Справа № 529/133/24
Провадження № 2/529/149/24
іменем України
13 червня 2024 року Диканський районний суд Полтавської області в складі :
головуючого - судді Петренко Л.Є.
за участю секретаря - Звягольської В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив :
Представник позивача ТОВ “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” - Горшкодер В.О. звернувся до Диканського районного суду Полтавської області з позовною заявою, яка сфоромована в системі «Електронний суд» про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором та понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.
Позовну заяву представник позивача обгрунтовує тим, що 04.06.2023 між ТОВ “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” та ОСОБА_1 укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1217-2941, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит для задоволення особистих потреб в сумі 29 500 грн. строком кредитування 300 днів зі сплатою відсотків, знижена процентна ставка 1,20 % в день, стандартна процентна ставка 1,50 % в день.
Позивач у своєму позові звертає увагу суду на те, що відповідач ОСОБА_1 до укладення вказаного спірного кредитного договору чотири рази оформлював кредитні відносини з ним, попередні кредитні договори були погашені, що додатково доводить обізнаність відповідача з процедурою оформлення та виконання умов кредитного договору.
Відповідач ОСОБА_1 порушив свої зобов'язання за договором , внаслідок чого станом на 17.11.2023 р. утворилась заборгованість в розмірі 58 925 грн. з яких: 13 570 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 45 355 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами, яку представник позивача і просить суд стягнути на користь позивача та понесені ним судові витрати.
22.02.2024 ухвалою судді відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Представник позивача в самій прохальній частині позовної заяви, вказав про розгляд справи у його відсутність, підтримання свої повних вимог у повному обсязі та відсутність заперечень проти винесення заочного рішення.
Відповідачу ОСОБА_1 ухвала про відкриття провадження та копія позову з додатками до нього надсилалась за зареєстрованою адресою його проживання, однак конверт з вказаними документами повернувся до суду з відміткою “адресат відсутній за вказаною адресою”. Також до суду повернуто конверти з судовою повісткою на 16.04.2024, 13.05.2024 та 13.06.2024, який надсилався ОСОБА_1 рекомендованим листом, з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Крім того, про розгляд справи ОСОБА_1 повідомлений згідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке було розміщене за десять днів до дати ухвалення цього рішення.
Відповідач відзиву на позов або інших клопотань суду не подав.
За таких обставин судом відповідно до положень норм ст. ст. 280, 281 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши документи справи та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 04.06.2023 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 , за допомогою Веб-сайту (https://navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1217-2941.
Відповідно до умов кредитного договору, позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб в сумі 29 500 грн. зі строком кредитування на 300 календарних днів; базовий період - 14 днів; знижена % ставка - 1, 20 % в день; стандартна % ставка - 1, 50 % в день. ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного договору (а.с.9-14)
Договір підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А7598.
Відповідно до п. 11.13 Договору про відкриття кредитної лінії №1217-2941 продукту «НА ВСЕ», невід'ємною частиною цього договору є додатки : Правила відкриття кредитної лінії, Паспорт споживчого кредиту, Таблиця обчислення загальної вартості кредиту споживача та реальної річної процентної ставки за Договором.
Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
На офіційному веб-сайті ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (https://navse.in.ua) у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: Договір кредиту (примірний Договір на момент укладення); Правила надання грошових коштів у кредит (діючі на момент укладення договору); Згода на обробку персональних даних; Публічна інформація; Положення про конфіденційність. Крім того на веб-сайті ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розміщена довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг.
Згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 29 500 грн. підтверджено довідкою про перерахування суми кредиту, листом АТ КБ «Приват банк» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LigPay на підставі договору № 1218-8253 від 04.06.2023 р (а.с. 26, а.с. 29-32).
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають наслідки встановлені договором або законом.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків - ч.1 ст. 626 ЦК України.
Згідно з ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Згідно з ст.12 Закону України “Про електронну комерцію” якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України “Про електронний цифровий підпис”, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до вимог ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором - ст.. 1049 ЦК України.
Як вбачається з Довідки про укладений договір, відповідно до якого надана фінансова послуга, а саме надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, станом на 17.11.2023, відповідачеві ОСОБА_1 04.06.2024 нараховано комісію в сумі 4 425 грн.
Відповідно до п. 4,7 Кредитного договору сторони узгодили комісію за видачу кредиту, яка становить 15 % від суми виданого Кредиту.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
За приписами частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України "Про споживче кредитування" безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року N 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року N 168 "Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту".
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, -щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України "Про споживче кредитування" та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлювлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Сторони погодили при укладенні Договору, зокрема п. 4.7 цього договору сплату комісії за надання кредиту 15 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Сплату іншого виду комісій вказаним Договором кредиту, так і паспортом споживчого кредиту не встановлено.
З огляду на вказане, суд приходить до висновку про правомірність дій ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" щодо нарахування заборгованості за комісією, оскільки укладеним між позивачем та відповідачем кредитним договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів, а Правилами надання споживчих кредитів передбачено що до загальних витрат за кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії, інших обов'язкових платежів.
Такий висновок узгоджується з правовим висновком викладеним у постанові Великої Палати Верховного суду від 13.07.2022 року у справі N 496/3134/19.
Тому, враховуючи вищевикладене, умови договору позики щодо обов'язку відповідача сплатити комісію саме за надання кредиту в сумі 4 425 грн. є правомірними.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача, згідно ст. 141 ЦПК України .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282, 352 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” заборгованість за кредитним договором №1217-2941 від 04.06.2023 у розмірі 58 925 грн..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “УКР КРЕДИТ ФІНАНС” витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуюча: Л.Є. Петренко