фруктів і овочів;
46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами;
46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту;
46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;
73.20 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки;
52.10 Складське господарство;
68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Смачні продукти" є платником податку на додану вартість з 09.07.2014.
Так, 12.02.2024 ТОВ "Смачні продукти" складено Таблицю даних платника податку на додану вартість та подано на реєстрацію. До даної Таблиці позивачем було долучено поясненні вих. 12/02/2 від 12.02.2024 та документи.
Відповідно до квитанції № 2 від 12.02.2024, документ прийнято, проте, таблицю не враховано автоматично через невиконання вимог п. 18 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 за № 1165. Таблицю прийнято до розгляду.
Рішенням від 14.02.2024 №10551902/39293850, комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення про неврахування таблиці даних платника податку, зареєстрованої у контролюючому органі 12.01.2024 за №9023542032.
Підставою неврахування зазначено «інше»: виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності у платника податку основним засобам: недотримання п. 13 Порядку тощо; Виявлення відсутності інформації про діяльність підприємства з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку у поясненні поданого до таблиці даних платника податку: недотримання п. 14 Порядку.
Не погодившись з даним рішенням, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.
Вирішуючи даний спір по суті, суд виходить з такого.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Згідно з пп.16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Розділом V ПК України (статті 180-211) врегульовано порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, визначає платників податку, встановлює порядок реєстрації в якості платників ПДВ, визначає об'єкти оподаткування та розміри ставок податку, операції, які звільнені від оподаткування, а також, правила віднесення сум до складу податкового кредиту.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).
За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку №1165 таблиця даних платника податку це зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.
За правилами пунктів 12-14 Порядку №1165 платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).
У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.
Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.
Порядок розгляду таблиці даних платника податку визначений в пунктами 15-17 Порядку № 1165, згідно з якими таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів після її отримання.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в електронний кабінет засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу, Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронні довірчі послуги” (додаток 6).
У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про врахування таблиці даних платника податку відповідно до пункту 16 цього Порядку або прийняття комісією центрального рівня рішення про задоволення скарги та скасування рішення комісії регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрація яких зупинена відповідно до пункту 1 додатка 3 до дня, що передує даті прийняття рішення про врахування таблиці даних платника податку або рішення про неврахування таблиці даних платника податку, якщо щодо такого рішення комісією центрального рівня задоволено скаргу та скасовано рішення комісії регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку, підлягають автоматичній реєстрації в Реєстрі на п'ятий робочий день, що настає за днем прийняття такого рішення, якщо одночасно виконуються такі умови:
відсутнє рішення контролюючого органу про неврахування такої таблиці даних платника відповідно до пункту 19 цього Порядку;
у податкових накладних/розрахунках коригування зазначені операції з кодами товарів згідно з УКТЗЕД/кодами послуг згідно з Державним класифікатором/умовним кодом такого товару, що відображені у такій таблиці даних платника податку, та операції, які на початок операційного дня, протягом якого здійснюється така автоматична реєстрація в Реєстрі, не відповідають критеріям ризиковості здійснення операцій згідно з додатком 3, та стосовно платника податку відсутнє діюче рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;
такі податкові накладні/розрахунки коригування складені та подані для реєстрації в Реєстрі не раніше календарного місяця, що передує місяцю, у якому комісією регіонального рівня прийняте рішення про врахування таблиці даних платника податку або рішення про неврахування таблиці даних платника податку, якщо щодо такого рішення комісією центрального рівня задоволено скаргу та скасовано рішення комісії регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку;
щодо таких податкових накладних/розрахунків коригування платника податку комісією регіонального рівня не прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520;
у день такої автоматичної реєстрації в Реєстрі наявна сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати такі податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі, обчислена відповідно до пункту 200-1.3 або 200-1.9 статті 200-1 Кодексу.
У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов'язковому порядку зазначається причина такого неврахування.
