Рішення від 25.06.2024 по справі 160/10392/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2024 рокуСправа №160/10392/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови провести перерахунок, та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України №3/128 від 16.01.2024 року про розмір грошового забезпечення з урахуванням основного розміру пенсії 90% відповідних сум грошового забезпечення що враховується для перерахунку пенсії, з врахуванням постанов: КМУ від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (на підставі рішення суду №160/17744/22), від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (на підставі рішення суду №160/14152/23), від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» доплата 2000 грн (на підставі рішення суду №160/26769/23), та від 23.02.2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат і додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», без обмеження пенсії максимальним розміром, та з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 ), перерахунок, нарахування та виплату основного розміру пенсії з 01.02.2023 року, у розмірі 90% грошового забезпечення що становить 57 797,43 грн., на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України №3/128 від 16.01.2024 року, враховуючи: ?постанову Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» в сумі - 6336,80 грн., з урахуванням рішення суду по справам №160/28434/23 від 18.12.2023 року, №160/17744/22 від 20.01.2023 року, ?постанову Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» в сумі - 12 634,44 грн з урахуванням рішення суду №160/14152/23 від 25.12.2023 року, яке складається з розрахунку (57 797,43 + 6 336,80=64 134,23*19,7% індексація 2023 = 12 634,44 грн), постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» доплата 2000 грн., з урахуванням рішення суду по справі №160/26769/23 від 23.02.2024 року та складається з розрахунку (57 797,43 + 6 336,80=64 134,23*19,7% - 12 634,44 =76 768,67 + 2000 = 78 768,67), постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат і додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», в сумі - 1500 грн., та складається (57 797,43 + 6 336,80=64 134,23*19,7% - 12 634,44 =76 768,67 + 2000 = 78 768,67+1500 = 80 268,67 грн), у підсумку виходячи з розміру 90% основного розміру пенсії, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум у сумі - 80 268,67 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером, отримує пенсію за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області. На ім'я позивача Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції виготовлено довідку № 3/128 від 16.01.2024 року про основні та додаткові види грошового забезпечення, оригінал якої позивач надіслав на адресу відповідача для перерахунку та виплати пенсії, але відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку. Позивач не згоден з такими діями відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, вважаючи їх протиправними та такими, що порушують законні права позивача на належне пенсійне забезпечення і потребують судового захисту.

Ухвалою суду від 26.04.2024 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

15.05.2024 року від відповідача на електронну адресу суду надійшов відзив, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог та зазначає, що позивач, відповідно до Порядку передачі органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 № 1522, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262- ХІІ). За правилами ч.ч. 1, 2 та 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. При цьому слід зазначити, що довідка про розмір грошового забезпечення є основним документом на підставі якого здійснюється призначення та перерахунок пенсії у зв'язку з зміною розміру грошового забезпечення в наслідок прийняття Урядом України відповідного рішення про перерахунок пенсії. Частина 18 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку. Після скасування положень постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб" від 21 лютого 2018 року № 103 (надалі - Постанова № 103) та на час розгляду адміністративної справи, Урядом України не було прийнято відповідного рішення про зміну хоча б одного з видів грошового забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), не введено нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством та не внесено відповідні зміни до Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704 (надалі - Постанова № 704) та постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11 листопада 2015 року № 988 (надалі - Постанова № 988). Крім того, Головне управління від Пенсійного фонду України не отримувало повідомлень про прийняття Кабінетом Міністрів України нових рішень щодо перерахунку пенсій особам, пенсія яким призначено відповідно до Закону № 2262-ХІІ. Чинним законодавством України не передбачено проведення перерахунків пенсій на підставі копій документів. Отже, враховуючи вищевикладене, перерахунок пенсії позивача можливий лише за умови прийняття Урядом України відповідного рішення та/або надання оригіналів документів, які надають право на проведення відповідного перерахунку пенсії. Щодо перерахунку Позивачу пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року №713. З метою поетапного зменшення диспропорції в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова №713). Відповідно до пункту 1 Постанови 713 з 1 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року відповідно до Закону №2262 (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 року, встановлено щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 136 Закону. У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому пункту 1 Постанови № 713, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 року, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру. Слід звернути увагу суду, що від позивача на адресу Головного управління заяви за встановленою Порядком №3-1 формою заяви для проведення перерахунку раніше призначеної пенсії в силу приписів статті 63 Закону №2262, не надходило. Питання щодо перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" Головним управлінням не розглядалось та не приймалось відповідного рішення. Оскільки розмір пенсії Позивача на виконання рішення суду обчислено з грошового забезпечення, визначеного станом на 05.03.2019, а не на 01.03.2018, як передбачено Постановою №713, для встановлення з 01.07.2021 до розміру пенсії позивача щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн, передбаченої Постановою №713, підстави відсутні. Щодо перерахунку позивачу пенсії з урахуванням індексації. Частиною другою статті 42 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058) передбачено, що для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 24 лютого 2023 року №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" (далі - Постанова №168) якою встановлено, що з 1 березня 2023 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" (далі - Постанова №118) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197. Відповідно до пункту 10 Постанови №168 розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень. На виконання Постанови №168 пенсію позивачу проіндексовано з 01.03.2023 на суму 1500,00 грн. Враховуючи викладене, для проведення індексації пенсії позивача на суму, що перевищує 1500,00 грн, немає законних підстав. Також у відзиві зазначено, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою.

