25 червня 2024 рокуСправа №160/31192/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління, Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, виконавчого комітету Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом ( з урахуванням уточненого позову), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління, як органу приватизації, які оформлені листами Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро від 26.11.2021 вих. № 525/3662 та від 23.01.2023 за вих. №525/198, про відмову ОСОБА_1 в прийнятті рішення про оформлення передачі у приватну власність квартири АДРЕСА_1 за заявою про оформлення передачі у приватну власність квартири, яка зареєстрована Квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпро 28.10.2022 вх. 2085;
- визнати право ОСОБА_1 та членів його сім'ї на безоплатну, незалежно від розміру загальної площі, приватизацію квартири АДРЕСА_1 та зобов'язати Черкаську селищну раду Новомосковського району Дніпропетровської області, виконавчий комітет Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, як орган приватизації, прийняти рішення про передачу, безоплатно, незалежно від розміру загальної площі, квартири АДРЕСА_1 , у приватну власність ОСОБА_1 та членам його сім'ї, відповідно до п. 1 ст. 2, ч. 3, абз. 5 п. 1 ст. 6, п. 10 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», п. 8 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», статей 30, 40, 51, 55, ч. 6 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»;
- судові витрати стягнути із Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління та Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області за рахунок бюджетних асигнувань.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що КЕВ м. Дніпро за результатами розгляду заяви, зареєстрованої 28.10.2022 за вх. 2085, йому як ветерану військової служби протиправно відмовлено в приватизації квартири АДРЕСА_1 , тоді як позивачем подано усі необхідні документи для отримання у безоплатну приватизацію вказаної квартири. Крім того, з урахуванням передачі вказаного будинку у власність Черкаської селищної ради, виконавчий комітет якої є правонаступником Дніпровського КЕУ, як належного уповноваженого органу приватизації, повноваження щодо прийняття рішення щодо передачі квартиру у власність позивача перейшли до виконавчого комітету, а тому саме його слід зобов'язати оформити рішення про приватизацію даного об'єкта.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2023 визнано причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом поважними. Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - задоволено. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Роз'яснено відповідачу про необхідність подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України.
Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів - задоволено частково.
Витребувано у Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, такі докази:
- засвідчену належним чином копію заяви ОСОБА_1 про оформлення передачі у приватну власність квартири АДРЕСА_1 , яка зареєстрована 28.10.2022 за вх. 2085 із усіма доданими до неї документами.
- засвідчені належним чином копії рішення про створення органу приватизації, положення про такий орган, чинних на дату розгляду заяви ОСОБА_1 , яка зареєстрована КЕВ м. Дніпро 28.10.2022 за вх. 2085;
- засвідчені належним чином копії доказів щодо підтвердження зміни назви Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро.
Дніпровським КЕУ на виконання вимог вищезазначеної ухвали надано належним чином засвідчені копії наказу про створення органу приватизації №16 від 01.02.2022, копію положення про орган приватизації житлового фонду при КЕВ м. Дніпро від 01.02.2022, копію виписки з ЄДРПОУ щодо Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління, витяг з наказу начальника Дніпровського КЕУ (по стройовій частині) №1 від 01.06.2023 та копію Положення про Дніпровське КЕУ №195 від 26.05.2023.
Разом з цим, відповідач повідомив суд, що в нього відсутні оригінали або засвідчені належним чином копії заяви позивача про оформлення передачі у приватну власність квартири АДРЕСА_1 , яка зареєстрована КЕВ м. Дніпро від 28.10.2022 за вх. 2085 зі всіма доданими до неї документами, у зв'язку з тим, що вищевказані документи були повернуті позивачу разом з листом №525/3662 від 28.11.2022 (копія витягу з журналу реєстрації вихідної кореспонденції наявна в матеріалах справи, додавалась разом з відзивом).
У наданому відзиві Дніпровський КЕУ у задоволенні позовних вимог просив відмовити. Зазначив, що під час перевірки заяви позивача про приватизацію квартири працівниками КЕВ м. Дніпро встановлено, що заявником, в порушення п. 18 «Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян» затверджене наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №396 від 16.12.2009 (далі - Положення) подано не повний пакет документів, а саме: згідно інформаційної довідки ЦНАП ОСОБА_2 , за ним зареєстроване право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , а в пакеті документів відсутня копія свідоцтва про право власності на вищезазначену квартиру; відсутні документи про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 в місті Києві за період 13.09.2005 по 15.01.2008. З урахуванням вказаних недоліків 28.11.2022 КЕВ м. Дніпро було направлено позивачу лист №525/3362, в якому повідомлено останнього про виявлені недоліки, у зв'язку з чим заява про приватизацію (вх. № 2085) від 28.10.2022 повернута на доопрацювання. Враховуючи невідповідність наданих заявником документів вимозі п. 18 Положення, орган приватизації, тобто КЕВ м. Дніпро не мав законних підстав для винесення позитивного рішення про передачу вищезазначеної квартири у власність позивача, на підставі наданих не в повному обсязі документів, які передбачені в п. 18 Положення. Разом з цим, КЕВ м. Дніпро зазначив, що повернення заяви на доопрацювання не вважається відмовою та надає право звернутись повторно. Позивач з повторною заявою про приватизацію вищезазначеної квартири до Дніпровського КЕУ з невідомих відповідачу підстав, виправлені документи не подавав. Крім цього, в частині зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву та оформити передачу у приватну власність вищезазначеної квартири повідомив, що на виконання наказу Міністра оборони України від 16.09.2011 №569 та від 02.02.2022 №31 31.05.2023 КЕВ м. Дніпро передано у власність Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області було передано нерухоме майно військового містечка № НОМЕР_1 , у тому числі і будинок у якому позивач мав намір приватизувати квартиру. На час звернення до суду, вказана квартира не перебуває на балансі Дніпровського КЕУ. Таким чином, передача у приватну власність позивачу вищезазначеної квартири є неможливою у зв'язку з передачею житлового фонду (у тому числі квартири АДРЕСА_1 ) до Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Також вказав, що через технічну помилку під час виготовлення та реєстрації відповіді позивачу оформленої листом №525/3662, проставлено відтиск печатки яка діяла станом на 2021 року. Однак, звернув увагу суду, що відповідь позивачу №525/3362 зареєстрована в Журналі реєстрації вхідної кореспонденції №1 том 1 за наступною датою: 28.11.2022. Крім того, відповідач просив поновити строк для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.01.2024 клопотання Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління про поновлення строку на подання відзиву на позов у справі №160/31192/23 - задоволено.