У разі прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, що стала підставою для неврахування таблиці даних платник податку, а саме: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Пунктами 18-23 Порядку № 1165 визначено, що таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли:
така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України “Про державну підтримку сільського господарства України”, та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 р.) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12);
зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D > 0,02, P
Комісії контролюючих органів приймають рішення про неврахування таблиці даних платника податку (додаток 7), яку враховано, зокрема, в автоматичному режимі, що надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, якщо:
-стосовно платника податку прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку (додаток 4), визначених у пунктах 1-5 додатка 1;
-до контролюючого органу надійшла податкова інформація щодо невідповідності інформації, зазначеної в таблиці даних платника податку, видам економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності, кодам товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодам послуг згідно з державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України, яка свідчить про надання платником податку недостовірної інформації в таблиці даних платника податку.
У рішенні про неврахування таблиці даних платника, у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, що стала підставою для неврахування таблиці даних платника податку, а саме: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД /ДКПП умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Рішення про неврахування таблиці даних платника податку може бути оскаржено:
в адміністративному або судовому порядку у разі прийняття рішення комісією регіонального рівня;
у судовому порядку у разі прийняття рішення комісією центрального рівня.
Якщо таблиця даних платника податку врахована відповідно до пункту 18 цього Порядку, після прийняття комісією контролюючого органу рішення про неврахування таблиці даних платника податку така таблиця підлягає розгляду відповідно до пункту 15 цього Порядку.
Якщо рішення про врахування таблиці даних платника податку прийнято до дати набрання чинності цим Порядком, таке рішення залишається чинним до прийняття контролюючим органом рішення про неврахування таблиці даних платника податку.
Таблиця даних платника податку враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили.
Таблиця даних платника податку подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України “Про електронні довірчі послуги”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Абзацом 2 п. 25 Порядку № 1165 передбачено, що Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що рішення про неврахування таблиці даних платника податку в обов'язковому порядку повинно містити чітку підставу для такого неврахування.
Суд, здійснивши перевірку рішення суб'єкта владних повноважень щодо відповідності визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.ч.1-3 ст.90 КАС України).
Із матеріалів справи слідує, що позивачем 12.02.2024 подано відповідачу-1 таблицю даних платника податку на додану вартість за кодами згідно з КВЕД 52.10, 68.20.
Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 14.02.2024 прийнято рішення № 10551902/39293850 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.
Оскаржуване рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про неврахування Таблиці даних платника податку на додану вартість прийнято з підстав виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності у платника податку основним засобам: недотримання п. 13 Порядку тощо; Виявлення відсутності інформації про діяльність підприємства з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку у поясненні поданого до таблиці даних платника податку: недотримання п. 14 Порядку.
Так, позивачем до таблиці даних платника податку на додану вартість ТОВ «Смачні продукти» контролюючому органу надав пояснення та первинні документи, якими підтверджується здійснення ним дійсної господарської діяльності за наведеними КВЕД з відповідними посиланнями на податкову звітність.
Водночас, суд зазначає, що рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими.
Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Отже, якщо контролюючий орган вважав, що є обставини, які унеможливлювали врахування таблиці даних платника податків, поданої позивачем, то відповідні обставини повинні бути чітко зазначені у рішенні, що в даному випадку контролюючим органом не зроблено.
Наведені мотиви підтверджується також наступними змінами у пункті 17 Порядку №1165, внесеними постановою Кабінету Міністрів України 23.12.2022 № 1428, відповідно до яких пункти 17 та 19 Порядку доповнено абзацами щодо того, що у разі прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, що стала підставою для неврахування таблиці даних платник податку, а саме: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку».
Натомість, зі змісту оскаржуваного рішення встановлено, що контролюючим органом не вказано детальної інформації, що стала підставою для неврахування таблиці даних платника податку, а саме: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Більш детальної інформації, що стала підставою для неврахування таблиці даних платника податку, як вимагає п. п. 19 Порядку № 1165, оскаржуване рішення не містить.