Відповідно до ч.7 ст. 162 КАС України суд має право вирішити справу за наявними матеріалами також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов'язку.

Відповідно до ч.13 ст.18 Кодексу адміністративного судочинства України зі змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» від 27.04.2021 №1416-IX (далі КАС України), положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положення, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), розробляються Державною судовою адміністрацією України та затверджуються Вищою радою правосуддя після консультацій з Радою суддів України.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).

У газеті Голос України від 04.09.2021 №168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистеми (модулів) ЄСІТС Електронний кабінет, Електронний суд, підсистеми відеоконференцзв'язку.

Абзацом 3 підп.15.17 п.15 ч.1 розділу VII Перехідних положень КАС України, окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті Голос України та на веб-порталі судової влади України.

Таким чином, зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС починають офіційно функціонувати з 05.10.2021.

Відповідно до ч.6 ст.18 КАС України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Частини 7, 8 ст. 44 КАС України вказують, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до пунктів 24, 25 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 № 1845/0/15-21, підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов'язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.

Відповідно до п.10 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС (далі - Положення), адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку.

Абзацом 2 ч.8 ст.18 КАС України передбачено, що особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.

Згідно з п.16 розділу ІІІ Положення процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до ЄСІТС.

Отже, надсилання процесуальних документів до Дніпропетровського окружного адміністративного суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.

Альтернативою звернення учасників справи до названого суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет».

Аналогічні правовий підхід застосований Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду при розгляді справи №340/217/22 в ухвалі від 28.11.2022.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.09.2023 року у справі № 204/2321/22 сформувала наступні висновки щодо застосування норм права:

"12.1. Законодавцем допускається подання фізичною особою нарівні з паперовою формою, зокрема, апеляційних скарг в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи та подання такого документу через підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет», або з використанням офіційної електронної адреси із засвідченням кваліфікованим електронним підписом.

12.2. Звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв'язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.

12.3. Наведені висновки не стосуються адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, судових експертів, державних органів та органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку".

Як зазначалося вище відповідно до ч.6 ст.18 КАС України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, як орган державної влади в обов'язковому порядку повинно бути зареєстровано в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).

Всупереч наведеним вимогам, поданий відзив надісланий на електронну пошту суду представником Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області без використання підсистеми «Електронний суд».

Водночас, відомості про сформування відповідачем (або його представником) зазначеного процесуального документа в підсистемі «Електронний суд» відсутні, що свідчить про використання непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу подання відзиву на позовну заяву.

З урахуванням зазначеного, даний відзив не можна вважати таким, що поданий у визначений процесуальним законом спосіб.