Визнано поважними причини пропуску строку для подання відзиву на позовну заяву, поновлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та прийняти його до розгляду.
Витребувано у ОСОБА_1 засвідчену належним чином копію заяви про оформлення передачі у приватну власність квартири АДРЕСА_1 , яка зареєстрована у КЕВ м. Дніпро 28.10.2022 за вх. 2085, із усіма доданими до неї документами.
Зобов'язано Дніпровське квартирно-експлуатаційне управління надати належні докази (у вигляді копій чеку, поштових накладних, конверту, списку згрупованих поштових відправлень тощо) на підтвердження направлення заяви про оформлення передачі у приватну власність квартири, яка зареєстрована у КЕВ м. Дніпро 28.10.2022 за вх. 2085, із усіма доданими до неї документами, з листом від 28.11.2021 за № 525/3662 на адресу ОСОБА_1 .
17.01.2024 до суду надійшло клопотання позивача у якому останній просив на виконання ухвали суду від 03.01.2024 приєднати до матеріалів справи копії наявних в нього документів - копію техпаспорту на квартиру АДРЕСА_1 , копії паспортів ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , свідоцтва про народження ОСОБА_2 , свідоцтва про шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , копії довідок РНОКПП ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , копію ордеру №418.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2024 зобов'язано Дніпровське квартирно-експлуатаційне управління надати до суду належні докази надіслання позивачу копії відзиву та доданих до нього документів в паперовій формі листом з описом вкладення.
Повторно зобов'язано Дніпровське квартирно-експлуатаційне управління надати належні докази (у вигляді копій чеку, поштових накладних, конверту, списку згрупованих поштових відправлень тощо) на підтвердження направлення заяви про оформлення передачі у приватну власність квартири, яка зареєстрована у КЕВ м. Дніпро 28.10.2022 за вх. 2085, із усіма доданими до неї документами, з листом від 28.11.2021 за № 525/3662 на адресу ОСОБА_1 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 залучено до участі у справі в якості співвідповідача Черкаську селищну раду Новомосковського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 21927787, місцезнаходження юридичної особи: 51272, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт Черкаське, вул. Лісна, буд. 24).
Розгляд адміністративної справи розпочато спочатку.
Роз'яснено співвідповідачу про необхідність подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України.
Витребувано від Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області у термін, встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, копію розпорядження Черкаського селищного голови № 50 від 30.03.2023, а також пояснення щодо статусу нерухомого майна розташованого за адресою: буд. АДРЕСА_3 після передачі його зі сфери управління Міноборони у комунальну власність із наданням відповідних доказів.
Витребувано від Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління, у 10-денний строк з дня отримання даної ухвали, копію наказу начальника КЕВ м. Дніпро №54 від 13.02.2023.
На виконання ухвали від 30.01.2024 Дніпровським КЕУ надано до суду докази направлення відзиву позивачу, а також заяву із поясненнями щодо наявності доказів направлення позивачу заяви позивача з додатками від 28.10.2022 разом з листом-відповіддю від 28.11.2021 за № 525/3662 на доопрацювання. Так, відповідачем зазначено, що Порядок введення діловодства, а також здійснення поштових відправлень органами військових управлінь у тому числі і підрозділами квартирно-експлуатаційних управлінь, або частин на час подачі заяви громадянина ОСОБА_1 та відповіді на вказану заяву здійснювалось на підставі Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої Наказ Генерального штабу Збройних Сил України 07.04.2017 № 124 (далі - Інструкція). Службою діловодства Дніпровського КЕУ на виконання додатку №34 до Інструкції організовано введення Журналу реєстрації вихідної кореспонденції. У вказаному журналу містяться відповідні відомості щодо здійснення поштового відправлення у виді відповіді у вигляді листа за № 525/3662. У зв'язку з чим, ІНФОРМАЦІЯ_1 до відзиву на позовну заяву було долучено витяг з Журналу реєстрації вхідної кореспонденції №1 том 1, відповідно до якого було зареєстровано та направлено ОСОБА_1 лист №525/3362. Таким чином, Дніпровським КЕУ дотримані вимоги які діяли час розгляду заяви ОСОБА_1 та долучено до матеріалів судової справи належним чином завірені копії з Журналу.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив Дніпровського КЕУ, у якій він не погодився з аргументами викладеними у відзиві, просив позовні вимоги задовольнити. Зазначив, що абз. 5 п. 18 Положення № 396 не вимагає надання довідок від заявників про реєстрацію за попередніми місцями проживання. Разом з тим, лист відповідача від 28.11.2022 містить перелік документів наданих на приватизацію, так у пункті 2 вказується Довідка БУ - 1 Ф - 3 № 19 від 17.01.2022 року (додається), виходячи зі змісту довідки вона є довідкою з місця проживання про склад сім'ї та реєстрацію, відповідно позивачем вимоги абз. 5 п. 18 Порядку виконано, довідка надана, підтверджує склад сім'ї та реєстрацію місця проживання, де вказуються ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , підтверджує можливість вказаних осіб брати участь у приватизації житла. Інформація, яка зазначена у довідки БУ -1Ф-3№19 від 17.01.2022 року, є достовірною, видана структурним підрозділом відповідача. Щодо передачі КЕВ м. Дніпро нерухомого майна до Черкаської селищної ради у т.ч. житлового будинку АДРЕСА_3 , вказав, що належність, перехід житлового фонду від однієї юридичної особи до іншої, зняття та постановка на баланс від однієї юридичної особи до іншої, інші дії пов'язані із постановкою та/або зняттям із такого обліку основних фондів, відповідно до правил бухгалтерського обліку, не мають значення для правильного вирішення спору та ніяким чином не впливають приватизацію житла позивачем.
