25 червня 2024 рокуСправа №160/7614/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невірного нарахування та виплати ОСОБА_1 , грошового забезпечення у період з 28.02.2022 року по 22.01.2023 року (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення), застосовуючи при визначенні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, а не на 1 січня відповідного календарного року, як це передбачено чинною редакцією постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб";
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 , грошове забезпечення за період з 28.02.2022 року по 22.01.2023 року (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення), на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законами України "Про Державний бюджет України" на відповідний календарний рік (на 01.01.2022 року, на 01.01.2023 року), на відповідний тарифний коефіцієнт що відповідав у цей період займаній посаді та військовому званню, згідно з додатками 1, 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у період з 28.02.2022 по 22.01.2023 йому не в повному обсязі сплачено грошове забезпечення, що порушує його право на належний розмір заробітної плати.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Роз'яснено відповідачу про необхідність подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України.
Витребувано від Військової частини НОМЕР_1 , у строк встановлений для подачі відзиву, належним чином засвідчені докази щодо:
- повідомлення позивача про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні;
- розрахунку сум, нарахованих та виплачених при звільненні позивачу;
- надання/ненадання відповіді на заяву позивача від 19.02.2024 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у період з 28.02.2022 року по 22.01.2023 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законами України "Про Державний бюджет України" на відповідний календарний рік (на 01.01.2022 та 01.01.2023), на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1, 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
У наданому до суду відзиві відповідач зазначив, що під час нарахування та виплати грошового забезпечення позивачу за період з 28.02.2022 по 31.12.2022, а також з 01.01.2023 по 22.01.2023, розмір посадового окладу та окладу за військовим званням визначався шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14., тобто відповідно до вимог пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30.08.2017 року №704 (в редакції яка діяла на момент спірних правовідносин). Позивачу при звільнені був наданий наказ про виключення зі списків військової частини НОМЕР_1 з зазначення видів виплат, які йому були виплачені при звільненні. На підтвердження сум, нарахованих та виплачених при звільнені Позивачу надається витяг з розрахунково-платіжної відомості №32 та розрахунок грошового забезпечення за неповний місяць (додаються). Інформація про заяву позивача від 19.02.2024 року у системі електронного документообігу відсутня (заява від 19.02.2024 року не надходила до військової частини НОМЕР_1 ).
Крім того, у відзиві на підставі пункту 2 частини 1 статті 240 КАС України позовну заяву позивача просив залишити без розгляду. В обґрунтування вказаного клопотання відповідачем зазначено, що в матеріалах справи відсутні жодні документи, що підтверджують право ОСОБА_2 (представника позивача) на зайняття адвокатською діяльністю. Тому, враховуючи наведене військова частина НОМЕР_1 вважає, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2024 у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_2 про залишення позову без розгляду - відмовлено.
У наданій відповіді на відзив позивач зазначив щодо повної виплати індексації, що під час розрахунку та виплати грошового забезпечення розмір посадового окладу та окладу за військовим званням, не був визначений шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законами України "Про Державний бюджет України" на відповідний календарний рік (на 01.01.2022 року - 2481,00 грн., на 01.01.2023 року - 2684,00 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт що відповідав у цей період займаній посаді та військовому званню, згідно з додатками 1, 12, 13, 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум. Після звільнення позивача з військової служби у нього виникає право на здійснення перерахунку у частині невиплаченого грошового забезпечення з урахуванням розмірів прожиткового мінімуму станом на 01 січня відповідного календарного року за період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 з 28.02.2022 року по 22.01.2023 року. Отже, враховуючи вищевикладене, керуючись Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, Законом України “Про відпустки”, ст. 5 Закону України “Про судовий збір”, постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 825/874/17, постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18, постанові Верховного суду від 19.01.2022 в справі № 826/9052/18.
Згідно з довідкою від 25.06.2024 №201 Дніпропетровського окружного адміністративного суду, суддя Калугіна Н.Є. з 10.06.2024 по 24.06.2024 перебувала у щорічній відпустці, тому справу розглянуто із дотриманням розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.
Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 28.02.2022 по 22.01.2023.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 22 від 22.01.2023 позивача визнано вважати таким, що з 22.01.2023 справи та посаду здав і направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 22.01.2023 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
З метою встановлення обставин та розміру виплати грошового забезпечення у спірний період позивач звернувся з відповідною заявою до відповідача засобами поштового зв'язку.
Не отримавши відповіді, вважаючи дії відповідача щодо нарахування та виплати грошового забезпечення з порушенням норм законодавства протиправними та такими, що порушують законні права та інтереси, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (Закон №2011) у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Військовослужбовцям, які виключаються зі списків особового складу військової частини, грошове забезпечення виплачується до дня виключення включно.
Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Отже, перебування особи на військовій службі є однією із форм реалізації закріпленого у ст. 43 Конституції України права на працю, а відтак військовослужбовець, у тому числі в статусі іноземця, має гарантоване державою право на отримання грошового забезпечення (винагороди за працю) за час проходження військової служби, як щомісячного, так у зв'язку зі звільненням. Право військовослужбовця на своєчасне одержання грошового забезпечення (винагороди за працю) захищається законом.
Частиною третю статті 9 Закону №2011 встановлено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), допомоги.
Згідно пункту 3 розділу І Порядку №260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника).
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 4 Постанови № 704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з Додатками 1, 12, 13, 14.
Приміткою 1 Додатку 1 до Постанови № 704 визначено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень (примітка Додатку 14 до Постанови №704).
21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), якою внесено зміни до Постанови № 704, зокрема, пункт 4 викладено в новій редакції: установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14» (пункт 6 Постанови № 103).
Постанова № 103 набула чинності 24.02.2018.
Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким були внесені зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704.
Тобто, з 29.01.2020 була відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, яка визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01.01.2018.
Відповідних висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 15 березня 2023 у справі № 6572/22 (провадження №К/990/30955/20).
Такий самий підхід Верховний Суд застосував також у справах №120/8603/21-а (постанова від 31.08.2022), № 120/648/22-а (постанова від 16.11.2022), № 640/17686/21 (постанова від 04.01.2023), № 440/1185/21 (постанова від 10.01.2023).
Правова позиція, висловлена у постанові Верховного Суду від 2 серпня 2022 у справі № 440/6017/21 (на яку є посилання у постанові від 12 вересня 2022 у справі № 500/1813/21) відображена також у постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2022 у справі № 400/6214/21, спір у якій - подібно до цієї справи - стосувався перерахунку і виплати грошового забезпечення військовослужбовця за період з 29 січня 2020 по 6 листопада 2020 відповідно до пункту 4 Постанови № 704 у зв'язку з ухваленням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 у справі № 826/6453/18.
У наведених вище справах правовий висновок Верховного Суду про те, що з 1 січня 2020 року розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704, є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, побудований головним чином - як випливає з їх змісту - на принципі подолання правової колізії, за яким перевагу у застосуванні має нормативний акт вищої юридичної сили.
Отже, з 29.01.2020 року суб'єкт владних повноважень - орган фінансового забезпечення зобов'язаний був обчислювати розміри посадового окладу та окладу за військове звання військовослужбовців з використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня відповідного календарного року, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, як було передбачено п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 в редакції зі змінами, які визнані протиправними та скасовані.
Разом з цим, 20.05.2023 набрала чинності Постанова КМУ від 12.05.2023 № 481, згідно пункту 2 якої внесені зміни до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виклавши абзац перший в такій редакції:
"4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Отже пункт 4 Постанови КМУ № 704 в первісній редакції, яка визначала застосування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, може бути застосований до 19.05.2023.
З огляду на викладене, грошове забезпечення позивача (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення), його посадовий оклад та оклад за військовим званням з 28.02.2022 по 22.01.2023 мало визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року (а не «на 1 січня 2018 року») на відповідний тарифний коефіцієнт.
Під час розгляду справи судом встановлено, що у спірний період з 28.02.2022 по 22.01.2023 грошове забезпечення позивача визначено шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 - в розмірі 1762 гривень, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Вказане визнається відповідачем у наданому відзиві.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що порушення прав позивача виразились у діях Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , грошового забезпечення у період з 28.02.2022 року по 22.01.2023 року (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення), застосовуючи при визначенні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, а не на 1 січня відповідного календарного року, а тому саме такі дії мають бути визнані протиправними.
Суд також вважає за необхідне наголосити на наступному.
Позивачем до позову долучено заяву від 19.02.2024 щодо виплати належного розміру грошового забезпечення за спірний період, яку згідно копії накладної 20.02.2024 направлено одержувачу - «А4165» - до відділення Житомир, район, область 10014 (накладна № 1270101217206).
Відповідно до відстеження трекінгу, відправлення у зв'язку з невдалою спробою вручення передано на зберігання.
Відповідачем у відзиві зазначено, що вказана заява до військової частини не надходила.
Суд враховує доводи відповідача щодо неотримання даної заяви, проте, зазначає, що з огляду на встановлені під час розгляду справи обставини даний факт не впливає на висновки суду щодо вирішення спору по суті.
Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Враховуючи, що за подання даного позову судовий збір сплаті не підлягає підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 295 КАС України суд, -
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у період з 28.02.2022 по 22.01.2023 (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення) із застосуванням при визначенні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, а не на 1 січня відповідного календарного року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) грошове забезпечення за період з 28.02.2022 по 22.01.2023 (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення), виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на відповідний календарний рік, на тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1, 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 25.06.2024 року.
Суддя Н.Є. Калугіна