З урахуванням викладених обставин, оскільки відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поданий в непередбачений законом спосіб, а тому такий відзив не враховується судом під час розгляду цієї справи.

21 травня 2024 року від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач не погоджується з доводами відповідача викладеними у відзиві на позовну заяву.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, йому призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 р. у справі №826/6453/18 було визнано протиправним та нечинним п. 6 Постанови №103, яким п. 4 Постанови №704 викладений у новій редакції.

Таким чином, з 29.01.2020 р. (тобто, з дати набрання законної сили постанови суду апеляційної інстанції по справі №826/6453/18) пункт 4 Постанови №704 (в редакції Постанови №103) втратив чинність.

Отже, з дати набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18 виникли підстави для застосування п.4 Постанови №704 в редакції, чинній до 24.02.2018 р.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.01.2023 року по справі №160/17744/22 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в частині не включення коефіцієнту збільшення до розміру щомісячної виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022 р.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022 р. з урахуванням коефіцієнту збільшення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 р. «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», виходячи з розрахунку 90% від грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

В решті позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 року по справі №160/26769/23 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 після встановлення щомісячної доплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з обмеженням пенсії максимальним розміром.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у сумі 2000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з дати встановлення такої щомісячної доплати на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.06.2023 у справі № 160/9206/23, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 року по справі №160/14152/23 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21910427) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з 01 березня 2023 з урахуванням індексації передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році».

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01 березня 2023 року нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації основного розміру пенсії, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197 із розрахунку - 40 461,80 (основний розмір пенсії) + 5664,65 (індексація за 2022 рік) = 46 126,45 * 19,7% = 9 086,91 - у сумі - 9086,91 грн., у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі основного розміру пенсії з розрахунку 90 % від грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривні 80 копійок.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 року по справі №160/28434/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в обчисленні та перерахунку основного розміру пенсії 90% на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України №3/326 від 27.03.2023 року з 01.02.2022 року, без обмеження її максимального розміру, з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії у розмірі 90% грошового забезпечення ОСОБА_1 , на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України №3/326 від 27.03.2023 року з 01 лютого 2022 року, без обмеження її максимального розміру, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в сумі 805,20 гривень.

16.01.2024 року Південно-Східним міжрегіональним управлінням с питань виконання кримінальних покарань було виготовлено нову довідку №3/128 про розмір грошового забезпечення позивача за нормами чинними на 01.01.2023 року.

Відповідно до вищевказаної довідки, розмір грошового забезпечення за посадою «ПЕРШИЙ ЗАСТУПНИК НАЧАЛЬНИКА УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОГО ДЕПАРТАМЕНТУ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ» становить - 64219 грн. 37 коп., до якого включено наступні складові: посадовий оклад - 13394 грн. 00 коп., оклад за військовим званням - 2250 грн. 00 коп., надбавка за вислугу років 50 % - 7822 грн. 00 коп., надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15 % - 2009 грн. 10 коп., премія 353,1 % - 31041 грн. 02 коп., надбавка за особливості проходження служби 50 % - 7703 грн. 25 коп.

На звернення позивача, відповідач листом від 21.02.2024 року №10966-4047/Н-01/8-0400/24 повідомив, що позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262). Частиною четвертою статті 63 Закону №2262 визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Порядок проведення перерахунку пенсій визначено постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393» (далі - Порядок). Відповідно до пункту 2 Порядку з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №103), Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Оскільки повідомлення від Мінсоцполітики про підстави для перерахунку пенсій за даними грошового забезпечення станом на 01.01.2023 до Пенсійного фонду України не надходило, для проведення перерахунків пенсій підстави відсутні. Враховуючи зазначені норми, для проведення перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки від 16.01.2024 за №3/128 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, яка надана Південно - Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України, підстави відсутні.