Крім того, позивачем зазначено, що ухвалою від 03.01.2024 судом витребувано засвідчену належним чином копію заяви про оформлення передачі у приватну власність квартири, яка зареєстрована КЕВ м. Дніпро 11.10.2022 за вх. 2085, із усіма доданими до неї документами. На виконання позивачем надані суду копії наявних в нього документів, які засвідчені належним чином із оригіналів. Позивач надав суду фотокопії наступних документів, які в наявності та були подані на приватизацію: довідка БУ-1 Ф-3 № 19 від 17.01.2022, з місця проживання про склад сім'ї та реєстрацію; довідка БУ-1 про склад сім'ї наймача квартири та займані ними приміщення; довідки Ощадбанк ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 . Позивач зазначає, що вказані документи є фотокопіями із оригіналів, які знаходились у розпорядженні позивача перед подачею документів до органу приватизації станом на 11.02.2022, що підтверджується датою створення відповідних файлів.
Дніпровським КЕУ на виконання ухвали суду від 12.02.2022 надано до суду копію наказу начальника КЕВ м. Дніпро № 54 від 13.02.2023, а також надано додаткові пояснення у яких зазначено, що твердження позивача щодо відсутності обов'язку надавати довідки про місце реєстрації за попередніми місцями проживання є безпідставними та такими, що суперечать вимогам Положення № 396. Крім того, позивачем належними доказами не доведено надання органу приватизації повного пакету документів у тому числі довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 в місті Києві за період з 13.09.2015 по 15.01.2008 та довідку з АТ «Ощадбанк» про невикористання ОСОБА_2 житлових чеків для приватизації державного житлового фонду за час його перебування в м. Києві.
Позивачем 06.03.2024 подано до суду заяву про залучення до участі у справі в якості співвідповідача - Виконавчий комітет Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області та заяву про уточнення позовних вимог.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 заяви ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог та залучення співвідповідача у справі № 160/31192/23 - задоволено.
Залучено до участі у справі в якості співвідповідача виконавчий комітет Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області (51272, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт Черкаське, вул. Лісна, буд. 24).
Розгляд адміністративної справи розпочато спочатку.
Прийнято уточнений адміністративний позов у справі № 160/31193/23 до розгляду.
Черкаською селищною радою 27.03.2024 подано до суду відзив на позовну заяву у якій відповідач зазначив, що на виконання наказу Міністра оборони України від 16.09.2011 № 569 та від 02.02.2022 № 31 "Про безоплатну передачу військового майна в комунальну власність територіальних громад, 31.05.2023 КЕВ м. Дніпро нерухоме майно військового містечка № НОМЕР_1 передано у власність Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, в тому числі житловий будинок за адресою: буд. АДРЕСА_3 з усіма розташованими у ньому квартирами. 31 травня 2023 року здійснено приймання - передачу з державної власності в комунальну власність Черкаської селищної територіальної громади в особі Черкаської селищної ради житлового фонду смт Черкаського та смт Гвардійського, в тому числі будинку АДРЕСА_3 . Органом приватизації житлового фонду, який перебуває у комунальній власності Черкаської селищної територіальної громади рішенням Черкаської селищної ради від 20.09.2023 року № 424/34/УІІІ “Про затвердження Положень про орган приватизації житлового фонду та про порядок передачі квартир (будинків), що перебувають у комунальній власності Черкаської селищної територіальної громади, у власність громадян” визначено виконавчий комітет Черкаської селищної ради. По суті заяви про часткову зміну/уточнення позовних вимогу в судовій справі № 160/31192/23 ОСОБА_1 (а також члени його сім'ї) з заявою про передачу йому в приватну власність житлової площі, розташованої за адресою АДРЕСА_4 до органу приватизації в особі виконавчого комітету Черкаської селищної ради не звертався, відповідно відмови не отримував, право на приватизацію відповідно порушено не було, а тому його позовну вимогу в частині порушення його права на приватизацію зазначеної житлової площі та зобов'язання органу приватизації прийняти рішення про передачу йому її безоплатно в приватну власність - вважає необґрунтованим і безпідставним.
Згідно з довідкою від 25.06.2024 №201 Дніпропетровського окружного адміністративного суду, суддя Калугіна Н.Є. з 10.06.2024 по 24.06.2024 перебувала у щорічній відпустці, тому справу розглянуто із дотриманням розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.
Позивач є ветераном військової служби.
Так, 14.11.1991 позивачу з сім'єю у складі дружини - ОСОБА_3 , сина ОСОБА_2 , дочки - ОСОБА_4 видано ордер № 418 на право зайняття в АДРЕСА_4 житлової площі з 3 кімнат 43,67 кв. м.
У подальшому позивач звернувся до КЕВ м. Дніпро із заявою про передачу у приватну власність вказаної квартири (зареєстрована 28.10.2022 за вх. № 2085).
Листом від 28.11.2021 за № 525/3662 за результатами розгляду заяви позивача повідомлено, що в КЕВ м. Дніпро перевірені надані документи, а саме:
1. Заява ОСОБА_1 .
