25 червня 2024 рокуСправа №160/14868/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В., розглянувши в письмовому провадженні у місті Дніпрі клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі №160/14868/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання протиправної та скасування постанови,
06.06.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа: ОСОБА_2 , в якому позивач просить:
- визнати противоправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу 040331 від 03.04.2024, що складено на підставі Акта №038093 від 03.02.2024.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 означений адміністративний позов залишено без руху та встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:
- належним чином оформленої позовної заяви з уточненням змісту заявлених позовних вимог, складу сторін у справі та з обґрунтуванням, на які права чи обов'язки ОСОБА_2 як третьої особи може вплинути рішення суду у даній справі у кількості примірників для суду, відповідача та третьої особи у справі;
- належним чином засвідчених копій постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №040331 від 03.04.2024 та акта №038093 від 03.02.2024 у читабельному вигляді для суду та відповідача та третьої особи у справі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2024 клопотання про забезпечення позову в адміністративній справі №160/14868/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання протиправної та скасування постанови, повернуто без розгляду.
25.06.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами електронного зв'язку від ОСОБА_1 надійшло клопотання про забезпечення позову в адміністративній справі №160/14868/24 (вх. №49705/24), в якому остання просить:
- вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області №040331 від 03.04.2024 про накладення адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн у виконавчому провадженні №75357218, до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі №160/14868/24.
Дослідивши клопотання про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно ч. 1 ст. 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 153 КАС України заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
За приписами ч.1 ст.154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа.
З матеріалів справи вбачається, що клопотання про забезпечення позову надійшло до Дніпропетровського окружного адміністративного суду електронною поштою.
Розглянувши клопотання про забезпечення позову, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення останнього без розгляду з наступних підстав.
Відповідно до частин 1, 4, 12 статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система підлягає захисту із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю.
За правилом частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Згідно абзацу другого частини 8 статті 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Відповідно до частини сьомої, восьмої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно з частиною десятою статті 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
У свою чергу відповідно до підпункту 15.1 пункту 15 частини першої розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Згідно з абзацами 22-23 підпункту 15.5 пункту 15 частини першої розділу VII «Перехідні положення» КАС України створення та забезпечення функціонування ЄСІТС здійснюються поетапно. Окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС. Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) ЄСІТС має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля).
На підставі наказу Державної судової адміністрації від 01 червня 2020 року №247 «Про запровадження в дослідну експлуатацію підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет» з 01 червня 2020 року у всіх місцевих та апеляційних судах (крім Київського апеляційного суду) та Касаційному адміністративному суді (далі - пілотні суди) запроваджено в дослідну експлуатацію підсистему «Електронний суд», під час якої пілотним судам та учасникам процесу варто дотримуватися вимог «Положення про автоматизовану систему документообігу суду», затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 у відповідній редакції в частині функціонування цих підсистем.
17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням №1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), відповідно до пункту 2 якого це Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
04 вересня 2021 року в газеті «Голос України» опубліковано оголошення Вищої ради правосуддя про те, що окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати після опублікування оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС яке має містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв'язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС.
Вища рада правосуддя повідомила, що з початком функціонування підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв'язку, зазнає змін, зокрема, порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 15.1, 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Також повідомлено, що такі дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС.
З 05 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати підсистеми «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв'язку.
Надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням: //cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет».
Як вбачається з матеріалів справи, клопотання про забезпечення позову подано до суду засобами електронної пошти.
В свою чергу, клопотання про забезпечення позову не створено у підсистемі "Електронний суд", та, відповідно, останнє не містить відомостей про підписання документа електронним цифровим підписом із використанням цієї підсистеми.
Згідно ч. 7 ст. 154 КАС України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу або подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання про забезпечення позову слід повернути заявнику без розгляду.
Керуючись ст. ст. 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Клопотання про забезпечення позову в адміністративній справі №160/14868/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання протиправної та скасування постанови, повернути без розгляду.
Копію ухвали суду направити заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Царікова