На звернення позивача, відповідач листом від 15.03.2024 року №16185-5631/Н-01/8-0400/24 повідомив, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 у справі №160/28434/23 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.02.2022 у розмірі 90% від грошового забезпечення 50292,10 грн, яке зазначено у довідці від 27.03.2023 за №3/326, наданої Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України, без обмеження максимального розміру та нараховано доплату в розмірі 30210,25 грн. Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кодексом адміністративного судочинства України передбачено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Судові рішення виконуються органами Пенсійного фонду України в межах повноважень. Відповідно до статті 8 Закону №2262 виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до частин 1 та 2 статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Згідно з положеннями пунктів 20, 29 ч. 1 статті 116 Бюджетного кодексу України, взяття зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства. Відповідно до Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 №21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.01.2022 за №53/37389 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 №35-1), кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду України в обсягах, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості за рішенням суду, відбувається в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили. Враховуючи зазначене, доплату на виконання рішення суду, винесеного на користь позивача, буде здійснено після надходження бюджетних асигнувань, виділених на цю мету в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили. 3 01.04.2024 виплата пенсії позивачу здійснюється у розмірі 48126,45 грн, який обчислено на виконання рішень суду. Таким чином, покладені судом зобов'язання вчинити певні дії щодо перерахунку пенсії позивачу виконані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в порядку, встановленому судовим рішенням, та в межах повноважень, покладених на органи Пенсійного фонду України.

На звернення позивача, відповідач листом від 19.03.2024 року №16621-8542/Н-01/8-0400/24 повідомив, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 у справі №160/28434/23 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.02.2022 у розмірі 90% від грошового забезпечення 50292,10 грн, яке зазначено у довідці від 27.03.2023 за №3/326, наданої Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України, без обмеження максимального розміру та нараховано доплату в розмірі 30210,25 грн. Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кодексом адміністративного судочинства України передбачено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Судові рішення виконуються органами Пенсійного фонду України в межах повноважень. Відповідно до статті 8 Закону №2262 виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до частин 1 та 2 статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Згідно з положеннями пунктів 20, 29 ч. 1 статті 116 Бюджетного кодексу України, взяття зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства. Відповідно до Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 №21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.01.2022 за №53/37389 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 №35-1), кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду України в обсягах, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості за рішенням суду, відбувається в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили. Враховуючи зазначене, доплату на виконання рішення суду, винесеного на користь позивача, буде здійснено після надходження бюджетних асигнувань, виділених на цю мету в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили. 3 01.04.2024 виплата пенсії позивачу здійснюється у розмірі 48126,45 грн, який обчислено на виконання рішень суду. Таким чином, покладені судом зобов'язання вчинити певні дії щодо перерахунку пенсії позивачу виконані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в порядку, встановленому судовим рішенням, та в межах повноважень, покладених на органи Пенсійного фонду України. Також повідомлено, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 у справі №160/14152/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01 березня 2023 року нарахування та виплату пенсії з урахуванням індексації основного розміру пенсії, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197 із розрахунку - 40 461,80 (основний розмір пенсії) + 5664,65 (індексація за 2022 рік) = 46 126,45 * 19,7% = 9 086,91 - у сумі - 9086,91 грн., у розмірі її фактичного нарахування в повному обсязі основного розміру пенсії з розрахунку 90 % від грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат. Не погодившись з вищезазначеним рішенням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подана апеляційна скарга від 22.01.2024 за №0400-010903-8/14660 до Третього апеляційного адміністративного суду. Отже, повернутись до вирішення питання щодо виконання зазначеного рішення суду буде можливо після розгляду апеляційної скарги Третім апеляційним адміністративним судом.

Вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови провести перерахунок, та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України №3/128 від 16.01.2024 року про розмір грошового забезпечення з урахуванням основного розміру пенсії 90% відповідних сум грошового забезпечення що враховується для перерахунку пенсії, з врахуванням постанов: КМУ від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (на підставі рішення суду №160/17744/22), від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (на підставі рішення суду №160/14152/23), від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» доплата 2000 грн (на підставі рішення суду №160/26769/23), та від 23.02.2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат і додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», без обмеження пенсії максимальним розміром, та з урахуванням раніше виплачених сум, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на службі в органах та підрозділах цивільного захисту, визначає Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262).

Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону № 2262.