2. Довідка БУ-І Ф-3№ 19 від 17.01.2022 року.
3. Довідка БУ-1 Ф-4 № 08 від 17.01.2022 року.
4. Копія паспорту ОСОБА_1 НОМЕР_2 , ідент.коду- 1850316494.
5. Копія паспорту ОСОБА_3 НОМЕР_3 , ідент.коду - 1922224027.
6. Копія паспорту ОСОБА_2 НОМЕР_4 , ідент.коду - 2669918892.
7. Копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 НОМЕР_5 , видане 19.03.1973 року.
8. Свідоцтво про шлюб НОМЕР_6 , видане 11.09.1971 року.
9. Копія технічного паспорту.
10. Копія ордеру № 418 від 14.11.1991 року.
11. Довідка з ПАТ «Ощадбанка» ОСОБА_1 № 15 від 14.01.2022 року.
12. Довідка з ПАТ «Ощадбанка» ОСОБА_3 № 16 від 14.01.2022 року.
13. Довідка з ПАТ «Ощадбанка» ОСОБА_2 № 13 від 14.01.2022 року.
14. Посвідчення учасника бойових дій серія НОМЕР_7 на ОСОБА_1 від 15.04.2003 року.
15. Копія інформаційної довідки ЦНАП ОСОБА_1 № 297664082 від 03.02.2022 року.
16. Копія інформаційної довідки ЦНАП ОСОБА_3 № 297666338 від 03.02.2022 року.
17. Копія інформаційної довідки ЦНАП ОСОБА_1 № 297664082 від 03.02.2022 року.
18. Копія інформаційної довідки ЦНАП ОСОБА_5 № 297234302 від 01.02.2022 року.
При перевірці документів були виявлені недоліки, а саме:
- згідно інформаційної довідки ЦНАП ОСОБА_2 , за ним зареєстроване право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , а в пакеті документів відсутня копія свідоцтва про право власності на визначену квартиру.
- відсутні підтверджуючі документи про перебування громадянина ОСОБА_2 в м. Київ в період з 13.09.2005 по 15.01.2008 року.
Документи повернуто на доопрацювання.
У подальшому позивач звернувся 27.12.2022 із заявою щодо забезпечення права на отримання житла.
Листом від 23.01.2023 КЕВ м. Дніпро повідомив позивача, що заява про передачу у приватну власність квартири зареєстрована в КЕВ м. Дніпро, у якому створено орган приватизації, 28.10.2022 за вх. № 2085. Заява на приватизацію квартири та додані до неї документи розглянуті органом приватизації КЕВ м. Дніпро у визначений законом строк. Рішення про передачу квартири не приймалося у зв'язку з виявленими недоліками, про що повідомлено листом № 525/3662 від 28.11.2022. Зазначив, що чинним законодавством не передбачено прийняття органом приватизації державного житлового фонду рішення про відмову у передачі квартири у власність. Також зазначив, що позивач не позбавлений можливості повторно звернутися до органу приватизації з відповідною заявою та документами для отримання у власність квартири.
Так, відповідно до Положення про орган приватизації житлового фонду при квартирно-експлуатаційному відділі м. Дніпро, затвердженого наказом начальника КЕВ м.Дніпро № 16 від 01.02.2022, органом приватизації відомчого державного житлового фонду (надалі - орган приватизації), що перебуває у повному господарському віданні або оперативному управлінні квартирно-експлуатаційного відділу міста Дніпро (надалі - КЕВ м. Дніпро), є постійно діючим органом створеним у житловій групі КЕВ м. Дніпро.
Наказом міністра оборони України № 31 від 02.02.2022 внесено зміни до п. 1, 2 наказу Міністерства оборони України № 569 від 16.09.2011 шляхом викладу їх в такій редакції: «Передати безоплатно в комунальну власність Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області військове майно військових містечок №№ 1, 4 смт Гвардійське та №№ НОМЕР_8 , НОМЕР_9 АДРЕСА_5 , визначене в додатках 1 та 2 до наказу.
Головнокомандувачу Збройних Сил України організувати вилучення з балансу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпро військового майна військових містечок №№ НОМЕР_10 , 4 смт Гвардійське, №№ НОМЕР_8 , НОМЕР_9 АДРЕСА_5 та безоплатну передачу в комунальну власність Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області згідно з додатками 1 та 2 до наказу.».
Згідно акту приймання-передачі та акту приймання-передачі основних засобів від 31.05.2023, житловий будинок за генеральним планом АДРЕСА_6 ) передано з балансу КЕВ м. Дніпро на баланс Черкаської селищної ради (в комунальну власність).
Відповідно до відповіді № 345239 від 01.12.2023 з ЄДР, КЕВ м. Дніпро реорганізовано в Дніпровське квартирно-експлуатаційне управління.
Не погоджуючись з відмовою у приватизації вказаної квартири, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.
Частинами 3, 5 статті 9 Житлового кодексу України (далі - ЖК України (Назва Кодексу в редакції Закону № 2215-IX від 21.04.2022 року) визначено, що громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.
Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII (далі Закон №2011-XII), який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до статті 12 Закону №2011-XII, держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених ЖК Української РСР та іншими нормативно-правовими актами, , в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом із ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.
Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.
Відповідно до п. 8 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», ветеранам військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України надаються такі пільги: Ветеранам військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України надаються такі пільги: право на безоплатне отримання у власність займаного ними та членами їх сімей житла незалежно від розміру його загальної площі в будинках державного житлового фонду.
Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання і утримання, визначено Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 року №2482-XII (далі Закон №2482-XII) який передбачає, що метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин.
Згідно частин 1, 2 статті 1 Закону №2482-XII, приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.
Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.
Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Закону №2482-XII, до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму.
Не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Частиною 5 статті 5 Закону №2482-XII передбачено, що кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.
Частиною 1 статті 8 Закону №2482-XII визначено, що приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.
Згідно частини 10 статті 8 Закону №2482-XII, органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.
Правовий режим майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, і повноваження органів військового управління та посадових осіб щодо управління цим майном визначено Законом України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» від 21.09.1999 року №1075-XIV (далі Закон №1075-XIV).
Відповідно до статті 1 Закону №1075-XIV, військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року №1282 затверджено Порядок вилучення і передачі військового майна Збройних Сил України (далі - Порядок №1282), який визначає процедуру вилучення військового майна з оперативного управління військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил (далі - військові частини), та його безоплатної передачі до сфери управління центральних або місцевих органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном (далі - органи, уповноважені управляти державним майном), самоврядним установам і організаціям, які провадять свою діяльність в інтересах національної безпеки і оборони (далі - самоврядні установи і організації), та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність.
Пунктом 2 Порядку №1282 визначено такі поняття:
- військове майно - державне майно, закріплене на праві оперативного управління за військовими частинами, до якого належать військові містечка, будинки, споруди цілісні майнові комплекси, об'єкт соціальної інфраструктури, нежитлові приміщення, об'єкти незавершеного будівництва та інше нерухоме майно), передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо;
- військове містечко - майновий комплекс будівель, споруд, іншого нерухомого військового майна разом із житловим фондом, об'єктами соціально та інженерної інфраструктури, які використовуються для його обслуговування, розміщений на відокремленій земельній ділянці, яка належить до категорії земель оборони;
- вилучення військового майна з оперативного управління військових частин - прийняття Міноборони рішення про вилучення майна з оперативного управління військових частин з метою безоплатної передачі його до сфер управління органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядним установам і організаціям та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність.
Згідно пункту 2-1 Порядку №1282 об'єктами передачі згідно з цим Порядком є: 1) військові містечка, що вивільняються в процесі реформування Збройних Сил і не плануються до використання за цільовим призначенням; 2) нерухоме майно (будівлі, споруди, об'єкти незавершеного будівництва, приміщення, інше нерухоме майно); 3) інше окреме індивідуально визначене (рухоме) майно; 4) житловий фонд, інші об'єкти соціальної та інженерної інфраструктури, що перебувають в оперативному управлінні військових частин і передаються не у складі майнових комплексів.
Згідно з пунктом 4 Порядку №1282 передача військового майна органам, уповноваженим управляти державним майном, самоврядним установам і організаціям та у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність проводиться за рішенням: 1) Кабінету Міністрів України - щодо об'єктів, визначених у підпунктах 1 і 2 пункту 2-1 цього Порядку; 2) Міноборони - щодо об'єктів, визначених у підпунктах 3 і 4 пункту 2-1 цього Порядку.
При цьому, як визначено пунктом 6 Порядку №1282 ініціювати передачу військового майна можуть Міноборони, органи, уповноважені управляти державним майном, самоврядні установи і організації, органи місцевого самоврядування.
Як визначено пунктом 8 Порядку №1282 пропозиції щодо передачі військового майна за рішенням Міноборони після отримання його згоди погоджуються ініціатором передачі з відповідними органами, уповноваженими управляти державним майном, самоврядними установами і організаціями або відповідними органами місцевого самоврядування, Мінекономіки, Мінфіном, Фондом державного майна, Держкомстатом і подаються Міноборони.
Пунктом 4 наказу Міністра оборони України від 03 січня 1993 року №1 «Про приватизацію житлового фонду військовослужбовцями та іншими особами, які проживають у будинках Міністерства оборони України» передбачено, що обов'язки органів, які здійснюють приватизацію житлового фонду Міністерства оборони України, покладені на квартирно-експлуатаційні частини районів, на обліку яких перебувають квартири (будинки).
Право особи на передачу у приватну власність житла органами приватизації може бути обмежено тільки на підставах, встановлених законом.
У свою чергу, суд також зазначає, що відповідно до Законів України «Про приватизацію державного житлового фонду», «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», Положення про Міністерство з питань житлово-комунального господарства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року № 717, та з метою приведення у відповідність до законодавства власних нормативно-правових актів, наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 року №396 затверджено Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян (далі Положення №396), яке встановлює процедуру передачі квартир у приватну власність громадян та зразки документів, які оформляються згідно з процедурою, визначеною цим Положення, в тому числі й рішення органу приватизації.
Так, згідно пункту 4 Положення №396 передача займаних квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах здійснюється в приватну (спільну сумісну, спільну часткову) власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цих квартирах (будинках), жилих приміщеннях у гуртожитку, кімнатах у комунальній квартирі, у тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника.
Приватизація квартир (будинків), жилих приміщень в гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд (далі - орган приватизації) (пункт 13 Положення №396).
Пунктами 16-18 Положення №396 також передбачено, що передача квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках кімнат у комунальних квартирах у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» оформляється свідоцтвом про право власності, яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення.
Громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім'ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію. Зразок бланка заяви наведено у додатку 2.
Громадянин подає до органів приватизації такі документи: заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім'ї (для осіб, які не досягли 14 років, копії свідоцтв про народження), які проживають разом з ним; копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім'ї, які проживають разом з ним (крім випадків, коли через свої релігійні переконання особи відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім'ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, тощо); довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім'ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі; технічний паспорт на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), а на одноквартирний будинок - технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок; копія ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку; документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім'ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації відповідно до законодавства (за наявності); заява-згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі.
Згідно з пунктами 19-20 Положення №396, довідка про реєстрацію місця проживання видається органом реєстрації відповідно до вимог Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 (із змінами).
