КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ
Справа №552/7310/22
Провадження № 1-кп/552/121/24
25.06.2024 Київський районний суд м. Полтави у складi:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участі прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальне провадження №12022170430000402 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 311, ч. 1 ст. 309 КК України, -
встановив:
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що обґрунтованість пред'явленого обвинувачення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні в ході досудового розслідування доказами. Зазначає, що ризики, які були підставою для застосування такого запобіжного заходу обвинуваченому, не змінилися, продовжують мати місце, застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти існуючим ризикам. Просить його задовольнити.
Обвинувачений та його захисник вважають клопотання необґрунтованим та безпідставним, обвинувачення ґрунтується виключно на припущеннях, докази, на які посилається прокурор зібрані з порушенням чинного законодавства України. Жодних підстав вважати, що він може чинити тиск на свідків та продовжить вчиняти кримінальні правопорушення немає. При цьому обвинувачений має постійне місце проживання, де мешкає разом із матір'ю. Просили змінити запобіжний захід на інший не пов'язаний з триманням під вартою.
Суд, ознайомившись з клопотанням прокурора, заслухавши учасників судового процесу щодо заявленого клопотання, приходить до наступного.
Так, строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 27 червня 2024 року. У зв'язку із цим у судовому засіданні виникло питання щодо продовження тримання обвинуваченого під вартою.
Звертаючись з клопотанням про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор посилається на наявність ризиків передбачених п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
При вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, які на теперішній час існують, а саме: запобігання спробам обвинувачених переховуватися від суду, впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, можливість вчиняти ними інших кримінальних правопорушень.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них обов'язків, а також запобігання ризикам передбаченим ч. 1 ст. 177 КК України.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких корисливих злочинів, пов'язаних з обігом наркотичних засобів, до взяття його під варту офіційно не був працевлаштований та не займався будь-якою суспільно-корисною діяльністю, з урахуванням тяжкості інкримінованих обвинуваченому злочинів і суворості покарання, яке може бути йому призначено судом в разі доведення його винуватості, продовжують існувати ризики того, що обвинувачений перебуваючи на волі може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та продовжити злочинну діяльність. Зважаючи на введення воєнного стану в України, фактор настання існуючих ризиків в даних умовах як то ухилення від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень обвинуваченими значно збільшується.
Такі ризики існували і на час обрання та продовження запобіжного заходу обвинуваченому.
Обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування інших запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, та які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відпала, - не встановлено.
Отже, лише такий винятковий запобіжний захід як тримання під вартою зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, запобігти існуючим ризикам.
При цьому суд вважає, що визначений, у відповідності до вимог ч. 3 ст.183 КПК України, обвинуваченому ОСОБА_4 99240 грн., є гарантією його належної процесуальної поведінки.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 199. 331 КПК України, суд -
ухвалив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 строк тримання під вартою на шістдесят діб, тобто до 23 серпня 2024 року включно з визначенням розміру застави достатньої для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених КПК України в розмірі 99240 грн.
У разі внесення застави уповноваженій службовій особі негайно повідомити про це суд та звільнити ОСОБА_4 .
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 обов'язок прибувати за викликом до суду у визначений час та без дозволу суду не виїжджати з населеного пункту за місцем постійного проживання.
Ухвала може бути оскаржена обвинуваченим та його захисником до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Головуючий ОСОБА_1