Так, згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262 пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

А відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262 усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Згідно із частинами другою, третьою статті 51 Закону № 2262 перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262, визначений Порядком № 45, згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Аналіз наведених вище норм права в системному взаємозв'язку вказує, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.

Частиною четвертою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту згідно з додатком 6.

Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 6 до Постанови № 704 визначено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Пунктом 4 цієї постанови Уряду (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема, посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, пункт 4 Постанови № 704 викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

Тобто, на момент набрання чинності Постановою № 704 (01 березня 2018 року) пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 Постанови № 103, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

Отже, станом на 01 березня 2018 року пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Водночас суд зазначає, що Закон України від 05 жовтня 2000 року № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти (стаття 6 Закону № 2017).

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються: Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1); порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).

Суд наголошує, що законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.

Так, під «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.

Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій.

Відтак, на переконання суду, зазначення у пункті 4 Постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262.

Одночасно з цим суд наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

При цьому суд зазначає, що пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.

Натомість Закон України від 14 листопада 2019 року № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі - Закон № 294), Закон України від 15 грудня 2020 року № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі - Закон № 1082), Закон України від 02 грудня 2021 року № 1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (далі - Закон № 1928), Закон України від 03 листопада 2022 року № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (далі - Закон № 2710) таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020, 2021, 2022, 2023 роки, відповідно, не містять.

Тобто, положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно із Постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, до 01 січня 2020 року набрання чинності Законом № 294 не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.

Так, частина третя статті 1-1 Закону № 2262 містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19).

Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, а також зважаючи на те, що з 01 січня 2020 року положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовим актам, які мають вищу юридичну силу, Законам № 294, № 1082, № 1928 із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Суд зазначає, що у справі, яка розглядається, звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року обумовлено підвищенням розміру грошового забезпечення з 01 січня 2023 року через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року згідно із Законом № 2710.

Водночас питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 30 січня 2007 року № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).

Відповідно до пункту 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Згідно із пунктом 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262 уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Отже підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.

Водночас до моменту отримання належної довідки про грошове забезпечення в пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.

Аналогічний правовий висновок викладений, зокрема у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2014 року у справі № 21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 553/3619/16-а.

Як зазначалося вище 30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 704, яка набрала чинності 01 березня 2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.

Пунктом 2 цієї постанови встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Таким чином, суд наголошує на тому, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року згідно із Законом №2710 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Розглядаючи цей спір суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21 вирішуючи питання щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов таких висновків:

- з 01 січня 2020 року положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;

- через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік);

- встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774 обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням».

Указані правові висновки Верховний Суд підтримав також у постановах від 06 лютого 2023 року у справі № 160/2775/22 та від 04 квітня 2023 року у справі № 120/5264/22.

Так, факту отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача відповідач не заперечує.

Статтею 58 Конституції Українивизначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Звуження та обмеження змісту й обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно достатті 22 Конституції Українине допускається.

Урішенні Конституційного Суду України від 22 травня 2018 року №5-р/2018зазначено, що положення частини 1статті 22 Конституції Українинеобхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності. Зміст права громадян на соціальний захист, гарантованийстаттею 46 Конституції України, узгоджується із її приписами, за якими, зокрема, людина її життя і здоров'я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (частина 1 статті 3); кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (стаття 48). Держава не може вдаватися до обмежень, що порушують сутність конституційних соціальних прав осіб.

Як зазначалось вище, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Щодо обраного позивачем способу захисту.

Так, позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови провести перерахунок, та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України №3/128 від 16.01.2024 року про розмір грошового забезпечення з урахуванням основного розміру пенсії 90% відповідних сум грошового забезпечення що враховується для перерахунку пенсії, з врахуванням постанов: КМУ від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (на підставі рішення суду №160/17744/22), від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (на підставі рішення суду №160/14152/23), від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» доплата 2000 грн (на підставі рішення суду №160/26769/23), та від 23.02.2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат і додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», без обмеження пенсії максимальним розміром, та з урахуванням раніше виплачених сум.