Документом, що підтверджує невикористання громадянином житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідка(и), видана(і) органом приватизації за попереднім(и) місцем(ями) проживання (після 1992 року), щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду (крім території проведення антитерористичної операції та тимчасово окупованої території).
Відповідно до пункту 23 Положення №396 орган приватизації приймає рішення про передачу квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах у власність громадян. На підставі вказаного рішення орган приватизації видає свідоцтво про право власності та реєструє його у спеціальній реєстраційній книзі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах, що належать громадянам на праві приватної (спільної сумісної, спільної часткової) власності.
Так, Закон №2482-XII і вказане Положення №396 встановлюють порядок передачі квартир у приватну власність, згідно з яким наймач та члени його сім'ї повинні звернутися до органу приватизації з відповідною заявою, орган приватизації зобов'язаний в місячний термін з дня одержання заяви прийняти рішення про передачу житла у власність, після чого оформити відповідне свідоцтво.
Таким чином, приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків) спрямована на створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі.
При цьому, відмова у приватизації займаного житлового приміщення можлива виключно за умов, коли таке майно не підлягає приватизації за законом.
Суд зазначає, що спірним в даній справі є питання щодо відмови у прийнятті рішення про оформлення передачі у приватну власність спірної квартири, тобто порушення права позивача на приватизацію квартири шляхом порушення порядку розгляду поданих на приватизацію документів.
Разом з тим, позивач просить суд визнати за ним та членами його сім'ї права на приватизацію спірної квартири.
Однак, обрання такого способу захисту не узгоджується із положеннями статей 5 та 245 КАС України щодо способів захисту порушених прав та повноваження суду при вирішенні справи в рамках адміністративного судочинства.
Поряд з цим, доводи позивача, які наведені у заявах по суті справи, полягають у незгоді з поверненням КЕВ м. Дніпро поданих позивачем на приватизацію документів на доопрацювання, у зв'язку з ненаданням свідоцтва про право власності ОСОБА_2 на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , а також підтверджуючих документів про перебування громадянина ОСОБА_2 в м. Київ в період з 13.09.2005 по 15.01.2008 року.
Відтак, з урахуванням підстав позову, саме таким діям Дніпровського КЕУ (раніше КЕВ м. Дніпро) суд повинен надати оцінку на предмет відповідності вимогам чинним нормативно-правовим актам, через призму верховенства права та критеріїв законності рішення, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які наведені у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд звертає увагу, що з метою повного та всебічного з'ясування обставин справи ним неодноразово витребовувались копії заяви позивача про приватизацію квартири (зареєстрованої за № 2085 від 28.10.2022) та долучених до неї документів.
Разом з тим, відповідно до змісту листа КЕВ м. Дніпро № 525/3662 від 28.11.2021, вищевказана заява з доданими до неї документами повернуті на доопрацювання.
Проте, суд зауважує, що доказів направлення цих документів на адресу позивача матеріали справи не містять. У листі КЕВ м. Дніпро № 525/3662 від 28.11.2021 додатків не зазначено.
Ухвалами від 03.01.2024 та 30.01.2024 зобов'язано Дніпровське квартирно-експлуатаційне управління надати належні докази (у вигляді копій чеку, поштових накладних, конверту, списку згрупованих поштових відправлень тощо) на підтвердження направлення заяви про оформлення передачі у приватну власність квартири, яка зареєстрована у КЕВ м. Дніпро 28.10.2022 за вх. 2085, із усіма доданими до неї документами, з листом від 28.11.2021 за № 525/3662 на адресу ОСОБА_1 .
Крім того, ухвалою від 03.01.2024 вказану заяву з додатками витребувано у ОСОБА_1 .
Позивачем частково надано копії наявних у нього документів, проте, у поданій до суду заяві зазначено, що вказані заява з додатками йому разом з листом КЕВ м. Дніпро № 525/3662 від 28.11.2021 не надходили.
Дніпровський КЕУ у наданому відзиві повідомив суд, що в нього відсутні оригінали або засвідчені належним чином копії заяви ОСОБА_1 про оформлення передачі у приватну власність квартири АДРЕСА_1 , яка зареєстрована КЕВ м. Дніпро 28.10.2022 за вх. 2085 зі всіма доданими до неї документами, у зв'язку з тим, що вищевказані документи повернуто позивачу разом з листом № 525/3662 від 28.11.2022. Вказане підтверджується долученим до заяви витягом з журналу реєстрації вихідної кореспонденції.
Суд, дослідивши витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції, зазначає, що в ньому міститься лише дата направлення листа (28.11.2022), вихідний номер (525/3662), адресат та короткий зміст документа (щодо оформлення передачі квартири), відомостей щодо кількості аркушів відправлення або додатків у вказаному журналі не зазначено.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що ним вжито усіх заходів з метою офіційного з'ясування обставин справи, а тому справу буде розглянуто з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів.
Отже, оцінюючи доводи сторін, суд вважає, що аналіз наведених судом норм законодавства дає підстави виснувати про те, що саме на квартирно-експлуатаційні відділи Міністерства оборони України покладені обов'язки органів, які здійснюють приватизацію житлового фонду Міністерства оборони України.
Відтак, згідно положень Закону №2482-XII, Наказу Міністра оборони України від 03.01.1993 року №1, Положення №396, КЕВ м. Дніпро на час звернення позивача (до передачі спірної квартири у комунальну власність Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області) уповноважений розглядати заяву позивача про приватизацію квартири АДРЕСА_1
Суд звертає увагу, що КЕВ м. Дніпро здійснює свою діяльність як суб'єкт владних повноважень, а отже його діяльність має характеризуватись певною послідовністю та передбачуваністю, що зокрема слідує з принципу належного урядування.
Зміст принципу належного урядування передбачає, що державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб, у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права; потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків; ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися коштом осіб, яких вони стосуються (Рішення ЄСПЛ у Справі Рисовський проти України (заява № 29979/04), прийняте 20.10.2011 року (набуло статусу остаточного 20.01.2012 року).
Так, позивач з метою приватизації спірної квартири звернувся до КЕВ м. Дніпро (на балансі якого на час звернення перебувала квартира) з відповідною заявою до якої долучено наступні документи: довідка БУ-І Ф-3№ 19 від 17.01.2022 року. довідка БУ-1 Ф-4 № 08 від 17.01.2022 року, копія паспорту ОСОБА_1 НОМЕР_2 , ідент.коду- 1850316494; копія паспорту ОСОБА_3 НОМЕР_3 , ідент.коду - НОМЕР_11 , копія паспорту ОСОБА_2 НОМЕР_4 , ідент.коду - НОМЕР_12 , копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 НОМЕР_5 , видане 19.03.1973 року, свідоцтво про шлюб НОМЕР_6 , видане 11.09.1971 року, копія технічного паспорту, копія ордеру № 418 від 14.11.1991 року, довідка з ПАТ «Ощадбанка» ОСОБА_1 № 15 від 14.01.2022 року, довідка з ПАТ «Ощадбанка» ОСОБА_3 № 16 від 14.01.2022 року, довідка з ПАТ «Ощадбанка» ОСОБА_2 № 13 від 14.01.2022 року, посвідчення учасника бойових дій серія НОМЕР_7 на ОСОБА_1 від 15.04.2003 року, копія інформаційної довідки ЦНАП ОСОБА_1 № 297664082 від 03.02.2022 року, ОСОБА_3 № 297666338 від 03.02.2022 року, ОСОБА_1 № 297664082 від 03.02.2022 року, копія інформаційної довідки ЦНАП ОСОБА_5 № 297234302 від 01.02.2022 року.
З урахуванням встановлених недоліків, заяву з додатками повернуто на доопрацювання.
Суд вважає слушними доводи Дніпровського КЕУ щодо помилки в даті листа, яким документи позивача повернуто на доопрацювання.
Так, лист датований - 28.11.2021, тоді як заява позивача зареєстрована 28.10.2022.
Разом з тим, відповідно до журналу реєстрації вихідної кореспонденції, вказаний лист датований 28.11.2022.
Суд, з огляду на аналіз наявних у матеріалах справи доказів, дійшов висновку що дана обставина носить характер технічної описки, що не впливає на суть та порядок розгляду заяви позивача.
Щодо обраного відповідачем підходу у розгляді заяви позивача, суд наголошує, що він суперечить принципу належного урядування та в цілому верховенства права, однієї з засад якого є послідовність та прогнозованість.
Листом КЕВ м. Дніпро не прийнято рішення про передачу квартири у власність позивача, а по суті відмовлено позивачу у приватизації житла через ненадання необхідного пакету документів.
Проте, відповідні дії ІНФОРМАЦІЯ_1 не розцінюються як відмова у приватизації квартири, оскільки на його думку рішення про відмову у приватизації не передбачено.
Суд зауважує, що законодавство передбачає зокрема, що орган приватизації має прийняти рішення щодо приватизації в місячний строк з дня одержання відповідної заяви. Таке рішення може бути - про передачу жилих приміщень у власність громадян або про відмову у приватизації. Вчинити будь-яких інших дій чи прийняти інших рішень орган приватизації не вправі.
Таким чином, суд констатує порушення ІНФОРМАЦІЯ_1 (раніше КЕВ м. Дніпро) порядку розгляду документів поданих з метою отримання житла у власність (приватизація), що виразилось у протиправній бездіяльності відповідача щодо неприйняття відповідного рішення за результатами розгляду заяву про приватизацію квартири з доданими до неї документами.
Щодо визначених недоліків поданих позивачем документів на приватизацію.
Враховуючи усі надані докази на підтвердження права позивача на приватизацію, зважаючи на «принцип належного урядування», суд обмежується детальним аналізом тих обставин та недоліків, що зазначені в листі КЕВ м. Дніпро від 28.11.2021 від 10.10.2019.
Так, листом від 28.11.2021 відповідачем визначено наступні недоліки:
- згідно інформаційної довідки ЦНАП ОСОБА_2 , за ним зареєстроване право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , а в пакеті документів відсутня копія свідоцтва про право власності на визначену квартиру.
- відсутні підтверджуючі документи про перебування громадянина ОСОБА_2 в м. Київ в період з 13.09.2005 по 15.01.2008 року.
Відповідно до п.18 Положення №396, громадянин подає до органів приватизації такі документи, зокрема довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім'ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі.
Згідно п.23 вказаного Положення орган приватизації приймає рішення про передачу квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах у власність громадян. На підставі вказаного рішення орган приватизації видає свідоцтво про право власності та реєструє його у спеціальній реєстраційній книзі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах, що належать громадянам на праві приватної (спільної сумісної, спільної часткової) власності.
Суд наголошує, що даним Положенням не передбачено надання документів на підтвердження реєстрації з попередніх місць проживання.
Зазначення ж відповідних вимог в Положенні про орган приватизації житлового фонду при квартирно-експлуатаційному відділі м. Дніпро, затвердженому наказом начальника КЕВ м. Дніпро від 01.02.2022 за № 16, не може бути підставою для їх витребування у заявника, оскільки чинним законодавством таке не передбачено.
Щодо ненадання свідоцтва про право власності ОСОБА_2 на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
Так, п. 18 Положенням №396, надання свідоцтва про право власності на житло не передбачено.