Суд зауважує, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Також суд зауважує, що в оскаржуваному рішенні контролюючим органом не наведено обставин, які слугували підставою для наведених у ньому висновків, а також не надано обґрунтувань щодо твердження про те, які конкретно види діяльності позивача не відповідають наявним у нього основним засобам. Відповідачем не надано жодних доказів, які досліджувалися комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, та які слугували підставою для прийняття спірного рішення.
Натомість надіслані позивачем комісії пояснення та документи в повній мірі підтверджують надання позивачем на постійній основі вказаних у такій таблиці послуг.
Крім того, надані позивачем пояснення містять посилання на податкові звіти, що підтверджують дійсність господарської діяльності підприємства, зокрема, наведено дані поданого звіту ЄСВ та ПДФО з квартал 2023 року (з урахуванням подання таблиці даних платника податків на час коли кінцевий термін подання звітності за 4 квартал 2023 року ще не настав) щодо середньомісячної заробітної плати, відомості щодо сплати ЄСВ, військового збору, ПДВ та ПП за 2022 роки.
З метою підтвердження здійснення діяльності за КВЕД наведеними у таблиці у додатках до пояснень до таблиці позивачем подано контролюючому органу відповідні договори щодо надання в оренду власного та орендованого нерухомого майна та договори щодо надання послуг зберігання.
Суд зауважує, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, і повинні містити конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.
На необхідність зазначення в рішенні про неврахування таблиці даних платника ПДВ конкретної податкової інформації та доведення її наявності під час судового розгляду справи неодноразово вказував Верховний Суд, зокрема, у своїх постановах від 20.04.2023 у справі №380/4746/22, від 31.05.2023 у справі №280/1255/20, від 20.04.2023 у справі №380/4746/22 та ін.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 01.07.2003, також зазначено, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права., будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, і повинні містити конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.
Враховуючи викладене, рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 14.02.2024 №10551902/39293850 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, винесене Регіональною комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є таким, що прийнято необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Вирішуючи позовну вимогу про зобов'язання відповідача врахувати таблицю даних, суд виходить з того, що згідно з п. 22 Порядку №1165 таблиця даних платника податку враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили.
Отже, врахування таблиці даних платника податку є законодавчо встановленим обов'язком для контролюючого органу у разі надходження до нього рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили.
Отже, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
У рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом.
Разом з тим, суд звертає увагу, що такі повноваження належать відповідачу-1 як суб'єкту прийняття рішення.
З урахуванням викладеного, з метою належного захисту прав позивача, суд дійшов обґрунтованого висновку зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області врахувати, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Смачні продукти», таблицю даних платника податку на додану вартість №9023542032 від 12.02.2024.
Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (частина 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи сукупність викладених обставин, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази у їх сукупності при безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, за результатами з'ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат щодо сплати судового збору, суд виходить з такого.
Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до частини 8 цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 6056 грн.
За подання даного позову позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 3028 грн як за одну вимогу немайнового характеру, оскільки вимога щодо зобов'язання врахувати таблицю даних платника податку є похідною від останньої.
Фактично позивачем сплачено - 6056 грн (як за 2 вимоги немайнового характеру), тобто надміру сплачено 3028 грн судового збору.
З огляду на викладене, а також враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою, у сумі 3028 грн підлягають відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1.
Решта грошових коштів надміру сплаченого судового збору може бути повернута за заявою позивача у встановленому законом порядку.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 139, 241, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд-
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 14.02.2024 № 10551902/39293850 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «СМАЧНІ ПРОДУКТИ».
Зобов?язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ІК ВП 44118658) врахувати подану Товариством з обмеженою відповідальністю «СМАЧНІ ПРОДУКТИ» таблицю даних платника податку на додану вартість № 9023542032 від 12.02.2024 датою її фактичного отримання податковим органом.
У решті позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ІК ВП 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАЧНІ ПРОДУКТИ» (код ЄДРПОУ 39293850) судовий збір у розмірі 3028 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 25.06.2024.
Суддя Н.Є. Калугіна