Водночас, бездіяльність суб'єкта владних повноважень це завжди пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

В свою чергу дії це юридичні факти, які пов'язані з волею суб'єктів правовідносини; це поведінка людей; зовнішнє вираження волі людини. Відмінна риса даного виду юридичних фактів полягають у тому, що норми права пов'язують з ними юридичні наслідки саме в силу вольового характеру юридичних дій.

Юридичні дії - це вчинки особи, акти державних органів, інших суб'єктів, що відбуваються за волевиявленням суб'єкта правовідносин.

На звернення позивача, відповідач, листом від 21.02.2024 року №10966-4047/Н-01/8-0400/24 повідомив, що позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262). Частиною четвертою статті 63 Закону №2262 визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Порядок проведення перерахунку пенсій визначено постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393» (далі - Порядок). Відповідно до пункту 2 Порядку з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №103), Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Оскільки повідомлення від Мінсоцполітики про підстави для перерахунку пенсій за даними грошового забезпечення станом на 01.01.2023 до Пенсійного фонду України не надходило, для проведення перерахунків пенсій підстави відсутні. Враховуючи зазначені норми, для проведення перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки від 16.01.2024 за №3/128 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, яка надана Південно - Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України, підстави відсутні.

Таким чином, позивач фактично не згоден з відмовою у перерахунку його пенсії тому, суд приходить до висновку, що в даному випадку відсутня бездіяльність з боку пенсійного органу.

При цьому, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено, оскільки підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу саме позивача. При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права таабо виникнення додаткового обов'язку.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Щодо здійснення перерахунку пенсії на підставі довідки без обмеження загального розміру пенсії суд зазначає наступне.

Щодо обмеження максимальним розміром пенсії.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII (набув чинності 01 січня 2017 року) у частині сьомій статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року замінено словами і цифрами по 31 грудня 2017 року.

Рішенням Конституційного суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень. Положення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

При цьому, у вказаному рішенні Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Відповідно до положень статті 152 Конституції України, Закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, положення частини сьомої статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб щодо встановлення максимального розміру пенсії не більше десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, та щодо встановлення максимального розміру пенсії тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, не більше 10740 гривень, - втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, тобто з 20 грудня 2016 року.

З огляду на те, що положення ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визнано Конституційним Судом України неконституційним, воно втратило чинність з дня ухвалення такого рішення, а саме з 20.12.2016. При цьому внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774 від 06.12.2016 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) є по своїй суті повторним запровадженням правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, а тому ці зміни самі по собі не створюють підстав для такого обмеження максимального розміру пенсії.

Таким чином, положення ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII щодо встановлення максимального розміру пенсії втратили чинність, а тому пенсія повинна виплачуватись без обмеження максимальним розміром, тобто в розмірі її фактичного нарахування.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі №127/4267/17 та від 16 жовтня 2018 року №522/16882/17, від 12.11.2019 року у справі №360/1428/17.

За таких обставин у відповідача відсутні підстави для застосування обмежень максимальним розміром при перерахунку пенсії позивача.

Щодо позовних вимог про здійснення перерахунку пенсії на підставі довідки з врахуванням постанов:

- КМУ від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (на підставі рішення суду №160/17744/22);

- КМУ від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (на підставі рішення суду №160/14152/23);

- КМУ від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» доплата 2000 грн (на підставі рішення суду №160/26769/23);

- КМУ від 23.02.2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат і додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році».

Вказані вимоги задоволенню не підлягають, оскільки заявлені передчасно. Так, на момент звернення до суду з даним позовом, порушене виключно право позивача на здійснення перерахунку його пенсії з 01.02.2023 року на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції № 3/128 від 16.01.2024 року, виданої станом на 01.01.2023 року. Спору щодо відмови здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки виходячи з розрахунку 90% грошового забезпечення та врахувати постанови КМУ від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (на підставі рішення суду №160/17744/22), від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (на підставі рішення суду №160/14152/23), від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» доплата 2000 грн (на підставі рішення суду №160/26769/23), КМУ від 23.02.2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат і додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» на даний час не існує.