Надання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність у власності житла необхідно лише громадянам, які проживають у гуртожитку.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Суд звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення у справі «Suominen v. Finland», заява № 37801/97, пункт 36), відповідно до якої орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
При цьому, рішення КЕВ м. Дніпро про відмову у приватизації житла, в якому вказується на неподання позивачем певних документів, без зазначення конкретного пункту Положення №396 або закону, яким визначено перелік таких документів не можна вважати таким, що відповідає вимогам частини другої статті 2 КАС України, зокрема щодо обґрунтованості.
Верховний Суд у постанові від 1 вересня 2023 року у справі №420/14943/21 вказав, що Конституцією України та КАС України прямо передбачений обов'язок суб'єктів владних повноважень дотримуватися принципу належного урядування, відповідно, адміністративні суди під час розгляду та вирішення спорів, що виникають у сфері публічно-правових відносин, мають перевіряти дотримання цього принципу у всіх його аспектах з урахуванням конкретних обставин справи. Фактичне застосування принципу належного урядування є своєрідним «маркером» того як в Україні гарантуються статті 1, 3, 6, 8, 19, 55, 56, 124 Конституції України, а суди застосовують частину другу статті 2 КАС України та статті 3 і 4 Угоди про асоціацію з ЄС.
Згідно висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №826/17201/17 суб'єкт владних повноважень не може обґрунтовувати правомірність рішення, що оскаржується, іншими обставинами, ніж ті, що зазначені безпосередньо у документах, що оскаржується. За іншого підходу суб'єкт владних повноважень міг би самостійно та довільно змінювати (доповнювати) обґрунтування своїх дій (рішень) після їх вчинення (ухвалення), що не сумісне з принципами правової визначеності та належного урядування, які є фундаментальними для правової держави.
Відтак, невиконання суб'єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості рішення призводить до його протиправності.
Щодо вимог зобов'язального характеру про прийняття рішення про передачу спірної квартири у приватну власність позивача та членів його сім'ї.
Як встановлено судом, відповідно до наказу Міністра оборони України від 16.09.2011 № 569 та від 02.02.2022 № 31, актами приймання-передачі від 31.05.2023 нерухоме майно військового містечка № НОМЕР_1 , у тому числі, буд. АДРЕСА_3 , передано зі сфери управління Мінборони у комунальну власність Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.
Таким чином, з урахуванням передачі майна у комунальну власність Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області, вказаний будинок у якому знаходиться квартира та яку має намір приватизувати позивач, на час звернення позивача до суду вже не перебуває на балансі Дніпровського КЕУ.
Щодо доводів позивача про правонаступництво органів приватизації, суд зазначає наступне.
Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому. При цьому обов'язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов'язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов'язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 13 березня 2019 року (справа № 524/4478/17), від 20 лютого 2019 року (справа № 826/16659/15), від 30 листопада 2020 року (справа № 260/453/19).
Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
У такому разі також відбувається вибуття суб'єкта владних повноважень із публічних правовідносин.
Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов'язків, що відбувається із суб'єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.
При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.
Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб'єкта владних повноважень, припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.
Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб'єктом, коли права та обов'язки суб'єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб'єкта владних повноважень, а також можливість суб'єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.
При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.
У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач суд залучає іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.
Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб'єктом владних повноважень.
До того ж суд звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду у постанові № 826/14670/16 від 09.11.2020, який полягає у наступному.
Під публічним правонаступництвом слід розуміти повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції; це вступ у чинні адміністративно-правові відносини нового суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) на місце суб'єкта, що або припинив своє існування або повністю чи частково позбувся адміністративної компетенції.
Отже, в даних правовідносинах відсутнє публічне правонаступництво, оскільки до Черкаської селищної ради не перейшла адміністративна компетенція Дніпровського КЕУ (раніше КЕВ м. Дніпро), адже в даному випадку спірний об'єкт приватизації передано з державної у комунальну власність, що спричинило зміну органу приватизації, який уповноважений розглядати питання щодо передачі комунального майна у власність в порядку приватизації, а також зміну правового статусу майна - з військового на комунальне.
Органом приватизації житлового фонду, який перебуває у комунальній власності Черкаської селищної територіальної громади рішенням Черкаської селищної ради від 20.09.2023 року № 424/34/VІІІ «Про затвердження Положень про орган приватизації житлового фонду та про порядок передачі квартир (будинків), що перебувають у комунальній власності Черкаської селищної територіальної громади, у власність громадян» визначено виконавчий комітет Черкаської селищної ради.
Позивач із заявою про передачу йому в приватну власність житлової площі, розташованої за адресою АДРЕСА_4 до органу приватизації в особі виконавчого комітету Черкаської селищної ради не звертався.
Таким чином, з урахуванням зміни правового статусу майна та його перехід у оперативне управління до Черкаської селищної ради, суд дійшов висновку, що Черкаською селищною радою та його органом приватизації - виконавчим комітетом Черкаської селищної ради права позивача на приватизацію зазначеного житла не порушено, а тому підстави для їх зобов'язання прийняти рішення про передачу позивачу та членам його сім'ї спірного об'єкта безоплатно в приватну власність є безпідставним.
Разом з тим, суд роз'яснює позивачу, що з урахуванням встановлених обставин він не позбавлений права звернутись до виконавчого комітету Черкаської селищної ради Новомосковського район Дніпропетровської області із заявою на приватизацію квартири.
Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 295 КАС України суд, -
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Дніпровського квартирно-експлуатаційного управління щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , яка зареєстрована Квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпро 28.10.2022 за вх. № 2085, про оформлення передачі у приватну власність квартири АДРЕСА_1 .
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 25.06.2024 року.
Суддя Н.Є. Калугіна