Крім того, відповідно до розрахунку за пенсійною справою - 0406006642 від 04.03.2024 р., який міститься в матеріалах справи, вбачається що перерахунок пенсії ОСОБА_1 здійснено виходячи з основного розмірі 90% сум грошового забезпечення та враховуючи індексацію базового ОСНП 2022, індексацію базового ОСНП 2023, індексацію базового ОСНП 2024 та Постанову КМУ №713.

Доказів, які б свідчили про порушення прав позивача в частині виплати пенсії в її основному розмірі 90% сум грошового забезпечення, з врахуванням постанов КМУ від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (на підставі рішення суду №160/17744/22), від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (на підставі рішення суду №160/14152/23), від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» доплата 2000 грн (на підставі рішення суду №160/26769/23), КМУ від 23.02.2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат і додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» до суду учасниками справи не надано.

Відсутні підстави вважати, що права позивача при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.

Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, то відповідно позовні вимоги в цій частині є передчасними.

З урахуванням зазначених вище обставин, суд дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови провести перерахунок, та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України №3/128 від 16.01.2024 року про розмір грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, та з урахуванням раніше виплачених сум, є протиправними.

Основним завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (частини 1, 2статті 2 КАС України).

При цьому необхідно зазначити, що у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини застосовує підхід згідно з яким, дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення від 26 жовтня 2000 року у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» заява №.30985/96).

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд вважає, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, у спірних правовідносинах порушено принцип захисту обґрунтованих сподівань (reasonable expectations), який тісно пов'язаний із принципом юридичної визначеності (legal certainty) і є невід'ємним елементом принципу правової держави та верховенства права. Як зазначено у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.

Така дія названого принципу пов'язана із іншим принципом відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.

На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії», заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії», заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах («Онер'їлдіз проти Туреччини», п. 128, та «Беєлер проти Італії», п. 119).

Крім того, згідно з висновками Європейського суду з прав людини перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів» (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та проти Греції» та «Малама проти Греції». «Майном» може бути як «існуюче майно», так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні «легітимні сподівання» на реалізацію майнового права (пункт 83 рішення від 12 липня 2001 року у справі «Ганс-Адам 11 проти Німеччини»). «Легітимні сподівання» за характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі «Копецький проти Словачини»).

Відповідно до вимог пунктів 3, 4 частини 1статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до пунктів 3, 4 і 10 частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; а може обрати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. Між тим, суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 24 листопада 2015 року у справі № 816/1229/14, поміж іншого, вказано, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу на те, що "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації не відповідає зазначеній нормі Конвенції (Постанова Великої палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі №826/14016/16, від 11 лютого 2019 у справі № 2а-204/12, у справі №802/1827/17-а від 18 червня 2020 року).

Відтак, суд при перевірці правомірності вчинених дій відповідача у спірних відносинах, згідно приписів КАС України, не перебираючи на себе повноважень відповідного органу, вправі покласти на суб'єкта владних повноважень зобов'язання вчинити певні дії з метою захисту порушених прав та інтересів позивача.

Таким чином, з метою повного захисту прав позивача, суд вважає достатніми підстави для покладення обов'язку на Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 ), перерахунок, нарахування та виплату основного розміру пенсії з 01.02.2023 року, на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України №3/128 від 16.01.2024 року, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з частиною 2 статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до приписів частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 139, 159, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови провести перерахунок, та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України №3/128 від 16.01.2024 року про розмір грошового забезпечення, без обмеження пенсії максимальним розміром, та з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 ), перерахунок, нарахування та виплату основного розміру пенсії з 01.02.2023 року, на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України №3/128 від 16.01.2024 року, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 25.06.2024 року.

Суддя О.М. Неклеса

Попередній документ

119965555

Наступний документ

119965557

Інформація про рішення:

№ рішення:	119965556
№ справи:	160/10392/24
Дата рішення:	25.06.2024
Дата публікації:	27.06.2024
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто у апеляційній інстанції (25.07.2024)
Дата надходження:	22.04.2024
Предмет позову:	визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії